Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №160/24529/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/24529/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2026 року (суддя Ірметова О.В.)

у справі №160/24529/26

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2026 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку з 11.09.2020 по 19.06.2023 (включно) сум грошового забезпечення (основні, додаткові види, одноразові додаткові види грошового забезпечення та премію), визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»; Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, а також у відмові провести індексацію грошового забезпечення за період служби з 11.09.2020 по 19.06.2023 (включно) та виплатити таку індексацію;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 11.09.2020 по 19.06.2023 (включно) сум грошового забезпечення (основні, додаткові види, одноразові додаткові види грошового забезпечення та премію), визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»; Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, а також у відмові провести індексацію грошового забезпечення за період служби з 11.09.2020 по 19.06.2023 (включно) та виплатити таку індексацію.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у справі справу, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2026 року зупинено провадження у справі № 160/24529/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №240/401/26.

Суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу №240/401/26 з обґрунтуванням необхідності вирішення окремих колізій правових норм та різну практику палат КАС ВС у справах, пов`язаних зі скасуванням постанови Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2023. Предметом оскарження у справі №240/401/26 є питання застосування пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні позивачу з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Мотивуючи необхідність передачі справи на розгляд Судової палати, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 22.05.2026 зазначила, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень Постанови №481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, з якого, в тому числі, проводиться обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців. Тому очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.

З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні правовідносини в справі №240/401/26 та у цій справі є подібними, оскільки вирішення спору фактично зводиться до застосування приписів статті 7, 265 КАС України та редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 щодо порядку обчислення розміру грошового забезпечення військовослужбовців за період з 20.05.2023.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позивач зазначає, що предмет спору у цій справі не стосується спірних відносин, які становлять предмет розгляду у справі №240/401/26.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 236 КАС України визначено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

У спірному випадку, зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що правовідносини, які становлять предмет розгляду цієї справи є подібними правовідносинам, що розглядаються в межах справи №240/401/26.

Такий висновок суд першої інстанції обґрунтував тим, що вирішення спору у цих справах фактично зводиться до застосування приписів статті 7, 265 КАС України та редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 щодо порядку обчислення розміру грошового забезпечення військовослужбовців за період з 20.05.2023.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підставою для передачі справи №240/401/26 на розгляд об`єднаної палати стала необхідність вирішення окремих правових колізій, пов`язаних із застосуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 та виплату грошового забезпечення з 20.05.2023 (дата набрання чинності цією постановою Кабінету Міністрів України).

У той же час, предмет спору у цій справі становлять правовідносини щодо виплати грошового забезпечення до 20.05.2023, тобто правовідносини в яких не може бути застосована постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481.

Отже, висновок суду першої інстанції щодо подібності правовідносин, який став підставою для зупинення провадження у цій справі, є таким, що не відповідає обставинам справи.

З цих підстав оскаржену ухвалу суду першої інстанції не можливо визнати законною та обґрунтованою, як того вимагає ст.242 КАС України, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду.

Керуючись ст. 311, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2026 року у справі №16024529/26 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя Т.І. Ясенова