Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: реалізації податкового контролю
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №420/6773/26
Суддя: Крусян А.В.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6773/26
Суддя першої інстанції: Харченко Ю.В.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м.Одеса
Повний текст судового рішення складений: 25.05.2026
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Промбуд» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
10.03.2026 товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) ВК Промбуд» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 18.12.2025 №13519266/42817435 про відмову в реєстрації податкової накладної; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №8 від 04.08.2025 датою її подання на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки до контролюючого органу було надано повний пакет документів, який підтверджує реальність здійснення фінансового-господарської операції, за результатом чого було складено податкову накладну.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 позов задоволено. При вирішенні справи, суд першої інстанції виходив з того, що при зупиненні реєстрації податкової накладної, позивачу не запропоновано переліку конкретних документів, необхідних для здійснення її реєстрації, а наведено загальний перелік, визначений Порядком №520, у зв`язку з чим платником подано документи, які на його думку є достатніми для реєстрації податкової накладної. Разом з тим, дослідивши документи, які були подані позивачем до контролюючого органу, в сукупності з поясненнями щодо зупинення реєстрації податкової накладної, суд першої інстанції дійшов висновку, що вони в повній мірі підтверджують факт здійснення господарської операції.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 частково задоволено заяву представника ТОВ «ВК ПРОМБУД» про ухвалення додаткового судового рішення; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «ВК ПРОМБУД» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000грн.; у задоволенні решти вимог – відмовлено.
При ухваленні додаткового рішення, суд вважав, що стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 5000грн. є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовими рішеннями, ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційні скарги, в яких посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та додаткове рішення, відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є правомірним, оскільки позивач, на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної. Крім того, за доводами податкової, надані позивачем документи на розгляд комісії після зупинення реєстрації податкової накладної є сумнівними та ймовірно складені з порушенням вимог чинного законодавства.
Також, апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5000грн., посилаючись не співмірність такої суми до предмету спору в даній справі. Скаржник зазначає, що вказана справа не потребувала значних затрат часу та не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, а тому компенсація витрат на правову допомогу адвоката, на думку управління, має становити один розмір прожиткового мінімуму станом на 2026.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ВК ПРОМБУД» з 12.02.2019 зареєстровано як юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та здійснює свою господарську діяльність за основним видом згідно КВЕД 41.20: будівництво житлових і нежитлових будівель. Також підприємство здійснює додаткові види господарської діяльності, а саме: КВЕД 37.00 - каналізація, відведення й очищення стічних вод, 39.00 - інша діяльність щодо поводження з відходами; 43.22 - монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 – інші будівельно-монтажні роботи, 42.91 - будівництво водних споруд, 43.39 - інші роботи із завершення будівництва, 42.91 - будівництво водних споруд, 42.99 - будівництво інших споруд, н.в.і.у., 43.11 – знесення, 43.12 - підготовчі роботи на будівельному майданчику, 39.00 - інша діяльність щодо поводження з відходами, 41.10 - організація будівництва будівель, та інші подібні й супутні види послуг та робіт. /т.1 а.с.159-164/
23.06.2025 між ТОВ «ВК ПРОМБУД» (виконавець) та Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (в особі Південної філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації морського порту Південний)) (замовник) укладено договір №102-В-ПВФ-25, за умовами якого виконавець зобов`язувався надати замовнику за плату послуги з чищення каналізаційних колекторів відповідно до додатку №1 «Договірна ціна» та додатку №2 «Відомість обсягів з чищення каналізаційних мереж причалів №№1-4 у 2025», які є невід`ємними частинами цього договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх на умовах договору. /т.1 а.с.59-64/
Додатком №1 до договору від 23.06.2025 сторонами погоджено ціну за надані послуги у розмірі 346800грн. /т.1 а.с.65-66/
25.12.2025 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору від 23.06.2025 №102-В-ПВФ-25, якою визначено загальну вартість послуг до 346508,98грн. та внесено відповідні зміни до додатку №1 «Договірна ціна» та додатку №2 «Відомість обсягів з чищення каналізаційних мереж причалів № 1-4 у 2025 році». /т.1 а.с.76/
За результатом виконання умов договору сторонами підписано акти приймання виконаних будівельних робіт від 04.08.2025 №1, №2 на загальну суму 296748,02грн. /т.1 а.с.89-98/
Замовником послуги сплачено частково на підставі рахунку на оплату від 04.08.2025 №54 у розмірі 237398,42грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1579 від 19.08.2025. /т.1 а.с.101-102/
За правилом першої події, у відповідності до п.187.1 ст.187 ПК України (дата надання послуг), позивачем складено податкову накладну №8 від 04.08.2025 на суму 296748,02грн. та направлено її для реєстрації в ЄРПН. /т.1 а.с.103-104/
Позивачем через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» отримано в електронному вигляді квитанцію від 28.08.2025, відповідно до якої: документ збережено, реєстрація зупинена. /т.1 а.с.105-106/
Підставою зупинення податкової накладної зазначено: «обсяг постачання товару/послуги 37.00, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку)». Також, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, а саме: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Позивач скористався своїм правом та, з метою подальшої реєстрації податкової накладної, направив до ГУ ДПС в Одеській області повідомлення №14 від 15.12.2025 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, до якого додано копії документів у кількості 14 додатків. /т.1 а.с.107/
Однак, за результатами розгляду пояснень та доданих до них документів, 18.12.2025 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення №13519266/42817435 про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 18.12.2025. /т.1 а.с.168/
Підставою для відмови вказано: «надання копій документів, які складені/оформлені з порушенням законодавства».
У графі додаткова інформація зазначено: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Не погоджуючись із рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246).
Відповідно до п.2 Порядку №1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронні формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Так, за правилом першої події, ТОВ «ВК ПРОМБУД» було складено податкову накладну №8 від 04.08.2025 та направлено її на реєстрацію до ЄРПН.
Згідно п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Як вбачається з квитанції від 28.08.2025, реєстрація податкової накладної зупинена контролюючим органом відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України та сформовано висновок про відповідність податкової накладної п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
01.02.2020 набрав чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (надалі - Порядок №1165).
Так, п.5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність») встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Додатком 3 до Порядку №1165 установлено, зокрема, наступні Критерії ризиковості здійснення операцій: п.1 «Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування (зокрема обсягом постачання за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”), зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.».
Пунктами 25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пу.201.16 ст.201 ПК України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, врегульовано Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (надалі - Порядок №520).
Пунктами 2-7 Порядку №520 передбачено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Таким чином, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого розкриття податковим органом критерію ризиковості здійснення операцій.
Так, зі змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної вбачається, що контролюючим органом зазначено посилання на відповідність Критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених в п.1 вказаних Критеріїв, а також вказано перелік документів, які слід надати для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Однак, контролюючим органом зазначено лише загальний перелік документів, визначений п.5 Порядку 520 без конкретизації документів з урахуванням специфіки господарської операції, внаслідок якої було складено спірну податкову накладну.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в порядку, визначеному пп.201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України та Порядку №520, надавав відповідачу пояснення та копії документів по господарській операції, внаслідок чого було складено спірну податкову накладну, що підтверджується повідомленням №14 від 15.12.2025 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.
На підтвердження факту надання послуг за договором позивачем надано податковій та до суду наступні документи: договір від 23.06.2025 №№102-В-ПВФ-25; акти приймання-передачі виконаних робіт від 04.08.2025 №№1,2; рахунок на оплату від 04.08.2025 №54; платіжну інструкцію від 19.08.2025 №1579; акт взаєморозрахунків станом на 30.09.2025; інші документи, що підтверджують можливість виконання послуг за договором.
Так, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком №520.
Відповідачем відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної з підстав надання позивачем копій документів, які складені/оформлені з порушенням законодавства.
Тобто, Комісією фактично не розглядалися подане позивачем повідомлення з додатками, не співставлялися подані документи з тим переліком, що вимагається, при цьому, як при зупиненні реєстрації податкової накладної, так і при відмові у реєстрації, відповідне рішення відповідача не містить конкретних вимог до платника податків та інформації щодо того, яких саме документів не вистачає для реєстрації податкової накладної.
Слід зазначити, що у даній справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі якої позивачем складено податкову накладну, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Разом з тим, відповідачі не надали належних та достатніх доказів відповідності дій щодо зупинення реєстрації податкової накладної положенням п.201.16 ст.201 ПК України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених Критеріями ризиковості здійснення операцій.
Так, сукупність наданих позивачем первинних документів, факт надання послуг, зумовлював обов`язок позивача в силу вимог п.187.1 ст.187, п.201.1 ст.201, п.201.7 ст. 201, п.201.10 ст.201 ПК України сформувати та направити для реєстрації спірну податкову накладну, тобто, за правилом «першої події», що в даному випадку і було виконано позивачем шляхом подання податкової накладної для реєстрації в ЄРПН.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у ЄРПН, є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підлягають задоволенню і позовні вимоги стосовно зобов`язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну в ЄРПН днем подання її на реєстрацію, оскільки п.20 Порядку №1246 прямо передбачено, що реєстрація податкових накладних на підставі рішення суду здійснюється за датою зазначеною у цьому рішенні суду.
Водночас, відповідно до ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.134 КАС України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Так, представник позивача просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь ТОВ «ВК ПРОМБУД» витрати на правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи у суді першої інстанції, у сумі 9000грн.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу, до суду першої інстанції надано договір про надання правничої допомоги від 25.11.2024 №4/11.24, додаток №6 до договору від 16.02.2026; платіжну інструкцію про сплату гонорару адвоката на суму 9000грн. від 27.02.2026 №429. /т.1 а.с.207-210/
В свою чергу, відповідач подав заперечення, яких зауважував про не співмірність таких витрат предмету спору та просив зменшити їх розмір.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
На підставі наведеного у сукупності, враховуючи, співмірність суми витрат зі складністю справи (справа незначної складності), з огляду на зміст та обсяг робіт проведених адвокатом, пов`язаність цих витрат з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність витрат до предмета спору, значення справи для сторін, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000грн.
Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при вирішені справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційних скарг покласти на Головне управління ДПС в Одеській області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
СуддіС.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua