Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №160/27650/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/27650/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Серьогіна О.В.) в адміністративній справі №160/27650/26 за позовом ОСОБА_1 до Госпітальної військово-лікарської комісії Військової НОМЕР_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

07.09.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Госпітальної військово-лікарської комісії Військової НОМЕР_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2026 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто на підставі приписів п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що додане до позову доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги є належним підтвердженням повноважень адвоката, який здійснює представництво особи в рамках надання безоплатної вторинної правової допомоги, відповідно до статті 59 КАС України та Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Учасники справи не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

В силу статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що доручення не наділяє адвоката повноваженнями без довіреності.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Водночас особливості повернення позовної заяви врегульовано ст. 169 КАС України.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

На підставі наведеної норми та ст. 21 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу", судом першої інстанції повернуто позов, оскільки, на переконання суду, повноваження адвоката (який надає безоплатну вторинну правову допомогу фізичній особі) підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та довіреністю (тобто одночасно двома документами). Оскільки в матеріалах позовної заяви відповідна довіреність відсутня, адвокатом не надано суду належних документів на підтвердження повноважень щодо підписання позовної заяви в інтересах ОСОБА_2 .

Щодо цих висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 1 ст. 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, установленого частиною дев`ятою статті 266 КАС України.

Указаною нормою процесуального закону передбачено дві форми участі сторін в адміністративній справі, а саме: участь через представника (представництво) й особисту участь (самопредставництво).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним із таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" повноваження адвоката підтверджуються дорученням центру з надання безоплатної правничої допомоги та/або довіреністю відповідно до вимог процесуального закону.

З наведених норм слідує, що повноваження адвоката як представника сторін та інших учасників справи можуть бути підтверджені будь-яким із наведених у ч. 4 ст. 59 КАС України документів: довіреністю, ордером або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, є документом, що підтверджує повноваження адвоката та додаткового підтвердження не потребує.

У постанові від 13.06.2024 в справі № 206/3940/23 Верховний Суд звернув увагу на те, що з набранням чинності 03.08.2023 Законом України від 10.04.2023 № 3022-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги" доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, є документом, що підтверджує повноваження адвоката та додаткового підтвердження не потребує.

Отже, КАС України надано можливість сторонам справи брати участь у судовому процесі через представника та чітко визначено перелік документів, які необхідно подати для підтвердження їх повноважень.

Як установлено з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом, який в його інтересах засобами підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" подала й підписала адвокат Лещенко О.Д.

До позову додано доручення від 30.07.2026 № 3-04-2026-002388ЦАС, відповідно до якого Лещенко О.Д. призначено адвокатом для надання безоплатної вторинної правничої допомоги Тян Віталію Єликсейовчу у вигляді здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами з питання оскарження рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (міста Київ) від 09 травня 2026 року № 2026-0509-1624-2691-0 про залишення без змін причинного зв`язку захворювань.

Обмежень повноважень представниці на вчинення процесуальних дій зі змісту доручення не встановлено.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що подання поряд з позовною заявою доручення як одного з документів, передбачених ч. 4 ст. 59 КАС України, є достатнім для підтвердження повноважень представниці позивача, а міркування суду першої інстанції про недолучення до позову довіреності, якою Тян В.Є. уповноважує на представництво його інтересів, із подальшим висновком про підписання позову особою, яка не має права її підписувати, не ґрунтується на законі.

Водночас доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, є тим документом, що підтверджує повноваження адвоката та додаткового підтвердження не потребує.

Суд першої інстанції не звернув уваги, що приписи ст. 21 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" були змінені Законом № 3022-IX від 10.04.2023, та не передбачають оформлення одночасно двох документів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, поданого з позовом є тим документом, що уповноважує адвоката Лещенко О.Д. на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позову.

Враховуючи вищезазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 315, 317, 320, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року в адміністративній справі №160/27650/26 – скасувати, матеріали справи направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення на не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак