Суд: Овруцький районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №286/3435/26
Суддя: Гришковець А. Л.
Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/3435/26
П О С Т А Н О В А
23 жовтня 2026 року м. Овруч
Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Гришковець А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , пенсіонера, за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Дільничним офіцером поліції ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Рудницьким О.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №190716 від 30.09.2026, згідно якого 27.09.2026 о 00 год. 00 хв. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: виражався словами нецензурної лайки на її адресу, внаслідок чого могло бути завдано шкоди психічному здоров`ю потерпілої.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, але з`явилася потерпіла – дружина ОСОБА_2 , яка повідомила, що чоловік зараз не може з`явитися в судове засідання по причині панічних атак. Він є військовослужбовцем, мав поранення, комісований. Вона поліцію не викликала, так як в них була сімейна сварка. Беручи до уваги, що згідно ч.2 ст.268 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, а також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вислухавши пояснення потерпілої, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У вказаній нормі закону надано й визначення різновидів домашнього насильства. Так, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Об`єктивна сторона правопорушення, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а також у невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.
Тобто, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Сам обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У постанові по справі №357/10134/17 від 23.10.2019 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Тобто, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, має підтверджуватися відповідними доказами, невичерпний перелік яких наведений у статті 251 Кодексу.
Проаналізувавши у цьому провадженні наявні у ньому фактичні дані, які як докази були зібрані поліцейським, суд установив, що вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, не є доведеною з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом», у розрізі такого.
Так, рапорт інспектора чергового ВП №1 Коростенського РУП від 27.09.2026 свідчить, що 27.09.2026 о 00 год. 00 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 27.09.2026 о 00 год. 29 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , чоловік вчиняє стосовно своєї дружини психологічне (ображає) домашнє насильство. Заявник – ОСОБА_3 . Прибувши на місце працівниками поліції було встановлено, що між ОСОБА_4 та його дружиною – ОСОБА_5 виникла сварка.
В письмовому поясненні ОСОБА_1 вказав, що 27.09.2026 близько 00 години між ним та його дружиною – ОСОБА_5 виник конфлікт з приводу того, що похресник його дружини зник безвісти під час виконання бойового завдання. Дружина намагалася його заспокоїти, але він виражався на її адресу нецензурною лайкою. Будь-яких дій фізичного характеру до своєї дружини не застосовував.
Пояснення ОСОБА_2 узгоджуються із поясненнями ОСОБА_1 , яка в письмових поясненнях вказала, що між нею та її чоловіком виник конфлікт з приводу того, що її похресник зник безвісти під час виконання бойового завдання. Вона намагалася його заспокоїти, але він виражався на її адресу нецензурною лайкою. Будь-яких дій фізичного характеру до неї чоловік застосовував.
Відтак, оцінюючи правовідносини, що розглядаються, суд відмічає, що сімейна суперечка про яку йде мова у протоколі про адміністративне правопорушення, не має всіх необхідних ознак об`єктивної сторони вказаного правопорушення, за що особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності. Окрім протоколу, будь-яких інших достатніх доказів суду не надано.
Сама по собі сварка (словесний конфлікт) між особами, із числа передбачених ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, за встановлених обставин та визначення правового врегулювання, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття справи.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.173-2, 283, п.3 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А. Л. Гришковець
Оригінал: reyestr.court.gov.ua