Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №758/4859/22 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/10361/2026

Справа № 758/4859/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 жовтня 2026 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Діденка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року, ухвалене у складі судді Гребенюка В.В. у м. Київ у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів в частині відхилення переможця та визначення переможцем наступного учасника, визнання недійсним та скасування акту про проведення електронних торгів, визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

В червні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, просив визнати недійсним та скасувати протокол проведення електронних торгів, сформований за результатами проведення електронних торгів із реалізації лоту № 496656 в частині відхилення як переможця ОСОБА_1 та визначення переможцем наступного учасника - ОСОБА_3 , визнати недійсним та скасувати акт про проведення електронних торгів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо реалізації лоту № 496656, визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів № 2883 від 20 грудня 2021 року, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новахатньою Н.С.

Позов мотивував тим, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 січня 2015 року у справі № 754/18911/14-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 22736,18 доларів США, що еквівалентно 294 461,26 грн. В рамках примусового виконання зазначеного рішення приватним виконавцем 07 жовтня 2021 року було оголошено про продаж на електронних торгах ДП «СЕТАМ» належної ОСОБА_4 , ОСОБА_5 квартири за адресою АДРЕСА_1 .

08 листопада 2021 року на офіційному сайті ДП «СЕТАМ» відбулася аукціонна частина торгів по вказаній квартирі, за результатами проведення електронного аукціонну по лоту № 496656 переможцем було визначено позивача. Терміном сплати всіх платежів, в тому числі додаткової винагороди організатора, визначено 22 листопада 2021 року. Вартість лоту в розмірі 465 051 грн. була сплачена позивачем 20 листопада 2021 року.

В той же час, 18 листопада 2021 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва у справі № 754/18911/14-ц було заборонено організатору торгів ДП «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії, спрямовані на примусове відчуження квартири, що є підставою для зупинення електронного аукціону в силу п. 1 розділу Х Порядку. В такому випадку, строк здійснення розрахунків повинен визначатись повторно після відновлення електронного аукціону. Проте ДП «СЕТАМ», ігноруючи заборону, встановлену ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року, не зупинив аукціон. 21 листопада 2021 року позивачу стало відомо про наявність зазначеної ухвали суду, в зв`язку з чим ним не здійснювалась оплата додаткової винагороди. 22 листопада 2021 року зі сторони ДП «СЕТАМ» на адресу ОСОБА_1 надійшла вимога про оплату додаткової винагороди, і в той же день позивач здійснив оплату. ДП «СЕТАМ» відхилив позивача як переможця з посиланням на те, що сума додаткової винагороди організатору торгів надійшла з порушенням строків, визначених у протоколі, та визначив переможцем наступного учасника ОСОБА_3 . Вже після відхилення позивача як переможця, та визначення переможцем ОСОБА_3 ДП «СЕТАМ» зупинив електронний аукціон та визначив ОСОБА_3 додатковий строк для сплати необхідних платежів за лотом.

Вважав рішення ДП «СЕТАМ» щодо відхилення позивача як переможця та визначення переможцем наступного учасника таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 у особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, повторно викладав фактичні обставини справи, наведені ним у позові, та норми матеріального права, на підставі яких обґрунтовував свої вимоги.

Посилався на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17, у якій зазначено, що правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складання за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено п. 8 розділу ІХ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5, згідно з яким акт про проведені електронні торги є документом, підтверджуючим виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже за своєю правовою природою є договором. У разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом боржника, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору. За таких обставин у справах про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись усі сторони такого правочину.

Наводив зміст п. 1 розділу ІХ Тимчасового порядку № 656/5, вказував, що стягувач у виконавчому провадженні не є безпосереднім отримувачем коштів, отриманих від реалізації лота, і не має статусу сторони правочину купівлі-продажу майна, яким за своєю правовою природою є реалізація майна на електронних торгах. Крім того, причиною виникнення спору у цій справі є питання щодо наявності чи відсутності підстав для відхилення позивача, як переможця електронних торгів з реалізації арештованого майна. Спірні відносини регулюються Порядком у редакції, що була чинною на час їх виникнення.

Вказував, що з аналізу ст. 650, 655, 656 ЦК України вбачається, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Моментом укладення договору є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції. Протокол електронних торгів підписується організатором і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною у протоколі. Подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядком не передбачено. Укладений на електронних торгах договір купівлі-продажу підлягає виконанню відповідно до розділу Х Порядку.

Вказував, що Порядок передбачає наслідки невиконання покупцем (переможцем) свого обов`язку з договору купівлі-продажу, зокрема п. 3 розділу VІІІ Порядку, яким передбачено, що гарантійний внесок йому не повертається, а переможцем електронного аукціону визнається учасник, який запропонував ціну, що була перед ціною, запропонованою переможцем, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно. У цьому разі організатор вносить відповідні відомості до системи й засобами системи формує новий протокол електронного аукціону, який повинен містити, крім інформації, зазначеної в пункті 1 цього розділу, також інформацію про невнесення попередньо визначеним переможцем (переможцями) електронного аукціону належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу X цього Порядку, та про визнання наступного учасника цього електронного аукціону новим переможцем електронного аукціону. Цей протокол розміщується системою на веб-сайті, в особистому кабінеті наступного учасника цього електронного аукціону, визначеного новим переможцем електронного аукціону, та особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), яким майно передано на реалізацію.

Підсумовував, що в разі порушення покупцем (попереднім переможцем електронних торгів) зобов`язання зі сплати грошових коштів за договором купівлі-продажу організатор вчиняє правочин щодо односторонньої відмови від цього договору у повному обсязі (ч. 3 ст. 651 ЦК України) та одночасно укладає новий договір купівлі-продажу шляхом акцепту пропозиції нового переможця електронних торгів за ціною, що є меншою за ціну, встановлену попереднім договором купівлі-продажу.

Наголошував, що невиконання або неналежне виконання договору не є підставою для визнання його недійсним. Оскільки на електронних торгах продається майно, яке належить на праві власності боржнику, з метою виконання рішення на користь стягувача, то несплата покупної ціни впливає на законні інтереси боржника та стягувача, а тому вони можуть вимагати розірвання договору купівлі-продажу в судовому порядку для отримання коштів за продане майно від наступного переможця. Крім того, вони вправі вимагати відшкодування збитків згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, спричинених унаслідок незастосування організатором правил п. 3 розділу VІІІ Порядку.

Вказував, що в даному випадку позивач діяв добросовісно і в його діях відсутня вина в несвоєчасному перерахуванні додаткової винагороди організатору, тому таке порушення не може бути протиставлене переможцю, оскільки недобросовісність його дій не доведена. Оскільки добросовісність належить до загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), то вона презюмується.

Вважав необґрунтованими висновки суду, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, а саме, що позивач не просить суд визнати торги недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, а просить визнати недійсними документи, які складені за результатами торгів. На думку позивача, за результатами торгів вірно обрано переможця ОСОБА_1 , проте в подальшому були допущені порушення відповідних нормативних актів в частині відхилення переможця ОСОБА_1 та визначення переможцем наступного учасника ОСОБА_3 .

Від відповідача приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Пояснював, що відповідно до протоколу ДП «СЕТАМ» від 08 листопада 2021 року № 559189 відбулися електронні торги з реалізації арештованого майна боржника, переможцем у яких було визнано ОСОБА_1 . 20 листопада 2021 року ОСОБА_1 було здійснено повну оплату за вищевказаний лот на рахунок приватного виконавця у розмірі 465 051,60 грн. Разом з тим, згідно протоколу ДП «СЕТАМ» № 560880 від 08 листопада 2021 року переможцем торгів було переобрано іншого учасника ОСОБА_3

15 грудня 2021 року на адресу приватного виконавця надійшла заява від ОСОБА_1 про повернення сплачених грошових коштів. Згідно платіжного доручення № 3895 від 22 грудня 2021 року приватним нотаріусом було повернуто грошові кошти у розмірі 465 051,60 грн. ОСОБА_1 .

Відповідно, 17 грудня 2021 року приватним виконавцем було видано акт переможцю електронних торгів ОСОБА_3 про реалізацію предмета іпотеки.

Пояснював, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року було заборонено ДП «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії щодо реалізації квартири, яка є предметом лоту. Разом із тим, електронні торги відбулися 08 листопада 2021 року, тоді як ухвала постановлена 18 листопада 2021 року після проведення електронних торгів та визначення переможця. Крім того, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 02 грудня 2021 року було скасовано заходи забезпечення заяви, застосовані ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року.

Вважав, що наведені позивачем доводи не містять реальних підтверджень порушення Порядку реалізації арештованого майна № 2831/5, та що ці порушення вплинули на результат торгів, що відбулися 08 листопада 2021 року за лотом № 496656.

В судове засідання учасники справи не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток-повідомлень: представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 , а також ДП «СЕТАМ» - до електронних кабінетів, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Ляпін Д.В. та ОСОБА_3 - на поштові адреси. Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Ляпін Д.В. скористався правом відзиву на апеляційну скаргу та просив провести розгляд справи без його участі.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, передумовою якого є не відсутність учасників справи, а неможливість вирішення спору в судовому засіданні (правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 25 червня 2024 року в справі № 359/6678/19, провадження № 61-17877св23).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону відповідає.

Відмовляючи в позові ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення порядку реалізації майна на електронних торгах на момент їх проведення і порушення у зв`язку з цим його прав та законних інтересів. Також судом першої інстанції зазначено, що позивач не просить суд визнати торги недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, а просить визнати недійсними документи, які складені за результатами торгів, тому позивачем обрано неефективний спосіб захисту.

Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 січня 2015 року у справі № 754/18911/14-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором та відсотками в сумі 22736,18 доларів США, що еквівалентно 294 461,29 грн. (а. с. 11 - 13 т. 1). 22 квітня 2016 року Деснянським районним судом м. Києва видано виконавчий лист на примусове виконання зазначеного рішення (а. с. 60 т. 1), який було звернуто до примусового виконання за заявою стягувача (а. с. 61 т. 1) в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1, відкритого постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. (а. с. 70 т. 1).

Так, 05 жовтня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Д.В. подано до ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію арештованого майна у ВП № НОМЕР_1, а саме квартири за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 147 т. 1).

08 листопада 2021 року відбулися електронні торги ДП «СЕТАМ» з реалізації лоту № 496656, яким є квартира аз адресою АДРЕСА_1 (іпотека).

Згідно протоколу № 559189 від 08 листопада 2021 року про проведення електронних торгів, переможцем визнано ОСОБА_1 , ціна продажу - 489528 грн., загальний розмір винагороди організатора торгів - 24476,40 грн., сума сплаченого гарантійного внеску - 23535 грн., розмір додаткової винагороди, яку необхідно перерахувати на рахунок організатора торгів - 941,40 грн., сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця - 456103,30 грн. Зазначені суми мають бути сплачені переможцем до 22 листопада 2021 року (а. с. 18, 71 т. 1).

Згідно наявних в матеріалах справи копії дублікату квитанції та меморіального ордеру, вартість лоту в розмірі 465051,60 грн. сплачено ОСОБА_1 20 листопада 2021 року (а. с. 22, 72 т. 1).

24 листопада 2021 року ОСОБА_1 сплатив 941,40 грн. додаткової винагороди організатора (а. с. 23, 93 т. 1).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року у справі № 754/18911/14-ц заборонено ДП «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії, спрямовані на примусове відчуження без згоди власника нерухомого житлового майна, а саме квартири за адресою АДРЕСА_1 , до розгляду Деснянським районним судом м. Києва заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (а. с. 14 - 15 т. 1).

Згідно протоколу № 560880 проведення електронних торгів, сформованого 24 листопада 2021 року, переможцем електронних торгів, які відбулись 08 листопада 2021 року, визнано ОСОБА_3 ; підстава визначення переможця - невнесення суми за придбане майно попередньо визначеним переможцем. Зазначено кінцевий строк сплати цінової пропозиції та додаткової винагороди організатору торгів у загальному розмірі 456 108, 30 грн. до 24 грудня 2021 року (а. с. 17, 19, 73 т. 1).

Електронним листом 24 листопада 2021 року ДП «СЕТАМ» повідомило ОСОБА_1 про відхилення його зі ставкою 489 528 грн. від перемоги в торгах № 495511 по лоту № 496656 через відсутність сплати додаткової винагороди організатору згідно п. 3 розділу VІІІ Порядку реалізації арештованого майна (а. с. 16 т. 1).

Згідно акту про зупинення по лоту № 496656 01 грудня 2021 року електронні торги були зупинені в стані «Підписання протоколу» на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року по справі № 754/18911/14-ц (а. с. 92 т. 1).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 02 грудня 2021 року у справі № 754/18911/14-ц скасовано заходи забезпечення заяви, застосовані ухвалою від 18 листопада 2021 року, а саме заборону ДП «СЕТАМ» на вчинення будь-яких дій, спрямованих на примусове відчуження без згоди власника нерухомого житлового майна, а саме квартири за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 78 - 79 т. 1).

09 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. із заявою про повернення сплачених ним коштів у розмірі 465051,60 грн. у зв`язку з переобранням переможцем іншого учасника торгів (а. с. 74 т. 1).

15 грудня 2021 року ОСОБА_3 сплачено на рахунок приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. кошти за придбання на ДП «СЕТАМ» лоту № 496656 у розмірі 260000 грн., та 16 грудня 2021 року доплачено 196108,30 грн., всього 456 108,30 грн. (а. с. 231 - 232 т. 1).

17 грудня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Д.В. складено акт про реалізацію предмета іпотеки у ВП № НОМЕР_1, а саме квартиру за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 76 т. 1).

22 грудня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Д.В. повернуто ОСОБА_1 465051,60 грн. на зазначені ним реквізити згідно платіжного доручення № 3895 від 22 грудня 2021 року (а. с. 75 т. 1).

Листом ДП «СЕТАМ» від 23 грудня 2021 року повідомлено ОСОБА_1 , що згідно наданої ним квитанції про оплату вбачається, що сплачена сума додаткової винагороди організатору надійшла з порушенням строків, зазначених у протоколі. 24 листопада 2021 року ОСОБА_1 , як переможця (учасника № 16) було відхилено та визначено переможцем наступного учасника № 17. З огляду на вищевикладене, у ДП «СЕТАМ» відсутні підстави для визнання ОСОБА_1 переможцем по лоту № 496656 та повернення йому гарантійного внеску. Зауважено, що сплачену додаткову винагороду організатору було повернуто (а. с. 20 - 21 т. 1).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5).

Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статті 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком № 2831/5.

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).

Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України.

Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 січня 2023 року в справі № 522/10845/19 (провадження № 61-2448св22), від 12 лютого 2025 року в справі № 135/250/18 (провадження № 61-3097св24), від 28 квітня 2025 року в справі № 457/1089/22 (провадження № 61-2886св24), від 26 серпня 2025 року в справі № 761/14995/22 (провадження № 61-12695св24) та інших, що дає підстави для висновку про сталість правової позиції Верховного Суду в даному питанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5).

Укладений на електронних торгах договір купівлі-продажу підлягає виконанню у порядку, визначеному розділом X Порядку № 2831/5.

Відповідно до вимог пункту 1 розділу X Порядку № 2831/5, зокрема, на підставі копії протоколу переможець електронного аукціону протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно в такому порядку:

- зазначена в протоколі електронного аукціону сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця);

- сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок Організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронному аукціоні майна та розподіляється Організатором відповідно до пункту 2 розділу III цього Порядку;

- різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується переможцем на рахунок Організатора у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової;

- у разі проведення електронного аукціону у порядку, визначеному пунктом 1 розділу VII цього Порядку, сума винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується переможцем на рахунок Організатора.

Також, відповідно до вимог пункту 1 розділу X Порядку № 2831/5 виконавець зобов`язаний повідомити Організатора про перерахування переможцем електронного аукціону коштів за придбане майно не пізніше наступного робочого дня з дня надходження коштів на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) через особистий кабінет.

У разі ненадходження всієї належної грошової суми на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) у строки, визначені цим пунктом, відділ державної виконавчої служби (приватний виконавця) не пізніше наступного робочого дня через відповідний особистий кабінет повідомляє Організатора про несплату переможцем електронного аукціону належної грошової суми за придбане майно, що є підставою для вжиття відповідних заходів Організатором згідно з пунктом 3 розділу VIII цього Порядку. Здійснити дії, передбачені пунктом 3 розділу VIII цього Порядку, Організатор також має право у разі несплати переможцем суми додаткової винагороди чи письмового звернення переможця із повідомленням про відмову сплатити додаткову винагороду.

Відповідно до пункту 3 розділу VIII Порядку № 2831/5, у разі якщо належна до сплати сума (у тому числі винагорода за організацію та проведення електронного аукціону) від переможця електронного аукціону не зарахована на рахунок одержувача у десятиденний строк або в інший строк, визначений абзацом одинадцятим пункту 1 розділу X цього Порядку, з дня проведення електронного аукціону, гарантійний внесок йому не повертається, а переможцем електронного аукціону визнається учасник, який запропонував ціну, що була перед ціною, запропонованою переможцем, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно.

Також, відповідно до пункту 3 розділу X Порядку № 2831/5, гарантійний внесок не повертається учаснику, який був визнаний переможцем електронного аукціону, але не вніс усієї належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 цього розділу.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №922/3537/17, вирішуючи спір про укладення договору за наслідком проведення електронних торгів, в разі порушення покупцем (попереднім переможцем електронних торгів) зобов`язання зі сплати грошових коштів за договором купівлі-продажу, організатор вчиняє правочин щодо односторонньої відмови від цього договору у повному обсязі (частина третя статті 651 ЦК України) і одночасно укладає новий договір купівлі продажу шляхом акцепту пропозиції нового переможця електронних торгів (за ціною, що є меншою за ціну, встановлену попереднім договором купівлі-продажу (пункт 51 мотивувальної частини постанови 23 жовтня 2019 року у справі №922/3537/17).

У справі, що переглядається, судом першої інстанції встановлено, що переможцем аукціону, проведеного 08 листопада 2021 року, було визначено позивача, в протоколі проведення електронних торгів №559189 зазначено розмір додаткової винагороди, яку необхідно перерахувати на рахунок організатора торгів, реквізити рахунку та призначення платежу, а також дата, до якої переможець електронного аукціону повинен повністю сплатити ціну лота (до 22 листопада 2021 року).

Також суд встановив, що 20 листопада 2021 року позивачем було сплачено 465 051,60 грн. на рахунок приватного виконавця, а 24 листопада 2021 року позивачем було сплачено на рахунок організатора торгів ДП «СЕТАМ» 941,40 грн., і таким чином, позивачем не було дотримано строку сплати додаткової винагороди, вказаного в протоколі та визначеного законодавством - протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем, тобто до 22 листопада 2021 року.

Доводи позивача, що ним добросовісно сплачено додаткову винагороду організатора 22 листопада 2021 року, і його вина в несвоєчасному перерахуванні додаткової винагороди організатору відсутня, спростовуються доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема дублікатом квитанції про сплату ОСОБА_1 941,40 грн. додаткової винагороди, у якій чітко зазначено дату валютування платежу саме 24 листопада 2021 року (а. с. 23 т. 1).

Як встановив суд першої інстанції, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року у справі № 754/18911/14-ц заборонено ДП «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії, спрямовані на примусове відчуження без згоди власника нерухомого житлового майна, а саме квартири за адресою АДРЕСА_1 , до розгляду Деснянським районним судом м. Києва заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до пункту 2 розділу XІ Порядку № 2831/5 підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є, зокрема, рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна.

Згідно з пунктом 3 розділу XІ Порядку № 2831/5 за наявності підстав, визначених у пункті 2 цього розділу, Організатор негайно зупиняє електронні торги (торги за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом, про що складає акт про зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) з фіксацією підстави та рішення про їх зупинення. З моменту зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом строки електронних торгів автоматично зупиняються.

У разі усунення підстав для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною), визначених у пункті 2 цього розділу (в тому числі набрання судовим рішенням законної сили про відмову в задоволенні позову, про закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду), Організатор з дотриманням вимог цього Порядку засобами Системи здійснює заходи щодо відновлення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) у цілому або за окремим лотом із збереженням попередніх умов їх проведення та без уцінки майна.

Посилання ОСОБА_1 , що він не сплачував додаткову винагороду організатора, оскільки дізнався про ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року у справі № 754/18911/14-ц, якою було заборонено організатору торгів ДП «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії, спрямовані на примусове відчуження без згоди власника нерухомого житлового майна, відхиляються апеляційним судом як неспроможні, з огляду на те, що зазначеною ухвалою встановлено заборону на вчинення відповідних дій лише відносно ДП «СЕТАМ», така заборона не стосувалася учасників торгів, в тому числі самого ОСОБА_1 , при цьому станом на кінцевий строк платежу 22 листопада 2021 року акт про зупинення електронних торгів ДП «СЕТАМ» не складався, і у ОСОБА_1 були відсутні підстави для ухилення від зобов`язання по сплаті додаткової винагороди організатору у встановлений строк. Посилання позивача на добросовісність власних дій наведених обставин не спростовує.

Апеляційний суд також звертає увагу, що електронні торги відбулися 08 листопада 2021 року, тоді як ухвала про зупинення електронних торгів постановлена 18 листопада 2021 року після проведення електронних торгів та визначення переможця.

Оскільки у подальшому, в зв`язку зі скасуванням ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 02 грудня 2021 року у справі № 754/18911/14-ц заходів забезпечення заяви, застосованих ухвалою від 18 листопада 2021 року, а саме заборони ДП «СЕТАМ» на вчинення будь-яких дій, спрямованих на примусове відчуження без згоди власника нерухомого житлового майна, у організатора торгів виник обов`язок поновити електронні торги за лотом № 496656, зупинені актом організатора торгів від 01 грудня 2021 року, тому ДП «Сетам» не допущено порушень при поновленні проведення електронних торгів з реалізації спірної квартири.

Зважаючи на те, що переможець торгів ОСОБА_1 (учасник під номером 16) у передбачені строки не вніс належну суму за придбане майно, а 09 грудня 2021 року, подавши відповідну заяву приватному виконавцю, скористався своїм правом на повернення сплачених ним коштів у розмірі 465051,60 грн. у зв`язку з переобранням переможцем іншого учасника торгів, і грошові кошти в зазначеному розмірі було повернуто йому 22 грудня 2021 року, організатор торгів ДП «СЕТАМ» згідно з діючим законодавством визначило новим переможцем торгів ОСОБА_3 на підставі невнесення грошової суми за придбане майно попередньо визначеним переможцем.

Внесення ОСОБА_3 плати за придбане на електронних торгах нерухоме майно 15 грудня та 16 грудня 2021 року не вплинуло на результат електронних торгів та внаслідок цього не порушено права позивача.

Отже, посилання в апеляційній скарзі, що за результатами торгів вірно обрано переможця - ОСОБА_1 , проте в подальшому були допущені порушення відповідних нормативних актів в частині відхилення переможця ОСОБА_1 та визначення переможцем наступного учасника ОСОБА_3 , є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та відхиляються апеляційним судом.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив, що електронні торги з реалізації нерухомого майна проведено з дотриманням Порядку № 2831/5, і права позивача порушені не були.

Понад вищезазначене, апеляційний суд звертає увагу, що матеріали справи не містять оскаржуваного позивачем свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів № 2883 від 20 грудня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новахатньою Н.С., що додатково свідчить про необґрунтованість позову.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обрання позивачем неналежного способу захисту свого права, враховуючи таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 зазначено, що оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити його можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документа - акта про проведені електронні торги (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 та від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20).

Видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) є передбаченою пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» окремою нотаріальною дією, спрямованою на посвідчення відповідного права переможця аукціону, тобто є юридичним оформленням факту, що відбувся на підставі правочину. На відміну від дій із нотаріального посвідчення правочинів, нотаріус, який вчиняє нотаріальну дію з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, не встановлює дійсні наміри сторін до вчинення правочину, відсутність заперечень щодо кожної з умов правочину, а перевіряє тільки факт набуття права власності на нерухоме майно конкретним набувачем і підтвердження цього права внаслідок проведення прилюдних торгів (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду зробила у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19). Визнання недійсним свідоцтва як документа, який видав нотаріус для підтвердження права власності переможця аукціону (покупця), не захистить ні інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника, ні такий же інтерес самого боржника. Тому позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 910/2592/19).

У постанові Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 539/4400/19 зазначено, що свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, не є правовстановлюючим документом, а лише підтверджує вчинення сторонами дій, спрямованих на передання нерухомого майна у володіння покупцю. Видача свідоцтва не тягне переходу права власності на нерухоме майно від боржника до покупця. Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Абзац другий пункту 8 розділу X Порядку, відповідно до якого у випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги, не відповідає зазначеній нормі закону, а тому не підлягає застосуванню згідно з частиною сьомою статті 10 ЦПК України. Тому свідоцтво є лише підставою для державної реєстрації права власності за покупцем, але не є правовстановлюючим документом, і вичерпує свою дію із здійсненням такої реєстрації.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19).

Таким чином, є правильними висновки суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів, акту про проведення електронних торгів та свідоцтва про придбання нерухомого майна з торгів не відповідає належному способу захисту у цій справі. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Повторне викладення позивачем в апеляційній скарзі обставин, на які він посилався в позовній заяві, не становить саме по собі підставу для скасування оскаржуваного судового рішення та відхиляється апеляційним судом.

Наведення в апеляційній скарзі загальних норм матеріального права, без зазначення, яким чином, на думку позивача, судом першої інстанції були не застосовані або неправильно застосовані дані норми, є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17 про те, що у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом боржника, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права і обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору, не спростовують правильних висновків суд першої інстанції, оскільки судове рішення зазначеним правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду у згадуваній справі № 910/856/17 не суперечить.

Апеляційний суд звертає увагу, що у справі, яка переглядається, боржники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не є учасником спору, який виник між учасниками, приватним виконавцем та організатором електронних торгів, а отже фактичні обставини у даних справах є різними.

Апеляційний суд враховує, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не зазначено відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів та відхиляються апеляційним судом.

Суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду в позові відмовлено, перерозподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційним судом не здійснюється.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.