Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №400/752/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/752/26

Перша інстанція: суддя Птичкіна В.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів – Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

при секретарі судового засідання – Худика С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Покровське" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А :

22 січня 2026 року приватне підприємство «ПОКРОВСЬКЕ» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області № 1347614290704 від 21 липня 2025 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2025 року на суму 1 465 557,00 грн;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейські служби у Миколаївській області на його користь заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 465 557 грн, заявлену платником до відшкодування у декларації з податку на додану вартість за квітень 2025 року на рахунок платника у банку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про безпідставність висновків контролюючого органу про порушення ним порядку заповнення податкової звітності з ПДВ.

Відповідачі заперечували проти задоволення позову, зазначаючи, що за результатами проведеної податкової перевірки встановлено відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування за квітень 2025 року. При цьому, перевіркою встановлено заниження позивачем податкових зобов`язань як платника податків.

Крім того, узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 ПК України.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року позов приватного підприємства «Покровське» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області № 1347614290704 від 21 липня 2025 року. В задоволені іншої частиних позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головним управління ДПС у Миколаївській області подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що у поданій позивачем декларації з податку на додану вартість є невідповідність, яка унеможливлювала підтвердження заявленої до бюджетного відшкодування податку на суму 1 465 557 грн, в тому числі й через заниження позивачем податкових зобов`язань.

Також апелянт зауважує, що позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення, яке набуло ознак узгодженості у серпні 2025 року та в подальшому платником податків відображено і задекларовано в декларації з податку на додану вартість.

Крім того, апелянт вказав, що суд першої інстанції не встановив фактичної сплати податку на додану вартість у розмірі 1 465 557 грн у контексті правил експортного забезпечення, а посилання на практику Верховного Суду є необґрунтованим.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області також надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції – скасувати та прийняти нове про відмову у задоволені позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що документальною позаплановою виїзною перевіркою ПП «Покровське» (код ЄДРПОУ 03765695) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2025 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої 20.06.2025 року складено акт № 9380/14-29-07-04/03765695, встановлено порушення абзацу в) підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення", п.200.1, абз. б) п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, пп. 2 п. 10 розд. ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" в результаті чого завищено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 1 465 557,00 грн, та заниження ПДВ на суму 384 700,00 грн.

До таких висновків контролюючий орган дійшов внаслідок неправомірного складання 09.04.2025 року розрахунків коригування, якими позивач зменшив обсяг реалізації та вартості експортованої пшениці, а також через невірне декларування ним від`ємного значення з ПДВ у квітні 2025 року.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач 03.07.2025 подав до ГУ ДПС у Миколаївській області заперечення (т.1 а.с.32-36).

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки 16.07.2025 року ГУ ДПС у Миколаївській області надало відповідь про часткове задоволення вимог ПП «Покровське». Фактично скасовані висновків акту перевірки про несвоєчасне складання розрахунків коригування, висновки акту про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування за квітень 2025 року у розмірі 1 465 557,00 грн залишені без змін (т.1 а.с.37-39).

На підставі висновків акту перевірки від 20.06.2025 року № 9380/14-29-07-04/03765695, з урахуванням відповіді на заперечення від 16.07.2025 року № 168666/6/14-29-07-04-02 ГУ ДПС у Миколаївській області 21.07.2025 року прийняло податкове повідомлення-рішення № 1347614290704 про відмову в наданні бюджетного відшкодування на суму 1 465 557,00 грн за квітень 2025 року.

Не погодившись із зазначеним ППР, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим правопорушенням є не будь-які арифметичні чи методологічні помилки, а лише ті, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, а саме до неправильного формування податкового кредиту та завищення бюджетного відшкодування ПДВ. Оскільки відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскаржуване рішення не відповідає критеріям, визначеним статтею 2 КАС України.

Судова колегія погоджується з висновками суду з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Порядок формування бюджетного відшкодування сум ПДВ визначений статтею 200 ПК України, про що докладно зазначено судом першої інстанції.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість

визначений наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289.

Зазначаючи про невірне заповнення позивачем додатку № 2 до декларації з ПДВ за квітень 2025 року «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)», контролюючий орган в акті перевірки вказує, що у графі 4 таблиці 1 вказаного розрахунку замість умовного податкового номеру « 300000000000» вказані індивідуальні податкові номери постачальників, чим порушено пп.2 п.10 розділу ІІІ Порядку № 21 (стор.20 акту перевірки).

Судова колегія зазначає, що вказана норма права лише визначає, що розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) є додатком до декларації з ПДВ, а сам порядок заповнення граф визначений примітками до таблиць розрахунку коригування податкових зобов`язань.

Дійсно, згідно з примітками до таблиці 1, у разі формування від`ємного значення за рахунок коригування податкових зобов`язань на підставі підпункту "в" підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу - у графі 4 ("Постачальник (індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер)") - зазначається умовний індивідуальний податковий номер "300000000000"; у разі декларування у графі 9 суми від`ємного значення, яка сформована за рахунок коригування податкових зобов`язань на підставі підпункту "в" підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу (умовний індивідуальний податковий номер "300000000000"), обов`язковій розшифровці у таблиці 1.1 підлягає сума податку, яка фактично сплачена постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України за операціями з придбання та яку враховано у зменшення податкових зобов`язань, визначених на підставі підпункту "б" підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу.

У графі 9 таблиці 1 розрахунку сум бюджетного відшкодування (Д2) ("сума задекларована до бюджетного відшкодування у декларації за поточний звітний (податковий період), фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (з графи 6) (рядок 20.2 Декларації") ПП «Покровське» вказало - 1 465 557 грн.

Значення рядку 7 "Усього" графи 7 таблиці 1.1 розрахунку сум бюджетного відшкодування (Д2) ("Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, сума податку на додану вартість") зазначено - 1 465 577 грн. При цьому, у графі 2 вірно вказано умовний податковий номер « 300000000000».

Судом першої інстанції на підставі аналізу податкової звітності з ПДВ за квітень 2025 року правильно зроблений висновок, що контролюючий орган не спростовує факт сплати позивачем, як отримувачем товарів/послуг, сум ПДВ постачальникам товарів у розмірі 1 465 577 грн.

Вказана сума відповідає даним рядку 19, 20 та 20.2 декларації з ПДВ за квітень 2025 року.

Отже, сам факт зазначення у графі 4 таблиці 1 розрахунку сум бюджетного відшкодування (Д2) замість умовного податкового номеру « 300000000000» - індивідуальні податкові номери постачальників не утворює склад податкового правопорушення та не свідчить про невірне формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з ПДВ.

Тому суд першої інстанції з посиланням на сталу правову позицію ВС КАС правильно кваліфікував порушення заповнення таблиць розрахунку сум бюджетного відшкодування як методологічну помилку, яка не призвела до необґрунтованого завищення сум бюджетного відшкодування.

Оскільки відсутні докази порушення позивачем вимог пунктів 200.1 і 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, ППР № 1347614290704 від 21 липня 2025 року не відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, які встановлені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд правомірно задовольнив позовні вимоги. Протилежні доводи апеляції висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що позивачем не оскаржується рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення сум бюджетного відшкодування, судова колегія за відсутності підстав, встановлених ч.2 ст.308 КАС України, не надає правову оцінку доводам суду в цій частині.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області – залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний колегіє суддів 26 жовтня 2026 року.

Головуючий: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: К.В. Кравченко