Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №357/6452/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року місто Київ

справа № 357/6452/26

апеляційне провадження № 33/824/4255/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Рябчк Вітою Миколаївною, на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О. від 5 травня 2026 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 5 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Рябчук В.М. подала апеляційну скаргу, у якій просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 5 травня 2026 року та закрити провадження у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини першою статті 247 КУпАП.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, захисник зазначає, що працівники поліції зупинили транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , за відсутності підстав, передбачених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію», що, на її думку, свідчить про неправомірність їхніх дій.

Наголошує, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки наявний відеозапис із місця події не підтверджує наявності в нього ознак наркотичного сп`яніння та не фіксує відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Крім того, захисник посилається на порушення процесуальних прав ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, зазначає, що працівники поліції не роз`яснили йому процесуальних прав та обов`язків, усупереч вимогам статті 59 Конституції України та статті 271 КУпАП відмовилися дочекатися прибуття адвоката, хоча він заявляв відповідне клопотання, а також не вручили направлення на огляд у закладі охорони здоров`я та не роз`яснили наслідків відмови від його проходження.

При цьому зазначає, що відеозапис не містить моменту складання направлення на огляд, а внесені до протоколу відомості про відмову ОСОБА_1 від його підписання не відповідають дійсності, що, на думку захисника, свідчить про порушення вимог статті 256 КУпАП та недопустимість зазначеного протоколу як доказу.

Також звертає увагу на те, що надані працівниками патрульної поліції відеозаписи складаються з окремих фрагментів, які не забезпечують цілісної та безперервної фіксації подій, а тому, на її переконання, не можуть вважатися належними та допустимими доказами.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, захисник зазначає, що про притягнення до адміністративної відповідальності та існування постанови суду від 5 травня 2026 року ОСОБА_1 дізнався лише після отримання сповіщення в застосунку «Дія» про відкриття виконавчого провадження. Після цього він звернувся за правничою допомогою до адвоката, який 31 липня 2026 року ознайомився з матеріалами справи безпосередньо в приміщенні суду. Захисник наголошує, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції, унаслідок чого був позбавлений можливості реалізувати процесуальні права, передбачені статтею 268 КУпАП, та своєчасно оскаржити постанову суду.

Відповідно до статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Враховуючи обставини, якими захисник ОСОБА_1 - адвокат Рябчук В.М. обґрунтовує причини пропуску строку для подання апеляційної скарги та з метою забезпечення доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції доходить висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за необхідне його поновити.

В судовому засіданні, захисник ОСОБА_1 - адвокат Рябчук В.М. підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб, які з`явилась у судове засідання, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Перевіряючи підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, апеляційний суд встановив наступне.

8 квітня 2026 року о 10 год. 33 хв. інспектором 2 взводу 2 рота 1 батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП сержантом Семигайло Б.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 634980 за частиною першою статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , зі змісту якого убачається, що 8 квітня 2026 року о 09 год 53 хв у місті Біла Церква, по вулиці Курсова, 38, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість шкіри обличчя, звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому законом порядку у найближчому медичному закладі в лікаря нарколога, водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною першою статті 130 КУпАП.

Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на таке.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі статтею 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

За приписами статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 634980, 8 квітня 2026 року о 09 год 53 хв у місті Біла Церква, по вулиці Курсова, 38, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість шкіри обличчя, звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у найближчому медичному закладі в лікаря нарколога, водій відмовився.

До матеріалів справи долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння, складене 8 квітня 2026 року о 10 год 15 хв інспектором поліції Донченком О.О. Згідно із зазначеним документом ОСОБА_1 було направлено для проходження огляду до КНП Сквирської міської ради «Сквирська центральна міська лікарня» у зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння, однак від проходження огляду він відмовився.

З рапорту старшого лейтенанта поліції Донченка О.О. від 8 квітня 2026 року вбачається, що під час несення служби у складі наряду «Вулкан 0152» працівники поліції зупинили автомобіль Daewoo Lanos під керуванням ОСОБА_1 , у якого під час спілкування виявили ознаки наркотичного сп`яніння. Водію запропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я, проте він категорично відмовився, у зв`язку із чим стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП. Подію зафіксовано нагрудними відеокамерами № 475522 та № 477909.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із частиною другою статті 266 КУпАП під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості їх застосування огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів або лікарем закладу охорони здоров`я.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що в разі відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості їх застосування - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння та дії водія щодо ухилення від огляду.

Як убачається з відеозаписів із нагрудних камер поліцейських № 475512 та № 477909, долучених до матеріалів справи, під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції повідомили йому про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я КНП Сквирської міської ради «Сквирська центральна міська лікарня».

Проте ОСОБА_1 неодноразово висловлював відмову від проходження такого огляду, зокрема, на відеозаписі о 10:13:11 та 10:25:46 зафіксовано, як він прямо повідомляє працівникам поліції, що не бажає їхати до лікаря-нарколога.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, спростовуються змістом досліджених відеозаписів.

Не заслуговують на увагу й твердження захисника про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, працівники поліції виявили в нього неприродну блідість шкіри обличчя, звужені зіниці, які не реагують на світло, та поведінку, що не відповідає обстановці. Саме зазначені ознаки стали підставою для пропозиції пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

При цьому відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП у цьому випадку пов`язується не з доведеністю перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, а з її відмовою від проходження огляду відповідно до встановленого порядку.

Зміст відеозаписів свідчить про те, що ОСОБА_1 розумів суть запропонованої йому процедури, однак чітко та однозначно висловив небажання проходити огляд у закладі охорони здоров`я.

Посилання захисника на відсутність у ОСОБА_1 стану наркотичного сп`яніння, на підтвердження чого до апеляційної скарги долучено результат лабораторного дослідження медичної лабораторії ТОВ «МЛ «Діла», згідно з яким у біологічних середовищах останнього не виявлено наркотичних чи психотропних речовин, не спростовує висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на такий стан.

Отже, предметом доказування у цій справі є, зокрема, наявність передбачених законом підстав для направлення водія на огляд, дотримання встановленої процедури його проведення та факт відмови водія від проходження такого огляду.

Наданий захисником результат лабораторного дослідження стосується наявності чи відсутності наркотичних або психотропних речовин у досліджених біологічних зразках, проте сам собою не спростовує зафіксованого на відеозаписах факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

За таких обставин зазначений доказ не є достатнім для спростування висновку суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Доводи захисника щодо безпідставності зупинки транспортного засобу також не спростовують установлених судом обставин.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинка транспортного засобу має здійснюватися за наявності передбачених законом підстав, а поліцейський зобов`язаний повідомити водію конкретну причину зупинки.

Як убачається з дослідженого відеозапису, поліцейський повідомив ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу, посилаючись на статтю 35 зазначеного Закону. Водночас водій відмовлявся пред`явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Щодо доводів захисника про порушення права ОСОБА_1 на правничу допомогу апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Статтею 268 КУпАП особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, гарантовано право користуватися правничою допомогою адвоката чи іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правничої допомоги.

Як убачається з дослідженого відеозапису, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 висловив прохання зачекати на прибуття адвоката.

Разом із тим зазначена обставина сама по собі не є безумовною підставою для визнання складених адміністративних матеріалів недопустимими доказами та не спростовує зафіксованого на відеозаписі факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Щодо доводів апеляційної скарги про не безперервність відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції апеляційний суд зазначає, що сама по собі відсутність безперервної відеофіксації всього періоду спілкування з водієм не свідчить про недопустимість зафіксованих відомостей.

Наявні відеозаписи містять безпосередню фіксацію пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та висловленої ОСОБА_1 відмови від його проходження. Зазначені обставини узгоджуються з відомостями, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на огляд та рапорті працівника поліції.

Отже, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у формі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відповідно до встановленого порядку.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть свідчити про порушення норм КУпАП при прийнятті постанови суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, судом першої інстанції досліджені повно та об`єктивно, постанова судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 5 травня 2026 року до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування не встановлені.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 , подана адвокатом Рябчук В.М., підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 5 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Рябчук Вітою Миколаївною, залишити без задоволення.

Постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 5 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Я.В. Головачов