Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №400/1874/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/1874/25

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Миколаїв;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

22.09.2025 року;

Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Єщенка О.В.

суддів – Бітова А.І.

– Градовського Ю.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави заборгованість: по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 3173,62 гривень; по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 12126,19 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що за ОСОБА_1 рахується сума узгодженого податкового зобов`язання, яке в установлені строки залишається не погашеним перед Державним бюджетом, тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Суд стягнув з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 15299,81 грн. (п`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто дев`ять грн. 81 коп.), а саме з:

- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 3173,62 грн. (три тисячі сто сімдесят три грн. 62 коп.) на користь місцевого бюджету Миколаївської ТГ;

- земельного податку з фізичних осіб у сумі 12126,19 грн. (дванадцять тисяч сто двадцять шість грн. 19 коп.) на користь місцевого бюджету Миколаївської ТГ.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкового боргу відповідачки перед бюджетом виникла внаслідок узгодженого податкового зобов`язання, визначеного у межах повноважень контролюючого органу. Однак, на момент звернення із цим позовом податковий борг відповідачкою не погашений, тому така заборгованість підлягає стягненню до Державного бюджету в судовому порядку.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянтка вказує на необґрунтованість висновку суду першої інстанції про підтвердження позивачем на підставі належних і допустимих доказів узгодженості податкових зобов`язань, а також про наявність у відповідачки податкового обов`язку зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. В контексті наведеного апелянтка зауважує на тому, що відповідні податкові повідомлення-рішення не були надіслані відповідачці за задекларованою (зареєстрованою) адресою та з доданих до позову поштових повідомлень не уявляється можливим встановити їх приналежність до податкових повідомлень-рішень.

Також, наявні в матеріалах справи докази не доводять наявність у власності відповідачки об`єктів нежитлової нерухомості. У тому числі контролюючим органом не враховано, що відповідне житлове приміщення належить відповідачці на праві спільної часткової власності та у спірному періоді використовувалось другим власником за призначенням під час провадження підприємницької діяльності в господарські одиниці – магазині. Поряд з тим, згідно положень підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України не підлягає нарахуванню та сплаті податок на нерухоме майно, що сплачується на відповідній території щодо об`єктів, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, зазнали незначних пошкоджень. Згідно дійсних обставин справи, приміщення вказаної господарської одиниці (магазину) пошкоджене внаслідок обстрілу міста Миколаєва, про що у липні 2023 року складено відповідний акт комісійного обстеження об`єкту.

Також, обґрунтованість нарахування земельного податку з фізичних осіб не підтверджене належними доказами та здійснене виключно на підставі інформації наявної в Інтегрованій картці платника податків, тобто на підставі відомостей, що містяться в базах Державної податкової служби України, проте за відсутності повної достовірної документації на об`єкт оподаткування. При цьому, відповідачка є пенсіонеркою за віком та, відповідно, на підставі положень пункту 281.1 статті 281 Податкового кодексу України звільняється від сплати земельного податку.

У відзиві Головне управління ДПС у Миколаївській області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін. Заперечуючи проти обґрунтованості доводів та вимог апелянтки, позивач зауважує на тому що при вирішенні спору про стягнення податкового боргу, суд позбавлений можливості перевірити правомірність здійснення нарахування грошових зобов`язань в результаті яких податковий орган дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення податкового боргу. Поряд з тим, податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, контролюючим органом сформовані на підставі бази даних, наданих органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також, відповідачка в установленому порядку не зверталась до контролюючого органу із відповідними документами (витягом з Реєстру пошкодженого чи зруйнованого майна, що засвідчують пошкодження зазначеного вище об`єкту внаслідок збройної агресії російської федерації) в підтвердження права на звільнення від нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Так само, стверджуючи на наявності пільги по земельному податку (як отримувач пенсії за віком чи як суб`єкт господарювання, який використовує наявний у власності об`єкт оподаткування у власній господарській діяльності), відповідачка для отримання пільги не звернулась до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки із документом, що посвідчує право на таку пільгу. Одночасно, податкові повідомлення-рішення та податкова вимога вважаються належним чином надісланим (врученим) відповідачці, адже такі надіслано у порядку, визначеному статті 42 Податкового кодексу України, а саме за актуальною на той час податковою адресою платника податку.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, згідно відомостей інтегрованої картки платника податків за відповідачкою рахується заборгованість/недоїмка у сумі 15299,81 гривень, з яких:

1) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 3173,62 гривень, а саме:

- нараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення №0487531-2408-1402-UА48060150000071713 від 18.12.2023 р. у сумі 1381,50 грн., за період 2021 року, строк сплати – 18.03.2024 р., вказане податкове повідомлення-рішення вручено відповідачу – 18.01.2024 р.,

- нараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення №0487529-2408-1402-UА48060150000071713 від 18.12.2023 р. у сумі 249,44 грн., за період 2022 року, строк сплати – 18.03.2024 р., вказане податкове повідомлення-рішення вручено відповідачу – 18.01.2024 р.,

- нараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення №0266493-2408-1402-UА48060150000071713 від 23.04.2024 р. у сумі 1542,68 грн., за період 2023 року, строк сплати – 07.10.2024 р., вказане податкове повідомлення-рішення повернуто за закінченням терміну зберігання 08.08.2024 р.;

2) земельний податок з фізичних осіб у сумі 12126,19 грн., а саме:

- нараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення №3462718-2407-1403 від 15.05.2023 р. у сумі 672,95 грн., за період 2023 року, строк сплати – 31.08.2023 р., вказане податкове повідомлення-рішення повернуто за закінченням терміну зберігання 02.07.2023 р.,

- нараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення №3462717-2407-1403 від 15.05.2023 р. у сумі 5 239,42 грн., за період 2023 року, строк сплати – 31.08.2023 р., вказане податкове повідомлення-рішення повернуто за закінченням терміну зберігання 02.07.2023 р.,

- нараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення №179268-2408-1402-UА48060150000071713 від 26.02.2024 р. у сумі 5 506,63 грн., за період 2024 року, строк сплати – 17.05.2024 р., вказане податкове повідомлення-рішення повернуто за закінченням терміну зберігання 18.03.2024 р.,

- нараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення №179267-2408-1402-UА48060150000071713 від 26.02.2024 р. у сумі 707,27 грн., за період 2024 року, строк сплати – 17.05.2024 р., вказане податкове повідомлення-рішення повернуто за закінченням терміну зберігання 18.03.2024 р.

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлялись контролюючим органом відповідачеві за наступною адресою: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням. Така адреса відповідає податковій адресі платника на момент направлення податкових повідомлень-рішень.

Також, контролюючим органом вжито заходи щодо погашення платником наявної перед бюджетом заборгованості шляхом виставлення ОСОБА_1 податкової вимоги від 04.10.2023 №0007034-1302-1429 на суму 5912,29 грн. Зазначена податкова вимога направлялась контролюючим органом відповідачці за наступною адресою: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням. Така адреса відповідає податковій адресі платника на момент направлення податкової вимоги, однак відповідне поштове відправлення повернуто відправнику з відміткою - «за закінченням терміну зберігання».

Поряд з цим, посилаючись на те, що за відповідачкою рахується узгоджена сума податкового зобов`язання, несплаченого у встановлені строки та порядок, ГУДПС звернулось до суду із цим адміністративним позовом.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3).

Пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

За правилами пунктів 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За правилами пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Аналіз наведених норм податкового законодавства показав, що порушення платником законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є підставою для вжиття контролюючим органом за платника податків і на користь держави заходів щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Предметом доказування у даній адміністративній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку. Одночасній перевірці підлягає наявність у відповідача узгодженої податкової заборгованості та не виконання платником обов`язку щодо сплати в установлені порядок і строки податкового боргу.

Виходячи з обставин справи, предметом спору у цій адміністративній справі є, зокрема, стягнення з відповідачки податкового боргу, що виник в результаті нарахування контролюючим органом податкових зобов`язань по земельному податку та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, згідно податкових повідомлень-рішень №0487531-2408-1402-UА48060150000071713 від 18.12.2023, №0487529-2408-1402-UА48060150000071713 від 18.12.2023, №0266493-2408-1402-UА48060150000071713 від 23.04.2024, №3462718-2407-1403 від 15.05.2023, №3462717-2407-1403 від 15.05.2023, №179268-2408-1402-UА48060150000071713 від 26.02.2024, №179267-2408-1402-UА48060150000071713 від 26.02.2024 на загальну суму 15299,81 гривень.

Поряд з цим, предметом доказування у даній адміністративній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку. Одночасній перевірці підлягає наявність у відповідача узгодженої податкової заборгованості та не виконання платником обов`язку щодо сплати в установлені порядок і строки податкового боргу.

Повертаючись до обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне врахувати, що відповідно до пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Згідно пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У пункті 42.3 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

За правилами пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків – фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно пунктом 70.7 статті 70 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Слід звернути увагу на те, що на момент направлення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, згідно даних органу податкової служби, що перебувають у розпорядженні контролюючого органу, місцем проживання платника значиться: АДРЕСА_1 .

Таким чином, факт надіслання платнику вказаних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги за податковою адресою платника, у тому числі не вручення цих документів адресатові підтверджує ту обставину, що ці матеріали не було одержано платником за незалежних від контролюючого органу причин.

Поряд з тим, в порушення вимог пункту 70.7 статті 70 Податкового кодексу України платником не виконано свій обов`язок та не подано контролюючому органу відомості про зміну даних податкової адреси.

З наведеного слідує обґрунтованість тверджень контролюючого органу про узгодженість податкового зобов`язання, визначеного на підставі податкових повідомлень-рішень, недотримання платником термінів і порядку сплати визначених грошових зобов`язань та виникнення у контролюючого органу підстав для звернення із позовом про стягнення заборгованості з відповідача в судовому порядку.

Щодо доводів апелянтки про неправильність розрахунків податкових зобов`язань та про наявність пільг щодо сплати податку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань. Оцінка ж податкового правопорушення, встановленого контролюючим органом, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення, однак, у цій справі прийняті ГУДПС податкові повідомлення-рішення не оспорюються.

Поряд з тим, відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Так само, згідно положень пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 статті 281 цього Кодексу;

розміру ставки земельного податку;

нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Таким чином, вважаючи неправильним розрахунок грошового зобов`язання по податку, у тому числі з огляду на наявність пільги на сплату податку, платник податку не позбавлений можливості звернутись до контролюючого органу із заявою з метою проведення звірки даних по об`єкту нерухомості, що впливають на базу оподаткування та податковий обов`язок платника.

Оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.І. Бітов

Ю.М. Градовський