Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №380/22233/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №380/22233/25

Суддя: Боршовський Тарас Іванович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. ЛьвівСправа № 380/22233/25 пров. № А/857/21997/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складіколегії суддів:

головуючого-судді Боршовського Т.І.,

суддів Кухтея Р. В.,

Шевчук С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі № 380/22233/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

суддя в 1-й інстанції – З. І. Лунь,

час ухвалення рішення – 18 березня 2026 року,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складення повного тексту рішення – 18 березня 2026 року.

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА.

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі також відповідач-1, ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі також відповідач-2, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 від 14.10.2025 № 1136 про відмову в перерахунку пенсії в частині застосування показника середньої заробітної плати за 2022, 2023 та 2024 роки відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на підставі заяви позивача від 07.10.2025 № 817; зобов`язати відповідача-1 провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 19.09.2025.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №1136 від 14.10.2025 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 в частині застосування показника середньої заробітної плати за 2022, 2023 та 2024 роки відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 19.09.2025.

В решті позовних вимог відмовлено з огляду на те, що у цій справі заяву позивача про перерахунок пенсії за принципом екстериторіальності розглянуло ГУ ПФУ в Запорізькій області, яке за результатами її розгляду ухвалило оскаржуване рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу. Отже, право позивача на перерахунок пенсії порушило ГУ ПФУ в Запорізькій області, з огляду на що саме цей орган Пенсійного фонду України належить зобов`язати відновити порушене право позивача. З цих підстав суд першої інстанції, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку зобов`язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як територіального органу ПФУ, який у порядку екстериторіальності розглядав заяву позивача, здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09 липня 2003 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, починаючи з 19.09.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач-2 під час призначення позивачу пенсії згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" протиправно не врахував показник середньої заробітної плати за 2022-2024 роки, а тому належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача-2 здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком з 19 вересня 2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто за 2022-2024 роки.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач-2 оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що при переході з пенсії за вислугою років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” здійснено перерахунок пенсії, а не первинне призначення. Таким чином, органом Пенсійного фонду правомірно не враховано під час призначення пенсії за нормами Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Стверджує, що підстав для перерахунку пенсії з 19.09.2025 немає, оскільки визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області за заявою від 07.10.2025. З врахуванням наведеного вище просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Суд на підставі частини четвертої статті 304 КАС України дійшов висновку, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ОСОБА_1 , перебував на обліку в органі Пенсійного фонду України у зв`язку з призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 04.01.2021 року.

З 19.09.2025 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”за результатами розгляду заяви від 19.09.2025.

07.10.2025 позивачем подано заяву про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки.

Згідно з п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі Порядок від 25.11.2005 року № 22-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію. Таким органом є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

За результатами розгляду даної заяви 14.10.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення за № 1136 про відмову в перерахунку пенсії. В обгрунтування відмови зазначено, що підстави застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2022-2024 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, відсутні.

Не погоджуючись з діями органу Пенсійного фонду, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

2. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ. ВИСНОВКИ.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 51 Закону № 1788-XII визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що за рахунок коштів Пенсійного Фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пенсія на виконання положень частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;

2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

За змістом частини другої цієї статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Пунктом 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першої статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Буквальний зміст вищевказаних правових норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на види пенсій, які призначені за Законом № 1058-ІV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

У випадку, коли особа одержує інший вид пенсії, призначеної за нормами іншого законодавства (в спірному випадку згідно із Законом № 1788-ХІІ), то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV, здійснене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Такий висновок щодо застосування вказаної норми матеріального права зроблено Верховним судом України у постанові від 31.03.2015 у справі № 21-612а14.

В спірному випадку позивач з 04.01.2021 року отримував пенсію за вислугу років на підставі статті 55 Закону № 1788-XII, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії, ніж Законом № 1058-ІV. Пенсію за віком позивачу призначено з 19.09.2025 відповідно до Закону № 1058-ІV за його заявою від 19.09.2025, тобто вперше.

Таким чином, має місце призначення позивачу іншого виду пенсії - пенсії за віком за іншим законом, ніж вона була попередньо призначена позивачу за вислугу років за Законом № 1788-XII, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах Закону № 1058.

Отже, у відповідача-2 не було підстав для застосування до спірних відносин положень частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV.

Так у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом № 1788-XII, то в подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом № 1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постановах від 23.10.2018 в справі № 317/4184/16, від 13.12.2018 в справі № 185/860/17, від 06.02.2019 в справі № 333/1856/17, від 15.08.2019 в справі № 263/16495/16-а, від 11.09.2019 в справі № 363/1493/17, від 17.07.2020 в справі № 335/13894/16-а, від 04.02.2021 в справі № 509/3080/16-а, від 18.05.2022 в справі № 615/1644/16-а, від 23.03.2023 в справі № 240/4170/19, від 27.11.2024 в справі № 560/11681/23, від 16.01.2025 в справі № 580/4901/22 та правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, зазначеній в постанові від 31.10.2018 в справі № 577/2576/17.

Верховний Суд в постанові від 31.01.2025 за результатом розгляду справи № 200/1478/24 зазначив:

… У разі призначення особі пенсії за віком згідно з положеннями Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV після того, як вона вже отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, такий перехід не може вважатися "переведенням на інший вид пенсії" в розумінні частини третьої статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-IV. Це є призначенням нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком і пенсія за вислугу років є різними за правовими підставами та умовами призначення.

Таким чином, при зверненні особи у порядку, встановленому Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-IV, за призначенням пенсії за віком, після отримання пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, відбувається призначення нового виду пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

У зв`язку з цим, для визначення розміру пенсії за віком, що призначається відповідно до норм Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-IV, слід застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу), з якого сплачувалися страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це прямо передбачено частиною другою статті 40 цього Закону….

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначений статтею 40 Закону № 1058-ІV.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше, а тому має право на обрахунок розміру пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2022-2024 роки відповідно до вимог частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV.

Аргументи апелянта за змістом фактично зводяться до заперечення наведених вище висновків Верховного Суду, а тому суд їх відхиляє. Водночас апеляційний Суд констатує, що Суд першої інстанції при вирішенні спору належно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та надав їм правову оцінку, що відповідає вказаному вище висновку Верховного Суду щодо застосування норми матеріального права за подібних правовідносин

З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що відповідачем-2 неправильно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні та не враховано приписи частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV, оскільки при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV у 2025 році має застосовуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач-2 під час призначення позивачу пенсії згідно із Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” протиправно не врахував показник середньої заробітної плати 2022-2024 роки, а тому належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача-2 здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, відповідно до положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” - за 2022-2024 роки.

Щодо строку перерахунку пенсії, про який зазначає скаржник в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає таке.

Право позивача на обчислення пенсії із застосуванням належного показника заробітної плати виникло з дня призначення пенсії за віком, тобто 19.09.2025.

Подана позивачем 07.10.2025 заява про перерахунок пенсії стосувалась усунення порушення, допущеного відповідним територіальним органом ПФУ під час первинного обчислення її розміру, та не містить нових підстав та обставин для нового перерахунку пенсії.

За таких обставин передбачені частиною четвертою статті 45 Закону № 1058 строки перерахунку, що застосовуються у разі виникнення права на підвищення пенсії не є підставою для здійснення перерахунку пенсії позивачу з іншої дати, відмінної від тої, коли йому була призначена пенсія за віком.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав відповідача-2 здійснити перерахунок пенсії з 19.09.2025 як про це вимагав позивач в заяві від 07.10.2025.

За вищенаведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Отже, суд першої інстанції при вирішенні спору належно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та надав їм правову оцінку, що відповідає вказаним вище висновкам Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права за подібних правовідносин.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на те, що апеляційний суд визнав доводи апеляційної скарги помилковими та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, то апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

За правилами статті 139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі № 380/22233/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. В таких випадках постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяТ. І. Боршовський

суддіР. В. Кухтей

С. М. Шевчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua