Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №375/570/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про повернення безпідставно набутого майна (коштів)

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №375/570/26

Суддя: Желепа Оксана Василівна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року місто Київ.

Справа № 375/570/26

Апеляційне провадження № 22-ц/824/13156/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Головуючого судді: Желепи О.В.,

суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 4 травня 2026 року (у складі судді Банах-Кокус О.В., повне рішення складено 04.05.2026 р.)

у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення надлишково сплаченої пенсії

ВСТАНОВИВ

У березні 2026 року Головне управління Пенсійного Фонду України у Київській області звернулося до Рокитнянського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення надлишково сплаченої пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсійна справа № 932380130142.

ОСОБА_1 з 20 вересня 2017 року одержувала пенсію по 2 групі інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, захворювання пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

5 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою № 656 про переведення на пенсію за віком відповідно Закону України «Про державну службу». До заяви відповідач долучила довідки від 5 квітня 2024 року № 1357/29-01.1-11, № 1356/29-01.1-11 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на 5 квітня 2024 року з урахуванням постанови КМУ від 29 грудня 2023 року № 1409 «Питання оплати праці працівників державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році та довідки від 5 квітня 2024 року № 1356/29-01.1-11 про складові заробітної плати для призначення пенсії особи, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Заява ОСОБА_1 від 5 квітня 2024 року була опрацьована за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Відповідно до рішення від 12 квітня 2024 року № 932380130142 заявницю переведено на пенсію до Закону України «Про державну службу» № 889, врахувавши середньомісячний заробіток.

Розмір пенсії з 5 квітня 2024 року обмежено максимальним розміром пенсії та становив 23610,00 грн, де: основний розмір пенсії від середнього заробітку (45495,20 х 60%) 27297,10 грн, додаткова пенсія інваліда 2 групи з числа потерпілих ЧАЕС - 227,76 грн.

Враховуючи вище викладене, було надіслано листи № 1000-0305-9/99883 від 12 червня 2024 року щодо перевірки правильності проведення переходу відповідно до Закону України «Про державну службу» до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій та Львівській областях по долучених довідках про складові заробітної плати № 1357/29-01.1-11 та від 1356/29-01.1-11 від 5 квітня 2024 року та опрацювати електронну пенсійну справу без використання принципів єдиної черги та винести відповідне рішення.

Відповідно на подані листи надійшли відповіді спеціалістів, які опрацьовували ЕПС з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 0500-0308-9/66881 від 28 червня 2024 року та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 1300-5304-9/112802 від 20 червня 2024 року погодили позицію щодо необхідності перегляду перерахунку пенсії заявниці на регіональному рівні, та самостійно переглянути проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Враховуючи зазначене, 28 червня 2025 року відділом перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з урахуванням наданих відповідей повторно розглянуто заяву № 656 від 5 квітня 2024 року ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії «Перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії - відмова № 38156/03-16 від 28 червня 2024 року.

Листом від 10 вересня 2024 року № 1000-0307-6/151303 зазначено про надання довідок про заробітну плату, що відповідають формам, згідно додатків 1-6 Постанови № 823 на ОСОБА_1 .

Відповідно на поданий лист надійшла відповідь від управління соціальної та ветеранської політики Білоцерківської районної державної (військової) адміністрації, яку отримали 31 жовтня 2024 року № 9845/6 надіслали довідки на ОСОБА_1 від 31 жовтня 2024 року № 4095/29-01.1-11 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби та довідку від 31 жовтня 2024 року № 4096/29-01.1-11 про інші складові заробітної плати. 5 листопада 2024 року № 59849/03-16 надана службова щодо перевірки довідок про заробітну плату.

Відділом перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з урахуванням наданих відповідей повторно розглянуто заяву № 656 від 5 квітня 2024 року ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії «Перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Перерахунок пенсії ОСОБА_1 було переглянуто та проведено рішенням від 6 листопада 2024 року № 932380130142.

Розмір пенсії після перерахунку з 5 квітня 2024 року становить 8477,76 грн.

В результаті вище викладеного виникла переплата пенсії ОСОБА_1 за період з 5 квітня 2024 року по 30 червня 2024 року в сумі 43379,09 грн.

Листами № 1000-0404-8/177905 від 11 листопада 2024 року, № 1000-0404-8/46575 від 7 квітня 2025 року, № 1000-0404-8/116938 від 3 вересня 2025 року пенсіонера повідомлено про переплату та запропоновано в добровільному порядку вирішити питання щодо повернення коштів.

Враховуючи викладене просили суд, стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області грошові кошти в сумі 43379,09 грн та судовий збір.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 4 травня 2026 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач 3 червня 2026 року засобами поштового зв`язку подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що у своїй діяльності з призначення та перерахунку пенсії Головне управління керується виключно чинними нормативно-правовими актами, а саме: Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі-Закону України № 1058), Постановою Правління Пенсійного фонду України про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 N 2241 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846, рішеннями Конституційного суду України та іншими чинними нормативно-правовими актами.

Посилаючись на обставини справи, вказує, що тлумачення статті 1215 ЦК України свідчить, що законодавцем передбачені два виключення за яких безпідставна набута пенсія підлягає поверненню: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

ОСОБА_1 , повідомлена про апеляційний перегляд справи належним чином, своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Відповідно до ч. 1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції встановив, що 5 квітня 2024 року ОСОБА_2 звернулась до ВОГ № 4 (смт Рокитне) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ у Київській області) з заявою про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

26 квітня 2024 року ГУ ПФУ у Київській області складено акт перевірки № 1000-1102-1/3486 достовірності документів, наданих для призначення (перерахунку) пенсії, в якому зазначили що суми складових заробітної плати, які зазначені в довідках від 5 квітня 2024 року № 1357/29-01.1-11 та від 5 квітня 2024 року № 1356/29-01.1-11, відповідають даним первинних документів, що надані до перевірки.

20 червня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області листом № 1300-5304-9/112802 на № 1000-0305-9/99883 від 12 червня 2024 року щодо перегляду рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 погодили позицію щодо необхідності перегляду перерахунку пенсії заявниці, оскільки на дату прийняття рішення про перерахунок пенсії не внесено змін до постанови Кабінету Міністрів України № 622 від 14 вересня 2016 року «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» та відсутні законодавчі акти, що регулюють питання розрахунку заробітної плати, з якої визначається розмір пенсії державним службовцям, просять після внесення відповідних змін, на регіональному рівні, самостійно переглянути проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1

28 червня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом № 0500-0308-9/66881 на № 1000-0305-9/99883 від 12 червня 2024 року щодо перегляду перерахунку пенсії ОСОБА_1 повідомив, що довідки № 1357/29-01-1-11, № 1356/29-01.1-11 від 5 квітня 2024 року про заробітну плату для призначення пенсії державному службовцю видані Управлінням соціальної та ветеранської політики Білоцерківської районної адміністрації, тобто органом який провів класифікацію посад державної служби, тому вважають що перерахунок застосований із застосуванням вищевказаних довідок проведено правомірно. В разі внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2014 року № 622 в частині визначення заробітної плати державним службовцям, просять переглянути пенсійну справу на місцевому рівні.

Рішенням від 28 червня 2024 року відділом перерахунку пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Київській області, яким повторно розглянута заява № 656 від 5 квітня 2024 року, ОСОБА_1 відмовлено в переведенні на пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу». В обґрунтування вказаної відмови пенсійним органом зазначено, що відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 ЗУ «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723 мають право особи, які на день набрання чинності Закону України 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу»:

- обіймали посади державної служби та мали не менш 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України № 3723 та актами Кабінету Міністрів України;

- мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців визначених статтею 25 Закону України № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 1 травня 2016 року.

Позивач повідомив відповідача про переплату пенсії та запропоновав в добровільному порядку вирішити питання щодо повернення коштів, що підтверджується листами № 1000-0404-8/177905 від 11 листопада 2024 року, № 1000-0404-8/46575 від 7 квітня 2025 року, № 1000-0404-8/116938 від 3 вересня 2025 року

Позивач зазначає, що сума призначеної та фактично отриманої пенсії ОСОБА_1 за період з 5 квітня 2024 року по 30 червень 2024 року становить 43379,09 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області в розпорядження суду не надав жодних доказів на підтвердження обставин зловживання чи недобросовісності з боку відповідача ОСОБА_1 як і не доведено факту наявності рахункової помилки, оскільки відсутні докази (наприклад, висновки ревізії, акти перевірок чи службового розслідування тощо), по інформації яких можна було б відстежити шлях та причину виникнення помилки при призначенні пенсії відповідачу та з`ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою, а не помилкою, пов`язаною, наприклад, з неналежним виконанням обов`язків службовими особами, відповідальними за призначення та нарахування пенсії, а також здійснення контрольних функцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року

№ 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (надалі - Закон № 1058-ІV).

Положеннями частини першої статті 50 Закону № 1058-ІV встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 103 Закону №1788-XII суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2014 року №25-3), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за №374/7695 (надалі -Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку про те, що законодавством визначено дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника

При цьому відповідальність може бути покладена на пенсіонера виключно в наслідок зловживання з його боку, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.

Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі №173/424/17.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Тобто, до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Аналогічне тлумачення ст. ст. 1212, 1215ЦК України дано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15.

Верховний Суд у Постановах по справах: №711/1509/17 від 12 грудня 2018 року, № 554/1809/17 від 21 грудня 2018 року у справі, № 307/2100/16-ц від 31 жовтня 2018 року, № 487/2596/17від 13 квітня 2020 року дійшов до висновку, що тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи.

Так, пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) від 20 жовтня 2011 року встановлено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У рішенні по справі «CAKAREVIC v. CROATIA» (заява № 48921/13) від 26 квітня 2018 року Європейський суд з прав людини звертав увагу, що у випадку, коли компетентний орган приймає рішення на користь заявника та продовжує здійснювати відповідні платежі, заявник має законні підстави припускати, що отримані платежі є юридично правильними.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

З боку позивача не було надано належних та допустимих доказів та фактів підроблення документів або подання відповідачкою ОСОБА_1 до органу Пенсійного фонду завідомо неправдивих даних, які стали підставою для призначення пенсії, а також зловживання з боку пенсіонера, або недобросовісності відповідачки.

Більше того, згідно з Акту перевірки 1000-1102-1/3486 достовірності документів, наданих для призначення (перерахунку) пенсії, суми складових заробітної плати, які зазначені в довідках від 5 квітня 2024 року № 1357/29-01.1-11 та від 5 квітня 2024 року № 1356/29-01.1-11, наданих відповідачем позивачу, відповідають данним первинних документів, що надані до перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що перерахунок пенсії був зумовлений зміною законодавство і відповідно незазстування чинних норм при первісному розрахунку, що також не може розцінюватись як лічильна (рахункова) помилка.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено факт зловживань з боку відповідачки., її винуватості чи недобросовісності щодо надання недостовірних даних та отримання переплати пенсії чи допущення розрахункової помилки брахуванню пенсії.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Інших доводів які б спростували правильність висновків суду, який у повному обсязі з`ясував права та обов`язки сторін, обставини справи, апеляційна скарга не містить.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно до статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 4 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий О.В. Желепа

Судді Н.В. Поліщук

В.В. Соколова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua