Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №420/15303/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/15303/26

Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

26.05.2026р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просив:

визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування при нарахування та виплаті пенсії позивача, призначеної за Законом України №2262-ХІІ, обмежень суми перевищення та знижувальних коефіцієнтів 1.0, 0.5, 0.4, 0.3, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025р., а також обмежень щодо черговості та порядку виплат за постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025 р., починаючи з 01.01.2026р.;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати позивачу нарахування та щомісячну виплату пенсії у повному, фактично обчисленому розмірі, згідно із Законом України №2262-ХІІ (з 01.01.2026 р. – в сумі 38 891,65 грн, з 01.03.2026 р. – в сумі 42 229,00 грн) без застосування будь-яких обмежень максимального розміру та без застосування знижувальних коефіцієнтів, передбачених постановами Кабінету Міністрів України №1778 та №821, а також виплатити утворену заборгованість, включаючи поточну різницю після перерахунку у розмірі 594,66 грн. (котру отримують щомісячно) одним платежем.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач твердив про протиправність дії щодо виплати заборгованості з пенсії на підставі Порядку №821 у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету.

Позивач також зазначив, що пенсійний орган безпідставно застосував понижуючі коефіцієнти зменшення пенсії, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області заперечувало проти задоволення позову та зазначило, що виплата пенсії позивачу проводиться з застосуванням коефіцієнтів у розмірі і порядку, визначеному чинним нормативними актами.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 28.07.2026р. позов задовольнив.

Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.01.2026р. пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та застосування до пенсії обмежуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» від 30.12.2025р. №1778.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2026р. перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, та без застосування до пенсії коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 р. №821.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 01.01.2026р., без урахування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі також – скаржник) звернулось з апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2026р. та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження та призначив справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 31.08.2026 р.

Обставини справи

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2025р. у справі №4201121425 позивачу здійснено з 01.01.2025р. перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Після здійснення перерахунку пенсії на виконання судового рішення від 05.08.2025р. у справі №420/11214/25 (перерахунок виконаний 21.01.2026р.), розмір пенсії позивача з 01.01.2025р. був визначений в сумі 37 016,65 грн, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 20.04.2026р. та розрахунком на доплату пенсії, виконаного станом на 21.01.2026р.

На виконання судового рішення від 05.08.2025р. у справі №420/11214/25 здійснено перерахунок пенсії з 01.02.2026р., внаслідок чого з 01.02.2026р. пенсія визначена у розмірі 38 985,25 грн. Водночас, після обмеження пенсії максимальним розміром вона була визначена в сумі 37 016,65 грн, а після застосування до цього розміру пенсії (37 016,65 грн) понижуючих коефіцієнтів, пенсія почала становити 30 308,00 грн.

Згідно з Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 р. №821, пенсія з 01.01.2026р. виплачується у розмірі 29713,34 грн, а різниця пенсії між нарахованою та виплачуваною пенсією складає 30308,00 грн. – 29713,34 грн = 594,66 грн. (поточна заборгованість), яка буде виплачена при надходженні бюджетних коштів.

Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.05.2026р. виплата заборгованості за судовим рішенням від 05.08.2025р. у справі №420/11214/25 буде здійснена відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821, у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету.

З 01.01.2026р. пенсія позивача визначена у розмірі 38 985,25 грн., водночас після її обмеження максимальним розміром пенсія визначена в сумі 35 034,45 грн, а після застосування до цього розміру пенсії понижуючих коефіцієнтів, пенсія складає 29 713,34 грн.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку пенсії з застосуванням понижуючих коефіцієнтів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» та виплати пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінка суду першої інстанції

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов таких висновків.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанові Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» установлені додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, визначених на підставі Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прямо заборонено частиною третьою статті 1-1 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Суд першої інтонації також вказав, що згідно з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 року у справі №320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 року у справі №320/51895/25 апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 року залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 року у справі №320/51895/25 - залишено без змін.

Застосування до перерахованої пенсії позивача Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821 призводить до обмеження його конституційного права на належний соціальний захист, що передбачений спеціальним законом.

Доводи апеляційної скарги

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на обґрунтування вимог про скасування рішення суду наводить такі доводи.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» на виконання вимог статті 30 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік».

У постанові Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» визначені розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій.

Постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» є обов`язковою для виконання органами Пенсійного фонду України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» є чинною та правомірно застосована пенсійним органом.

Також Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області твердіть про на правомірність застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Позиція позивача у справі на заявлену апеляційну скаргу

Позивач надав відзив, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України).

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України).

Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64 Конституції України).

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції (частина друга статті 64 Конституції України).

Отже, відповідно до приписів Конституції права і свободи, передбачені статтею 46 Конституції України, можуть бути обмежені в умовах воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень.

Президент України Указом від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24.02.2022р. №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», ввів в України воєнний стан, який триває станом на момент апеляційного розгляду справи.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12.05.2015р. №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 3 Указу Президента від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24.02.2022р. №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Отже, попри введення в Україні воєнного стану, права і свободи, передбачені статтею 46 Конституції України, обмежені не були.

Закон України від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (абзац перший преамбули Закону №2262-ХІІ).

Абзацом третім преамбули Закону №2262-ХІІ встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів (абзац перший статті 1-1 №2262-ХІІ).

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, то застосовуються норми міжнародного договору (абзац другий статті 1-1 №2262-ХІІ).

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (абзац третій статті 1-1 №2262-ХІІ).

Водночас у статті 30 Закону України від 03.12.2025р. №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Проте до Закону №2262-ХІІ відповідні зміни внесені не були.

На виконання статті 30 Закону України від 03.12.2025р. №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 30.12.2025р. № 1778 (далі – Постанова №1778).

Відповідно до пункту 1 Постанови №1778 Кабінет Міністрів установив, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995р. №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Для осіб, які отримують пенсії (пенсійні виплати) у розмірі, визначеному в абзаці першому цього пункту, та мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, попри відсутність запровадження обмежень прав і свобод, передбачених статтею 46 Конституції України, в умовах воєнного стану та пряму заборону змінювати умови і норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ,інакше ніж шляхом внесення змін до Закону №2262-ХІІ та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у статті 30 Закону України від 03.12.2025р. №4695-IX «Про Державний бюджету України на 2026 рік» та у Постанові № 1778 визначені додаткові підстави для обмеження розміру пенсій, призначених на підставі Закону №2262-ХІІ, шляхом застосування коефіцієнтів.

Згідно зі статтею 151-2 рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Суд у складі колегії суддів вважає за необхідне вказати на юридичну позицію, викладену Конституційним Судом України в Рішенні від 20.12.2016р. №7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за якою «… обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України» (абзац десятий пункту 2.2. мотивувальної частини Рішення).

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд у складі колегії суддів вважає за необхідне вказати на правовий висновок Верховного Суду, викладений за подібних правовідносин у постанові від 11.09.2025р. у справі № 120/1081/25, за яким «… зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб можлива лише у випадку внесення відповідних змін, зокрема, до Закону №2262-ХІІ, а інші нормативно-правові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів» (пункт 39) .

У постанові від 27.02.2026р. у справі №400/3676/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду також дійшов висновку, за яким «… враховуючи неодноразово викладену Конституційним Судом України юридичну позицію стосовно того, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони (зокрема, абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини рішення від 22 травня 2008 року №10-рп/2008), суд зазначає, що Закон №4059-IX [Закон України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік»] не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів» (пункт 38).

Суд у складі колегії суддів вважає за підставне підкреслити збіжний зміст статті 46 Закон України від 19.11.2024р. №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. №1, які прийняті на 2025р., та, відповідно, статті 30 Закону України від 03.12.2025р. №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778, які регулюють збіжні правовідносини у 2026р.

Суд у складі колегії суддів ураховує правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 17.06.2026р. у справі № 580/1002/26, за яким «…застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та Постанови № 1778, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України (пункт 50).

Ураховуючи правові висновки Верховного Суду, суд у складі колегії суддів вважає за підставне твердити, що дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії із застосуванням обмежень та коефіцієнтів зменшення пенсії, які передбачені статтею 30 Закону України від 03.12.2025р. №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», є протиправними.

З огляду на це суд у складі колегії суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, за якими відповідач зобов`язаний нарахувати і виплатити позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром та без застосування обмежувальних коефіцієнтів, які встановлені у Постанові №1778.

Щодо позовної вимоги в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування при нарахування та виплаті пенсії позивача обмежень щодо черговості та порядку виплат за Постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025р., починаючи з 01.01.2026 р., суд у складі колегії суддів зазначає таке.

Кабінет Міністрів України постановою від 14.07.2025р. №821 затвердив Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі - Порядок №821).

Згідно з обставинами справи, які встановлені судом першої інстанції та підтверджуються матеріалами справи, за наслідками проведеного перерахунку пенсії позивача на виконання судового рішення від 05.08.2025р. у справі №420/11214/25 (перерахунок від 21.01.2026р.), розмір виплачених сум зменшився на 594,66 грн у порівнянні з нарахованими. Таке зменшення зумовлене застосуванням Порядку №821.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 04.03.2026р. у справі №320/51895/25 визнав протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Зобов`язав Кабінет Міністрів України після набрання рішенням законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 08.06.2026р. залишив без задоволення апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026р. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026р. у справі №залишив без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.07.2026р. відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026р. у справі №320/51895/25. У задоволенні заяви Кабінету Міністрів України про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026р. та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026р. у справі №320/51895/25 відмовив.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 10.09.2026р. залишив без задоволення касаційні скарги Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026р. у справі №320/51895/25 залишив без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у №320/51895/25, зокрема дійшов таких висновків:

« 63. Таким чином, наділивши орган Пенсійного фонду повноваженнями встановлювати черговість і розміри виплат на виконання судових рішень, Уряд фактично змінив встановлений статтею 3 Закону №4901-VI порядок, підстави і обсяг виконання рішення суду щодо погашення заборгованості з пенсійних виплат, у яких боржником виступає Пенсійний фонд України та безпідставно уповноважив цей орган проводити перевірку рішень суду.

64. Вирішені Порядком №821, затвердженим оскаржуваною постановою, питання не відносяться до функцій і компетенції Кабінету Міністрів України, а підлягають регулюванню на законодавчому рівні або принаймні, мають бути делеговані законодавством Уряду.

65. Прийняття спірної постанови в умовах воєнного стану відбулося без належного обґрунтування пропорційності та дотримання справедливого балансу між інтересами держави та конституційними правами конкретних осіб. Принципи добросовісності, послідовності та правової визначеності як елементи верховенства права категорично забороняють органам влади діяти всупереч легітимним очікуванням громадян щодо виконання ухвалених на їхню користь рішень суду.

66. За такого правового регулювання, Верховний Суд констатує, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями розширювати права Пенсійного фонду України, дозволяючи його органам самостійно визначати черговість, частковість чи пропорційність виконання остаточних судових рішень. Усі питання щодо порядку погашення заборгованості за судовими рішеннями підлягають виключно законодавчому регулюванню, а тому оскаржувана Постанова № 821 прийнята Урядом поза межами його конституційної компетенції.

….

68. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржувана постанова обмежує право громадян, зокрема позивача, на належне і вчасне виконання судового рішення, яке набрало законної сили.».

Отже, суд у складі колегії суддів вважає підставним твердити, що згідно з частиною третьою статті 7 КАС України, Порядок №821 не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що такий висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, за яким суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанови від 12.03.2019 р у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 р. у справі № 160/1088/19, від 09.06.2022 р. у справі № 520/2098/19, від 10.01.2023 р. у справі № 340/507/22 тощо).

Отже, суд у складі колегії суддів за наслідками розгляду апеляційної скарги підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення не встановив.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні фактичних обставин, норм матеріального й процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс справу до категорії незначної складності й розглядав її за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 р. у справі № 420/15303/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, які передбачені в пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С.Терлецький

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: О.О.Димерлій