Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №640/21319/20
Суддя: Карпушова Олена Віталіївна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/21319/20 Суддя (судді) першої інстанції: Діска А.Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Заліська Є.Я., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в м. Києві про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36;
- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, починаючи з 08.01.2020.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправно відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, оскільки така відмова прийнята на підставі хибних висновків відповідача. При цьому, позивачкою зазначено, що вона має достатній стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, а доводи відповідача та висновки, зазначені останнім як підстава відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах є протиправними та такими, що порушують її права.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 р. позов задоволено частково:
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.03.2020 № 2600-0314-8/29985 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 14.01.2020, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2 період роботи з 01.11.1994 по 09.04.2001 на посаді контролера поопераційного контролю ВТК цеху № 2 - по виробництву мочаних виробів гумового виробництва ПАТ «Київгума».
В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що записи трудової книжки у повній мірі підтверджують повідомлені позивачем обставини та не спростовують доводів відповідача про наявність підстав для не зарахування періодів роботи з 01.11.1994 по 09.04.2001 до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідно до наданих позивачем документів вбачається, що загальний страховий стаж позивача склав 36 років 8 місяців 26 днів, з них стаж роботи по списку №2 - 8 років 10 місяців 28 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції.
Відповідно до статті 311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Позивачка 14.01.2020 звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Станом на час звернення з заявою про призначення пенсії позивачка досягла 52-річного віку.
Рішенням відповідача від 06.03.2020 № 2600-0314-8/29985 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки відсутній пільговий стаж роботи.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, згідно з пунктом 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
З трудової книжки позивача, судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на Київському заводі «Червоний гумовик» (відповідно до довідки ПАТ «Київгума» від 31.05.2013 № 06/вк-146: Київське виробниче об`єднання «Червоний гумовик», орендно-акціонерна фірма «Червоний гумовик», ОАФ «Червоний гумовик», орендна фірма «Київгума», ВАТ «Київгума):
- з 01.02.1991 по 01.11.1994 контролером поопераційного контролю ВТК цеху № 4 - формової техніки гумового виробництва;
- 01.11.1994 по 10.04.2001 контролером поопераційного контролю ВТК цеху № 2 - по виробництву мочаних виробів гумового виробництва.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 06/вк145 від 31.05.2013 позивачка у період з 01.02.1991 по 01.11.1994 працювала повний робочий день контролером поопераційного контролю ВТК цеху № 4 - формової техніки гумового виробництва на ПАТ «Київгума», що передбачена Списком №2, розділ Х «Хімічне виробництво» пункт 3 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, позиція 2110А030-1754б.
Також відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 06/вк144 від 31.05.2013 позивачка у період з 01.11.1994 по 10.04.2001 працювала повний робочий день контролером поопераційного контролю ВТК цеху № 2 по виробництву мочаних виробів гумового виробництва на ПАТ «Київгума» та перевіряла якість клеїв, латексних сумішей, контролювала процес виготовлення мочаних виробів та якість продукції на всіх етапах виробничого процесу, що передбачена Списком №2, розділ Х «Хімічне виробництво» пункт 3 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, позиція 2110А030-1754б.
Таким чином пільговий стаж позивача становить більше ніж 10 років, у той час, коли для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 необхідно 10 років пільгового стажу.
Однак, за результатами розгляду поданих позивачем документів Головним управлінням ПФУ в м. Києві 06.03.2020 відмовлено останній в призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного пільгового стажу. Відповідач зазначив, що страховий стаж позивачки складає 36 років 8 місяців 26 днів, з них стаж роботи по Списку №2 складає 8 років 10 місяців 28 днів.
Як вірно було встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем доводами апеляційної скарги, зокрема із розрахунку страхового та пільгового стажу позивачки вбачається, що відповідачем за час роботи на ПАТ «Київгума» не було зараховано до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи позивачки з 28.12.1999 по 09.04.2001.
При цьому, згідно наданого розрахунку відповідачем зараховано до пільгового стажу період з 01.11.1994 по 27.12.1999 та 10.04.2001.
Суд зазначає, що в листі від 06.03.2020 відповідачем не наведено ні періоду, якого не було зараховано, ні жодних обґрунтувань неврахування спірного періоду роботи позивачки контролером поопераційного контролю ВТК цеху № 2 - по виробництву мочаних виробів гумового виробництва.
Водночас, пільговий стаж роботи підтверджується копією трудової книжки позивачки, відповідними довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії. Більш того, матеріали пенсійної справи містять копії наказів про результати атестації за умовами праці від 28.12.1994 № 175 та від 10.04.2001 № 39, якими також підтверджується пільгових характер праці позивачки на ПАТ «Київгума».
Проте, відповідачем не було взято до уваги та надано належну оцінку всім поданим позивачкою документам, у зв`язку з цим, правильним є висновок суду першої інстанції, що рішення відповідача від 06.03.2020 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю пільгового стажу необґрунтованим, таким, що прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, отже не відповідає вимогам правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене вище, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 р. - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.В. Файдюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua