Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №240/17927/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/17927/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна

Суддя-доповідач - Томчук А.В.

22 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Томчука А.В.

суддів: Драчук Т. О. Савицької Н.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " щодо не нарахування і невиплати додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100 000 грн додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини за періоди з 29.08.2024 по 01.10.2024 включно, з 18.10.2024 по 21.11.2024 включно та з 31.12.2024 по 10.01.2025;

- зобов`язати Департамент поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " здійснити нараховування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100 000 грн. додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно дням перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини за періоди з 29.08.2024 по 01.10.2024 включно, з 18.10.2024 по 21.11.2024 включно та з 31.12.2024 по 10.01.2025.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 адміністративний позов задоволено. Так, суд вирішив:

"Визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 29.08.2024 по 09.09.2024, 10.09.2024 по 19.09.2024, з 20.09.2024 по 01.10.2024, з 18.10.2024 по 31.10.2024, з 01.11.2024 по 11.11.2024, з 12.11.2024 по 21.11.2024, з 31.12.204 по 10.01.2025 .

Зобов`язати Департамент поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 29.08.2024 по 09.09.2024, 10.09.2024 по 19.09.2024, з 20.09.2024 по 01.10.2024, з 18.10.2024 по 31.10.2024, з 01.11.2024 по 11.11.2024, з 12.11.2024 по 21.11.2024, з 31.12.204 по 10.01.2025 з урахуванням фактично виплачених сум."

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримав поранення під час безпосередньої участі в заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Спірні періоди стаціонарного лікування пов`язані з наслідками цього поранення. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 не ставить виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн у залежність від безперервності стаціонарного лікування. Тому за кожне повторне перебування на стаціонарному лікуванні за медичними показниками отриманого поранення винагорода виплачується у збільшеному розмірі.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ДПОП "ОШБ "Лють" подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На думку апелянта, суд першої інстанції не дослідив докази, не встановив усі обставини справи і порушив норми матеріального права. Апелянт аналізючи п. 1, п. 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та пункти 2, 4, 5, 9 Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди, затвердженого наказом МВС України від 28.11.2022 № 775, вказує, що додаткова винагорода в розмірі до 100000 грн виплачується за стаціонарне лікування, яке відбувається з дня отримання поранення. Виплату за амбулаторне лікування, повторне стаціонарне лікування (зокрема після амбулаторного) та медичну реабілітацію нормативні акти, на думку апелянта, не передбачають. Оскільки стаціонарне лікування позивача безпосередньо після поранення закінчилося 28.05.2024, правових підстав для виплати винагороди за періоди повторного лікування, на думку апелянта, немає.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

З урахуванням приписів статті 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

ОСОБА_1 проходить службу в поліції у складі ДПОП "ОШБ "Лють".

Згідно з актом № 3 розслідування нещасного випадку від 10.02.2025 ОСОБА_1 20.05.2024 отримав поранення (контузія, травма, каліцтво) в період дії воєнного стану. Поранення отримано під час участі в бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, безпосередньо в районах їх здійснення, під час виконання службових обов`язків.

У зв`язку з отриманим пораненням позивач перебував на стаціонарному лікуванні у в/ч НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) з 21.05.2024 по 28.05.2024 з діагнозом: "ВТ (від 20.05.2024): ЗЧМТ, струс головного мозку. Астено-невротичний синдром, ситуативно обумовлений".

Відповідно до виписки-епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 6044 позивач з 29.08.2024 по 09.09.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП "ГВВ" ЖОР (Центр неврологічної допомоги та психологічної реабілітації учасників АТО). Встановлений діагноз включає, зокрема, післятравматичний церебральний арахноїдит внаслідок перенесеної травми 20.05.2024, ЗЧМТ, струс головного мозку.

Відповідно до виписки-епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 6381 позивач з 10.09.2024 по 19.09.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні КНП "ГВВ" ЖОР. Встановлений діагноз включає, зокрема, післятравматичний церебральний арахноїдит внаслідок перенесеної травми 20.05.2024, ЗЧМТ, струс головного мозку.

Відповідно до виписки-епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 6731 позивач з 20.09.2024 по 01.10.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні КНП "ГВВ" ЖОР. Встановлений діагноз: стан після МВТ (20.05.2024), післятравматичний церебральний арахноїдит внаслідок перенесеної травми 20.05.2024.

Відповідно до виписки із медичної карти № 24/2359 позивач з 18.10.2024 по 31.10.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в Державній установі "ТМО МВС України по Житомирській області". Встановлений діагноз включає, зокрема, наслідки ВТ 20.05.2024, ЗЧМТ, струс головного мозку з цефалгічним синдромом.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 7932 позивач з 01.11.2024 по 11.11.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП "ГВВ" ЖОР (Центр неврологічної допомоги та психологічної реабілітації учасників АТО). Встановлений діагноз: посттравматичний (вибухова травма 20.05.2024) церебральний арахноїдит.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 14301 позивач з 12.11.2024 по 21.11.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Комунального підприємства "Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка" Житомирської міської ради. Встановлений діагноз включає, зокрема, наслідки перенесеної МВТ: ЧМТ, струсу головного мозку (20.05.2024) у вигляді посттравматичного церебрального арахноїдиту.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 16587 позивач з 31.12.2024 по 10.01.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Комунального підприємства "Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка" Житомирської міської ради. Встановлений діагноз включає, зокрема, стан після синкопе (31.12.2024), перенесену МВТ, ЗЧМТ (20.05.2024).

За період стаціонарного лікування з 21.05.2024 по 28.05.2024 відповідач виплатив позивачу додаткову винагороду в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць. Цей факт сторонами не оспорюється.

За періоди з 29.08.2024 по 01.10.2024, з 18.10.2024 по 21.11.2024 та з 31.12.2024 по 10.01.2025 відповідач не виплачував позивачу додаткову винагороду у збільшеному розмірі. Це підтверджується розрахунковими листами.

01.04.2025 позивач звернувся до відповідача з рапортом про виплату додаткової винагороди за вказані періоди.

Листом від 07.05.2025 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для нарахування додаткової винагороди за спірні періоди. Водночас відповідач зазначив, що за період перебування на стаціонарному лікуванні з 17 по 23 січня 2025 року нарахування та виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, буде здійснено відповідно до наданої медичної документації після видання чергового наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з частиною 1 статті 60 Закону № 580-VIII відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Відповідно до частини 10 статті 62 Закону № 580-VIII поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Строк його дії неодноразово продовжувався і триває дотепер.

На період воєнного стану Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168).

Абзацом першим пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з пунктом 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

На виконання пункту 2-1 Постанови № 168 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.11.2022 № 775, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2022 р. за № 1514/38850, затверджено Порядок та умови виплати поліцейським додаткової винагороди, одноразової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) (далі - Порядок № 775, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку № 775 на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується в розмірі до 100000 гривень поліцейським, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно участі в бойових діях або заходах.

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Порядку № 775 до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, уключаються поліцейські, у тому числі ті, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із участю в бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) - з дня отримання такого поранення (контузії, травми, каліцтва), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Аналіз наведених норм свідчить, що право поліцейського на додаткову винагороду, збільшену до 100000 грн, за час стаціонарного лікування виникає за одночасної наявності таких умов:

поліцейський отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) у зв`язку з участю в бойових діях або забезпеченням заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення);

поліцейський перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я;

між стаціонарним лікуванням та отриманим пораненням існує причинний зв`язок.

Ні пункт 1-2 Постанови № 168, ні підпункт 1 пункту 4 Порядку № 775 не містять вимоги про безперервність стаціонарного лікування. Ці норми також не обмежують право на винагороду лише першою госпіталізацією після поранення та не виключають періоди повторного стаціонарного лікування, зумовленого наслідками того самого поранення.

На переконання апеляційного суду, нормативне формулювання "перебувають на стаціонарному лікуванні" описує стан особи безвідносно до кількості госпіталізацій. Вирішальне значення має причинний зв`язок лікування з пораненням, а не його черговість.

Колегія суддів не погоджується з тлумаченням апелянтом слів "з дня отримання такого поранення", що містяться в підпункті 1 пункту 4 Порядку № 775, оскільки, на думку суду, ця конструкція визначає початковий момент, з якого поліцейський включається до наказу про виплату винагороди, тобто охоплює й час до фактичного надходження до закладу охорони здоров`я. Водночас вона не встановлює кінцевої межі права на виплату і не позбавляє особи цього права у разі подальших госпіталізацій з приводу того самого поранення.

Крім того, Порядок № 775 прийнято на виконання Постанови № 168 як акт, що визначає механізм виплати. Тому він не може звужувати коло підстав для виплати, встановлених актом вищої юридичної сили. Постанова № 168 жодних обмежень щодо повторного стаціонарного лікування не містить.

Отже, у разі повторного та кожного наступного перебування поліцейського на стаціонарному лікуванні за медичними показниками, зумовленими отриманим раніше пораненням, пов`язаним з участю в бойових діях або заходах, поліцейський має право на додаткову винагороду в розмірі, збільшеному до 100000 грн (ста тисяч гривень) в розрахунку на місяць, пропорційно дням такого лікування.

Матеріалами справи підтверджено, і апелянтом не заперечується, що ОСОБА_1 отримав поранення 20.05.2024 під час участі в бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення. Саме з цієї причини відповідач виплатив позивачу додаткову винагороду в розмірі 100000 грн за період стаціонарного лікування з 21.05.2024 по 28.05.2024.

Медичні документи щодо кожного спірного періоду стаціонарного лікування містять у діагнозах прямі посилання на наслідки травми, отриманої 20.05.2024. Зокрема, зазначено посттравматичний церебральний арахноїдит, наслідки ЗЧМТ і струсу головного мозку, наслідки МВТ. Це свідчить про причинний зв`язок повторного стаціонарного лікування з пораненням, пов`язаним з участю в бойових діях або заходах.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували наявність такого зв`язку щодо будь-якого зі спірних періодів. Апелянт заперечує право позивача на виплату виключно з тієї підстави, що лікування було повторним. Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не дослідив докази та не встановив усіх обставин справи, має загальний характер. Апелянт не зазначає, які саме докази залишилися поза увагою суду та які обставини встановлено неправильно.

Колегія суддів звертає увагу й на те, що відповідач у листі від 07.05.2025 сам визнав за позивачем право на додаткову винагороду, збільшену до 100000 грн, за період стаціонарного лікування з 17 по 23 січня 2025 року. Цей період також є повторним стаціонарним лікуванням, що настало після 28.05.2024.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди в збільшеному розмірі за спірні періоди.

Зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити винагороду з урахуванням фактично виплачених сум є належним способом захисту порушеного права позивача. Такий спосіб виключає подвійну виплату за ті самі періоди.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність бездіяльності ДПОП "ОШБ "Лють" щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі, збільшеному до 100000 грн в розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні за спірні періоди. Колегія суддів погоджується також з наявністю підстав для зобов`язання відповідача здійснити таке нарахування та виплату.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29– 30 рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994). При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001).

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статей 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

ГоловуючийТомчук А.В.

СуддіДрачук Т. О. Савицька Н.В.