Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №420/39317/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39317/25

Суддя першої інстанції: Попов В.Ф.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м.Одеса

Повний текст судового рішення складений: 24.04.2026

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

26.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 18.08.2017 по 28.02.2018 без застосування при розрахунку базового місяця - січень 2008;

зобов`язання нарахувати та виплату йому індексацію грошового забезпечення за період з 18.08.2017 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008;

визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.09.2025, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

зобов`язання здійснити йому перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.09.2025, виходячи з фіксованої величини 4305,79грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 18.08.2017 по 11.09.2025 проходив військову службу у військової частини НОМЕР_1 . У період з 18.08.2017 по 28.02.2018 йому протиправно не виплачувалась індексація грошового забезпечення відповідно до п.п.5, 10-2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» із застосуванням базового місяця - січень 2008. Крім того, з 01.03.2018 по 11.09.2025 також не нараховувалась та не виплачувалась індексація-різниця грошового забезпечення із врахуванням абз.4, 5, 6 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у розмірі 4305,79грн. щомісячно.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 позов задоволено частково; визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18.08.2017 по 28.02.2018 без застосування при розрахунку базового місяця - січень 2008; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.08.2017 по 28.02.2018 враховуючи базовий місяць січень 2008; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.09.2025, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 11.09.2025, виходячи з фіксованої величини 4463,15грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; у задоволені іншої частини позову відмовлено.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців та однією з основних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. При цьому, січень 2008 є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 18.08.2017 по 28.02.2018, оскільки за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 до 28.02.2018 для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними Постановою №1013) є січень 2008.

Також, суд першої інстанції зазначив, що позивач має право на отримання індексації різниці грошового забезпечення відповідно до приписів абз.4, 5, 6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у розмірі 4463,15грн. щомісячно, оскільки грошовий дохід позивача у березні 2018 не збільшився. Разом з тим, визначаючи період, за який позивачу підлягає виплата індексації, судом у тексті рішення згадано про приписи п.3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», яким зупинено на 2023 дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». З цих підстав, вказано про відмову у задоволенні нарахування та виплати фіксованої індексації за 2023. Однак, в резолютивній частині зазначено про задоволення періоду, який просив позивач при зверненні до суду – з 01.03.2018 по 11.09.2025.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про відсутність застосування січня 2008 як базового місяця при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 18.08.2017 по 28.02.2018, оскільки базовим є місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці за рахунок суми її складових. Також, зазначено про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації із базовим місяцем березень 2018 у період з 01.01.2024 по 11.09.2025. Крім того, військова частина зауважила на відсутності задоволенні вимог за 2023, оскільки була зупинена дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Щодо суми індексації-різниці апелянтом зазначено, що у лютому 2018 грошове забезпечення позивача становило 5320,43грн., а у березні - 8402грн., тобто грошове забезпечення збільшилось на 3081,57грн., а тому відсутні підстави для виплати індексації у фіксованій величині 4463,15грн. Окремо, апелянт просить врахувати, що судовим рішенням у справі №420/9331/25 вирішено питання щодо перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, з 18.06.2025 по 11.09.2025, виходячи із розміру прожиткового мінімуму, визначеного станом на 01 січня відповідного календарного року.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 18.08.2017 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 11.09.2025 №448-ос виключений зі списків особового складу загону та знятий з усіх видів забезпечення. /а.с.40-41/

Сторонами не заперечується, що позивачу не нараховувалась та не виплачувалась поточна індексація грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 у період з 18.08.2017 по 28.02.2018, а також фіксована індексація грошового забезпечення відповідно до вимог абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078 у період з 01.03.2018 по 11.09.2025.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011 XII (надалі - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно ч.3 вищезазначеної статті грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом №1282-ХІІ.

Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (надалі - Закон України №1282-ХІІ) визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст.2 Закону України №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частинами 1-2 ст.5 Закону України №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також, Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч.6 ст.5 Закону України №1282-Х1І).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, що визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі - Порядок №1078).

Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до п.4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Крім того, звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Відповідно до п.5 Порядку №1078 (у редакції від 15.12.2015 на момент виникнення спору) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

В редакції від 24.02.2016, 24.11.2016, 24.10.2017 п. 5 Порядку №1078 є аналогічним.

В редакції 15.03.2018 п.5 викладено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Отже, аналізуючи вищезазначене, місяць у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації.

Відповідно до змісту п.5 Порядку №1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.

Тож, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).

Тому, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць.

Окрім того, відповідно до п.5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов`язується з місяцем підвищенням тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.

Отже, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01.01.2008, а отже січень 2008 є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.

Зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців, наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01.03.2018.

Таким чином, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 є базовим місяцем для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 18.08.2017 по 28.02.2018, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Також, із системного аналізу абз.абз.3, 4, 5, 6 п.5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що ним врегульовано виплату індексації-різниці, право на яку виникає у особи в тому випадку, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

При цьому, нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Тому, враховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абз.абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078, колегія суддів вважає, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою встановлено нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила п.п.5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Тому, з огляду на вимоги абз.4 п.5 Порядку № 1078, колегія суддів вважає, що позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення його доходу в березні 2018 дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018.

В свою чергу, у випадку, коли відповідна умова наявна, розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Так, з особистої картки про нараховане позивачу у 2018 грошового забезпечення вбачається, що у лютому 2018 грошове забезпечення склало 5358,43грн. (посадовий оклад -760грн., оклад за військове звання - 65грн., надбавка за вислугу років - 247,5грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань - 965,25грн., надбавка за особливі умови служби - 114грн., щомісячна додаткова винагорода 52,68грн.(виплачена у березні 2018), премія - 3116грн., надбавка за бойове чергування 38грн.); у лютому 2018 – 8440грн. /а.с.45/

Отже, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 склав 3081,57грн. (8440грн. - 5358,43грн.).

Враховуючи розмір прожиткового мінімуму у березні 2018 (1762грн.), величину приросту індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення у березні 2023, з моменту підвищення посадового окладу у січні 2008 (253,3%), встановлено, що розмір можливої індексації в березні 2018 складає 4463,15грн. (1762грн. х 253,3%).

На підставі зазначеного, колегія суддів доходить висновку, що позивач має право на отримання щомісячної індексації-різниці, починаючи з 01.03.2018, виходячи з фіксованої величини у розмірі 1381,58грн. щомісячно (4463,15грн.- 3081,57грн.).

Стосовно періоду, за який позивачу належить виплата індексації у відповідності до положень абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078, слід врахувати, що п.3 «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX зупинено на 2023 дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Таким чином, з 01.01.2023 зупинено дію ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно якої індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

З цих підстав грошове забезпечення позивача у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 не підлягало індексації, шо свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Тобто, позивач набув право на отримання індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованому розмірі 1381,58грн. щомісячно за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 11.09.2025.

За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 10.10.2024 у справі №360/1086/23 для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевіряти обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розраховувати їх і, відповідно, у судовому рішенні указувати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

Таким чином, сума індексації до виплати з боку військової частини НОМЕР_3 за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 (58міс.), з 01.01.2024 по 11.09.2025 (20міс.11дн.) у загальному cтановить 108269,79грн. (78міс.х1381,58грн. + 11дн.х (1381,58грн./30)).

Слід зауважити, що судом першої інстанції, зроблено висновок стосовно того, що грошовий дохід позивача у березні 2018 не збільшився, а тому у нього виникло право на отримання фіксованої суми індексації у розмірі 4463,15грн.

Колегія суддів зазначає щодо помилкового розрахунку судом першої інстанції сум грошового забезпечення позивача при вирішенні питання щодо підвищення його доходу в березні 2018. Так, при визначенні суми доходу за лютий 2018 до загальної суми було включено щомісячну грошову винагороду у розмірі 3160,65грн., яка виплачена за попередній місяць січень, та не враховано суму у розмірі 52,68грн. (виплачена у березні 2018), тобто не враховано положення п.6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС від 02.02.2016 №73, про що вірно зауважено апелянтом. Також, враховано одноразову премію, яка не відноситься до постійних виплат. Крім того, враховано і в лютому 2018, і в березні 2018 компенсацію прибуткового податку.

Більш того, помилковими є висновки суду стосовно того, що у випадку відсутності підвищення доходу у березні 2018 особа набуває право на отримання індексації-різниці грошового забезпечення, оскільки положеннями п.5 Порядку №1078 визначено, що таке право виникає за умови, якщо розмір підвищення його доходу в березні 2018 дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги стосовно посилання на судове рішення у справі №420/9331/25, яким вирішується питання щодо перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, з 18.06.2025 по 11.09.2025, виходячи із розміру прожиткового мінімуму, визначеного станом на 01 січня відповідного календарного року, оскільки вказане рішення (станом на день розгляду даної справи) не набрало законної сили.

Підсумовуючи наведене, оскільки суд першої інстанції дійшов помилкових висновків при вирішенні позовних вимог в частині, що стосується права позивача на отримання індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.09.2025 у розмірі 4463,15грн., в порядку ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року скасувати в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 11.09.2025 року та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 11.09.2025 року, виходячи з фіксованої величини 4463,15грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Ухвалити цій частині постанову, якою визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 у періоди з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2024 року по 11.09.2025 року індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до абз.3, 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2024 року по 11.09.2025 року відповідно до абз.3, 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у розмірі 1381,58грн. щомісячно, у загальній сумі 108269,79грн.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на військову частину НОМЕР_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

СуддіС.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв