Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №240/7233/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: процедур здійснення контролю Державною аудиторською службою України, Державного фінансового контролю

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №240/7233/25

Суддя: Томчук А.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/7233/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Наталія Миколаївна

Суддя-доповідач - Томчук А.В.

26 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Томчука А.В.

суддів: Драчук Т. О. Савицької Н.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирського дошкільного навчального закладу №15 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Житомирського дошкільного навчального закладу № 15 до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку

В С Т А Н О В И В :

Житомирський дошкільний навчальний заклад № 15 (далі - апелянт, ЖДНЗ № 15) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Північного офісу Держаудитслужби, у якому просив суд визнати протиправним та скасувати Висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-12-19-024235-а від 26.02.2025 року за предметом "поточний ремонт з усунення аварії приміщень, інженерних мереж, оздоблювальні роботи ЖДНЗ № 15".

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

При ухваленні згаданого рішення, суд першої інстанції виходив з такого. Позивач протягом короткого періоду, з 12.12.2024 по 23.12.2024, уклав кілька договорів на виконання взаємопов`язаних робіт з поточного ремонту одного об`єкта. Ці роботи мають спільний характер, виконуються за одним кодом класифікатора та одним підрядником, а вартість кожного договору наближена до порогового значення 200 тис. грн. На думку суду, це свідчить про поділ єдиного предмета закупівлі з метою уникнення процедури відкритих торгів, що порушує пункти 5, 6, 10 та абзац третій пункту 17 Особливостей № 1178. Суд також зазначив, що доводи позивача про об`єктивну непередбачуваність потреби документально не підтверджені. Визначений відповідачем спосіб усунення порушення суд визнав конкретизованим і пропорційним.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ЖДНЗ № 15 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апелянт вважає, що рішення ухвалено з неповним з`ясуванням обставин справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи і ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права. За доводами апеляційної скарги вартість закупівлі за договором № 12 від 19.12.2024 становить 199 000,00 грн, тобто менше 200 тис. грн, тому відповідно до пункту 11 Особливостей № 1178 позивач мав право здійснити закупівлю без використання електронної системи закупівель. Водночас потреба в ремонтних роботах не була відома на початку 2024 року і не була передбачена кошторисом. Вона виникла внаслідок аварійних ситуацій, зафіксованих актами візуального обстеження від 28.11.2024, 11.12.2024 та 13.12.2024, а кожна додаткова потреба підтверджена окремими довідками Департаменту освіти Житомирської міської ради про виділення коштів. З огляду на це, на думку апелянта, підлягав застосуванню абзац третій пункту 15 Особливостей № 1178, а предмети закупівлі за договорами № 11, № 12 і № 14 є різними.

Більше того, у висновку помилково наведено пункт 3 розділу ІІ Порядку № 708, який, за твердженням апелянта, стосується закупівлі послуг з професійної підготовки безробітних громадян; орган державного фінансового контролю не наділений повноваженнями спонукати замовника до розірвання господарського договору (стаття 651 Цивільного кодексу України, підпункт 20 пункту 6 Положення № 43); висновок не містить даних про негативний вплив порушення на бюджет.

Також одним із аргументів скаржника є те, що договір виконано сторонами, тому визначений відповідачем захід є непропорційним.

Північний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області подав відзив на апеляційну скаргу. У ньому відповідач заперечив щодо доводів і мотивів скарги та просив залишити оскаржуване судове рішення без змін. У відзиві відповідач зазначає про те, що позивач уклав три договори на загальну суму 591 800,00 грн щодо одного об`єкта, з одним підрядником і за одним кодом ДК 021:2015; відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII, пункту 15 Особливостей № 1178 та Порядку № 708 ці договори фактично стосуються одного предмета закупівлі; акти обстеження фіксують дефекти, що накопичувалися протягом тривалої експлуатації будівлі з 1966 року, тому відповідна потреба могла і повинна була бути спланована завчасно; законодавство не передбачає окремої категорії «аварійного поточного ремонту»; договір, укладений відповідно до пункту 11 Особливостей № 1178, також є договором про закупівлю; помилкове зазначення у висновку номера пункту розділу ІІ Порядку № 708 не спростовує суті порушення, оскільки зі змісту висновку вбачається, що предметом контролю була закупівля саме ремонтних послуг.

Щодо зобов`язальної частини висновку відповідач зазначив, що договір № 12 від 19.12.2024 є нікчемним відповідно до підпункту 1 пункту 21 Особливостей № 1178; договір не втратив чинності, оскільки звіт про його виконання в електронній системі закупівель не оприлюднено, а гарантійні зобов`язання підрядника діють протягом трьох років. В свою чергу, вимога про розірвання договору відповідає усталеній практиці Верховного Суду (постанови від 12.05.2022 у справі № 520/258/20, від 26.10.2022 у справі № 420/693/21, від 17.08.2022 у справі № 520/14902/20, від 21.09.2023 у справі № 160/19326/22 та інші).

З урахуванням приписів статті 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ЖДНЗ № 15 є замовником у розумінні законодавства у сфері публічних закупівель. Об`єкт, щодо якого здійснювалися закупівлі, розташований за адресою: м. Житомир, вул. Старочуднівська, буд. 4А.

28.11.2024 комісією ЖДНЗ № 15 у складі вихователя-методиста, завідувача господарства та старшої медичної сестри, у присутності завідувача закладу, складено акт візуального обстеження технічного стану приміщень групи.

В акті зазначено, що у зв`язку з проведенням робіт із заміни системи опалення, мереж гарячого та холодного водопостачання, з урахуванням експлуатації приміщення з 1966 року, виникла аварійна ситуація. Комісія зафіксувала таке: внаслідок багаторічної експлуатації стіни втратили естетичний вигляд (штукатурка потемніла та висипається); стеля внаслідок частих протікань покрівлі (до проведеного капітального ремонту покрівлі) потріскалась і вкрита плямами; каналізаційні стояки відпрацювали свій ресурс та потребують заміни.

11.12.2024 комісією у тому ж складі складено акт, у якому зафіксовано аналогічні дефекти стін і стелі з тим самим обґрунтуванням причин їх виникнення.

13.12.2024 комісією у тому ж складі складено акт, у якому зафіксовано відшарування декоративної плитки та штукатурного шару в приміщенні санвузлів групи та відпрацювання ресурсу каналізаційними стояками. Причини виникнення аварійної ситуації в акті зазначено ті самі.

Листами від 03.12.2024 № 129, від 18.12.2024 № 139 та від 20.12.2024 № 144 позивач звертався до Департаменту освіти Житомирської міської ради з проханням виділити додаткові кошти на проведення робіт із поточного ремонту відповідно у сумах 199 800,00 грн, 199 000,00 грн та 193 000,00 грн.

Довідками про зміни до кошторису на 2024 рік від 05.12.2024 № 598, від 18.12.2024 № 157 та від 20.12.2024 № 675 кошти у відповідних розмірах виділено.

Позивач уклав із фізичною особою – підприємцем фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 без використання електронної системи закупівель такі договори про надання послуг з поточного ремонту:

- договір від 12.12.2024 № 11 за предметом «Поточний ремонт з усунення аварії приміщень, демонтажні роботи ЖДНЗ № 15» вартістю 199 800,00 грн;

- договір від 19.12.2024 № 12 за предметом «Поточний ремонт з усунення аварії приміщень, інженерних мереж, оздоблювальні роботи ЖДНЗ № 15» вартістю 199 000,00 грн;

- договір від 23.12.2024 № 14 за предметом «Поточний ремонт з усунення аварії мийної, підлоги, електромонтажні роботи ЖДНЗ № 15» вартістю 193 000,00 грн.

Закупівлі за всіма трьома договорами здійснено за одним кодом Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 - 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи». Їх загальна вартість становить 591 800,00 грн.

Відомості про відповідні закупівлі позивач включив до річного плану закупівель на 2024 рік шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель річних планів за номерами UA-P-2024-12-16-024387-а (16.12.2024), UA-P-2024-12-19-029991-а (19.12.2024) та UA-P-2024-12-23-004889-а (23.12.2024).

19.12.2024 позивач оприлюднив в електронній системі закупівель за номером UA-2024-12-19-024235-а звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Звіт стосується договору № 12 від 19.12.2024 із сумою 199 000,00 грн та строком виконання з 19.12.2024 по 31.12.2024.

Пунктом 6.1 договору № 12 від 19.12.2024 визначено, що договір діє до моменту його остаточного виконання сторонами, але в будь-якому випадку до 31.12.2024, а в частині виконання зобов`язань щодо гарантії якості робіт (послуг) - на строк, визначений пунктом 4.4 договору.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що підрядник гарантує досягнення об`єктом необхідних показників для його належного використання протягом трьох років після прийняття об`єкта замовником.

На підставі наказу начальника Управління від 10.02.2025 № 8-з у період з 10.02.2025 по 26.02.2025 проведено моніторинг закупівлі UA-2024-12-19-024235-а. Предметом аналізу були питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель при плануванні закупівлі, визначенні предмета закупівлі, відображенні закупівлі у річному плані, оприлюдненні інформації щодо закупівлі, укладанні договору, а також своєчасності надання інформації та документів.

За результатами моніторингу складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 26.02.2025 № UA-2024-12-19-024235-а (далі - Висновок), який оприлюднено в електронній системі закупівель 26.02.2025.

У Висновку встановлено порушення вимог пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», пунктів 5, 6, 10, 15, абзацу третього пункту 17 Особливостей № 1178 та пункту 3 розділу ІІ Порядку № 708. Також зазначено, що договір від 19.12.2024 № 12 відповідно до підпункту 1 пункту 21 Особливостей № 1178 є нікчемним правочином. Порушень при оприлюдненні інформації щодо закупівлі та своєчасності надання інформації і документів не встановлено.

У пункті 3 констатуючої частини Висновку Управління зобов`язало позивача здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому, зокрема шляхом розірвання договору про закупівлю від 19.12.2024 № 12, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору. Позивача також зобов`язано протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення Висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач не погодився з Висновком і подав до Управління заперечення, які залишено без задоволення, після чого звернувся до суду з цим позовом.

Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю визначено Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).

Відповідно до частини першої статті 2 цього Закону одним із головних завдань органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі.

За змістом статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється, зокрема, шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».

Статтею 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надано право пред`являти керівникам та іншим особам підконтрольних установ обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль, зокрема, через моніторинг закупівель (підпункт 3 пункту 4) і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7).

Правові та економічні засади здійснення закупівель визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2025 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері та розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частин першої, шостої та сьомої статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. За результатами моніторингу складається висновок, у якому обов`язково зазначаються, зокрема, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 4) та зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) (пункт 5).

Порядок заповнення форми висновку визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі - Порядок № 552).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 552 у разі виявлення порушень констатуюча частина висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути такі порушення, а також саме зобов`язання щодо їх усунення.

Частиною восьмою статті 8 Закону № 922-VIII визначено варіанти поведінки замовника після оприлюднення висновку.

Так, замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Матеріалами справи підтверджується, і апелянтом не заперечується, що Висновок складено уповноваженим структурним підрозділом міжрегіонального територіального органу Держаудитслужби, у межах строку та з підстав, передбачених статтею 8 Закону № 922-VIII. Доводів щодо недотримання процедури моніторингу апеляційна скарга не містить.

Щодо правового режиму закупівель у період воєнного стану, слід вказати про наступне.

Відповідно до пункту 3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості № 1178, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 3 Особливостей № 1178 Замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Частиною першою статті 5 Закону № 922-VIII до таких принципів віднесено, зокрема, добросовісну конкуренцію серед учасників, максимальну економію, ефективність та пропорційність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, а також запобігання корупційним діям і зловживанням.

Пунктом 5 Особливостей № 1178 заборонено придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей).

Аналогічну заборону щодо укладення договорів без проведення відкритих торгів, крім випадків, передбачених Особливостями, містить абзац третій пункту 17 Особливостей № 1178.

Відповідно до пункту 6 Особливостей № 1178 замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями.

Таку ж заборону щодо процедур, визначених Законом, містить частина десята статті 3 Закону № 922-VIII.

Пунктом 10 Особливостей № 1178 визначено, що замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.

Визначальним для вибору виду закупівлі є, таким чином, вартість предмета закупівлі, а не вартість окремо укладеного договору.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 21 частини першої статті 1 цього Закону поточний ремонт віднесено до послуг.

Згідно з пунктом 15 Особливостей № 1178 предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок № 708).

Положеннями пункту 3 розділу ІІ Порядку № 708, на які відсилає пункт 10 Особливостей № 1178, встановлено, що під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.

Абзацом третім пункту 15 Особливостей № 1178 передбачено виняток. Якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями.

При цьому, на переконання суду таку потребу повинен довести саме замовник.

Щодо поділу предмета закупівлі, апелційний суд зауважує на наступному.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні закупівлі становлять єдиний предмет закупівлі, поділений на частини. Такий висновок ґрунтується на сукупності встановлених обставин: всі три договори стосуються послуг з поточного ремонту одного об`єкта - будівлі ЖДНЗ № 15 за адресою: м. Житомир, вул. Старочуднівська, буд. 4А.

Відповідно до Порядку № 708 саме ця будівля є одиницею визначення предмета закупівлі; договори укладено протягом 11 днів (з 12.12.2024 по 23.12.2024) з одним і тим самим підрядником - фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 ; закупівлі здійснено за одним кодом ДК 021:2015 - 45450000-6; вартість кожного договору (199 800,00 грн, 199 000,00 грн, 193 000,00 грн) майже однакова, наближена до порогу 200 тис. грн, визначеного пунктом 10 Особливостей № 1178, і жоден договір його не досягає; загальна вартість робіт за договорами (591 800,00 грн) майже втричі перевищує цей поріг.

Посилання апелянта на те, що приміщення різних груп обстежувалися окремо, а роботи мали різний зміст (демонтажні, оздоблювальні, електромонтажні тощо), не спростовують єдності предмета закупівлі та мети процедури закупівлі.

Законодавець пов`язує визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту з будинком (будівлею), а не з окремими приміщеннями, групами чи видами робіт у межах однієї будівлі.

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів того, що приміщення, у яких виконувалися роботи, є відокремленими частинами будівлі в розумінні ДБН А.2.2-3:2014, тобто автономними конструктивними системами з автономним інженерним забезпеченням.

Колегія суддів також не погоджується з доводами апелянта про об`єктивну непередбачуваність кожної наступної потреби, яка, на його думку, дає підстави для застосування абзацу третього пункту 15 Особливостей № 1178.

Як правильно встановив суд першої інстанції, в усіх трьох актах обстеження причиною виявлених недоліків зазначено одне й те саме: багаторічну експлуатацію приміщень з 1966 року, протікання покрівлі до її капітального ремонту, відпрацювання ресурсу каналізаційними стояками, а також проведення робіт із заміни системи опалення та мереж водопостачання. Такі дефекти мають накопичувальний характер, обумовлений тривалою експлуатацією об`єкта. Вони не є наслідком раптових зовнішніх подій, які замовник не міг передбачити.

Більше того, перший акт від 28.11.2024 уже фіксував і дефекти стін та стелі, і необхідність заміни каналізаційних стояків. Подальші акти від 11.12.2024 та 13.12.2024 фактично повторюють ці самі обставини. Отже, станом на кінець листопада 2024 року замовнику був відомий загальний обсяг потреби в ремонті об`єкта. На переконання, апеляційного суду, ця потреба могла і повинна була бути визначена як єдиний предмет закупівлі.

Колегія суддів погоджується і з висновком суду першої інстанції про те, що акти обстеження складено комісією працівників закладу (вихователь-методист, завідувач господарства, старша медична сестра). Матеріали справи не містять доказів залучення фахівців, які мають кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з обстеження у будівництві, як це передбачено пунктом 2 Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 257. Матеріали справи не містять і доказів прийняття власником (управителем) об`єкта рішення про проведення обстеження відповідно до Методики проведення обстеження та оформлення його результатів, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 06.08.2022 № 144. Метою обстеження за цією Методикою є, зокрема, визначення виду та обсягів робіт з поточного ремонту об`єкта в цілому. Проведення трьох послідовних візуальних оглядів одного об`єкта з інтервалом у кілька днів не відповідає цій меті.

Колегія суддів зауважує, що для випадків, коли існує нагальна потреба у закупівлі через об`єктивні обставини, які унеможливлюють проведення відкритих торгів, законодавець передбачив окремий механізм. Він полягає в укладенні договору без застосування відкритих торгів за наявності документально підтвердженої нагальної потреби (пункт 13 Особливостей № 1178). Позивач цим механізмом не скористався, а здійснив закупівлі з підстав пункту 11 Особливостей № 1178.

Чинне законодавство не виокремлює «аварійний поточний ремонт» як самостійний вид предмета закупівлі, на який не поширюються загальні правила визначення предмета закупівлі та вартісні межі.

Посилання апелянта на лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 колегія суддів не бере до уваги. Цей лист не є нормативно-правовим актом. Крім того, у ньому прямо зазначено, що внесення змін до річного плану в разі виникнення нової потреби здійснюється з дотриманням заборони ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення процедури відкритих торгів.

Посилання апелянта на те, що вартість спірного договору № 12 не перевищує 200 тис. грн, а отже закупівля відповідала пункту 11 Особливостей № 1178, також є безпідставними. Право на здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель обумовлене вартістю предмета закупівлі, визначеного відповідно до закону. Воно не може ґрунтуватися на вартості частини штучно поділеного предмета закупівлі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач поділив єдиний предмет закупівлі на частини, чим порушив пункт 6 Особливостей № 1178. Внаслідок цього позивач не застосував передбачену пунктом 10 Особливостей № 1178 процедуру відкритих торгів і уклав договір № 12 від 19.12.2024 без проведення такої процедури, що суперечить пункту 5 та абзацу третьому пункту 17 Особливостей № 1178.

Також варто зауважити про те, що в апеляційній скарзі, позивач стверджує, що зазначений у Висновку пункт 3 розділу ІІ Порядку № 708 регулює інші правовідносини.

Відповідач у відзиві визнає, що у Висновку мало бути зазначено пункт 2 розділу ІІ Порядку № 708. Водночас суд першої інстанції застосував пункт 3 розділу ІІ Порядку № 708 як норму про визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту, з посиланням на текст пункту 10 Особливостей № 1178.

Колегія суддів зазначає, що незалежно від нумерації відповідного пункту розділу ІІ Порядку № 708 у редакції, чинній на час спірних правовідносин, зміст порушення визначено у Висновку: йдеться про визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту без урахування правила про його визначення за кожною окремою будівлею, що призвело до поділу предмета закупівлі. Ця норма зазначена в пункті 10 Особливостей № 1178 як така, що визначає предмет закупівлі послуг з поточного ремонту.

Основними порушеннями, встановленими Висновком, є порушення пунктів 5, 6, 10 та абзацу третього пункту 17 Особливостей № 1178. Ці порушення підтверджені матеріалами справи і є самостійною підставою для висновку про недотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель. Тому можлива неточність у посиланні на структурну одиницю Порядку № 708 не впливає на правомірність Висновку і не є підставою для його скасування.

Щодо правової природи договору № 12 від 19.12.2024, апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Пункт 11 Особливостей № 1178 прямо зобов`язує замовника, який здійснює закупівлю без використання електронної системи закупівель, оприлюднити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Відповідно до пункту 23 Особливостей № 1178 Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг, у тому числі закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється такий звіт.

Позивач, як замовник, уклав договір № 12 за рахунок бюджетних коштів, вніс відомості про закупівлю до річного плану та оприлюднив звіт про договір про закупівлю. З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір № 12 від 19.12.2024 є договором про закупівлю, на який поширюється законодавство у сфері публічних закупівель.

Надаючи оцінку зобов`язальній частині Висновку, суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 43 Закону № 922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі, якщо замовник уклав його до/без проведення процедури закупівлі згідно з вимогами цього Закону. Аналогічне правило щодо укладення договору з порушенням вимог пункту 5 Особливостей № 1178 встановлено підпунктом 1 пункту 21 Особливостей № 1178.

Згідно з частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У такому разі визнання його недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Отже, правовий наслідок укладення договору про закупівлю без проведення процедури відкритих торгів, обов`язкової за законом, прямо визначено нормами Закону № 922-VIII та Особливостей № 1178. Вимога органу державного фінансового контролю щодо припинення зобов`язань за таким договором із застосуванням наслідків його нікчемності відповідає наслідкам, визначеним законом. Вона не є довільним заходом.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, відповідно до якої: закон не визначає, у який саме спосіб замовник повинен усунути виявлені порушення, а конкретний захід, спрямований на їх усунення, орган державного фінансового контролю визначає самостійно (постанова від 09.02.2023 у справі № 520/6848/21); орган державного фінансового контролю вправі зобов`язати замовника припинити зобов`язання за договором; такий спосіб включає розірвання договору, визнання його недійсним чи нікчемним, а замовник обирає правомірний варіант поведінки, який повертає сторони до первісного стану та запобігає нецільовому використанню бюджетних коштів (постанова від 12.12.2024 у справі № 380/14352/22, на яку послався суд першої інстанції); варіант усунення порушення шляхом розірвання договору спрямований на приведення відносин між сторонами у первісний стан, а за умови дотримання вимог Закону договір про закупівлю не було б укладено взагалі (постанова від 26.10.2022 у справі № 420/693/21).

У постанові від 05.12.2024 у справі № 620/16035/23 Верховний Суд зазначив, що саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки. Верховний Суд визнав правомірним висновок органу державного фінансового контролю, яким замовника зобов`язано вжити заходів щодо припинення зобов`язань за договором.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Наведені постанови стосуються подібних правовідносин.

Доводи апелянта про відсутність у органу державного фінансового контролю повноважень вимагати розірвання договору спростовуються пунктом 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII, статтею 10 Закону № 2939-XII та наведеною практикою Верховного Суду. Висновок не розриває договір і не визнає його недійсним. Він покладає на замовника обов`язок вжити заходів у порядку, передбаченому цивільним і господарським законодавством.

Положення статті 651 Цивільного кодексу України та підпункту 20 пункту 6 Положення № 43 визначають порядок і способи реалізації таких заходів. Вони не виключають права органу державного фінансового контролю визначати у висновку зобов`язання щодо усунення порушення.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що договір № 12 припинив свою дію внаслідок виконання.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 та абзацом другим частини першої статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг здійснюється, зокрема, протягом дії договору про закупівлю. Відповідно до пункту 6.1 договору № 12 він діє в частині гарантійних зобов`язань протягом строку, визначеного пунктом 4.4, тобто трьох років після прийняття об`єкта замовником. Отже, станом на дату проведення моніторингу та складення Висновку договір у цій частині був чинним.

Крім того, нікчемність договору є наслідком, встановленим законом, і не усувається фактом виконання сторонами своїх зобов`язань. Саме тому Висновок передбачає, зокрема, застосування відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Аналогічний підхід щодо чинності договору на момент складення висновку викладено у постанові Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 520/258/20, на яку послався відповідач.

Апелянт також вважає вимогу відповідача непропорційною, оскільки порушення має формальний характер і не спричинило негативного впливу на бюджет. Колегія суддів ці доводи відхиляє, оскільки встановлене порушення полягає не в недоліку оформлення окремого документа, а в повному уникненні обов`язкової конкурентної процедури закупівлі послуг на суму 591 800,00 грн.

Таке порушення безпосередньо зачіпає мету Закону № 922-VIII, а саме: забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель; створення конкурентного середовища; запобігання проявам корупції.

Воно також порушує принципи добросовісної конкуренції та максимальної економії, визначені статтею 5 цього Закону. Відсутність конкурентної процедури сама по собі позбавила можливості визначити виконавця робіт на конкурентних засадах та досягти економії бюджетних коштів. Тому відсутність у Висновку розрахунку конкретної суми збитків не свідчить про формальний характер порушення.

Щодо практики Верховного Суду, на якій ґрунтується позиція апелянта про непропорційність заходу, зокрема постанови від 20.06.2025 у справі № 480/1380/21, колегія суддів зазначає таке. Правовідносини у цій справі не є подібними до спірних.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статей 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Житомирського дошкільного навчального закладу №15 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

ГоловуючийТомчук А.В.

СуддіДрачук Т. О. Савицька Н.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua