Суд: Перший апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Інші процесуальні питання
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №2а-21662/09/1270
Суддя: Гайдар Андрій Володимирович
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 року справа №2а-21662/09/1270
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року про відмову у заміні сторони по справі № 2а-21662/09/1270 (головуючий суддя І інстанції – Кисіль С.В.), складене у повному обсязі 30 грудня 2025 року, за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора при виконавчому комітеті Луганської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стимул», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправними дій державного реєстратора при виконавчому комітеті Луганської міської ради по реєстрації змін у статутних документах, скасування державної реєстрації змін у статутних документах, -
ВСТАНОВИВ:
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони у справі № 2а-21662/09/1270, в якій заявник просить допустити заміну померлого позивача ОСОБА_2 у порядку правонаступництва ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що Луганським окружним адміністративним судом було розглянуто справу № 2а-21662/09/1270 за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора при виконавчому комітеті Луганської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стимул», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними дій державного реєстратора при виконавчому комітеті Луганської міської ради по реєстрації змін у статутних документах, скасування державної реєстрації змін у статутних документах. У резолютивній частині постанови від 03 листопада 2009 року, зокрема, вказано: «Скасувати державну реєстрацію змін у статутних документах щодо виходу ОСОБА_2 з числа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул»». До теперішнього часу вказане судове рішення не виконано, зміни до реєстру не внесені.
У 2018 році позивач помер, заявник є його спадкоємцем і правонаступником у цій справі як дружина та спадкоємець першої черги.
На даний час виникла необхідність звернутися до суду з заявами про встановлення судового контролю та оскарження дій відповідача при виконанні судового рішення у цій справі.
З посиланням на положення статті 52 КАС України і статті 1261 ЦК України, заявник просить допустити заміну померлого позивача ОСОБА_2 у порядку правонаступництва ОСОБА_1 .
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у справі № 2а-21662/09/1270 за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора при виконавчому комітеті Луганської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стимул», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправними дій державного реєстратора при виконавчому комітеті Луганської міської ради по реєстрації змін у статутних документах, скасування державної реєстрації змін у статутних документах відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, заявник подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у заміні сторони (позивача) у справі з підстав постановлення ухвали про відмову у відновленні втраченого судового провадження в адміністративній справі № 2а-21662/09/1270.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року у справи № 2а-21662/09/1270 позовні вимоги ОСОБА_2 до державного реєстратора при виконавчому комітеті Луганської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стимул», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними дій державного реєстратора при виконавчому комітеті Луганської міської ради щодо реєстрації змін у статутних документах, скасування державної реєстрації змін у статутних документах задоволено. Визнано протиправними дії державного реєстратора при виконавчому комітеті Луганської міської ради по реєстрації змін у статутних документах щодо виходу ОСОБА_2 з числа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул». Скасовано державну реєстрацію змін у статутних документах щодо виходу ОСОБА_2 з числа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул».
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 20 листопада 1976 року відділом запису актів громадянського стану виконкому Комунарської міськради депутатів трудящих Ворошиловградської області, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 20 листопада 1976 року укладено шлюб; після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 .
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 18 вересня 2018 року, виданим виконавчим комітетом Петропавлівської селищної ради Станично-Луганського району Луганської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 64 роки помер у смт Петропавлівка Станично-Луганського району Луганської області.
19 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погуляйко В. А. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно з якого спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1953 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заяви зазначено, що Луганським окружним адміністративним судом було розглянуто справу № 2а-21662/09/1270 за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора при виконавчому комітеті Луганської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стимул», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними дій державного реєстратора при виконавчому комітеті Луганської міської ради по реєстрації змін у статутних документах, скасування державної реєстрації змін у статутних документах. У резолютивній частині постанови від 03 листопада 2009 року, зокрема, вказано: «Скасувати державну реєстрацію змін у статутних документах щодо виходу ОСОБА_2 з числа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул»». До теперішнього часу вказане судове рішення не виконано, зміни до реєстру не внесені.
У 2018 році позивач помер, заявник є його спадкоємцем і правонаступником у цій справі як дружина та спадкоємець першої черги.
На даний час виникла необхідність звернутися до суду з заявами про встановлення судового контролю та оскарження дій відповідача при виконанні судового рішення у цій справі.
З посиланням на положення статті 52 КАС України і статті 1261 ЦК України, заявник просив допустити заміну померлого позивача ОСОБА_2 у порядку правонаступництва ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у справі № 2а-21662/09/1270, визначив як підставу відмови, що наразі замінити сторону у справі № 2а-21662/09/1270 неможливо, оскільки ця справа є втраченою і провадження у справі не відновлено (відповідно до ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі № 2а-21662/09/1270).
Суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо підстав відмови у задоволенні заяви про заміну сторони у справі, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
З аналізу положень статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що законодавець допускає процесуальне правонаступництво на будь якій стадії судового процесу включно зі стадією виконання судового рішення.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №2а/0612/649/11, від 03.05.2018 у справі №2-а-1864/10, від 13.12.2018 у справі №2-а-1710/11, від 29.01.2020 у справі №815/1303/17, від 14.06.2021 у справі № 2-а-1411/11 і суд не вбачає підстав для відступу від неї.
При цьому, суд першої інстанції помилково обґрунтовує відмову про заміну сторони у справі № 2а-21662/09/1270 з тих підстав, що дана справа є втраченою і матеріали справи не відновлено, оскільки втрата матеріалів справи та неможливість їх відновлення не пов`язані з обов`язком суду для вирішення питань можливості правонаступництва аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Однак, суд зазначає, що заявник просить допустити заміну померлого позивача ОСОБА_2 у порядку правонаступництва ОСОБА_1 , з посиланням на положення статті 52 КАС України і статті 1261 ЦК України, тобто на підставі спадкування за законом.
Відповідно до вимог частини першої стаття 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Також відповідно до пункту другого частини першої статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.
Як встановлено судом, спірні правовідносини у справі № 2а-21662/09/1270 виникли щодо реєстрації змін у статутних документах, скасування державної реєстрації змін у статутних документах щодо виходу ОСОБА_2 з числа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул», тобто, стосуються права ОСОБА_2 на участь у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Стимул».
Процесуальне правонаступництво – це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект – наступництво в правах та обов`язках.
У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Даний правовий висновок сформульований у постанові КАС ВС від 18 травня 2021 року у справі № 420/6019/19.
Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. Для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.
Особа, звертаючись до суду із заявою про заміну сторони на його правонаступника, у зв`язку з переходом до останнього права вимоги відповідно до договору про відступлення права вимоги повинна довести належними та допустимими доказами, за яким саме правочином до неї перейшли права вимоги відносно боржника і який обсяг цих прав. (Постанова КАС ВС від 22.12.2025 у справі № 826/17518/15)
По своїй суті процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу відповідного суб`єкта, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише юридичні факти, які виникли під час судового провадження у справі, а не до його початку. Процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним правонаступництвом, оскільки воно може мати місце в тих випадках, коли права та/або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення внаслідок тих чи інших юридичних фактів переходять до правонаступника. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після заміни сторони в матеріальних правовідносинах. Даний правовий висновок зазначений у постанові КЦС ВС від08 вересня 2021 року у справі № 1522/12471/12.
З урахуванням вищенаведеного суд зазначає, що заявником ОСОБА_1 не надано доказів щодо наявності підстав, встановлених Законом або установчими документами Товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул», для заміни ОСОБА_2 у правовідносинах, що стосуються права на участь у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Стимул», на заявника - ОСОБА_1 .
Таким чином, суд зазначає, що заява ОСОБА_1 про заміну сторони у справі № 2а-21662/09/1270 не підлягає задоволенню з підстав, які зазначені у мотивувальній частині даної постанови.
Однак, враховуючи те, що суд першої інстанції в мотивувальній частині зазначив інші підстави для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у справі № 2а-21662/09/1270, суд змінює лише мотивувальну частину ухвалу суду першої інстанції в частині обґрунтування підстав для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони у справі № 2а-21662/09/1270.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне змінити ухвалу суду першої інстанції на виконання положень частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України
Керуючись статтями 250, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року про відмову у заміні сторони по справі № 2а-21662/09/1270 – задовольнити частково.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року про відмову у заміні сторони по справі № 2а-21662/09/1270– змінити в мотивувальній частині щодо підстав для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони у справі № 2а-21662/09/1270.
В іншій частині ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року про відмову у заміні сторони по справі № 2а-21662/09/1270– залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 жовтня 2026 року.
Судді А.В. Гайдар
І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua