Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №420/3870/26
Суддя: Тарновецький І.І.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/3870/26
Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В.
Дата ухвалення рішення: 24 червня 2026 року
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тарновецького І.І.,
суддів: Бойка А.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі № 420/3870/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у складанні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” на 01.01.2026 (3328 грн.), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України скласти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” на 01.01.2026 (3328 грн.), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2026.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Адміністрація Державної прикордонної служби України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин висновки, викладені у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, оскільки визнання протиправним та нечинним пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 не має наслідком автоматичного відновлення попередньої редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.
На думку апелянта, визнання судом пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 протиправним та нечинним саме по собі не зумовлює відновлення дії попередньої редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, а тому не створює правових підстав для видачі позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року.
Посилаючись на положення статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, Правила підготовки проєктів актів Кабінету Міністрів України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року № 870, а також на правові висновки Верховного Суду, апелянт зазначає про відсутність правових підстав для застосування попередньої редакції пункту 4 постанови № 704 та, відповідно, для складання і подання позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року.
Крім того, апелянт вказує, що станом на 01 січня 2026 року розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців продовжують визначатися виходячи з розміру 1762 грн, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, а Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення про проведення перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям. У зв`язку з цим, на думку апелянта, відсутні передбачені законодавством підстави для складання нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача.
З огляду на викладене Адміністрація Державної прикордонної служби України вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі № 420/3870/26 є незаконним та необґрунтованим і підлягає скасуванню.
ОСОБА_1 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2026 за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із зазначенням усіх передбачених законодавством складових грошового забезпечення, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” станом на 01.01.2026 у розмірі 3328 грн, помноженого на відповідні тарифні коефіцієнти.
Водночас листом від 09.02.2026 № 09/П-325/2391 відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви, зазначивши про відсутність підстав для підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у підготовці та поданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, яким внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, визнано протиправним та нечинним.
З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 у первісній редакції, яка передбачає визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України під час оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, зокрема, чи прийняті вони на законних підставах, у межах повноважень та у визначений законом спосіб.
Правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, регулюються Законом України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі — Закон № 2262-XII).
За змістом частини другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення військовослужбовців включає посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті його розмір залежить від визначених законом характеристик проходження служби, а порядок і розміри грошового забезпечення встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії обчислюються з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії в установлених законодавством розмірах.
Водночас частина четверта статті 63 цього Закону передбачає перерахунок призначених пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Отже, підставою для перерахунку пенсії є передбачена законодавством зміна грошового забезпечення, а оформлення довідки має відповідати встановленому порядку обчислення його складових. Саме по собі звернення особи із заявою про видачу довідки не створює права на застосування розрахункової величини, не передбаченої чинним нормативним регулюванням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено структуру грошового забезпечення відповідних категорій осіб і затверджено тарифні сітки та коефіцієнти для обчислення посадових окладів.
Первісна редакція пункту 4 постанови № 704 передбачала визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 до пункту 4 постанови № 704 було внесено зміни, відповідно до яких для таких розрахунків застосовувався прожитковий мінімум, установлений на 1 січня 2018 року. Згодом пункт 6 постанови № 103 було визнано протиправним та скасовано судовим рішенням у справі № 826/6453/18.
Надалі, 12 травня 2023 року, Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481, пунктом 2 якої пункт 4 постанови № 704 викладено в новій редакції. Відповідно до неї розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення встановленої розрахункової величини 1762 грн на відповідний тарифний коефіцієнт.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, пункт 2 постанови № 481 було визнано протиправним та нечинним. Посилаючись на ці судові рішення, позивач обґрунтовував право на отримання довідки із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року.
Однак постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 зазначені судові рішення скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання пункту 2 постанови № 481 протиправним та нечинним.
Колегія суддів ураховує, що постанова Верховного Суду ухвалена після прийняття рішення у цій справі 24 червня 2026 року, а тому суд першої інстанції об`єктивно не міг її врахувати. Водночас під час апеляційного перегляду належить урахувати остаточний результат розгляду справи № 320/29450/24.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд під час вибору та застосування норми права враховує висновки щодо її застосування, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки рішення у справі № 320/29450/24, якими пункт 2 постанови № 481 було визнано протиправним та нечинним, скасовано, на час апеляційного перегляду відсутнє чинне судове рішення про нечинність цього нормативного положення.
Відтак пункт 4 постанови № 704 підлягає застосуванню в редакції постанови № 481, яка передбачає використання розрахункової величини 1762 грн.
За таких обставин вимоги позивача про оформлення довідки станом на 1 січня 2026 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року, не мають правових підстав, оскільки такий спосіб обчислення не передбачений чинною редакцією пункту 4 постанови № 704.
Крім того, матеріали справи не містять відомостей про прийняття у спірний період нормативно-правового акта, яким було б передбачено підвищення грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців як підставу для перерахунку пенсії позивача з 1 лютого 2026 року відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Зміна прожиткового мінімуму сама по собі не зумовлює виникнення такого права, якщо чинне нормативне регулювання встановлює іншу розрахункову величину.
Порядок підготовки та подання довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
Однак цей Порядок регулює процедуру оформлення довідок і не встановлює самостійних матеріально-правових підстав для перерахунку пенсії чи іншого способу обчислення посадових окладів.
Посилання відповідача на відсутність підвищення фактичного грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять службу на відповідних посадах, підлягає оцінці з урахуванням наведених обставин і нормативного регулювання.
Визначальним є те, що позивач просив оформити довідку із застосуванням розрахункової величини, не передбаченої чинною редакцією пункту 4 постанови № 704, а матеріали справи не підтверджують правових підстав для перерахунку пенсії в заявленому порядку.
Отже, відмова Адміністрації Державної прикордонної служби України у підготовці та наданні запитуваної довідки не може бути визнана протиправною.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, задовольнивши позов на підставі судових рішень у справі № 320/29450/24, які надалі були скасовані Верховним Судом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України це є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Таким чином, апеляційна скарга Адміністрації Державної прикордонної служби України підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 139 КАС України та з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 29 серпня 2022 року у справі № 826/16473/15, судовий збір, сплачений відповідачем - суб`єктом владних повноважень за подання апеляційної скарги, стягненню з позивача не підлягає.
Оскільки справу віднесено до справ незначної складності та розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених підпунктами «а»–«г» зазначеного пункту.
Керуючись статтями 139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі №420/3870/26 скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.І. Тарновецький
Судді: А.В. Бойко
О.А. Шевчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua