Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №380/22044/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/22044/25 пров. № А/857/11497/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.

за участі секретаря судового засідання: Чупіль Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року (суддя – Брильовський Р.М., час ухвалення – не зазначено, місце ухвалення – м. Львів, дата складення повного тексту рішення – не зазначено),

в адміністративній справі №380/22044/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БіНП ЛТД» до Виконавчого комітету Львівської міської ради,

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління», Галицька районна адміністрація Львівської міської ради,

про визнання протиправним і скасування рішення,

встановив:

У листопаді 2025 року позивач ТзОВ «БіНП ЛТД» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Виконавчого комітету Львівської міської ради, в якому просив: 1) визнати протиправним і скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №1074 від 24.10.2025 «Про демонтаж тимчасової споруди на вул. Шпитальній,2»; 2) стягнути з відповідача судові витрати (в т.ч. витрати на правничу допомогу в розмірі 40000 грн.).

Відповідач позовних вимог не визнав, вважаючи такі необґрунтованими, в суді першої інстанції подав відзив на позов. Просив відмовити у задоволенні позову.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 24.10.2025 №1074 «Про демонтаж тимчасової споруди на вул.Шпитальній,2». Стягнуто з Виконавчого комітету Львівської міської ради на користь ТзОВ «БІНП ЛТД» судовий збір у розмірі 3028,00 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що рішення суду є незаконним і необгрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, із неправильним встановленням обставин справи, неправильним дослідженням і оцінкою доказів у справі, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що право оренди земельної ділянки на вул.Шпитальній, 2 в місті Львові площею 0,0183 га (кадастровий номер 4610136600:03:001:0018) було зареєстровано за ТзОВ "БІНП ЛТД" на підставі договору оренди землі від 20.07.2011 року, який укладений між Львівською міською радою та ТзОВ "БІНП ЛТД". Дія цього права оренди закінчилася 30.09.2025 року. Оскільки Львівська міська рада прийняла ухвалу №6821 від 07.08.2025 про відмову у поновленні договору оренди землі, правова підстава для перебування тимчасової споруди на ділянці зникла. Використання ділянки після отримання офіційної відмови в оренді та після закінчення строку договору за законом класифікується як використання землі без належного правового титулу, що є достатньою підставою для реагування органу місцевого самоврядування. Вказує апелянт, що факт самовільного користування прямо випливає з припинення договору оренди, господарський спір не створює правової підстави для користування земельною ділянкою, виконавчий комітет діяв у межах повноважень щодо усунення порушень благоустрою. На момент прийняття оскаржуваного рішення №1074 від 24.10.2025 законні підстави для користування земельною ділянкою та розміщення на ній споруди були відсутні. Рішення про демонтаж є необхідною та законною дією органу місцевого самоврядування, спрямованою на відновлення законного режиму використання комунальної власності після припинення договірних відносин. Також апелянт вказує, що у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції наявна очевидна суперечність, оскільки з одного боку, суд визнає, що «Порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у місті Львові», який затверджений ухвалою Львівської міської ради №4526 від 23 квітня 2015 року, не підлягає до застосування у спірних правовідносинах, оскільки цей Порядок регулює виключно розміщення тимчасових споруд площею до 30 кв.м., а з іншого боку, суд одночасно мотивує тим, що відповідач не дотримався процедури демонтажу, передбаченої саме Розділом 7.1 цього Порядку. Апелянт також зазначає, що не відповідає дійсності посилання суду першої інстанції на відсутність повноважень у Виконавчого комітету Львівської міської ради на прийняття рішення про демонтаж, оскільки це рішення прийнято на виконання функцій місцевого самоврядування щодо забезпечення благоустрою та припинення незаконного використання комунальної землі. Вважає апелянт, що спірне Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №1074 від 24.10.2025 прийняте в межах владних управлінських повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про благоустрій населених пунктів», а також з урахуванням положень статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з метою забезпечення дотримання правил благоустрою та усунення наслідків порушення вимог законодавства на території Львівської міської територіальної громади.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду від 19.01.2026 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник апелянта (відповідача) в суді апеляційної інстанції підтримав обгрунтування і вимоги апеляційної скарги, а також надав додаткові пояснення.

Представник позивача в суді апеляційної інстанції із апеляційними вимогами не погодився, надав свої заперечення на апеляційну скаргу та додаткові пояснення.

Представник третьої особи КП «Адміністративно-технічне управління» в суді апеляційної інстанції погодився із обгрунтуваннями і вимогами апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

20.07.2011 між Львівською міською радою та ТзОВ «БІНП ЛТД» було укладено Договір оренди землі, зареєстрований за №Г-1038, за яким в строкове платне користування на умовах оренди останньому передається земельна ділянка загальною площею 0,0183 га (кадастровий номер 4610136600:03:001:0018), яка знаходиться у м. Львові на вул. Шпитальній, 2, для обслуговування павільйону, відповідно до пункту 15 Договору (а.с. 76 т.1).

Згідно з пунктом 1 цього Договору земельна ділянка надана в оренду на підставі ухвали Львівської міської ради № 3992 від 30.09.2010 «Про продовження ТзОВ «БІНП ЛТД» терміну оренди земельної ділянки на вул. Шпитальній, 2» (а.с. 78 т.1).

Відповідно до пункту 8 Договору оренди землі такий було укладено на 5 років до 30 вересня 2015 року.

У подальшому, рішенням Господарського суду Львівської області від 30.03.2016 у справі №914/21/14, яке набрало законної сили, відмовлено в позові заступника прокурора м.Львова до Львівської міської ради, ТзОВ «БІНП ЛТД» про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №3992 від 30.09.2010 «Про продовження ТзОВ «БІНП ЛТД» терміну оренди земельної ділянки на вул.Шпитальній,2», визнання Договору оренди земельної ділянки від 20.07.2011 недійсним та зобов`язання звільнити та повернути земельну ділянку. (а.с. 65 т.1).

Іншим рішенням Господарського суду Львівської області від 23.05.2016 у справі №914/796/16, яке набрало законної сили, договір оренди землі від 20.07.2011 було поновлено на тих самих умовах і на той самий строк до 30 вересня 2020 року (а.с. 79 т.1).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.02.2021 у справі №914/2590/20, яке набрало законної сили, договір оренди землі від 20.07.2011 було поновлено на тих самих умовах і на той самий строк до 30 вересня 2025 року (а.с. 99 т.1).

На підставі рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2021 у справі №914/2590/20 за ТзОВ «БІНП ЛТД» було зареєстроване право оренди вищевказаної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав за №268081456 від 29.07.2021, виданим Виконавчим комітетом Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області (а.с. 92 т.1).

Позивач ТзОВ «БІНП ЛТД» до закінчення дії договору оренди землі, на виконання вимог Закону України «Про оренду землі» та положень Договору оренди землі подав до Львівської міської ради лист-повідомлення від 27.06.2025 про намір укладення договору оренди землі на новий строк на тих самих умовах, до якого було додано проект договору (а.с. 105-110 т.1).

У листі за №2403-вих-110331 від 29.07.2025 Департамент природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради повідомив позивача, що відсутні підстави для укладення договору оренди землі на вул.Шпитальній,2 (кадастровий номер 4610136600:03:001:0018) та вказав, що про прийняте Львівською міською радою рішення щодо оренди земельної ділянки на вул.Шпитальній буде повідомлено додатково (а.с. 111 т.1).

Також встановлено, що ухвалою Львівської міської ради №6821 від 07.08.2025 «Про відмову ТзОВ «БІНП ЛТД» в укладенні на новий строк договору оренди землі на вул.Шпитальній,2» прийнято рішення відмовити ТзОВ "БІНП ЛТД" в укладенні на новий строк договору оренди землі на земельну ділянку площею 0,0183 га, у тому числі площею 0,0043 га у межах червоних ліній, на вул. Шпитальній,2 (кадастровий номер 4610136600:03:001:0018) для обслуговування павільйону (вид цільового призначення земельної ділянки 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) за рахунок земель житлової та громадської забудови (а.с. 33 т.1).

Відповідач виконавчий комітет ЛМР прийняв рішення від 24.10.2025 №1074 «Про демонтаж тимчасової споруди на вул.Шпитальній,2», пунктами 1, 2 якого вирішено демонтувати встановлену тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності на вул.Шпитальній,2, та рекомендовано ТзОВ «БІНП ЛТД» здійснити демонтаж у добровільному порядку протягом 20 календарних днів (а.с. 143 т.1).

Пунктами 3, 4 цього Рішення уповноваженою особою на виконання демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на вул.Шпитальній,2 визначено комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» спільно з Галицькою районною адміністрацією, в термін до 01.01.2026, в разі нездійснення Товариством демонтажу в добровільному порядку.

Іншими пунктами цього рішення від 24.10.2025 №1074 визначено питання щодо порядку і способу демонтажу вказаної тимчасової споруди, забезпечення перевезення і зберігання конструктивних елементів і наявного майна, відшкодування витрат.

Крім цього, апеляційним судом встановлено, що у вересні 2025 позивач ТзОВ «БІНП ЛТД» звернулось з позовною заявою в Господарський суд Львівської області із вимогами про визнання укладеним Договору оренди землі щодо земельної ділянки, яка розташована у м.Львові, на вул.Шпитальній,2 за кадастровим номером №4610136600:03:001:0018.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.09.2025 року у справі №914/2854/25 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження за позовом ТзОВ «БІНП ЛТД» до Львівської міської ради про визнання укладеним договору оренди землі.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.06.2026 року у справі №914/2854/25 позовні вимоги ТзОВ «БІНП ЛТД» задоволено частково. Визнано укладеним Договір оренди землі (земельна ділянка, яка розташована у м.Львові, на вул.Шпитальній,2 за кадастровим номером №4610136600:03:001:0018) між ТзОВ «БІНП ЛТД» та Львівською міською радою із 01 жовтня 2025 року, у відповідній редакції.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 09.06.2026 у справі №914/2854/25.

Апеляційний розгляд в тій господарській справі №914/2854/25 ще не завершено.

Отже, станом на момент винесення виконавчим комітетом ЛМР рішення від 24.10.2025 №1074 «Про демонтаж тимчасової споруди на вул.Шпитальній,2» і станом на час розгляду судами першої та апеляційної інстанції цієї адміністративної справи №380/22044/25 за позовом ТзОВ «БіНП ЛТД» про оскарження цього рішення №1074 від 24.10.2025, триває спір між ТзОВ «БІНП ЛТД» та Львівською міською радою з приводу укладення (продовження) договору оренди землі (земельної ділянки у м. Львові на вул. Шпитальній,2, на якій знаходиться розглядувана тимчасова споруда).

Предметом спору в цій адміністративній справі №380/22044/25 являється питання щодо правомірності вищевказаного Рішення виконавчого комітету ЛМР від 24.10.2025 №1074 «Про демонтаж тимчасової споруди на вул. Шпитальній,2».

Переглядаючи рішення суду першої інстанції від 19.01.2026 в цій адміністративній справі, в межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведені норми означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Колегія суддів апеляційного суду враховує, що у розглядуваній справі позивачем ТзОВ «БіНП ЛТД» заявлено позовні вимоги про визнання протиправним і скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №1074 від 24.10.2025 «Про демонтаж тимчасової споруди на вул. Шпитальній,2». Тобто, предметом спору в цій адміністративній справі являється питання щодо правомірності вищевказаного Рішення виконавчого комітету ЛМР від 24.10.2025 №1074.

Суд першої інстанції в цій справі врахував предмет і характер спору та в оскарженому рішенні від 19.01.2026 вірно зазначив, що в межах заявлених позовних вимог не оспорюється правомірність відмови органу місцевого самоврядування в укладенні договору оренди земельної ділянки на новий строк. Зазначене питання не було предметом позову, не входить до меж розгляду справи та не є юридичним фактом, який має бути встановлений у межах вказаного судового провадження.

У розглядуваній справі апеляційним судом встановлено, що спірне рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №1074 від 24.10.2025 «Про демонтаж тимчасової споруди на вул. Шпитальній,2» прийняте з метою усунення наслідків порушення вимог законодавства при розміщенні тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Львівській територіальній громаді.

Із змісту вступної частини (преамбули) цього Рішення видно, що таке прийнято за результатами розгляду листів Управління земельних ресурсів департаменту природних ресурсів та будівництва від 01.09.2025 №4-2403-48592, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 28.08.2025 № 4-31-10368, Акту обстеження земельної ділянки від 23.10.2025 №182, керуючись Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», «Про місцеве самоврядування в Україні», Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», ухвалами Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова», від 08.07.2021 №1081 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», від 06.12.2022 №2679 «Про окремі питання здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території Львівської міської територіальної громади у зв`язку із введенням воєнного стану», від 19.12.2024 №5766 «Про затвердження Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади», від 19.12.2024 №5833 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 26.12.2019 №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова», від 07.08.2025 №6821 «Про відмову ТзОВ «БІНП ЛТД» в укладенні на новий строк договору оренди землі на вул.Шпитальній,2», а також враховуючи постанови Вищого господарського суду України від 15.04.2013 у справі №5015/2932/11, від 08.04.2014 у справі №5015/2932/11.

Відносно питань про те, чи спірне рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради, як суб`єкта владних повноважень, №1074 від 24.10.2025 «Про демонтаж тимчасової споруди на АДРЕСА_1 » прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, то судом першої інстанції вірно враховано наступне.

Ухвалою Львівської міської ради №4526 від 23.04.2015 затверджено Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові.

Згідно з Порядком №4526, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (надалі ТС) одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з врахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без влаштування фундаменту.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку №4526, тимчасові споруди, перелічені у цих Правилах, є тимчасовими спорудами і не є об`єктами нерухомого майна.

Згідно з пунктом 1.10 Порядку №4526, з 01.01.2017 тимчасові споруди на території м.Львова розміщуються відповідно до договорів оренди окремих конструктивних елементів благоустрою.

Згідно з долучених до матеріалів справи документів судом установлено, що площа об`єкта спору (тимчасова споруда) належить до такого виду об`єктів містобудування як павільйон та не належить до об`єктів нерухомого майна. Площа вказаної тимчасової споруди збірно-розбірного павільйону становить 296,5 кв. м.. З наявних у справі доказів судом встановлено наявність погоджених змін до робочого проекту павільйону громадського харчування на АДРЕСА_1 , в частині збільшення висоти і площі павільйону.

Крім цього, визначення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності міститься у статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до частини другої якої тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Відповідно до частини четвертої цієї ж статті розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно з Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011, тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності поділяються на пересувні тимчасові споруди та стаціонарні тимчасові споруди. Стаціонарна тимчасова споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м..

Розділом 7 вищевказаного Положення №4526 передбачено порядок демонтажу тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.

Так, пунктом 7.1 Положення №4526 визначено перелік тимчасових споруд, які підлягають демонтажу згідно з цим порядком. Зокрема, демонтажу підлягають тимчасові споруди:

- для встановлення яких закінчився термін дії договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою або термін дії договору оренди земельної ділянки і суб`єкту господарювання відмовлено у його продовженні;

- самовільно встановлені;

- зовнішній вигляд яких не відповідає виданому паспорту прив`язки або погодженому проекту та суб`єкту господарювання мотивовано відмовлено у внесенні змін до паспорту прив`язки чи проекту;

- розміщені з порушенням вимог пунктів 2.5 та 2.6 цих Правил.

Водночас, згідно з пунктами 7.3, 7.8 Положення №4526 (в первинній редакції) було передбачено, що при виявленні ТС, зазначених у пунктах 7.1.1-7.1.4, складається акт довільної форми та районна адміністрація, на території якої розташована ТС, приймає рішення про її демонтаж у 10-денний термін. Акт обстеження підписують представники районної адміністрації, комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» та власник ТС. У разі, якщо власник відмовляється від підписання або від участі в обстеженні копія акта скеровується йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Розпорядження районної адміністрації про демонтаж ТС надсилається суб`єкту господарювання протягом 2 днів з дати набрання ним чинності з наданням терміну для добровільного виконання демонтажу ТС у термін до 1 місяця.

Відключення ТС від інженерних мереж проводять експлуатуючі організації цих мереж протягом 10 робочих днів з моменту отримання рішення відповідної районної адміністрації про демонтаж ТС після розірвання угод з вилученням приладів обліку. У разі невиконання власником ТС вимог пункту 7.6 районна адміністрація звертається до відповідного суду з позовом про примусовий демонтаж ТС, встановленої з порушенням цих Правил.

Таким чином, Розділом 7 Положення № 4526 визначено, що демонтаж тимчасових споруд здійснюється за розпорядженнями районних адміністрацій власниками таких тимчасових споруд. У разі добровільного невиконання таких розпоряджень районних адміністрацій, примусовий демонтаж тимчасових споруд проводиться за рішенням суду.

У подальшому, ухвалою Львівської міської ради №6107 від 26.12.2019 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» (далі ухвала №6107) внесено зміни до Положення № 4526. Зокрема, згідно з пунктом 7.8 ухвали № 6107 замінено пункти 7.3 - 7.8 Положення №4526 пунктами 7.3 - 7.7 та викладено їх у такій редакції:

«7.3. При виявленні ТС, зазначених у підпунктах 7.1.1 - 7.1.4, уповноважена особа районної адміністрації, на території якої розташована ТС, за участю представників комунального підприємства Адміністративно-технічне управління, власника ТС, у разі наявності відомостей щодо такої особи, складають акт про дотримання вимог законодавства при розміщенні тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності (надалі акт про дотримання вимог) у чотирьох примірниках та протокол про адміністративне правопорушення.

Уповноважена особа районної адміністрації на підставі оформленого акта про дотримання вимог надає особисто (або надсилає цінним листом) власнику (користувачу) ТС, у разі наявності відомостей щодо такої особи, вимогу про демонтаж незаконно встановленої ТС у 10-денний термін разом з примірником акта про дотримання вимог.

Один примірник акта та вимоги про демонтаж із зазначенням наслідків її невиконання наклеюється на ТС та здійснюється фотофіксація ТС. На фотографії має бути чітко і розбірливо видно інформацію про номер і дату складання вимоги про демонтаж та акта про дотримання вимог.

Вимога про демонтаж та матеріали фотофіксації оприлюднюються на сайті Львівської міської ради.

7.4. Якщо власника не встановлено, або якщо власник (користувач) відмовився добровільно демонтувати ТС, районна адміністрація скеровує примірник акта, вимоги про демонтаж, матеріали фотофіксації в управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування для підготовки рішення виконавчого комітету про демонтаж.

7.5. У рішенні виконавчого комітету визначається:

7.5.1. Уповноважена особа на виконання демонтажу ТС.

7.5.2. Терміни демонтажу ТС та місце зберігання демонтованої ТС.

7.5.3. Призначення відповідальних осіб за відновлення благоустрою з визначенням термінів виконання робіт з відновлення благоустрою.

7.6. Проведення робіт з демонтажу ТС здійснюється у такому порядку:

7.6.1. До початку здійснення робіт з демонтажу уповноважена особа для відключення ТС від інженерних мереж доводить до відома відповідні експлуатуючі організації вищезазначене рішення виконавчого комітету про демонтаж.

7.6.2. Демонтаж ТС уповноважена особа здійснює у присутності представників районної адміністрації. У разі необхідності уповноважена особа залучає представників державних органів, міських служб та організацій, Львівського комунального підприємства «Львівсвітло», Львівського комунального підприємства «Муніципальна варта», правоохоронних органів тощо.

7.6.3. Під час демонтажу ТС складаються такі документи:

7.6.3.1. Акт проведення демонтажу, де зазначаються дата, час, підстава демонтажу, присутні під час демонтажу особи, відмітка про присутність власника/користувача ТС під час процедури демонтажу, а також опис ТС, що демонтується (зноситься): геометричні розміри, матеріал, наявність підключення до мереж електро- та водопостачання і перелік візуально виявлених недоліків, пошкоджень.

7.6.3.2. Фото місця розташування ТС до та після проведення демонтажу з прив`язкою до місцевості.

7.6.3.3. Акт опису майна, що знаходиться у ТС на момент демонтажу або акт про відсутність такого майна.

Акт проведення демонтажу та акт опису майна складається у 3-х примірниках та підписується особами, які брали участь у демонтажу.

7.6.4. Якщо розмір, вага, конфігурація тощо тимчасових споруд не дозволяє провести демонтаж та евакуацію у цілісному стані, уповноважена на виконання демонтажу особа проводить розділення тимчасової споруди на конструктивні елементи, про що зазначається в акті проведення демонтажу.

7.6.5. Один примірник акта проведення демонтажу залишається в уповноваженої особи, другий примірник уповноважена особа надсилає в управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування. Третій примірник вручається власнику ТС (у разі його встановлення) або надсилається йому поштою цінним листом.

7.6.6. Після складання акта проведення демонтажу, ТС демонтується і перевозиться на майданчик тимчасового зберігання та передається відповідальній особі під розписку.

7.7. Власник ТС має право повернути ТС та майно, що знаходилось в ній на момент демонтажу. Для цього він повинен надати такі документи:

7.7.1. Заяву про повернення ТС з описом майна, що було в ній на момент демонтажу.

7.7.2. Квитанцію про сплату вартості проведених робіт з демонтажу, витрат, пов`язаних зі зберіганням ТС та майна, що перебувало в ній на момент демонтажу, а також витрат з відновлення об`єкта благоустрою».

Однак, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі №380/2335/20 визнано протиправним та нечинним підпункт 7.8 пункту 7 ухвали Львівської міської ради №6107. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 апеляційну скаргу Львівської міської ради залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі №380/2335/20 без змін. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.01.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №380/2335/20.

Отже, на момент прийняття Виконавчим комітетом Львівської міської ради оскаржуваного рішення №1074 від 24.10.2025 «Про демонтаж тимчасової споруди на вул. Шпитальній, 2» діяла первинна редакція Положення № 4526, якою передбачено, що демонтаж тимчасових споруд здійснюється за відповідною процедурою на підставі розпорядження районної адміністрації власником тимчасової споруди. У разі добровільного невиконання такого розпорядження примусовий демонтаж тимчасової споруди проводиться на підставі рішення суду.

Колегія суддів також зазначає, що як видно зі змісту спірного рішення №1074 від 24.10.2025 «Про демонтаж тимчасової споруди на вул. Шпитальній,2» при його прийнятті виконавчий комітет Львівської міської ради керувався ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова», якою було внесено зміни до Положення №4526, зокрема, згідно з пунктом 7.8 ухвали №6107 було замінено пункти 7.3 - 7.8 Положення №4526 пунктами 7.3 - 7.7 та викладено їх у новій редакції, зміст яких наведено апеляційним судом вище.

Так, пунктами 7.3, 7.4 передбачено, що на підставі оформленого Акта про дотримання вимог законодавства при розміщенні тимчасових споруд власнику (користувачу) ТС, у разі наявності відомостей щодо такої особи, надається особисто (або надсилається цінним листом) Вимога про демонтаж незаконно встановленої ТС у 10-денний термін разом з примірником Акта про дотримання вимог. Один примірник акта та вимоги про демонтаж із зазначенням наслідків її невиконання наклеюється на ТС та здійснюється фотофіксація ТС. На фотографії має бути чітко і розбірливо видно інформацію про номер і дату складання вимоги про демонтаж та акта про дотримання вимог. Вимога про демонтаж та матеріали фотофіксації оприлюднюються на сайті Львівської міської ради.

Якщо власника не встановлено, або якщо власник (користувач) відмовився добровільно демонтувати ТС, районна адміністрація скеровує примірник акта, вимоги про демонтаж, матеріали фотофіксації в управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування для підготовки рішення виконавчого комітету про демонтаж.

У розглядуваній справі апеляційним судом встановлено, що станом на час складання Акту обстеження земельної ділянки №182 від 23.10.2025, власник (користувач) розглядуваної тимчасової споруди на вул. Шпитальній,2 в місті Львові був відомий і це був позивач ТзОВ «БіНП ЛТД».

Однак, перед прийняттям спірного рішення №1074 від 24.10.2025 позивачу не направлялась вимога про добровільний демонтаж розглядуваної тимчасової споруди і 10-денний термін для такого демонтажу не встановлювався.

Таким чином, спірне рішення №1074 від 24.10.2025 «Про демонтаж тимчасової споруди на вул. Шпитальній,2» було прийнято передчасно і з порушенням встановленого порядку (процедури).

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що вищевказане Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, яке затверджене ухвалою Львівської міської ради №4526 від 23.04.2015 (в чинній редакції, із подальшими змінами і доповненнями), є спеціальним нормативно-правовим актом, який підлягає до застосування у розглядуваних правовідносинах і який регулює питання щодо демонтажу тимчасових споруд у місті Львові.

Тому, являються необгрунтованими покликання апелянта (відповідача) на загальні повноваження виконавчого комітету ЛМР щодо вирішення питань (прийняття рішень) відносно розміщення тимчасових споруд та відносно благоустрою населених пунктів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконання про правильність висновку суду першої інстанції про те, що оскаржене позивачем рішення відповідача №1074 від 24.10.2025 «Про демонтаж тимчасової споруди на вул. Шпитальній,2» прийнято не на підставі чинного законодавства і не у визначений законодавством спосіб.

Відносно питань про те, чи спірне рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради, як суб`єкта владних повноважень, №1074 від 24.10.2025 «Про демонтаж тимчасової споруди на вул. Шпитальній,2» прийнято обґрунтовано (тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення), неупереджено та розсудливо, то судом апеляційної інстанції враховується наступне.

Як уже було зазначено вище, 20.07.2011 між Львівською міською радою та ТзОВ «БІНП ЛТД» було укладено Договір оренди землі, зареєстрований за №Г-1038, за яким в строкове платне користування на умовах оренди останньому передається земельна ділянка загальною площею 0,0183 га (кадастровий номер 4610136600:03:001:0018), яка знаходиться у м. Львові на вул. Шпитальній, 2, для обслуговування павільйону, відповідно до пункту 15 Договору.

Згідно з пунктом 1 цього Договору земельна ділянка надана в оренду на підставі ухвали Львівської міської ради № 3992 від 30.09.2010 «Про продовження ТзОВ «БІНП ЛТД» терміну оренди земельної ділянки на вул. Шпитальній, 2». Відповідно до пункту 8 Договору оренди землі такий було укладено на 5 років до 30 вересня 2015 року.

У подальшому, рішенням Господарського суду Львівської області від 23.05.2016 у справі №914/796/16, яке набрало законної сили, договір оренди землі від 20.07.2011 було поновлено на тих самих умовах і на той самий строк до 30 вересня 2020 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.02.2021 у справі №914/2590/20, яке набрало законної сили, договір оренди землі від 20.07.2011 було поновлено на тих самих умовах і на той самий строк до 30 вересня 2025 року.

На підставі рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2021 у справі №914/2590/20 за ТзОВ «БІНП ЛТД» було зареєстроване право оренди вищевказаної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав за №268081456 від 29.07.2021.

Позивач ТзОВ «БІНП ЛТД» до закінчення дії договору оренди землі, на виконання вимог Закону України «Про оренду землі» та положень Договору оренди землі подав до Львівської міської ради лист-повідомлення від 27.06.2025 про намір укладення договору оренди землі на новий строк на тих самих умовах, до якого було додано проект договору.

У листі за №2403-вих-110331 від 29.07.2025 Департамент природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради повідомив позивача, що відсутні підстави для укладення договору оренди землі на вул.Шпитальній,2 (кадастровий номер 4610136600:03:001:0018) та вказав, що про прийняте Львівською міською радою рішення щодо оренди земельної ділянки на вул.Шпитальній буде повідомлено додатково.

Ухвалою Львівської міської ради №6821 від 07.08.2025 «Про відмову ТзОВ «БІНП ЛТД» в укладенні на новий строк договору оренди землі на вул.Шпитальній,2» прийнято рішення відмовити ТзОВ "БІНП ЛТД" в укладенні на новий строк договору оренди землі на земельну ділянку площею 0,0183 га, у тому числі площею 0,0043 га у межах червоних ліній, на вул. Шпитальній,2 (кадастровий номер 4610136600:03:001:0018) для обслуговування павільйону (вид цільового призначення земельної ділянки 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Однак, у вересні 2025 позивач ТзОВ «БІНП ЛТД» звернулось з позовною заявою в Господарський суд Львівської області із вимогами про визнання укладеним Договору оренди землі щодо земельної ділянки, яка розташована у м.Львові, на вул.Шпитальній,2 за кадастровим номером №4610136600:03:001:0018.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.09.2025 року у справі №914/2854/25 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження за позовом ТзОВ «БІНП ЛТД» до Львівської міської ради про визнання укладеним договору оренди землі.

Отже, станом на момент винесення виконавчим комітетом ЛМР рішення від 24.10.2025 №1074 «Про демонтаж тимчасової споруди на вул.Шпитальній,2» тривав спір між ТзОВ «БІНП ЛТД» та Львівською міською радою з приводу укладення (продовження) договору оренди землі (земельної ділянки у м. Львові на вул. Шпитальній,2, на якій знаходиться розглядувана тимчасова споруда).

В такій ситуації, являються необгрунтованими доводи апелянта (відповідача) про те, що визначена для демонтажу тимчасова споруда на вул.Шпитальній,2 станом на жовтень 2025 являлась самовільно встановленою, а земельна ділянка на якій розміщена ця ТС є самовільно зайнятою.

Також слід зазначити, що на даний час розгляд господарської справи №914/2854/25 ще не завершено, оскільки рішення Господарського суду Львівської області від 09.06.2026 року у справі №914/2854/25 про часткове задоволення позовних вимог оскаржено в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду, яким ухвалою від 13.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 09.06.2026 у справі №914/2854/25.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають такі (спірні) рішення (дії, бездіяльність) законодавчим критеріям та принципам адміністративної процедури.

Водночас, відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскаржене позивачем рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1074 від 24.10.2025 «Про демонтаж тимчасової споруди на вул. Шпитальній,2» являється протиправним і підлягає скасуванню.

При цьому, суперечливість твердження у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції про те, що Порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у місті Львові, який затверджений ухвалою Львівської міської ради №4526 від 23 квітня 2015 року, не підлягає до застосування у спірних правовідносинах, про що звертає увагу апелянт, не впливає на кінцевий висновок суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог, і не зумовлює необхідність скасування чи зміни судового рішення.

Колегія суддів апеляційного суду також зазначає, що решта доводів апеляційної скарги не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд апеляційної інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників справи, які не стосуються суті спірних правовідносин, не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно та об`єктивно з`ясовано обставин, що мають значення для справи та сформовано висновки, які відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

З огляду на висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог вірно вирішено і питання про стягнення із відповідача в користь позивача сплаченого судового збору за подання адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради – залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду 19 січня 2026 року в адміністративній справі №380/22044/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БіНП ЛТД» до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяВ. В. Гуляк

суддіН. В. Ільчишин

З. М. Матковська

Повний текст постанови суду складено 26.10.2026 року