Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №420/24278/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/24278/25

Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

Місце та час укладення судового рішення «--:--»: м.Одеса

Повний текст судового рішення складений: 29.01.2026

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

21.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дії щодо відмови йому у призначенні пенсії по інвалідності на підставі довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 12.04.2022 серія 12ААВ №552070; зобов`язання призначити, нарахувати і сплачувати йому пенсію, як інваліду ІІІ групи з загального захворювання, починаючи з 12.04.2022.

В обґрунтування позову зазначено, що 12.04.2022 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності строком до 01.05.2023 (переогляд 12.04.2023). Як пояснює позивач, 28.05.2025 він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України №1058-IV, однак, рішенням ГУ ПФУ в Сумській області від 05.06.2025 №212950008382 у такому праві було відмовлено з посиланням на відсутність документів, які підтверджують встановлення інвалідності на день звернення. На думку позивача, такі дії управління є протиправними, оскільки строк повторного огляду припав на період воєнного стану, а тому переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану. Крім того, оскільки позивач зареєстрований та проживає на тимчасово окупованій території (с.Нова Збур`ївка, Скадовський р-н, Херсонська обл.), він вважає, що пенсія має бути призначена йому з дати встановлення інвалідності - 12.04.2022.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області від 05.06.2025 №212950008382 про відмову у призначенні пенсії по ІІІ групі інвалідності (загальне захворювання) відповідно до ст.30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити, нарахувати і сплачувати ОСОБА_1 пенсію, як інваліду ІІІ групи з загального захворювання, починаючи з 12.04.2022.

При вирішенні справи, з урахуванням положень п.3 постанови КМУ від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач відноситься до числа осіб кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, оскільки його місцем проживання є територія, що включена до переліку територій тимчасово окупованих рф, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, а тому відповідач протиправно не враховав довідку про призначення позивачу ІІІ групи інвалідності. Суд вважав, що позивач набув право на отримання пенсії відповідно до ст.32 Закону України №1058-IV, оскільки його вік на дату звернення складав 48 років, страховий стаж особи 17 років 2 місяці 26 днів. Визначаючи дату, з якої виникло право на пенсію, суд зауважив на п.14-6.2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України №1058-IV, на підставі чого зазначив, що пенсія має бути призначена з дня встановлення інвалідності – 12.04.2022.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає щодо правомірності рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії по інвалідності відповідно до ст.32 Закону України №1058-IV, оскільки відсутні підтверджуючі документи про встановлення йому інвалідності на день звернення за призначенням пенсії 28.05.2025 (виписка з акту огляду МСЕК, витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.04.2022 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності строком до 01.05.2023, що підтверджується копією довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААВ №552070. /а.с.9/

28.05.2025 позивач звернувся до ПФУ із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

05.06.2025 ГУ ПФУ в Сумській області прийнято рішення №212950008382 про відмову у призначені пенсії, оскільки відсутні документи, підтверджуючі про встановлення інвалідності на день звернення (виписка з акту огляду МСЕК, витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). /а.с.10/

Не погоджуючись з рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон України №1058-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

За приписами ч.1 ст.9 Закону України №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст.30 Закону України №1058-IV визначено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи .

Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно з законодавством. Органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи (ст.31 Закону України №1058-IV).

Згідно з ч.1 ст. 32 Закону України №1058-ІV, особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю II та III груп від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років.

У свою чергу, згідно п.2 ч.1 ст.45 Закону України №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, пенсія по інвалідності при наявності у особи відповідного права призначається саме з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Разом з тим, відповідно до п.14.6-2 «Прикінцеві положення» Закону України №1058-IV тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається: зокрема по інвалідності - з дня встановлення інвалідності.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України формується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Термін «тимчасово окупована Російською Федерацією територія України» для цілей цього підпункту вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення йому пенсії відповідно до ст.32 Закону України №1058-IV, як особі з інвалідність ІІІ групи. На підтвердження встановлення інвалідності (загальне захворювання) надано довідку до акту огляду МСЕК серії 12ААВ №552070 від 12.04.2022, відповідно до якої інвалідність встановлена на строк до 01.05.2023, дата чергового переогляду – 12.04.2023. /а.с.9/

Однак, ГУ ПФУ у Сумській області відмовлено у призначенні такого виду пенсії з підстав відсутності документів, що підтверджують встановлення інвалідності на день звернення за призначенням пенсії, з приводу чого слід зазначити наступне.

15.11.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (надалі – постанова КМУ №1338), п.2 якої установлено, що: з 1 січня 2025 експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою; проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Згідно п.3 постанови КМУ №1338 з моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов`язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Особам з інвалідністю, повторний огляд яких був призначений з 1 січня 2025 р., але які не пройшли його своєчасно, строк інвалідності продовжується до дати прийняття рішення за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування, але не довше ніж до 1 липня 2025 року.

У разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 08.03.2022 №225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України» не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях: чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою; інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року.

До числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать, зокрема особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

Для осіб, направлення яких на проведення оцінювання повсякденного функціонування є неможливим відповідно до підстав, визначених абзацами дванадцятим, п`ятнадцятим - сімнадцятим цього пункту, оцінювання повсякденного функціонування переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи. Абзаци п`ятнадцятий - вісімнадцятий цього пункту не застосовуються для осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та чоловіків віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності, із зазначення строку повторного огляду.

Як зазначалось вище, інвалідність позивачу була встановлена 12.04.2022 згідно рішення МСЕК відповідно до довідки серії 12 ААВ №552070 (із зазначенням строку повторного огляду 12.04.2023), тобто до набрання чинності постанови КМУ №1338 від 15.11.2024 і дата повторного огляду (12.04.2023) припадала на час існування воєнного стану на території України. Однак, як вбачається з паспортних даних позивача, останній зареєстрований та проживає в с.Нова Збур`ївка, Скадовського р-ну, Херсонської області, яка з 24.02.2024 є тимчасово окупованою рф територією.

Крім того, на виконання ухвали суду від 08.09.2026 про витребування доказів, позивачем надано додаткові відомості, які свідчать про його проживання за адресою реєстрації.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач відноситься до числа осіб, яких неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, а тому пенсійним органом протиправно не враховано довідку да акту огляду МСЕК серії 12 ААИ №552070 про призначення позивачу ІІІ групи інвалідності.

Колегія суддів зауважує, що у ч.ч.1,4 ст.41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Верховний Суд у постанові від 26.08.2021 у справі № 440/4434/18 зазначив, що у межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (п.74 рішення Європейського суду з прав людини «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» від 02.03.2005 заяви №71916/01, 71917/01 та 10260/02 (Von Maltzan and Others v.Germany).

Тобто, певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність.

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Статтею 14 Конвенції визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

На підставі викладеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 05.06.2025 №212950008382 та наявності підстав для його скасування.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

СуддіС.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв