Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №285/5652/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/5652/26

провадження № 3/0285/2036/26

26 жовтня 2026 року м. Звягель

Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов

від Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області

за ч.1 ст.184, ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України, паспорт НОМЕР_1 ,

уродженця селища Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області,

який зареєстрований в АДРЕСА_1

та проживає в АДРЕСА_1 , –

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , будучи відповідальним за виховання, навчання та розвиток своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачених ст.150 Сімейного Кодексу України.

Так, 04.09.2026 об 11:15 год під час обстеження працівниками служби ювенальної превенції, спільно з поліцейським офіцером громади та представником сільської громади умов даної сім`ї по місцю проживання в с. Вершниця Звягельського району було встановлено, що ОСОБА_1 не створив належних умов проживання дітей, в будинку брудна білизна і одяг, постійний неприємний запах, для дітей відсутня готова їжа, батьки перебували в стані алкогольного сп`яніння. Вказані обставини свідчать про невиконання мінімально необхідних побутових та санітарних умов для проживання дітей, а також неналежне забезпечення умов для їх навчання і розвитку.

Окрім того, ОСОБА_1 повторно протягом року, а саме, 28.09.2026 близько 23 год, перебуваючи в п`яному вигляді за місцем проживання в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якого висловлював в його адресу образи, кричав, виражався грубою нецензурною лайкою, що могло завдати шкоди його психологічному здоров`ю.

Враховуючи те, що відносно ОСОБА_1 складено 2 протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, які взаємопов`язані, вважаю за можливе об`єднати справи в одне провадження. Це відповідатиме принципу процесуальної економії та виключить можливість винесення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Розгляд справ по суті не розпочинався, а тому спільний їх розгляд буде доцільним та дозволить більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи.

В судове засідання особа, відносно якої складено протокол, не прибула, про час і місце розгляду справи повідомлена в порядку, визначеному ст.277-2 КУпАП.

Будь-яких заперечень щодо складеного протоколу або заяв чи клопотань щодо розгляду справи, не подано.

Повідомлення про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом, так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Правова позиція Європейського суду з прав людини виходить із принципу належної процесуальної обачності (due diligence): сторона, яка знає або повинна знати про існування судового провадження відносно неї, зобов`язана виявляти розумну уважність до його перебігу та вживати заходів для участі в ньому.

Дослідивши матеріали справи, приходжу такого висновку.

Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей за диспозицією ч.1 ст.184 КУпАП трактується як: ухилення ними від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Права та обов`язки батьків або осіб, що їх замінюють, щодо виховання дітей закріплені в Конституції України, Сімейному кодексі України, Законах України «Про охорону дитинства», «Про освіту», відповідно до приписів яких вони зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, утримувати її до повноліття, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Під невиконанням обов`язків щодо виховання та навчання дітей варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про них.

За приписами ст.173-2 КУпАП, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі по тексту – Закон), а також Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція) домашнім насильством є умисне діяння (дії або бездіяльність), всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, які відбуваються в сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах Володіна проти рф, Левчук проти України зазначив, що домашнє насильство є порушенням ст.ст.3, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Адміністративна відповідальність за ч.3 ст.173-2 КУпАП настає в разі повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого ч.1 або ч.2 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень підтверджується:

даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ВБА №199101 від 04.09.2026 та ВБА №199421 від 29.09.2026;

копією акту обстеження побутових умов сім`ї по місцю проживання та фотосвітлинами до нього, з яких вбачається, що житлово-побутові умови для проживання дітей не створені;

рапортом начальника сектору ювенальної превенції відділу превенції Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, відповідно до якого під час обстеження місця проживання сім`ї ОСОБА_5 04.09.2026 батьки перебували в стані, схожому на алкогольне сп`яніння, на зауваження спеціалістів ОСОБА_1 реагував агресивно, умови для проживання дітей незадовільні;

рапортом про опрацювання заяви від 28.09.2026 про отримання зі служби 102 повідомлення від ОСОБА_4 про вчинення домашнього насильства його батьком відносно його молодшого брата ОСОБА_2 ;

письмовими поясненнями неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про вчинення домашнього насильства відносно них їх батьком 29.09.2026.

Постановою Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 16.04.2026 №285/1143/26 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП (домашнє насильство відносно сина) з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.

Оцінюючи надані докази, приходжу висновку, що ОСОБА_1 вчинив діяння, що підпадають під ознаки невиконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов навчання та виховання дітей, та домашнього насильства, та його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.184, ч.3 ст.173-2 КУпАП. За таких обставин, його слід визнати винним у вчиненні вищезазначених правопорушень.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги: характер вчинених правопорушень; всі обставини справи в їх сукупності; особу ОСОБА_1 , положення ч.2 ст.36 КУпАП.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, – а тому приходжу переконання, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень може бути досягнуто при призначенні йому покарання, в межах санкції за найтяжче правопорушення, у виді штрафу, – що буде необхідним для його виправлення, достатнім для виконання завдань КУпАП та можливим недопущенням продовження вчинення правопорушень або настання більш тяжких наслідків.

Підстави для застосування іншого стягнення відсутні.

Відповідно до ст.39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом. Враховуючи обставини вчинення правопорушення та відомості про особу винного, необхідності направляти останнього для проходження такої програми, не встановлено.

З винної особи також належить стягнути судовий збір відповідно до ст.401 КУпАП.

Керуючись статтями 33-35, 38, 40-1, 184, 280, 283, 284 КУпАП, –

ПОСТАНОВИЛА:

Справу №285/5652/26 (провадження №3/0285/2036/26) про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП

об`єднати зі справою №285/6119/26 про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.3 ст.173-2 КУпАП,

присвоївши справі №285/5652/26 (провадження №3/0285/2036/26).

Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2, ч.1 ст.184 КУпАП,

та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 80 (вісімдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1360 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги на неї через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Суддя ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин