Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №160/651/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №160/651/26

Суддя: Кальник В.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/651/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №160/651/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2026р. ОСОБА_1 , через свого представника Острицького А.О., за допомогою засобів підсистеми “Електронний суд” звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991р. №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2025 рік”, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017р., з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України 09.01.2025р. № 156/уд, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), та премії (390% від посадового окладу), для здійснення обчислення та перерахунку з 01.07.2025р. основного розміру його пенсії;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991р. №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2025 рік”, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017р., з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України 09.01.2025р. № 156/уд, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), та премії (390% від посадового окладу), для здійснення обчислення та перерахунку з 01.07.2025р. року основного розміру його пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 у справі №160/651/26 вищезазначений адміністративний позов було залишено без руху. Позивачу надано строк 5 днів для усунення недоліків позовної заяви, а саме для надання: доказів сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн; позовної заяви, яка містить максимально чітко і зрозуміло сформульовані позовні вимоги з урахуванням висновків, викладених в ухвалі суду.

Ухвала мотивована тим, що, по-перше, беручи до уваги перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551-XII), суд дійшов висновку, що серед таких пільг немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у даній справі, як наслідок відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674-VI). І, по-друге, позивач просить здійснювати виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, проте не зазначає, з якої дати необхідно проводити таку виплату.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №160/651/26 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв`язку з неусуненням зазначених судом недоліків.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 позовну заяву залишено без руху із наданням строку на усунення недоліків.

Вказана ухвала направлена до електронного кабінету представника позивача 27.01.2026. Станом на 02.02.2026 вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконані, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху не надано ні через канцелярію суду, ні поштовим зв`язком.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026р. у справі №160/651/26 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції підтримав ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, оскільки позивач, який отримав ухвалу суду першої інстанції від 16.01.2026, у встановлений цією ухвалою строк зазначені в ній недоліки адміністративного позову не усунув, не надав суду першої інстанції будь-яких пояснень щодо зазначених судом в ухвалі недоліків адміністративного позову.

Постановою Верховного Суду від 06.08.2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2026 у справі № 160/651/26 скасовано, а справу № 160/651/26 направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В постанові Верховного Суду від 06.08.2026 року зазначено, що хоча стаття 294 КАС України не передбачає окремого апеляційного оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху, у разі оскарження ухвали про повернення позову доводи скаржника щодо законності попередньої ухвали обов`язково підлягають перевірці судом апеляційної інстанції, оскільки вони становлять підставу для повернення. Відмова апеляційного суду надати таким доводам оцінку, оскільки ухвала про залишення без руху не оскаржувалася окремо, є надмірним формалізмом та порушенням права на доступ до суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.08.2026 прийнято адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №160/651/26 до свого провадження. Призначено апеляційний розгляд справи №160/651/26 в порядку письмового провадження.

Позивач в апеляційній скарзі посилався на те, що суд першої інстанції неправильно та неповно дослідив докази, додані до адміністративного позову. На думку скаржника, це призвело до безпідставних висновків про невідповідність позову вимогам статей 160, 161 КАС України та необґрунтованого залишення його без руху.

Позивач вказував, що має статус учасника бойових дій, а заявлені ним вимоги стосуються перерахунку та виплати пенсії, призначеної за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у належному розмірі. Відповідно, цей спір стосується захисту його соціальних прав, що згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» повністю звільняє його від сплати судового збору в судах усіх інстанцій.

У зв`язку з цим позивач вважав ухвалу суду першої інстанції від 11.02.2026 незаконною та просив її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Враховуючи те, що згідно з частиною другою статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову в формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Питання залишення позовної заяви без руху та повернення позову врегульовані діючим процесуальним законом - КАС України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху поставляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 КАС України).

Відповідно до пункту один частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом, з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

У статті 5 Закону № 3674-VI закріплено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав (пункт 13 частини 1 статті 5).

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом №3551-XII.

За змістом частини другої статті 22 Закону №3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.

Вищевказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 01.02.2022 у справі № 200/1654/21-а, від 21.11.2023 у справі № 520/10453/23.

Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19, від 20.01.2021 у справі №9901/258/20.

Із матеріалів справи слідує, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , відповідно до якого він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позовні вимоги стосуються невидачі довідки про розмір складових грошового забезпечення та зобов`язання відповідача надати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 за посадою, відповідною або аналогічною його останній штатній посаді із зазначенням в ній складових грошового забезпечення.

Тобто, спір у цій справі стосується соціальних прав позивача.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 24.02.2026 у справі №160/9416/25 при відкритті касаційного провадження в аналогічній категорії справ.

Також слід звернути увагу на висновки Верховного Суду зроблені у постанові від 29.01.2025 у справі №600/3723/24-а, в якій вказав, що особа, яка має статус учасника бойових дій, звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI та частини другої статті 22 Закону №3551-XII у справах, що стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у сфері соціального захисту, зокрема, щодо нарахування, перерахунку та виплати пенсій, компенсацій та інших соціальних виплат, незалежно від того, чи пов`язані ці правовідносини безпосередньо із набуттям такого статусу.

Закон №3551-XII має на меті забезпечення належного рівня життя ветеранів війни, зокрема учасників бойових дій. Ця мета досягається, серед іншого, через надання їм пільг, включаючи звільнення від судових витрат у справах, пов`язаних із соціальним захистом.

Звільнення учасників бойових дій від сплати судового збору у справах, пов`язаних із соціальним захистом, є важливим інструментом забезпечення їхнього права на ефективний судовий захист. Вимога сплати судового збору може стати перешкодою для звернення до суду, особливо для осіб з обмеженими фінансовими можливостями.

Наведене в сукупності свідчить про те, що спір у цій справі спрямований на захист соціальних прав позивача щодо пенсійного забезпечення, а тому він підлягає звільненню від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 4 статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви позивачеві.

За таких обставин, враховуючи положення статті 320 КАС України, а також те, що повернення позовної заяви не повинно створювати перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали неправильно застосував норми процесуального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 про повернення позовної заяви у справі №160/651/26 - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua