Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №340/6442/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №340/6442/25

Суддя: Білак С.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 340/6442/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 у справі №340/6442/25 за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №0000114510901 від 22.07.2025 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій на суму 24 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено фактичну перевірку господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Позивач вказує, що акт фактичної перевірки №8481/11-28-09-01/ НОМЕР_1 від 20.06.2025 їй не вручався, підстави застосування штрафних санкцій належним чином не роз`яснювались, а висновки контролюючого органу про здійснення роздрібної торгівлі сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, є передчасними та необґрунтованими.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що акт фактичної перевірки позивачу не вручався; реалізовані товари не є сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а є товарами загального споживання (харчовими добавками та ароматичними сумішами), що підтверджується сертифікатами відповідності та супровідними документами; посадові особи контролюючого органу не мають спеціальних знань для визначення коду товару за УКТ ЗЕД та не залучали спеціаліста або експерта.

За таких обставин суд не мав процесуальних підстав установлювати як достовірний факт ані здійснення відповідної розрахункової операції, ані перелік товарів, які ніби то були реалізовані, ані їхню кількість, вартість, найменування та належність до сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Також зазначає про те, що фіскальний чек у матеріалах адміністративної справи відсутній та судом безпосередньо не досліджувався.

25 вересня 2026 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, де вказано, що відповідно до інформації баз даних ДПС України, на момент закінчення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (податковий номер платника податків НОМЕР_1 ) була зареєстрована за наступною податковою адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку з відсутністю відділення Укрпошти за вказаною адресою, посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області було прийнято рішення про направлення акту перевірки за адресою здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 (поштове відправлення № 2500600626981 від 23.06.2025). Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2500600626981 від 23.06.2025, 02.07.2025 воно було отримано адресатом під особистий підпис.

В ході проведення перевірки проводилась фото- та відеофіксація за допомогою мобільного телефону.

За результатами фактичної перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2025 № 0000114510901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 24 000,0 грн., згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), в частині роздрібної торгівлі сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення направлено платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 22.07.2025№ 2500600878816, яке отримано суб`єктом господарювання 26.07.2025 року.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1 .

Посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області у період з 18.06.2025 по 20.06.2025 року проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за вказаною адресою здійснення господарської діяльності.

Перед початком перевірки посадовими особами контролюючого органу проведено контрольно-розрахункову операцію, за результатами якої придбано гліцерин « 4CLOUD» 7 мл, ароматизатор «Aroma Mix Boo Lemonade» 7 мл та бустер (нікобустер) 3 мл, про що видано фіскальний чек від 18.06.2025 №4612795289.

За результатами фактичної перевірки складено акт, зареєстрований в органі ДПС 20.06.2025 №8481/11-28-09-01/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення позивачем вимог частини другої статті 23 Закону України №3817-IX від 18.06.2024 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон України №3817-IX), а саме здійснення роздрібної торгівлі сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

На підставі вказаного акта ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000114510901 від 22.07.2025 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у сумі 24 000,00 грн.

Не погодившись із прийняттям зазначеного рішення, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Стосовно правомірності проведення перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України)

Приписи ст. 80 ПК України передбачають окремі вимоги та різні підстави для проведення фактичних перевірок з різних питань, а саме: щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, а також дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Таким чином, фактичні перевірки можуть проводитися як з окремого питання, яке віднесено до кола питань, що є предметом даного виду перевірок, так і комплексно з усіх питань, визначених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, але за обов`язкової наявності підстав, вказаних у підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказані у наказі підстави проведення фактичної перевірки підтверджені належними доказами. Вказаний наказ не має істотних недоліків, а отже відсутні підстави стверджувати про те, що контролюючим органом неправомірно проведено перевірку у спірному випадку.

Стосовно доводів позивача про невручення акта фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 80.5 ст. 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Враховуючи вищезазначені норми, контролюючий орган має право приступити до проведення фактичної перевірки за умови пред`явлення визначених у ст. 81 ПК України документів платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції).

Колегія суддів зазначає, що відповідач направив акт перевірки рекомендованим поштовим відправленням від 23.06.2025 за адресою здійснення діяльності позивача у зв`язку з відсутністю відділення поштового зв`язку за податковою адресою, що позивачем не спростовано. До того ж порушення процедури вручення акта перевірки, навіть за його наявності, не спростовує факту вчинення правопорушення та не може бути самостійною підставою для скасування правильного по суті податкового повідомлення-рішення.

Стосовно виявлених порушень.

Відповідно до пункту 78 частини першої статті 1 Закону України №3817-IX сировина для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - це суміш нікотину, солі нікотину чистотою не менше 98 відсотків, спеціально підготовленої води, гліцерину дистильованого, пропіленгліколю та іншої сировини і матеріалів, які забезпечують встановлені виробником характеристики рідини, не призначена для кінцевого використання в електронних сигаретах для створення аерозолів (парів).

Частиною другою статті 23 Закону України №3817-IX (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТ ЗЕД, окремо або в наборах забороняється.

Згідно з пунктом 21 частини другої статті 73 Закону України №3817-IX до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за роздрібну торгівлю тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТ ЗЕД, окремо чи в наборах, у розмірі 200 відсотків вартості реалізованих товарів, але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.

Отже, диспозиція частини другої статті 23 Закону України №3817-IX охоплює не лише роздрібну торгівлю готовими рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а й роздрібну торгівлю сировиною для таких рідин та/або нікотином окремо чи в наборах.

При вирішенні даної справи суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.12.2025 року у справі №160/2614/25.

У вказаній справі Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що в спірному випадку позивач притягнений до відповідальності за порушення частини другої статті 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», якою встановлені основні вимоги до роздрібної торгівлі тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та тютюновою сировиною, і яка містить пряму заборону роздрібної торгівлі товаром, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД. Вказана норма жодним чином не регулює правовідносини щодо акцизного податку, отже, стаття 215 Податкового кодексу України, на яку посилається позивач, на спірні правовідносини не розповсюджується.

Також Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що положення пункту 78 частини першої статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», який містить визначення поняття сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, не впливають на склад виявленого відповідачем порушення, оскільки для притягнення до відповідальності за пунктом 21 частини другої статті 73 вказаного Закону визначальним є саме факт продажу заборонених зазначених Законом речовин, а не факт їх використання.

Суд враховує, що фактичні обставини справи №160/2614/25 є подібними до обставин даної справи, оскільки в обох випадках спір виник у зв`язку із застосуванням фінансових санкцій за роздрібну реалізацію товарів, які складаються з компонентів, що використовуються для створення рідин для електронних сигарет, зокрема гліцерину, ароматизатора та нікобустера.

Таким чином, частина друга статті 23 Закону №3817-IX містить пряму заборону роздрібної торгівлі сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином окремо або в наборах, а для притягнення до відповідальності за пунктом 21 частини другої статті 73 цього Закону визначальним є факт роздрібного продажу таких товарів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, під час контрольної розрахункової операції в торговельному об`єкті позивача одночасно придбано гліцерин, ароматизатор та бустер (нікобустер), що за своїм складом, найменуванням, функціональним призначенням та способом реалізації становлять набір сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Факт реалізації цих товарів позивач не спростовує.

Доводи позивача про те, що реалізовані товари є харчовими добавками або товарами загального споживання, колегія суддів відхиляє, оскільки сертифікати відповідності та супровідні документи щодо окремих товарів не спростовують факту реалізації бустера (нікобустера) разом з іншими компонентами для створення рідин для електронних сигарет.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що залучення спеціаліста або експерта є правом, а не обов`язком контролюючого органу, та виникає за наявності обставин, які неможливо встановити без спеціальних знань. У цій справі порушення встановлено на підставі факту продажу конкретних товарів під час контрольної розрахункової операції, а належних доказів, які б спростовували цей факт або зв`язок реалізованих товарів із сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, позивач не надала.

Штрафні санкції застосовано у мінімальному розмірі, передбаченому пунктом 21 частини другої статті 73 Закону №3817-IX, - 3 розміри мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2025 року (3 х 8000 грн = 24 000 грн).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 в адміністративній справі №340/6442/25 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 в адміністративній справі №340/6442/25- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua