Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №160/1440/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/1440/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 року (суддя Дєєв М.В., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 24.04.2026 року) у адміністративній справі №160/1440/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пункту наказу, суд, -

в с т а н о в и в:

У січні 2026 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту – відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати п.3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» від 22.07.2025 року №6469.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтував тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що він не мав можливості ознайомитися з відзивом на позовну заяву та витребуваними матеріалами службового розслідування, зокрема, йому не було надано акт службового розслідування. Апелянт зазначив, що він не міг ознайомитися з матеріалами службового розслідування за місцем проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 , оскільки зазначених матеріалів не було у військовій частині.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 є учасником бойових дій. ОСОБА_1 з 24.10.2024 року по 14.07.2025 року проходив службу в військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується записами у військовому квитку, сканкопією обліково-послужної картки. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.10.2023 року №305 ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу військової частини. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 №4968 від 21.05.2025 року «Про призначення службового розслідування щодо нестачі військового майна», наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2025 року «Про продовження терміну проведення службового розслідування щодо нестачі військового майна» та на підставі рапорту молодшого лейтенанта ОСОБА_2 , командира взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 від 21.05.2025 року за вихідним №1938 офіцером штабу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 було проведено службове розслідування з метою встановлення причин та умов нестачі військового майна взводу безпілотних авіаційних комплексів 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.07.2025 року №669 «Про результати службового розслідування» було у відповідності до статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» притягнуто до повної матеріальної відповідальності солдата ОСОБА_1 , за шкоду, завдану державі в розмірі 835987 грн. Начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 на виконання вимог «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони від 07.06.2018 року №260 та ст.13 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» згідно цього наказу занести до книги нестач військової частини НОМЕР_1 вартість шкоди, завданої державі в розмірі 835987 грн. стосовно солдата ОСОБА_1 14.07.2025 року, ОСОБА_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №203 від 14.07.2025 року був переведений до військової частини НОМЕР_2 . 18.11.2025 року ОСОБА_1 надіслав звернення до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням надати копії матеріалів службового розслідування ( наказ на призначення, акт службового розслідування, додатки до акту службового розслідування), надати всі копії наказів на призначення мене на посади за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , надати копію наказу про призначення його матеріально-відповідальною особою (з відміткою про ознайомлення його з наказом), в разі наявності такого. 03.12.2025 року військова частина НОМЕР_1 надала відповідь на запит і вказала що копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2025 року №6469 направлена військовою частиною НОМЕР_1 на адресу військової частини НОМЕР_2 . Також щодо акту службового розслідування вказали що документи які містять конфіденційну інформацію або документи що призначені для службового користування заборонено надсилати на особисті адреси громадян. Вважаючи таку відмову протиправною, 08.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся Військової частини НОМЕР_5 (оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), безпосередньо якому підпорядковується військова частина НОМЕР_1 з проханням встановити контроль над наданням відповіді на звернення від 15.11.2025 року. 30.12.2025 року ОСОБА_1 надійшов лист від військової частини НОМЕР_1 де було зазначено що в матеріалах службового розслідування призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.05.2025 року «Про призначення службового розслідування щодо нестачі військового майна» міститься інформація стосовно інших військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , тому ця інформація вважається конфіденційною і не можуть надати копії всіх матеріалів. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався п.3 розділу V Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року №608 та прийшов до висновку про те, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України; пояснення особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, є однією з важливих гарантій об`єктивного службового розслідування та захисту законних прав й інтересів особи від безпідставного застосування стягнення та інших негативних наслідків. Суд врахував, що ОСОБА_1 була надана можливість 05.06.2025 року надати письмові пояснення щодо дій яких проводилось розслідування, що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про проведення такого службового розслідування. Оспорюваний наказ постановлений з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, що відповідає основним засадам адміністративного судочинства викладених у ст.2 КАС України. Судом не встановлено порушення порядку та строків проведення службового розслідування та не встановлено порушень процедури чи прийняття відповідних рішень чи відбирання пояснень при призначенні та проведенні службового розслідування. На звернення ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_6 було надано оскаржуваний наказ командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» від 22.07.2025 року №6469. Військовою частиною НОМЕР_1 09.10.2025 року листом №15682 на адресу військової частини НОМЕР_2 , де на теперішній час проходить військову службу ОСОБА_1 , направлено матеріали службового розслідування за даним фактом для забезпечення притягнення його до матеріальної відповідальності та він мав можливість звернутися до командування військової частини НОМЕР_2 для ознайомлення із вказаними документами у встановлену законом порядку.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 з 24.10.2024 року по 14.07.2025 року проходив службу в військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.10.2024 року та від 14.07.2025 року №203.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №4968 від 21.05.2025 року «Про призначення службового розслідування щодо нестачі військового майна», наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2025 року «Про продовження терміну проведення службового розслідування щодо нестачі військового майна» відповідно до рапорту молодшого лейтенанта ОСОБА_2 , командира взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 від 21.05.2025 року №1938 було проведено службове розслідування з метою встановлення причин та умов нестачі військового майна взводу безпілотних авіаційних комплексів 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно акту службового розслідування була виявлена нестача 10 безпілотних авіаційних комплексів та п`ятнадцяти безпілотних літальних апаратів, які відповідно до первинних документів: накладних (вимог) було передано до взводу безпілотних комплексів 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 на відповідальне зберігання та використання командиру взводу безпілотних комплексів НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 сержанту ОСОБА_3 та командиру відділення безпілотних комплексів НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдату ОСОБА_1 . Загальна вартість втраченого майна (шкоди, завданої державі внаслідок нестачі майна номенклатури служби авіації та протиповітряної оборони військової частини НОМЕР_1 складає 1344071,95 грн. З письмового пояснення від 05.06.2025 року командира відділення безпілотних комплексів НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдату ОСОБА_1 інформації про втрату майна у підрозділі він не подавав у зв`язку з погіршенням стану здоров`я та неможливості в повному обсязі виконувати покладені на нього обов`язки так як 26.03.2025 року був евакуйований на стабілізаційний пункт, далі у ЦМЛ м. Суми і після проведення стабілізаційний заходів продовжив виконувати обов`язки. Але так як стан його здоров`я погіршувався , після консультацій лікарів , 07.04.20 року його було госпіталізовано до медичної роти і далі переведено для подальшого лікування в КНП СОР «СОСДРЗН» м. Суми. За його думкою військове майно, яке отримане період з 19.03.2025 року по 0604.2025 року знаходилося на позиції взводу безпілотних авіаційних комплексів, та було знищено в період з 08.04. по 09.04.2025 року. Відповідальну особу на період свого лікування він не призначив по причині відсутності у нього необхідних навичок та кваліфікації в управлінні підрозділом, відсутності стабільного радіо/інтернет/мобільного зв`язку з особовим складом, нездатність здійснювати повноцінно розумову діяльність внаслідок порушень кровообігу головного мозку. З письмового пояснення командира відділення взводу безпілотних авіаційних комплексів солдата ОСОБА_4 від 03.05.2025 року вбачається, що він припустив , що дрони Маvic 3 частково або повністю були знищені при знищенні позиції у період з 08.04. по 09.04.2025 року, але ні з записів, ні з розмов з екіпажом, який був на позиції в період, розуміння він не має, про дрони FPV він не знає, оскільки, вони не були задіяні взагалі. Службовим розслідуванням встановлено, що командиру взводу безпілотних комплексів НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_3 01.03.2025 року самовільно залишив військову частину та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.05.2025 року №129 його виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Відповідно до пунктів 2, 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.07.2025 року №6469 «Про результати службового розслідування» було у відповідності до ст.6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» притягнуто до повної матеріальної відповідальності солдата ОСОБА_1 , за шкоду, завдану державі в розмірі 835987 грн. (п.2) Начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 на виконання вимог «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони від 07.06.2018 року №260 та статті 13 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» згідно цього наказу занесено до книги нестач військової частини НОМЕР_1 вартість шкоди, завданої державі в розмірі 83 987 грн. стосовно солдата ОСОБА_1 .

Встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №203 від 14.07.2025 року солдат ОСОБА_1 переведений до військової частини НОМЕР_2 .

Встановлено, що 18.11.2025 року ОСОБА_1 надіслав звернення до командира військової частини НОМЕР_1 про надання надати копії матеріалів службового розслідування (наказ на призначення, акт службового розслідування, додатки до акту службового розслідування): копії наказів на призначення його на посади за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , копію наказу про призначення його матеріально-відповідальною особою ( з відміткою про ознайомлення його з наказом), в разі наявності такого та листом від 03.12.2025 року військова частина НОМЕР_1 надала відповідь на запит і вказала що копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2025 року №6469 направлена військовою частиною НОМЕР_1 на адресу військової частини НОМЕР_2 . Акт службового розслідування містить конфіденційну інформацію або документи що призначені для службового користування, а тому не надали ОСОБА_1 .

Встановлено, що 08.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся Військової частини НОМЕР_5 (оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), безпосередньо якому підпорядковується військова частина НОМЕР_1 з проханням встановити контроль над наданням відповіді на звернення від 15.11.2025 року та 30.12.2025 року ОСОБА_1 надійшов лист від військової частини НОМЕР_1 де було зазначено що в матеріалах службового розслідування призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.05.2025 року «Про призначення службового розслідування щодо нестачі військового майна» міститься інформація стосовно інших військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , тому ця інформація вважається конфіденційною і не можуть надати копії всіх матеріалів.

Відповідно до статей 1, 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до пунктів 1, 3, 8 розділу 1, п.3 розділу ІV Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 року №608 службове розслідування може призначатися у разі, зокрема, втрати або викрадення зброї чи боєприпасів. Службове розслідування проводиться для встановлення, зокрема, причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння). Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Відповідно до статей 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених ст.9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність. Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: наявність шкоди; протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; вина особи в завданні шкоди. Переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом. Особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність. Особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: 1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб; 3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин; 4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення; 5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей. Особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру. Перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості, визначається Кабінетом Міністрів України. Розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду. Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами. Посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів. У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державним бюро розслідувань, Службою безпеки України. За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності. Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис. У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди. Завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок: 1) дії непереборної сили; 2) необхідної оборони; 3) крайньої необхідності; 4) виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження; 5) виправданого службового ризику; 6) затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус; 7) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Шкода не підлягає відшкодуванню у випадку смерті винної особи. Обставини, що виключають матеріальну відповідальність, підлягають встановленню під час проведення розслідування. Відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону. Відшкодування шкоди, визначеної частиною другою статті 6 цього Закону, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування. У разі переведення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження відповідного командира (начальника) до повного відшкодування завданої нею шкоди стягнення сум завданої шкоди здійснюється за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що службовим розслідуванням не доведено вину солдата ОСОБА_1 у втраті майна. Як вбачається з акту службового розслідування, є припущення, яке у ході службового розслідування не спростовано, про те, що військове майно, яке отримане період з 19.03.2025 року по 06.04.2025 року знаходилося на позиції взводу безпілотних авіаційних комплексів, та було знищено в період з 08.04.2025 по 09.04.2025 року. Таке припущення висловив командир відділення взводу безпілотних авіаційних комплексів солдата ОСОБА_4 у письмових поясненнях від 03.05.2025 року та сам ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутній договір про укладення письмове зобов`язання (договору) про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей військової частини НОМЕР_1 та солдата ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції слід скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 року у адміністративній справі №160/1440/26 – скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пункту наказу – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п.3 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» від 22.07.2025 року №6469 стосовно ОСОБА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю.В. Дурасова