Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №420/3206/26
Суддя: Ступакова І.Г.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/3206/26
Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г.В. Дата і місце ухвалення: 31.07.2026р., м. Одеса
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого – Ступакової І.Г.
суддів – Бітова А.І.
– Лук`янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Пересипського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
В лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Пересипського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнення 06.04.2026р. позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Пересипського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області щодо відмови прийняти та розглянути документи для оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням;
- зобов`язати Пересипський відділ у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області прийняти в ОСОБА_1 у порядку, передбаченому Законом України «Про громадянство України» (в редакції від 05.08.2025р.) та Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 (в редакції від 30.04.2022р.), документи для ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням;
- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області розглянути документи ОСОБА_1 та прийняти рішення за заявою для оформлення набуття ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням, відповідно до Закону України «Про громадянство України» (в редакції від 05.08.2025р.) та Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 (в редакції від 30.04.2022р.).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 30.12.2025р. він звернувся до Пересипського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області із заявою про оформлення набуття його дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням відповідно до Порядку №215, разом із копіями всіх документів, передбаченими законодавством. Листом від 02.01.2026р. ГУ ДМС в Одеській області в особі Пересипського відділу у м. Одесі надало відповідь на звернення позивача від 30.12.2025р., згідно Закону України «Про звернення громадян», в якій було в загальній формі роз`яснено, що відмовою прийнятті документів для оформлення набуття громадянства України за територіальним походження дитиною позивача слугувало те, що ОСОБА_1 надав Довідку про звернення за захистом від 17.06.2024р. №014144, яка не є документом, який посвідчує особу, а також у переліку документів, поданим позивачем, відсутній документ, що підтверджує факт проживання на території України на законних підставах. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо прийняття та розгляду документів для оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою. Також, позивач зазначав, що норми статей 6 та 8 Закону України «Про громадянство України» прямо передбачають можливість набуття громадянства України дитиною, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року та не набула громадянства України за народженням, за умови наявності статусу іноземця або особи без громадянства. Дитина позивача не могла набути громадянства Республіки Таджикистан, оскільки не може користуватися захистом країни свого походження у зв`язку з реальним ризиком переслідування через релігійні переконання позивача. За таких обставин, звернення до компетентних органів країни походження є неможливим, що фактично позбавляє дитину реальної можливості реалізувати право на інше громадянство. Водночас, саме на Державну міграційну службу України покладено обов`язок ідентифікації осіб, у тому числі дітей, які разом із законними представниками знаходяться в процедурі отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту. Отже, відповідач повинен був здійснити ідентифікацію дитини та встановити його правовий статус як іноземця або особи без громадянства, чого зроблено не було.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 липн 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Пересипського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 23.12.2025р. про оформлення набуття дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням.
Зобов`язано Пересипський відділ у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийняти та розглянути у порядку, передбаченому Законом України «Про громадянство України» та Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001р. №215, заяву ОСОБА_1 від 23.12.2025р. та додані до неї документи для оформлення набуття дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням, та прийняти рішення у відповідності із процедурою, передбаченою чинним на час звернення законодавством, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині задоволення позову, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 31.07.2026р., з ухваленням по справі нового судового рішення – про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , поданого в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 .
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням позивача на те, що системний аналіз статті 8 Закону України «Про громадянство» свідчить, що набуття громадянства України за територіальним походженням можливе для іноземців та осіб без громадянства, які мають родинні зв`язки з Україною до 24 серпня 1991 року та не поширюється беззастережно на усіх іноземців. При подачі заяви позивачем було зазначено підставою для набуття громадянства України ч.9 ст.8 Закону, а саме: набуття громадянства України за територіальним походженням. ГУ ДМС в Одеській області наголошує, що заява подана позивачем з порушенням вимог законодавства, оскільки неправильно обрано підставу для набуття громадянства України. Станом на час подання (30.12.2025р.) позивачем до Пересипського відділу заяви про оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням були відсутні дані про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є іноземцем. Позивачем не доведено, що одночасно з заявою про оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням ним було подано визначені Порядком №215 документи.
Також, апелянт посилається на те, що у суду першої інстанції не було правових підстав для визнання протиправною бездіяльності Пересипського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 про оформлення набуття дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням. Стверджує, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень – це пасивна форма поведінки юридичної особи, що полягає у не вчиненні нею конкретної дії (дій), яку вона як суб`єкт владних повноважень повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Проте, в справі №420/3206/26, враховуючи фактичні обставини справи, та той факт, що Пересипським відділом було надано відповідь, яка за своєю правовою суттю підпадає під визначення дії, можливо дійти до висновку про відсутність бездіяльності Пересипського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.
ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ГУ ДМС в Одеській області залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – без змін. Позивач зазначає, що предметом оскарження є не відповідь Пересипського відділу у місті Одесі, а факт відмови прийняти заяву встановленого зразка про оформлення набуття його дитиною громадянства України за територіальним походженням відповідно до Порядку №215, разом із копіями всіх документів, передбачених законодавством України. Позивач просить суд апеляційної інстанції врахувати, що довідка ОСОБА_1 про звернення за захистом на момент звернення є діючою, паспортний документ позивача знаходиться на зберіганні у відповідача.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином Таджикистану, що підтверджується паспортом № НОМЕР_1 .
Позивач звернувся за міжнародним захистом в Україні у порядку, передбаченому Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», та був документований довідкою про звернення за захистом в Україні від 17.06.2024р. №014114, довідкою про звернення за захистом в Україні №014246 від 03.02.2026р.
ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 14.08.2025р. відділом ДРАЦС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Позивач подав до Пересипського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області заяву від 23.12.2025р., в якій просив вирішити питання про оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням відносно його дитини ОСОБА_2 , відповідно до Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001р. №215.
До заяви позивач додав наступні документи: заяву встановленої форми (Форма 14, Наказ МВС України від 16.08.2012р. №715) щодо оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням дитини від 23.12.2025р.; копію довідки про звернення за захистом в Україні ОСОБА_1 ; копію перекладу паспорту ОСОБА_1 , засвідчену нотаріально; копію витягу з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про народження дитини; дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм) дитини; копію розписки про зберігання паспортних документів ОСОБА_1 .
Вказана заява з додатками була зареєстрована Пересипським відділом у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області 30.12.2025р. за вх. №А-57/6/5116-25.
Листом від 02.01.2026р. № №А-57/6/5116-25/5116/-26 Пересипський відділ у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області повідомив позивача, що в розумінні статті 1 Закону України, «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» довідка про звернення за захистом в Україні засвідчує законність перебування особи на території України та не є документом, який встановлює цю особу. Разом з цим, абзацом шостим пункту 5 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, передбачено, що під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред`являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України. Статтею 1 Закону України «Про громадянство України» для цілей цього Закону представлено понятійний апарат, яким, серед іншого, визначено поняття «проживання на території України на законних підставах» та відповідно визначено перелік документів, які підтверджують факт проживання особи на території України на законних підставах. Наданий заявник перелік документів не містить посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту.
Вважаючи протиправною бездіяльність Пересипського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області щодо прийняття та розгляду документів для оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що матеріали справи не містять доказів того, що Пересипський відділ у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області у встановленому порядку повернув заяву позивача від 30.12.2025р., подану в інтересах його малолітньої дитини, для усунення недоліків, а також не надав доказів прийняття відповідного рішення про припинення провадження за заявою від 30.12.2025р. У листі від 02.01.2026р. відповідач обмежився посиланням на те, що посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, не є документом, що підтверджує факт проживання особи на території України на законних підставах та посвідчує особу заявника. Аналізуючи положення Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» суд першої інстанції зазначив, що особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в частині реалізації прав, прирівнюється до іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України. Відповідно до розписки, виданої Управлінням з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУДМС в Одеській області, 17.06.2024р. отримано на зберігання від ОСОБА_1 паспортний документ серії НОМЕР_1 , що не позбавляло відповідача можливості встановити особу, яка подавала заяву. Водночас, передача позивачем на зберігання до органу ДМС його паспортного документу позбавила його можливості виконати обов`язок щодо надання документу, що посвідчує його особу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001р. №2235-III (далі - Закон №2235-III).
Відповідно до ст.4 Закону №2235-III питання громадянства України регулюються Конституцією України, цим Законом, міжнародними договорами України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.
Статтею 6 Закону №2235-III визначені підстави набуття громадянства України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад охорони здоров`я, заклад освіти або інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Згідно ч.4 ст.7 Закону №2235-III особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України.
Частиною 8 статті 7 Закону передбачено, що особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Відповідно до ч.9 ст.8 Закону №2235-III дитина, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року і не набула громадянство України за народженням та є іноземцем, стосовно якого подано зобов`язання припинити іноземне громадянство, або особою без громадянства, стосовно якої подано декларацію про відсутність іноземного громадянства, реєструється громадянином України за клопотанням одного з її законних представників.
Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.
З метою організації виконання Закону України «Про громадянство України» Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року №588/2006) затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок №215), який визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Згідно п.1 розділу І Порядку №215 для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.
Відповідно до п.3 розділу І Порядку №215 заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.
Заяву з питань громадянства дитини підписує один з її батьків або інший законний представник дитини.
Пунктами 4 - 5 розділу І Порядку №215 передбачено, що заяви та інші документи з питань громадянства подаються: особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні; особою, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем реєстрації особи; особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.
Заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто.
За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою.
Заява та інші документи з питань громадянства дитини подаються одним з її батьків або іншим законним представником дитини за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника.
Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до Цивільного кодексу України, заяву та інші документи з питань громадянства подає самостійно.
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред`являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.
Згідно п.43 розділу ІІ Порядку №215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням дитиною, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року і не набула за народженням громадянство України та є особою без громадянства або іноземцем (частина третя статті 8 Закону), один із батьків дитини або інший законний представник подає документи, передбачені підпунктами «а» - «г» пункту 39 цього Порядку, а також копію свідоцтва про народження дитини.
За п.39 розділу ІІ Порядку №215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням дитиною, один із батьків якої народився до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент його народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і яка є особою без громадянства або іноземцем (частина друга статті 8 Закону), один із батьків дитини або опікун чи піклувальник подає такі документи:
а) заяву про оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням;
б) дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм) дитини;
в) заяву дитини віком від 14 до 18 років про згоду щодо набуття громадянства України;
г) один із таких документів:
- декларацію про відсутність у дитини іноземного громадянства - для дітей, які є особами без громадянства;
- зобов`язання припинити іноземне громадянство - для дітей, які є іноземцями. Для дітей-іноземців, які є громадянами (підданими) кількох держав, - зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається для дітей, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є діти, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
- декларацію про відмову дитини, якій надано в Україні статус біженця чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання дитині статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, - для дітей-іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
- декларацію про відмову дитини, один із батьків якої або опікун чи піклувальник, що подав документи, є громадянином Російської Федерації і зазнав переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), - для дітей-іноземців, один із батьків яких або опікун чи піклувальник, що подав документи, є громадянином Російської Федерації і зазнав переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності;
- заяву про зміну громадянства - для дітей-іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.
Згідно п.89 розділу ІV Порядку №215 територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України.
Згідно п.90 розділу ІV Порядку №215 територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов`язує належність особи до громадянства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов`язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов`язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.
Рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України або про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником.
Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови.
Згідно пунктів 92-94 розділу ІV Порядку №215 Територіальні органи Державної міграційної служби України приймають рішення про оформлення набуття громадянства України: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи про оформлення набуття громадянства України знайдою, також одержує від відповідного органу реєстрації актів громадянського стану копію запису акта громадянського стану, який підтверджує, що новонароджену дитину знайдено на території України і батьки її невідомі.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України.
Територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Рішення про оформлення набуття особою громадянства України або про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України не пізніш як у тримісячний строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником.
Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови.
Змістом спірних правовідносин відмова у прийнятті заяви про оформлення набуття дитиною позивача громадянства України за територіальним походженням обґрунтована органом ДМС не наданням заявником документу, що підтверджує особу.
Проте, матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що на дату звернення позивача щодо оформлення набуття громадянства України дитиною ОСОБА_2 позивач звернувся за захистом в Україні та йому були видані довідки про звернення за захистом в Україні від 17.06.2024р. №014114 та від 03.02.2026р. №014246.
Відповідно до п.3 ст.1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» довідка про звернення за захистом в Україні - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов`язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України.
Реєстрація місця проживання позивача підтверджується витягом з реєстру територіальної громади №2025/010908442 від 05.08.2025р., який був наданий відповідачу.
Також, відповідно до розписки, виданої ОСОБА_1 Управлінням з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУДМС в Одеській області, 17.06.2024р. отримано на зберігання від позивача паспортний документ серії НОМЕР_1 .
З вказаного слідує, що оскільки з червня 2024 року паспортний документ серії НОМЕР_1 (оригінал) ОСОБА_1 зберігається безпосередньо у відділі ГУ ДМС в Одеській області, тому позивач був позбавлений об`єктивної можливості подати до органу ДМС документ, що посвідчує його особу.
В свою чергу, як правильно зазначив суд першої інстанції, орган ДМС, на зберіганні якого перебуває оригінал паспорту позивача, міг перевірити та встановити його особу, натомість протиправно відмовив у прийнятті заяви ОСОБА_1 щодо оформлення набуття громадянства України дитиною ОСОБА_2 з підстав не надання заявником документу, що посвідчує його особу.
Матеріали справи не містять доказів того, що Пересипський відділ у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області у встановленому порядку повернув заяву позивача від 30.12.2025р., подану в інтересах його малолітньої дитини, для усунення недоліків, а також не надав доказів прийняття відповідного рішення про припинення провадження за заявою від 30.12.2025р., як це передбачено Порядком №215.
Зазначене свідчить про протиправну бездіяльність органу ДМС, тобто не виконання ним обов`язку, покладеного чинним законодавством.
Що ж до посилань апелянта на те, що позивачем неправильно обрано підставу для набуття громадянства України його неповнолітньою дитиною ОСОБА_2 , то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки відповідна заява органом ДМС по суті не розглядалася, а відмова в її розгляді була обґрунтована виключно тим, що заявником не надано документу, що посвідчує його особу.
На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Пересипського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 23.12.2025 року про оформлення набуття дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням, та зобов`язання прийняти і розглянути у порядку, визначеному чинним законодавством, заяву позивача з доданими до неї документами для оформлення набуття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням, та прийняти рішення у відповідності із процедурою, передбаченою чинним на час звернення законодавством, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Доводи апеляційної скарги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення від 31.07.2026р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 26 жовтня 2026 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук`янчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua