Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №420/27616/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/27616/25

Головуючий в 1 інстанції: Хурса О.О. Дата і місце ухвалення: 27.07.2026р., м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №3915 від 04.03.2025р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №ЦО-3915 від 17.03.2025р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з квітня 2019 року він є особою з інвалідністю ІІ групи. 25.04.2024р., за результатами чергового переогляду, позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності за захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в поліції, безстроково. Однак, у березні 2025 року спірними рішеннями відповідача скасовано рішення МСЕК від 25.04.2024р. про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності безстроково. Зроблено висновок про те, що даних для встановлення інвалідності не було з дати первинного огляду на МСЕК 23.04.2019р. та ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю. Позивач зазначав, що рішення відповідача №3915 від 04.03.2025р. та №ЦО-3915 від 17.03.2025р. є протиправними та такими, що винесені суб`єктом владних повноважень з суттєвим порушенням процедури їх винесення, встановленої чинним законодавством України, а саме: дослідження стану здоров`я позивача та винесення рішень, що оскаржуються, здійснено відповідачем з урахуванням нечинних на той час нормативно-правових актів, без наявних на те законних підстав та з порушенням строків такого дослідження (перегляду); рішення №ЦО-3915 від 17.03.2025р. про скасування позивачу ІІ групи інвалідності безстроково прийнято без врахування дослідження стану здоров`я ОСОБА_1 (заочно), без особистого огляду позивача та спостереження за його станом здоров`я в умовах стаціонару; не враховано суттєві дані про здоров`я позивача під час перевірки обґрунтованості рішень МСЕК. Відповідно до листа Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» №1102/03-19 від 14.03.2025р. позивача повідомлено про заочний розгляд його медико-експертної справи експертною командою Центру оцінювання 04.03.2025р., запропоновано з`явитися до 11.04.2025р. із вказаним у листі переліком документів та у встановлений порядок та строк (до 11.04.2025р. у медичній установі відповідача) для проведення обстеження його стану здоров`я та огляду протягом 3-5 днів. Проте, згодом, не очікуючи позивача, відповідач сформував рішення №ЦО-3915 від 17.03.2025р., у якому стверджував про формування висновку щодо стану здоров`я позивача на підставі його обстеження та огляду у клініці відповідача. Разом із тим, станом на 17.03.2025р. виконання дій з безпосереднього обстеження стану здоров`я та огляду позивача було неможливим з огляду на те, що позивач прибув до Установи відповідача лише 07.04.2025р., тобто у межах строку, встановленого листом ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» №1102/03-19 від 14.03.2025р. Станом на 17.03.2025р. жодних досліджень стану здоров`я ОСОБА_1 . Центром оцінювання функціонального стану досліджень стану здоров`я здійснено не було, оскільки відповідні дослідження мали місце з 07.04.2025р. по 11.04.2025р. За твердженнями позивача, відповідач не мав жодних законних підстав для скасування попередніх рішень МСЕК від 23.04.2019р. та від 25.04.2024р., оскільки ОСОБА_1 не відмовлявся від прибуття до медичної установи відповідача та проведення необхідних досліджень, виконавши зазначені дії у суворій відповідності, в порядок та в строк, встановлені листом ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» №1102/03-19 від 14.03.2025р.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування судом обставин справи, просить скасувати рішення від 27.07.2026р., з ухваленням по справі нового судового рішення – про задоволення його позову у повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що незадовільний стан здоров`я ОСОБА_1 та наявність підстав для встановлення йому інвалідності ІІ групи (в т.ч. безстроково) неодноразово підтверджувалися результатами медичних досліджень – в тому числі, ВЛК, які функціонували в складі органів поліцейського та військового управління. Надані відповідачем матеріали не містять доказів того, які саме документи були досліджені Експертною командою під час проведення перевірки, яким чином вони оцінювалися та чи могли бути достатньою підставою для прийняття рішення про необґрунтованість встановлення ОСОБА_1 2 групи інвалідності. Судом не надано належної правової оцінки посиланням позивача, що спірні рішення відповідача №3915 від 04.03.2025р. та №ЦО-3915 від 17.03.2025р. ухвалені без достатнього вмотивування, не були належним чином обґрунтовані та мали очевидно протиправний характер. Зокрема, беззастережно приймаючи посилання відповідача на відсутність підстав для призначення інвалідності ОСОБА_1 з 2019 року, суд не взяв до уваги висновки окремих від МСЕК установ (ГУНП, ТЦК та СП), висновки яких також свідчили про наявність захворювань у ОСОБА_1 , їх причинно-наслідковий зв`язок та їх тяжкість у сукупності, що було достатньою причиною для призначення апелянту інвалідності. Зазначене свідчить про невідповідність дій відповідача дотриманню принципу належного урядування під час формування змістовної частину висновків рішень від 04.03.2025р. та від 17.03.2025р., що оскаржуються, що, у свою чергу, свідчить про неправильне застосування положень, передбачених п. 27 постанови КМУ №1317 від 03.09.2009р., розділу ІІ Наказу МОЗ №561 від 05.09.2011р., п.12 Критеріїв встановлення інвалідності, п.12 Переліку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду, затвердженого постановою КМУ від 21.01.2015р. №10 та п.11 ч.1 ст.4, ст.ст. 16, 52 Закону України «Про адміністративну процедуру».

Також, апелянт посилається на те, що лист ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/28 від 31.01.2025р. у рамках кримінального провадження №62024000000000923 від 21.10.2024р., не є належною підставою для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК від 25.04.2025р. про призначення ОСОБА_1 інвалідності безстроково. До того ж, п. 3 Рішення РНБО від 22.10.2024р. Кабінету Міністрів України доручено забезпечити у тримісячний строк доповідь про результати перевірки робочими групами обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень – ініціювання їх перегляду в установленому порядку та інформування за наявності підстав правоохоронних органів, а також інших уповноважених органів для вжиття ними відповідних заходів реагування. Станом на 22.10.2024р. (наступний день після відкриття кримінального провадження №62024000000000923 від 21.10.2024р.) суб`єкту, який ініціював перевірку обґрунтованості рішень МСЕК від 23.04.2019р. та від 25.04.2024р., було про нього відомо, як це вбачається з п. 7 Рішення №3915 від 04.03.2025р. Вказане свідчить про пропуск строку на ініціювання перевірки обґрунтованості рішень від 23.04.2019р. та від 25.04.2024р. Апелянт вважає необґрунтованим висновок суду про те, що формальні недоліки, допущені органом влади при оформленні рішення, не можуть бути самостійною підставою для його скасування, якщо таке рішення є правильним по суті. Зазначає, що суд свідомо не врахував те, що такі недоліки стали наслідком неналежного виконання відповідачем та представниками ДБР своїх повноважень, чим фактично виправдав вихід останніх за межі наданих їм законом повноважень та надав можливість виконувати функції поза встановленою законом процедурою. Наслідком таких дій стало свавільне та невмотивоване порушення прав позивача.

Посилається апелянт і на суперечливість між змістом витягу з рішення №ЦО-3915 від 17.03.2025р., який отримав позивач, та рішення №ЦО-3915 від 17.04.2025р., копію якого було надано відповідачем до суду. З огляду на те, що огляд стану здоров`я позивача в Установі відповідача мав місце в проміжок часу з 07.04.2025р. по 11.04.2025р., а рішення №ЦО-3915, відповідно до отриманого ОСОБА_1 витягу з нього, датувалося 17.03.2025р., у сторони позивача наявний обґрунтований сумнів стосовно того, що таке рішення було прийняте на підставі проведення повного та всебічного дослідження стану здоров`я позивача. Зокрема, неможливим є проведення такого дослідження у березні 2025 року з урахуванням того, що позивач прибув до установи відповідача для проведення дослідження 07.04.2025р. При цьому, Порядок №1338 не передбачає право Центру оцінювання функціонального стану особи скасовувати рішення медико-соціальної експертизи іншим шляхом, ніж як проведення повторного оцінювання функціонального стану особи, з її викликом та повідомленням. Таке оцінювання проводиться на підставі дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень. Відповідач не мав жодних законних підстав для скасування попередніх рішень МСЕК від 23.04.2019р. та від 25.04.2024р., оскільки ОСОБА_1 не відмовлявся від прибуття до медичної установи відповідача та проведення необхідних досліджень, виконавши зазначені дії у суворій відповідності, в порядок та в строк, встановлені листом ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» №1102/03-19 від 14.03.2025р.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що у зв`язку з отриманням документів, які викликають обґрунтований сумнів у їх справжності, містять очевидну суперечність із раніше отриманим позивачем витягом з Рішення №ЦО-3915, що може бути результатом несанкціонованого втручання до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової — Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, яка почала функціонування з 01.01.2025р., представник позивача звернувся до суду з обґрунтованим клопотанням про витребування у Державного підприємства «Електронне здоров`я» інформацію щодо запису із електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової відносно рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, яке має у своїй назві реквізити «ЦО-3915», внесена після 01.03.2025р., та стосується ОСОБА_1 . Незважаючи на нагальність витребування такої інформації, різність правових наслідків, які тягне за собою обставина ухвалення оскаржуваного рішення ЦО-3915 17.03.2025 або 17.04.2025 – судом взагалі не було прийнято будь-якого рішення щодо задоволення або відмови у задоволенні вимог сторони позивача про витребування доказів.

У зв`язку з цим, апелянт заявив клопотання про витребування доказів, в якому просить для перевірки відповідної обставини витребувати у Державного підприємства «Електронне здоров`я» інформацію щодо запису із електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової — Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, яка почала функціонування з 01.01.2025р., відносно рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, яке має у своїй назві реквізити «ЦО-3915», внесену після 01.03.2025р. та стосується ОСОБА_1 , а саме: дату та час внесення запису вперше; за наявності внесення змін до запису – дату, час та осіб, які вносили відповідні зміни; у випадку видалення та повторного створення запису – дані про дату та час усіх випадків видалення та/або створення (первісного та наступних створень) запису, із зазначенням осіб, які провадили такі дії; у випадку наявності схожих за реквізитами та подібних за змістом рішень – надати копії всіх таких рішень.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23.04.2019р. за результатами обстеження Обласною медико-соціальною експертною комісією №1 ОСОБА_1 було встановлено ІІ групу інвалідності за захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в поліції.

21.05.2019р. за результатами огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 47 «А» графи ІІ розкладу хвороб (через захворювання на тяжку персистуючу бронхіальну астму).

Згідно з довідкою Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії №1 до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 25.04.2024р., серія 12ААГ №951709, ОСОБА_2 встановлено II групу інвалідності безстроково.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (надалі – Рішення РНБО від 22.10.2024 року), введеним в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року №732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктом «б» пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024р. вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанови від 25 жовтня 2024 р. №1207 та 08 листопада 2024 р. №1276, якими внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 р. №1317 «Питання медико-соціальної експертизи».

Наказом МОЗ України від 26.10.2024р. № ї1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» було покладено права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на Відповідача - державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (код згідно з ЄДРПОУ 03191673) з дати підписання цього наказу.

До Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» надійшли листи Міністерства охорони здоров`я України, якими доручено Центральній медико-соціальній експертній комісії Міністерства охорони здоров`я України на виконання запитів служби безпеки України від 04.11.2024р. №14/1-6971 та Державного бюро розслідувань від 06.11.2024р. №10-2-02-01-27449 здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках до запитів осіб та у разі необхідності провести переогляд шляхом — проведення медико-соціальної експертизи стосовно таких осіб і прийняти відповідні рішення.

Серед інших медико-експертних справ до відповідача була передана й справа ОСОБА_1 .

04.03.2025р. експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами проведеного аналізу медико – експертної справи позивача було прийнято рішення №3915, яким встановлено, що ІІ група інвалідності, загальне захворювання, безстроково, встановлена необґрунтовано та не відповідає чинному законодавству.

У вказаному рішенні зазначено, що команда експертів розглянула надану медичну документацію і дійшла рішення про очне обстеження ОСОБА_1 у відділенні експертизи НДІ МСПІ МОЗ України.

Відповідно до п.п.6.1.-6.2. витягу №3915 від 04.03.2025 підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення стала постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді; в графі «Реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці» зазначено «Лист від ДБР №3187- 25/10-2-02-01-1348/28 від 31.01.2025р., кримінальне впровадження №20240000000000923 від 21.10.2024р.».

14.03.2025р. ОСОБА_1 було направлено лист-повідомлення №1102/03-19 про необхідність проходження додаткового обстеження. Позивачу запропоновано з метою уточнення функціональних порушень та обмеження життєдіяльності прибути до клініки ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» (яка розташована за адресою: провулок Феодосія Макаревського, 1-а, м. Дніпро) для проведення додаткового стаціонарного обстеження з подальшим очним оглядом експертною командою Центру оцінювання. Повідомлено, що за результатами обстеження та огляду буде прийнято відповідне рішення згідно з чинним законодавством.

Також, вказаним листом надано опис документів, які позивачу було необхідно узяти для проходження обстеження, дані про його тривалість (3-5 днів) та термін прибуття на обстеження (до 11.04.2025р.).

Попереджено про те, що у разі неприбуття на обстеження до клініки відповідача, рішення буде прийняте виходячи з наявних у медекспертній справі ОСОБА_1 документів згідно з нормами чинного законодавства.

На виконання вимоги про прибуття до медичної установи відповідача, проходження обстеження з подальшим очним оглядом, ОСОБА_1 прибув у порядок та строк, описані зазначеним вище листом, де перебував у стаціонарі відповідної установи протягом періоду з 07.04.2025р. по 11.04.2025р., що підтверджується копією виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1552.

Після проходження медичного дослідження, ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку отримав копію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №ЦО-3915 від 17.03.2025р.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №ЦО-3915 від 17.03.2025р. скасовано рішення МСЕК від 25.04.2024р. про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності безстроково.

Підстава: постанова КМУ №1317 від 03.09.2009р., наказ МОЗ України №561 від 05.09.2011р. та постанова КМУ №1338 від 15.11.2025

У вказаному рішенні зазначено, що даних для встановлення інвалідності не було з дати первинного огляду на МСЕК 23.04.2019р. Зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю.

Відповідно до п.п.6.1.-6.2. Витягу від 17.03.2025р., підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення стала постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді. Реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці: провадження № 42023272300000081 від 18.08.2023р.

Не погоджуючись з правомірністю рішень експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №3915 від 04.03.2025р. та №ЦО-3915 від 17.03.2025р. ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , не прийняв до уваги посилання позивача на відсутність у відповідача підстав проведення перевірки правомірності встановлення йому інвалідності. Суд зазначив, що наявність листа Державного бюро розслідувань від 31.01.2025р. №3187/-25/10-2-02-01-1348/25 та постанови слідчого у кримінальному провадженні №62024000000000923 підтверджує, що відповідач діяв не на власний розсуд, а виконував імперативні вимоги Порядку №1338 та Наказу МОЗ №1809.

Також, суд зазначив, що доводи позивача про порушення процедури проведення перевірки обґрунтованості рішень та/або перегляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи є необґрунтованими. Якщо Центр оцінювання функціонального стану особи встановлює, що рішення про інвалідність було прийнято без належно клінічної бази або з порушенням критеріїв, визначених у медичних стандартах, він може скасувати таке рішення заочно. У цьому випадку об`єктом перевірки є не сама особа (її фізичний стан), а легітимність та медична достовірність рішення, що перевіряється.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон №875-ХІІ).

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 6 Закону захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.

Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

За визначенням, наведеним в абз.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №2961-IV) інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року.

У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян України, посилення протидії корупції в державних органах, недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи Радою національної безпеки і оборони України 22.10.2024р. прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів».

Означене рішення введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024р. №732/2024.

Пунктом 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024р. «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Згідно підпунктів б-ґ пункту 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024р. Кабінету Міністрів України рекомендовано:

- забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів (далі - робочі групи);

- у тримісячний строк доповідь про результати перевірки робочими групами обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду в установленому порядку та інформування за наявності підстав правоохоронних органів, а також інших уповноважених органів для вжиття ними відповідних заходів реагування;

- підготовку та подання Міністерством охорони здоров`я України разом з Міністерством цифрової трансформації України на розгляд Кабінету Міністрів України у двотижневий строк плану цифровізації проходження всіх етапів медико-соціальних експертних комісій;

- проведення разом із Пенсійним фондом України, Державним бюро розслідувань, Національною поліцією України, Службою безпеки України у тижневий строк аудиту нарахувань пенсійних виплат по інвалідності посадовим особам державних органів.

Законом України від 19 грудня 2024 року №4170-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Закон №4170-ІХ), який введено в дію з 01.01.2025р., внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Відповідно до абз. 1-6 пункту 2, що йде за Розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення», Закону №4170-IX установлено, що особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності; документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є: видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування; особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності).

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 25.10.2024р. №1207 «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу», від 08.11.2024р. №1276 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317».

Згідно з пунктом 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 (далі - Положення №1317) з урахуванням змін, внесених зазначеними вище постановами Уряду України, МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

26.10.2024р. Міністерством охорони здоров`я України видано наказ №1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ».

Пунктом 1 цього наказу права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» з дати підписання цього наказу.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024р. №1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» також затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.

У пункті 5 наказу Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024р. №1809 вказано про необхідність виконуючій обов`язки державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» згідно з актом приймання-передачі.

Перелік повноважень, якими наділено комісію, визначений в пункті 11 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024р. №1809, згідно із яким комісія, зокрема, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх; повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми; на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.

01.01.2025р. набули чинності положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024р. №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацами 2 та 6 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024р. №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31.12.2024р.

Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024р. №1338 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що процес ухвалення рішення експертною командою передбачає чітку та структуровану процедуру, спрямовану на забезпечення об`єктивності, прозорості й точності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач мав право проводити перевірку обґрунтованості рішень стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями і приймати відповідне рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2026р. по справі №280/4630/25 висловив правову позицію, що якщо документ правоохоронного органу, на який посилається відповідач, має характер процесуального акта, прийнятого в межах кримінального провадження, та є обов`язковим до виконання, його отримання створює для відповідача правовий обов`язок реагування у межах компетенції, визначеної пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Поряд з цим, судом першої інстанції не враховано, що у п.6.2. «Реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці» витягу з рішення №3915 від 04.03.2025р. зазначено «лист від ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/28 від 31.01.2025, кримінальне провадження №20240000000000923 від 21.10.2024 р.».

Натомість, у п.6.2. «Реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірки» витягу з рішення №ЦО-3915 від 17.03.2025р. зазначено «провадження №42023272300000081 від 18.08.2023р.».

Тобто, в межах однієї процедури проведення перевірки обґрунтованості встановлення позивачу інвалідності відповідач в своїх офіційних документах зазначає різні відомості про документи, на підставі яких ініційовано відповідну перевірку.

При вирішенні спору суд першої інстанції не звернув увагу на вказану обставину та не надав їй правової оцінки.

Як вже зазначалося колегією суддів, рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №ЦО-3915 від 17.03.2025р. скасовано рішення МСЕК від 25.04.2024р. про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності безстроково.

У вказаному рішенні, серед іншого, зазначено, що даних для встановлення інвалідності не було з дати первинного огляду на МСЕК 23.04.2019р. Зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю.

Так, колегія суддів зауважує, що суд не наділений повноваженнями щодо встановлення діагнозів, у межах даної справи проводиться правова перевірки дотримання процедури прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Згідно з висновком Верховного Суду, сформованим у постанові від 30.11.2020р. у справі №200/14695/19-а, суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Перевіряючи дотримання відповідачем процедури прийняття спірних рішення колегія суддів виходить з наступного.

Абзац 8 пункту 3 Постанови №1338 визначає, що документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Згідно підпункту 2 пункту 8 Постанови №1338, Центр оцінювання функціонального стану особи, крім іншого, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Аналогічні положення також наведені і в пункті 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабміну №1338, де зазначено, що:

- Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді; за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу); за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи (абз.1-2 п.51);

- якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється (абз.11 п.51);

- оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова (абз.12 п.51);

- за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, або рішенні, ухвалі суду від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (абз.13 п.51).

З 15.12.2023р. набрав чинності Закон «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 №2073-ІХ, який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону №2073-IX адміністративним органом є будь-який суб`єкт, уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації. Відповідно до пункту 11 частини першої цієї ж статті, функції публічної адміністрації охоплюють, зокрема, здійснення інспекційної (контрольної, наглядової) діяльності та вирішення справ за власною ініціативою. Таким чином, здійснюючи перевірку обґрунтованості раніше прийнятих рішень нижчестоящих комісій, відповідач виступав як адміністративний орган у межах адміністративного провадження, що зобов`язує його дотримуватися принципів, визначених статтею 4 цього Закону.

Частина перша статті 4 Закону №2073-IX визначає принципи адміністративної процедури, серед яких - гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.

Крім того, стаття 17 Закону №2073-ІХ передбачає, що особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.

Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді повинна здійснюватися за участю особи та в разі необхідності з урахуванням медичного огляду особи на базі Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Як вже зазначалося колегією суддів, 04.03.2025р. експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами проведеного аналізу медико – експертної справи позивача було прийнято рішення №3915, яким встановлено, що ІІ група інвалідності, загальне захворювання, безстроково, встановлена необґрунтовано та не відповідає чинному законодавству. У вказаному рішенні зазначено, що команда експертів розглянула надану медичну документацію і дійшла рішення про очне обстеження ОСОБА_1 у відділенні експертизи НДІ МСПІ МОЗ України.

14.03.2025р. ОСОБА_1 було направлено лист-повідомлення №1102/03-19 про необхідність проходження додаткового обстеження. Позивачу запропоновано з метою уточнення функціональних порушень та обмеження життєдіяльності прибути до клініки ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» (яка розташована за адресою: провулок Феодосія Макаревського, 1-а, м. Дніпро) для проведення додаткового стаціонарного обстеження з подальшим очним оглядом експертною командою Центру оцінювання. Повідомлено, що за результатами обстеження та огляду буде прийнято відповідне рішення згідно з чинним законодавством. Також, вказаним листом надано опис документів, які позивачу було необхідно узяти для проходження обстеження, дані про його тривалість (3-5 днів) та термін прибуття на обстеження (до 11.04.2025р.).

На виконання вимоги про прибуття до медичної установи відповідача, проходження обстеження з подальшим очним оглядом, ОСОБА_1 прибув у порядок та строк, описані зазначеним вище листом, де перебував у стаціонарі відповідної установи протягом періоду з 07.04.2025р. по 11.04.2025р., що підтверджується копією виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1552.

За таких обставин, наявні матеріали справи свідчать, що незважаючи на те, що ЕКзОПФО Центру оцінювання функціонального стану особи прийшла до висновку про необхідність очної перевірки позивача та додаткового його медичного дослідження, яке останній пройшов у період з 07.04.2025р. по 11.04.2025р., відповідач 17.03.2025р., тобто до початку обстеження позивача, прийняв рішення №ЦО-3915, яким скасував рішення МСЕК від 25.04.2024р. про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності безстроково.

Зазначене беззаперечно свідчить про те, що відповідач провів перевірку обґрунтованості рішення стосовно встановлення позивачу інвалідності з порушенням встановленої процедури, а саме: пунктів 51, 67 і додатку 1 до Порядку №1338.

Колегія суддів не застосовує правову позицію ВС КАС, викладену у постанові від 18.03.2026р. у справі №360/660/25, щодо законності перевірки обґрунтованості рішення, прийнятого МСЕК, без виклику особи (у заочному порядку), оскільки правовідносини врегульовані за інших правових підстав.

Так, у справі №360/660/25 правовідносини склались у листопаді-грудні 2024 року та касаційним судом зазначалось про врегулювання правовідносин з приводу перевірки обґрунтованості рішень МСЕК Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317, та Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України 05.09.2011р. №561, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 за №1295/20033, які з 01.01.2025р. втратили чинність. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» від 08 березня 2022 року №225, про необхідність застосування якої вказувалось ВС КАС, з 26.11.2024р. регулює питання проведення медико-соціальної експертизи лише дітям.

Повертаючись до обставин даної справи, судова колегія наголошує, що про необхідність обстеження ОСОБА_1 при перевірці обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення йому ІІ групи інвалідності зазначено у рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №3915 від 04.03.2025р., що не може бути нівельовано правом комісії на заочне прийняття рішення.

До матеріалів справи відповідач надав копію рішення №ЦО-3915 від 17.04.2025р. датовану місяцем пізніше, аніж витяг з рішення, який ним надіслано позивачу і який останній долучив до позовної заяви.

При цьому, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій відповідач не надав належних пояснень з яких причин виникла розбіжність у датах витягу з рішення №ЦО-3915 від 17.03.2025р., копію якого вручено ОСОБА_1 , та рішення №ЦО-3915 від 17.04.2025р., про існування якого позивач дізнався лише на стадії судового розгляду справи, в рамках якої свої позовні вимоги позивач обґрунтовував передчасністю прийнятого щодо нього рішення.

Враховуючи, що визначальним при вирішенні даного спору є встановлення того, чи мало місце прийняття спірного рішення №ЦО-3915 до проведення медичного огляду ОСОБА_1 , на який його запрошено листом ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» №1102/03-19 від 14.03.2025р., чи після проведення відповідного огляду та з врахуванням його результатів, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2026р. задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.

Зобов`язано Державне підприємство «Електронне здоров`я» (адреса: 01012, м. Київ, майдан Незалежності, буд. 2) у десятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали надати до П`ятого апеляційного адміністративного суду інформацію щодо запису із електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової — Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, яка почала функціонування з 01.01.2025р., відносно рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, яке має у своїй назві реквізити «ЦО-3915», внесену після 01.03.2025р. та стосується ОСОБА_1 : дату та час внесення запису вперше; за наявності внесення змін до запису – дату, час та осіб, які вносили відповідні зміни; у випадку видалення та повторного створення запису – дані про дату та час усіх випадків видалення та/або створення (первісного та наступних створень) запису, із зазначенням осіб, які провадили такі дії; у випадку наявності схожих за реквізитами та подібних за змістом рішень – надати копії всіх таких рішень.

На виконання вимог вказаної ухвали Державне підприємство «Електронне здоров`я» листом від 15.10.2026р. повідомило суд, що підприємство здійснило перевірку запитуваних судом даних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи. За результатами проведеної перевірки встановлено, що у вказаній системі відсутні будь-які відомості чи дані, які стосуються ОСОБА_1 .

Зазначене у сукупності дає колегії суддів підстави для висновку, що ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ», як суб`єктом владних повноважень, за якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено належними та допустимими доказами, що рішення №ЦО-03915 при скасування ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності прийнято саме 17.04.2025р.

У п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Підсумовуючи наведене у сукупності колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №ЦО-3915 від 17.03.2025р.

Поряд з цим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог позову щодо скасування рішення №3915 від 04.03.2025р., оскільки вказане рішення само по собі не порушує прав ОСОБА_1 . Цим рішенням відповідач не скасував позивачу ІІ групу інвалідності, а лише дійшов висновку про необхідність очного його обстеження.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки при вирішенні спору судом першої інстанції не повно з`ясовано обставини справи та не правильно застосовано норми матеріального права, тому, на підставі п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, оскаржуване рішення від 27.07.2026р. підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нового судового рішення – про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною шостою статті 139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При звернені з даним позовом до суду першої інстанції ОСОБА_1 сплатив 1938,00 грн. судового збору (платіжна інструкція №66 від 13.08.2025р.), а при поданні апеляційної скарги – 2906,88 грн. судового збору (квитанція про сплату №7894-1815-3048-9025).

А відтак, у зв`язку із частковим задоволенням позову ОСОБА_1 , з Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню 2422,44 грн. судового збору, що є пропорційним задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії справ незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року скасувати.

Ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №ЦО-3915 від 17 березня 2025 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (49005, м. Дніпро, пров. Макаревського Феодосія, 1-А, код ЄДРПОУ 03191673) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2422,44 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 44 копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 жовтня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук