Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №160/26689/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №160/26689/24

Суддя: Ясенова Т.І.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/26689/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2026 року (суддя Царікова О.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року №160/26689/24 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, рекомендованої, Довідкою ВЛК Довідкою ВЛК № 746/118 від 16.06.2023.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, Довідкою ВЛК № 746/118 від 16.06.2023.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 160/26689/24 повернуто.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року набрало законної сили 10 березня 2025 року.

Виконавчий лист у справі №160/13433/24 виданий 03 лютого 2025 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 по справі №160/26689/24. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 відповідно до статті 382 КАС України в тримісячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали суду подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 по справі №160/26689/24.

04.12.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла заява від Військової частини НОМЕР_1 , в якій останній просив продовжити військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання судового рішення від 16.12.2024 по справі №160/26689/24 на 90 днів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі №160/26689/24 на 90 днів з дня отримання цієї ухвали.

04.03.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла заява від Військової частини НОМЕР_1 , в якій останній просив додатково продовжити військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання судового рішення від 16.12.2024 по справі №160/26689/24 на 90 днів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 по справі №160/26689/24 на 90 днів з дня отримання цієї ухвали.

На виконання ухвали суду від 05.03.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 надано звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 по справі № 160/26689/24.

Від позивача надійшли заперечення на звіт Військової частини НОМЕР_1 , в якому останній зазначає, що з виписки єдиного банківського рахунку позивача встановлено, що описаних в/ч НОМЕР_1 коштів у сумі 132922,04 грн. 27.05.2024 не надходило на рахунок, в інші дати також описана сума за спірні періоди лікування в/ч НОМЕР_1 не виплачувалася.

У вказаному звіті відповідач зазначив, що 27.05.2024 військовою частиною НОМЕР_1 ще до винесення судом рішення, добровільно здійснено перерахування на банківський рахунок ОСОБА_1 грошових коштів, з урахуванням всіх утримань на загальну суму: 132 992 гривень 04 копійки. Виплати підтверджуються витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 2077, карткою особового рахунку військовослужбовця.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2026 року відмовлено у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 від 18.06.2026 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 по справі №160/26689/24.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 відповідно до статті 382 КАС України в тримісячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали суду, подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по адміністративній справі №160/26689/24.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку та апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу та постановити нове рішення, яким прийняти звіт відповідача.

В доводах апеляційної скарги вказує, що 27.05.2024 військовою частиною НОМЕР_1 , ще до винесення судом рішення, добровільно здійснено перерахування на банківський рахунок ОСОБА_1 грошові кошти з урахуванням всіх утримань на загальну суму : 132 992 гривень 04 копійки. Вказані грошові кошти виплачені як додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн. 00 коп. військовослужбовцю за час лікування, у зв`язку із отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (зі змінами), на підставі Наказу Міністра оборони України від 25 січня 2023 року № 44 та згідно з дорученням Міністерства оборони України №423/1040 від 27.02.2023, на підставі рапортів командирів підрозділів та начальників родів військ та служб, бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 . Також, військовою частиною виплачено грошові кошти не лише в період з лікування з 17.06.2023 по 16.07.2023, а й за перебування на лікуванні з 06.06.2023 по 07.06.2023 Довідка (додаток 5 про обставини травми) №990 від 24.12.2023 (підтверджується випискою із медичної карти №7436/895 від 07.06.2023), а також за період з 08.06.2023 по 16.06.2023 (який підтверджується Випискою із медичної карти №9393 від 16.06.2023). Виплати підтверджуються витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 2077, карткою особового рахунку військовослужбовця та банківськими платіжними документами, електронні копії яких долучались до звіту.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Вказані положення Основного Закону кореспондуються із приписами частин 2, 3 статті 14 КАС України, згідно яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення щодо обов`язковості судових рішень містять норми статті 370 КАС України.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 статті 382-1 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За правилами частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Частиною 1 статті 382-2 КАС України передбачено, що суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Згідно частин 1, 2 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Також, згідно частин 10, 11 статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними положеннями КАС України регламентовано право суду зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови, а саме – невиконання рішення суду.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України.

Фактичне (чи не у повному обсязі) не виконання рішення суду, що набрало законної сили, є достатньою правовою обставиною для застосування судом заходів судового контролю.

Встановлення дійсних причин виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналіз відповідних актів законодавства та дій суб`єкта владних повноважень, здійснених та спрямованих на виконання судового рішення, перевірка їх відповідності вимогам законодавства, встановлення наявності та форми вини відповідної посадової особи, здійснюються відповідним адміністративним судом саме на стадії судового контролю за виконанням рішення на підставі поданого суб`єктом владних повноважень звіту про виконання рішення.

Апеляційний суд враховує, що судовим рішенням, яке набрало законної сили у цій справі, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, Довідкою ВЛК № 746/118 від 16.06.2023.

У звіті відповідач зазначив, що 27.05.2024 військовою частиною НОМЕР_1 ще до винесення судом рішення, добровільно здійснено перерахування на банківський рахунок ОСОБА_1 грошових коштів, з урахуванням всіх утримань на загальну суму: 132 992 гривень 04 копійки. Виплати підтверджуються витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 2077, карткою особового рахунку військовослужбовця.

Судом першої інстанції під час розгляду звіту відповідача встановлено, що згідно доданих до матеріалів справи виписок з рахунку позивача АТ КБ ПриватБанк за період з 2024 по 2026 роки, не вбачається надходження коштів на рахунок позивача у розмірі 132 992 гривень 04 копійки, як зазначає відповідач, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 по справі №160/26689/24 на момент подання відповідачем звіту не виконано, відповідно до частини 3 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за необхідне встановити новий строк для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення в цій справі.

Військовою частиною НОМЕР_1 до суду апеляційної інстанції подано додаткові пояснення, в яких скаржник просить долучити до матеріалів апеляційної скарги, копію відповіді наданої АТ «КБ «ПриватБанк» на запит військової частини НОМЕР_1 вих. № 2069/27610-в від 20-07-2026, яка підтверджує зарахування ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 132 922,04 грн згідно з відомістю №240527PB000040775238.

Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, згідно доданих до матеріалів справи виписок з рахунку позивача АТ КБ ПриватБанк за період з 2024 по 2026 роки, не вбачається надходження коштів на рахунок позивача у розмірі 132 992 гривень 04 копійки, як зазначає відповідач.

Суд першої інстанції правильно зауважив, що до звіту про виконання судового рішення Військовій частині НОМЕР_1 необхідно додати підтверджуючі документи, що свідчать про погашення боргу або виконання зобов`язань (квитанції про сплату боргу).

Водночас, слід зазначити, що відповідь АТ «КБ «ПриватБанк» є неналежним доказом нарахування/надходження коштів на рахунок позивача у розмірі 132 992 гривень 04 копійки, оскільки потребує додаткового підтвердження документами первинного бухгалтерського обліку відповідача.

Ця обставина має значення для подальшого виконання судового рішення і потребує відображення у наступному звіті відповідача.

Такі обставини свідчать про невиконання рішення суду, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у прийнятті звіту та встановив новий строк для подання нового звіту із наданням доказів, підтверджуючих документів, що свідчать про погашення боргу або виконання зобов`язань (квитанції про сплату боргу).

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про відмову в прийнятті звіту, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя І.Ю. Добродняк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua