Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №240/5606/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/5606/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна

Суддя-доповідач - Томчук А.В.

26 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Томчука А.В.

суддів: Драчук Т. О. Савицької Н.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з вимогами:

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України з відмови у виготовленні і наданні довідки про розмір його грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини-прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2026 Законом України "Про Державний бюджет У країни на 2026 рік", для перерахунку його пенсії з 01.02.2026;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області і йому нову довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2026 за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення визначені, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" для перерахунку пенсії з 01.02.2026;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в наданні до уповноваженого структурного підрозділу (фінансово - економічного управління) Адміністрації Держприкордонслужби списку із зазначенням його для виготовлення і надання довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для перерахунку його пенсії з 01.02.2026, виходячи з розрахункової величини - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.02.2026 перерахунок і виплату його пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України про розмір мого грошового забезпечення, розрахованого на підставі розрахункової величини-прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2026 Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", у розмірі 90% грошового забезпечення без будь-якого обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених ст.30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778, враховуючи рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі №240/6919/19, від 16 грудня 2021 року у справі №240/12618/21, від 20 грудня 2024 року у справі №240/35756/23, від 14 вересня 2022 року у справі №240/12631/22, від 14 лютого 2024 року у справі №240/13716/23 з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 адміністративний позов задоволено частково. Так, суд вирішив:

"Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії.

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2026.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити."

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у 2026 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та право на перерахунок пенсії на її підставі.

Також суд виходив з того, що з дня набрання законної сили рішенням у справі № 320/29450/24, а саме з 18.06.2025, діє первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, за якою грошове забезпечення військовослужбовців для обчислення пенсії розраховується із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", що становить 3328 грн.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що позовна вимога щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки станом на 01.01.2026 є передчасною, оскільки на момент розгляду справи вказана довідка ще не видана, а тому відмовив у задоволенні такої.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

За доводами апеляційної скарги, відповідач вказує, що після 1 березня 2018 року грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців не підвищувалося, а Кабінет Міністрів України не приймав рішення про перерахунок пенсій.

Також апелянт посилається на пункт 4 постанови № 704 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, яким для обчислення посадових окладів та окладів за військовими званнями встановлено фіксовану величину 1762 грн.

Пенсійний орган подав до суду заяву (відзив) в підтримку апеляційної скарги Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якій просив скасувати оскаржене відповідачем рішення.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

З урахуванням приписів статті 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На звернення позивача про щодо направлення до пенсійного органу довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії відповідач листом повідомив про відсутність підстав для видачі нової довідки. Вказав, що за відсутності станом на 01.01.2026 факту підвищення (збільшення) розміру грошового забезпечення діючим військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, а також відповідного рішення Уряду про перерахунок раніше призначених пенсій, як це визначено частиною 4 статті 63 Закону № 2262, в уповноваженого структурного підрозділу Адміністрації Держприкордонслужби відсутні підстави для підготовки відповідних довідок та їх надсилання до 25-ти регіональних Головних управлінь Пенсійного фонду України або ж на адресу військових пенсіонерів чи їх адвокатів (представників) за їх вимогою (проханням).

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

У відповідності до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки скаржник апелює рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, тому апеляційний суд з урахуванням приписів статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України переглядатиме оскаржуване судове рішення в межах доводів апеляційної скарги.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII).

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсії обчислюються з урахуванням відповідних посадових окладів, окладів за військовими званнями, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії в порядку, встановленому законодавством.

Згідно із частиною вісімнадцятою статті 43 Закону № 2262-XII у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії у розмірах, установлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, у зв`язку із введенням у дію цього Закону, проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частинами другою четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено склад грошового забезпечення, чинники, які впливають на його розмір, та повноваження Кабінету Міністрів України щодо встановлення розмірів такого забезпечення.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно з пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі постанова № 704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та визначено структуру їх грошового забезпечення.

Первинна редакція пункту 4 постанови № 704 передбачала визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Надалі 12.05.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704", пунктом 2 якої внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704, шляхом викладення абзацу першого в такій редакції: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Пунктом 3 Постанови № 481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови № 481 неправомірними та визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481 щодо внесення змін до пункту 4 Постанови № 704.

Водночас постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. У цій постанові Верховний Суд виходив, зокрема, з того, що Кабінет Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII наділений повноваженнями визначати розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі базову величину для обчислення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.

Разом із тим суд наголошує, що предметом судового розгляду у справі № 320/29450/24 була правомірність дій Кабінету Міністрів України під час прийняття постанови КМУ № 481 та обраного позивачем способу захисту. Натомість у справі, що переглядається, вирішується питання правомірності відмови уповноваженого державного органу в оформленні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року.

Отже, висновки Верховного Суду у справі № 320/29450/24 підлягають урахуванню під час вирішення цього спору, проте зазначеною постановою безпосередньо не вирішувалося питання про наявність у пенсіонера права на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на перше січня відповідного календарного року.

Оцінюючи доводи апелянта щодо необхідності застосування зазначеної величини, колегія суддів ураховує висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 4 постанови № 704 до правовідносин з оформлення довідок для перерахунку пенсій.

Верховний Суд у постанові від 22.11.2024 у справі № 380/9113/23 дійшов висновку, що зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, є підставою для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі оновленої довідки про розміри грошового забезпечення.

У постанові від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що під час оформлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії має застосовуватися пункт 4 постанови № 704 у первинній редакції з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не фіксованої величини 1762 гривні.

Аналогічний правовий підхід щодо застосування пункту 4 постанови № 704 у первинній редакції та пріоритету правового акта вищої юридичної сили відображено також у постанові Верховного Суду від 19.05.2026 у справі № 520/22229/24.

Тому під час вирішення цього спору колегія суддів застосовує висновок Верховного Суду від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 щодо визначення розрахункової величини для обчислення складових грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови № 704.

Статтею 7 Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб із 01.01.2026 установлено в розмірі 3328 гривень, що перевищує відповідний показник за 2025 рік.

Отже, з 01.01.2026 відбулося збільшення встановленої законом розрахункової величини, яка відповідно до наведеного висновку Верховного Суду підлягає застосуванню під час визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за пунктом 4 постанови № 704.

Це спростовує доводи апелянта про відсутність правових підстав для оформлення довідки із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом станом на 01.01.2026.

Той факт, що відповідач продовжує обчислювати грошове забезпечення діючих військовослужбовців із застосуванням фіксованої величини 1762 гривні, сам собою не визначає правомірності такого способу обчислення під час вирішення індивідуального пенсійного спору.

Щодо доводів апелянта про необхідність окремого рішення Кабінету Міністрів України та дотримання процедури перерахунку пенсій колегія суддів зазначає таке.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі Порядок № 45).

Відповідно до пунктів 1 3 Порядку № 45 перерахунок пенсій здійснюється у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, із дотриманням установленої процедури підготовки довідок.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі Порядок № 3-1), регулює порядок подання документів та взаємодію уповноважених органів у разі виникнення підстав для перерахунку пенсії.

За змістом частин першої та другої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій проводиться за документами, що є в пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами.

У постанові від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а Верховний Суд зазначив, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної пенсії, може бути як відповідна заява пенсіонера з доданими документами, так і рішення Кабінету Міністрів України, про яке державні органи повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Отже, передбачена Порядком № 45 процедура перерахунку пенсій не виключає можливості ініціювання пенсіонером питання про перерахунок пенсії за наявності визначених законодавством підстав.

У цій справі такі підстави пов`язані зі збільшенням із 01.01.2026 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом, та застосуванням пункту 4 постанови № 704 відповідно до наведеного правового висновку Верховного Суду.

За таких обставин посилання апелянта на відсутність окремого рішення Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсій не спростовує права позивачки на оформлення оновленої довідки.

При цьому обов`язок уповноваженого органу підготувати довідку та повноваження органу Пенсійного фонду України здійснити фактичний перерахунок пенсії є різними складовими відповідної процедури.

Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 2262-XII та пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії у зв`язку з виникненням обставин, що зумовлюють зміну її розміру, проводиться з першого числа місяця, який настає за місяцем виникнення таких обставин.

Оскільки новий розмір прожиткового мінімуму встановлено з 01.01.2026, суд першої інстанції правильно визначив оформлення довідки для перерахунку пенсії з 01.02.2026.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність відмови відповідача у підготовці та направленні до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивачки станом на 01.01.2026.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїз Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001).

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статей 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

ГоловуючийТомчук А.В.

СуддіДрачук Т. О. Савицька Н.В.