Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №420/5693/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №420/5693/26

Суддя: Голуб В.А.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/5693/26

Перша інстанція: суддя Катаєва Е.В.,

повний текст судового рішення

складено 14.04.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Голуб В.А.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі № 420/5693/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому позивачка просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 07.01.2026 № 155350026403 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди роботи на посаді молодший інспектор відділу нагляду і безпеки Державної установи «Чорноморська виправна колонія (№ 74) з 09.07.1999 по 28.02.2002 у календарному обчисленні 02 роки 07 місяців 19 днів, у пільговому обчисленні 03 роки 06 місяців 05 днів та призначити пенсію за віком на пільгових умовах.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року суд задовольнив частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 07.01.2026 № 155350026403 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 на посаді «молодший інспектор відділу нагляду і безпеки державної установи «Чорноморська виправна колонія (№ 74)» з 09.07.1999 по 28.02.2002 у календарному обчисленні 02 роки 07 місяців 19 днів, у пільговому обчисленні 03 роки 06 місяців 05 днів та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.01.2026 про призначення пенсії за віком. В задоволенні решти позовних вимог - відмовив. Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1 000 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. У скарзі апелянт зазначає, що пенсійним органом період роботи позивачки на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Державної установи «Чорноморська виправна колонія (№ 74)» з 09.07.1999 по 28.02.2002 враховується в пільговому обчисленні лише при визначенні вислуги років для призначення пенсій за Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Водночас, за твердженням відповідача, цей період роботи зараховано до страхового стажу позивача в одинарному розмірі, оскільки зарахування стажу в пільговому обчисленні з розрахунку «один місяць служби за 40 днів» не передбачено Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). Відповідач вказує, що за доданими до заяви документами до страхового стажу та пільгового стажу за Списком № 2 позивачці зараховано всі інші підтверджені періоди трудової діяльності.

Додатково апелянт наголошує, що подана позивачкою довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.12.2025 № 161-05/ВІ, не містить підсумку пільгового стажу та переліку атестацій робочих місць, підтверджених висновками Державної експертизи умов праці.

З огляду на це відповідач вважає, що підтверджений належними документами страховий стаж позивачки становить 39 років 04 місяці 19 днів, а пільговий стаж за Списком № 2 - 08 років 11 місяців 08 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вищевикладене, апелянт просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивачка своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_1 .

02.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком (Список № 2) відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області та прийнято рішення від 07.01.2026 № 155350026403 про відмову у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Необхідний пільговий стаж становить 10 років, пільговий стаж заявниці - 08 років 11 місяців 08 днів.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за № 161-05/В1 від 10.12.2025, не містить підсумку пільгового стажу та переліку атестацій робочих місць, що затверджуються висновком Державної експертизи умов праці.

Розрахунком стажу форми РС-право підтверджено, що період роботи позивачки з 10.07.1999 по 28.02.2002 зарахований до страхового стажу у календарному обчисленні 02 роки 07 місяців 19 днів.

Позивачка, вважаючи рішення пенсійного органу від 07.01.2026 року № 155350026403 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а також вважаючи, що їй мають бути зарахованими до пільгового стажу періоди роботи на посаді молодший інспектор відділу нагляду і безпеки Державної установи «Чорноморська виправна колонія (№ 74) з 09.07.1999 по 28.02.2002 у календарному обчисленні 02 роки 07 місяців 19 днів, у пільговому обчисленні 03 роки 06 місяців 05 днів та вона має право на пенсію за віком, звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що період роботи позивачки з 09.07.1999 по 28.02.2002 підтверджений довідкою Державної установи «Чорноморська виправна колонія (№ 74)» від 25.09.2025 № 4/304 та підлягає зарахуванню до її стажу в пільговому обчисленні. У зв`язку з цим суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийнятого рішення від 07.01.2026 № 155350026403.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною 1 статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Пунктом 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) встановлено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Так, приписами Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, передбачено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зараховується на пільгових умовах особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби - один місяць служби за 40 днів.

В першу чергу, колегія суддів звертає увагу, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Процедура застосування Списків № 1 і № 2 визначена Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Водночас поняття «обчислення стажу в пільговому розмірі» (один місяць за 40 днів) не є тотожним поняттю «зарахування періоду роботи до пільгового стажу» (за Списком № 1 чи Списком № 2), що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Так, приписи Списку № 2 не містять положень щодо можливості зарахування спірного періоду роботи позивачки (з 09.07.1999 по 28.02.2002) до пільгового стажу, адже робота у виправній колонії на посаді молодшого інспектора відділу нагляду та безпеки дає право на пільгове обчислення вислуги років під час її розрахунку, проте не відносить таку посаду до робіт із шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зарахування спірного періоду роботи позивачки до пільгового стажу.

Посилання місцевого суду на те, що період роботи позивачки з 10.07.1999 по 28.02.2002 зарахований до пільгового стажу лише у календарному обчисленні, колегія суддів вважає помилковим, адже зазначений період взагалі не зарахований до пільгового стажу, а підлягає зарахуванню лише до загального страхового стажу.

Поряд із цим колегія суддів звертає увагу, що пільгове обчислення стажу роботи (вислуги років) у Державній кримінально-виконавчій службі України поширюється на визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Проте позивачка вважає, що має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Посилання суду першої інстанції на те, що зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що єдиною підставою для незарахування до пільгового стажу періоду роботи позивачки на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Державної установи «Чорноморська виправна колонія (№ 74)» з 09.07.1999 по 28.02.2002 була відсутність у довідці підсумку пільгового стажу та переліку атестацій робочих місць, колегія суддів вважає помилковим.

Так, у спірному рішенні пенсійний орган взагалі не надавав оцінки довідці від 25.09.2025 № 4/304 та не вирішував питання щодо зарахування до пільгового стажу вказаного періоду роботи у виправній колонії. Посилання пенсійного органу на відсутність у довідці підсумку пільгового стажу та переліку атестацій робочих місць стосувалося періоду роботи позивачки в ПрАТ «СТАЛЬКАНАТ», що підтверджується уточнюючою довідкою від 10.12.2025 № 161-05/ВІ.

Також колегія суддів погоджується з тим, що своєчасне проведення атестації робочих місць є обов`язком роботодавця. Водночас у контексті спірних правовідносин сама по собі наявність чи відсутність атестації стосується оцінки умов праці за Списками № 1 та № 2, тоді як спірний період роботи у виправній колонії не підлягав зарахуванню до пільгового стажу саме через те, що така діяльність не належить до робіт із шкідливими і важкими умовами праці, а не через непроведення атестації.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу у жінок не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Враховуючи, що пільговий стаж позивачки складає 08 років 11 місяців 08 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (при необхідному мінімумі 10 років), колегія суддів дійшла висновку про відсутність у відповідача правових підстав для призначення позивачці такої пенсії, у зв`язку з чим оскаржуване рішення пенсійного органу є правомірним.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, а також правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів доходить висновку, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області підлягає задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року - скасуванню, з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі № 420/5693/26 - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі № 420/5693/26 - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

СуддіЮ.В. Осіпов В.О. Скрипченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua