Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №369/9871/24 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №369/9871/24

Суддя: Приходько Костянтин Петрович

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №369/9871/24 Головуючий у І інстанції - Фінагеєва І.О.

апеляційне провадження №22-ц/824/13489/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 травня 2026 року, постановлену за наслідками розгляду заяви ОСОБА_6 про призначення судової земельно-технічної експертизи

у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про виділ у натурі частки з нерухомого майна,-

установив:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № за вказаним вище позовом.

25 травня 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, в обґрунтування якого зазначено, що предметом позову в даній справі є поділ в натурі земельної ділянки, яка перебуває у спільній власності сторін.

Вирішення спору щодо поділу земельної ділянки зумовлює визначення способу такого поділу, що вимагає спеціальних знань у іншій, ніж право, сфері, тобто проведення судової земельно-технічної експертизи.

На підставі викладеного, представник позивача просив суд призначити судову земельно-технічну експертизу та поставити на вирішення експертів наступні питання:

1. Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів розділити між співвласниками земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд кадастровий №3222484201:01:003:0230 площею 0,0980 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до розміру належних їм часток у спільній власності на земельну ділянку (по 1/2 кожному зі співвласників)?

2. Які варіанти розподілу земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд кадастровий №3222484201:01:003:0230 площею 0,0980 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ?

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 травня 2026 року, клопотання представника позивача задоволено.

Призначено у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про виділ у натурі частки з нерухомого майна, - судову земельно-технічну експертизу.

Проведення судової земельно-технічної експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення судовим експертам поставлено такі питання:

1. Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів розділити між співвласниками земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд кадастровий №3222484201:01:003:0230 площею 0,0980 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до розміру належних їм часток у спільній власності на земельну ділянку (по 1/2 кожному зі співвласників)?

2. Які варіанти розподілу земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд кадастровий №3222484201:01:003:0230 площею 0,0980 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ?

Попереджено судових експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

У розпорядження судовим експертам надано матеріали цивільної справи №369/9871/24 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про виділ у натурі частки з нерухомого майна.

Зобов`язано позивача ОСОБА_6 та відповідача ОСОБА_5 на вимогу експертів, для проведення експертного дослідження надати правовстановлюючі та технічні документи на об`єкти дослідження, та забезпечити доступ експертів для огляду об`єктів дослідження.

Витрати на проведення експертизи, у тому числі за оплату вартості проведення судової земельно-технічної експертизи, покладено на позивача ОСОБА_6 .

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи з дня її призначення.

Зобов`язано сторони надати в розпорядження експерта на його вимогу документи, що стосуються даної справи та будуть необхідні для проведення експертизи.

Роз`яснено сторонам, що відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_5 , а також особи, які не брали участь у розгляді справи, однак вважають, що оскаржуваним рішенням порушено їхні права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, оскільки вважають оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначили, що суд першої інстанції проігнорував офіційні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про приєднання до справи як третіх осіб.

Зазначає, що будинок будувався за рахунок реінвестиції коштів від продажу квартири батьків ОСОБА_5 де діти мали по 1/5 частки.

Вважають, що суд першої інстанції проігнорував та ухвалив рішення про права осіб, які не були залучені до участі у справі, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Крім цього, представник позивача направив клопотання про експертизу поштою 25 травня 2026 року о 12 год. 39 хв., про що свідчить роздруківка трекінгу відправлення, а суд задовольнив його під час засідання призначеного на 15 год. 15 хв. того ж дня.

На думку апелянтів, суд знав, що відповідач не ознайомлений із клопотанням, не отримав його копії та позбавлений можливості надати заперечення чи власні запитання експерту.

Вказане є прямим порушенням права на справедливий та неупереджений суд відповідно принципу рівності сторін.

Земельно-технічна експертиза призначена за «порожнім» позовом, у якому відсутній будинок про поділ якого замовчується позивачем та його представником.

Просила скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 травня 2026 року.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк, на адресу Київського апеляційного суду не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно частин 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню, а провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підлягає закриттю, з таких підстав.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Постановляючи ухвалу про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для об`єктивного й правильного вирішення спору потрібні висновки фахівця з питань, які відносяться до предмету доказування.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції передчасними, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Частина 3 ст. 103 ЦПК України передбачає, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експерту установу визначає суд.

Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Згідно з ч. 4 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

У разі відхилення чи зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 5 ст. 103 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що 13 травня 2026 року суд першої інстанції направив учасникам справи судові повістки про виклик до суду на 25 травня 2026 року, однак відсутні докази про їх отримання сторонами, зокрема ОСОБА_5

25 травня 2026 року представник позивача подав до Києво-Святошинського районного суду Київської області клопотання про призначення експертизи, до якого долучив докази його направлення ОСОБА_5 .

З накладної №0103285457312 АТ Укрпошта вбачається, що копію клопотання було направлено на адресу ОСОБА_5 25 травня 2026 року о 12 год. 38 хв., тобто незадовго до призначеного судового засідання.

В клопотанні про призначення експертизи представник позивача зазначив перелік запитань, які він просить поставити на вирішення експертизи, та експертну установу, експертам якої просить доручити її проведення.

Частиною 5 ст. 103 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Постановляючи ухвалу про призначення експертизи, у суду були відсутні належні та допустимі докази отримання ОСОБА_5 клопотання про призначення експертизи.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_5 клопотання про призначення експертизи, розгляд справи без належного повідомлення відповідача, позбавило останню можливості висловити свою думку щодо заявленого клопотання, надати свої пояснення чи заперечення щодо заявленого клопотання, запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на її думку, потребує висновку експерта, а також висловити свою думку щодо експертної установи, якій слід доручити проведення судової почеркознавчої експертизи, чим порушено її процесуальні права, передбачені ч. 5 ст. 103 ЦПК України.

Відтак, призначаючи по справі земельно-технічну експертизу, суд першої інстанції допустив процесуальні порушення, що має наслідком скасування оскаржуваної ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Що стосується апеляційної скарги, в частині, яка подана ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , то провадження за нею підлягає закриттю, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що ухвала про призначення експертизи є процесуальним рішенням щодо збирання та перевірки доказів.

Вона не вирішує спір по суті та не створює нових прав чи обов`язків для осіб, які не брали участі у справі, а тому їхні права цим судовим актом не порушуються.

Призначення експертизи спрямоване виключно на з`ясування обставин, що потребують спеціальних знань (ст. 103 ЦПК України), і є етапом дослідження доказів, а не вирішенням справи про права та обов`язки осіб.

Суд не вирішував питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки заявників в оскаржуваній ухвалі; висновок експерта повинен оцінюватись судом у сукупності з іншими доказами за загальними правилами, а не матиме наперед установленого значення.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала порушує права та інтереси осіб, які не брали участі у справі, є безпідставними, а апеляційне провадження за такою скаргою підлягає закриттю.

Щодо заявленого апелянтами до суду апеляційної інстанції клопотання про призначення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, слід зазначити наступне.

Чинним процесуальним законодавством межі розгляду справи судом апеляційної інстанції визначено статтею 367 ЦПК України.

Переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи, апеляційний суд перевіряє виключно наявність чи відсутність підстав для призначення експертизи судом першої інстанції та дотримання ним норм процесуального права.

Заявлення клопотання про призначення експертизи безпосередньо в суді апеляційної інстанції під час перегляду ухвали з процесуальних питань суперечить суті апеляційного перегляду та свідчить про намагання встановити нові обставини, що виходить за межі повноважень суду на даній стадії процесу.

Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Щодо заявленого апелянтами до суду апеляційної інстанції клопотання про постановлення окремої ухвали, слід зазначити наступне.

Повноваження суду щодо постановлення окремої ухвали визначені статтею 262 ЦПК України, згідно з якою суд, виявивши при розгляді справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.

Разом з тим, перегляд ухвали про призначення експертизи в апеляційному порядку здійснюється у процедурі, обмеженій перевіркою доводів апеляційної скарги щодо правильності вирішення судом першої інстанції питання процесуального характеру (зупинення провадження, наявності підстав для призначення експертизи).

Межі апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції не передбачають можливості надання оцінки іншим обставинам справи чи діям учасників процесу/суду, що не стосуються предмета оскарження.

Враховуючи, що за результатами розгляду апеляційної скарги обставин, які б свідчили про системне порушення закону або інші зловживання, що вимагають реагування суду у формі окремої ухвали, колегією суддів не встановлено, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково, з одночасним скасуванням ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 травня 2026 року та направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 268, 362, 367, 374, 379, 382-384 ЦПК України, суд,-

постановив:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 травня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба

Оригінал: reyestr.court.gov.ua