Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення плати за користування житлом
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №759/21052/25
Суддя: Соколова Вікторія Вячеславівна
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2026 року м. Київ
Справа №759/21052/25
Апеляційне провадження №22-ц/824/9074/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Липченко О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Петренко Н.О., 22 січня 2026 року в м. Київ,
у справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В
Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2025 року КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просило солідарно стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка станом на 31 липня 2025 року становить 211 524,25 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі неналежно виконують свої зобов`язань щодо оплати послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води та абонентського обслуговування.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22 січня 2026 року позовні вимоги КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 211 524,25 грн, яка складається з:
заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 24370,97 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 4167,43 грн, три проценти річних у розмірі 1095,72 грн;
заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 40234,09 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 6880,01 грн, три проценти річних у розмірі 1808,85 грн;
заборгованості за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 26953,18 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 4778,61 грн, три проценти річних у розмірі 1255,47 грн;
заборгованості за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 6248,64 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 1257,84 грн, три проценти річних у розмірі 337,24 грн;
заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 39462,47 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 5784,81 грн, три проценти річних у розмірі 1420,30 грн, пеня у розмірі 1728,04 грн;
заборгованості за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 33174,25 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 5329,03 грн, три проценти річних у розмірі 1284,12 грн, пеня у розмірі 1562,36 грн;
заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1517,13 грн;
заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 807,40 грн;
заборгованості з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 66,29 грн;
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 1514 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 1514 грн.
Рішення мотивоване тим, що на підтвердження надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в будинок за адресою АДРЕСА_1 позивачем надано корінці нарядів про включення та відключення будинку, відомості спожитої теплової енергії. Доказів, які б спростували визначений позивачем розмір заборгованості, відповідачі в ході судового розгляду справи не надали, як і не надали допустимих доказів належного виконання ним зобов`язань по сплаті за житлово-комунальні послуги. Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.
Не погодився із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , ним подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, судом допущено неправильну оцінку доказів.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що у період з 01 лютого 2016 року по 01 липня 2024 року ОСОБА_1 не користувався об'єктом нерухомого майна і не отримував житлово-комунальну послугу для власних потреб.
Посилається на те, що позивачем не було надано суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що відповідач ОСОБА_1 був споживачем комунальних послуг.
Звертає увагу, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 18 січня 2002 року власниками, виданого Святошинською державною адміністрацією, виданого згідно розпорядження від 18 січня 2002 року №57 власниками квартири по 1/6 частині є шість осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 . Таким чином позивач не залучив усіх співвласників житла до участі в процесі, що є підставою для невизнання пред'явленого позову.
Крім того докази, що надано до відзиву підтверджують відсутність у скаржника обов'язку здійснювати оплату комунальних послуг до 01 липня 2024 року, оскільки він проживав у іншому населеному пункті та фактично послугами позивача у період з 01 лютого 2016 року по 01 липня 2024 року не міг користуватися, а отже не мав у цей період статусу індивідуального споживача комунальних послуг.
На підставі викладеного, просить скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 січня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи.
Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу інші учасники не скористалися.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення суду районного суду.
Представник позивача та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися про розгляд справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, тому колегія суддів, з урахуванням ч. 2 ст. 372 ЦПК України, вважала за можливим провести розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого.
Фактичні обставини справи.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 з 12 лютого 1991 року та ОСОБА_2 з 12 лютого 1999 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади м. Києва. Також за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 6).
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 18 січня 2002 року кв. АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_3 1/6 частина та членам його сім`ї ОСОБА_4 - 1/6, ОСОБА_2 - 1/6, ОСОБА_5 - 1/6, ОСОБА_1 - 1/6, ОСОБА_6 - 1/6 (а.с. 113)
На підставі договору №602-18 від 11 жовтня 2018 року про відступлення права вимоги (цесії) ПАТ «Київенерго» передало право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого та гарячого водопостачання станом на 01 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отримані ПАТ «Київенерго» за період з 01 серпня 2018 року до дати укладання цього договору - КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго». (а.с. 85-86)
Згідно з розрахунків заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 :
заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 24370,97 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 4167,43 грн, три проценти річних у розмірі 1095,72 грн;
заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 40234,09 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 6880,01 грн, три проценти річних у розмірі 1808,85 грн;
заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 26953,18 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 4778,61 грн, три проценти річних у розмірі 1255,47 грн;
заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 6248,64 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 1257,84 грн, три проценти річних у розмірі 337,24 грн;
заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 39462,47 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 5784,81 грн, три проценти річних у розмірі 1420,30 грн, пеня у розмірі 1728,04 грн;
заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 33174,25 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 5329,03 грн, три проценти річних у розмірі 1284,12 грн, пеня у розмірі 1562,36 грн;
заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1517,13 грн;
заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 807,40 грн;
заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 66,29 грн (а.с. 7-23).
Також було додано корінці наряду для проведення включення жилого будинку по АДРЕСА_3 та корінці наряду для відключення щодо того ж будинку, довідку про обсяги споживання послуги з постачання теплової енергії/послуги з постачання гарячої води за показниками КВОТЕ, акти готовності вузла комерційного обліку Споживача до роботи та акти перевірки стану вузла комерційного обліку теплової енергії Споживача (а.с. 27-84).
Застосовані норми права.
Відповідно до ст. ст. 1,3 ЦК України, ст. ст. 2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Частина 1 статі 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.
Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.
Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Частиною 1 ст. 544 ЦК України визначено, що боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг індивідуальний або колективний споживач.
За положеннями ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга (послуга з управління багатоквартирним будинком); комунальні послуги (послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.)
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Верховний Суд у постанові від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16 дійшов висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Відсутність укладеного договору про надання послуг не звільняє споживачів від обов`язку оплачувати надані їм послуги. Поряд з цим вказаний обов`язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг. Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.
У цій категорії справ розмір заборгованості за комунальні послуги має визначатись відповідно до наданих доказів, вимог закону та умов договорів. При цьому суд не позбавлений права і зобов`язаний при наявності заборгованості стягнути ту суму, яка є для суду доведеною. Подібний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 204/2217/16-ц.
У постанові Верховного Суду від 02 вересня 2019 року в справі № 335/479/17 викладено правовий висновок, згідно якого проживання в іншому місці не звільняє відповідачів від сплати отриманих комунальних послуг, оскільки матеріалами справи підтверджено їх реєстрацію у зазначеній вище квартирі, а посилання ОСОБА_2 на ту обставину, що в період виникнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги вона не була власником квартири, за якою такі послуги надавались позивачем, а отже не є належним відповідачем спростовуються матеріалами справи, оскільки остання зареєстрована у вказаній квартирі, а отже є користувачем наданих послуг.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд
З наведених обставин справи вбачається, що скаржник ОСОБА_1 з 12 лютого 1991 року і станом на дату подання позову зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . КП «Київтеплоенерго» здійснює постачання теплової енергії та гарячої води до вказаного будинку.
Посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що він у період з 01 лютого 2016 року по 01 липня 2024 року не користувався об'єктом нерухомого майна і не отримував житлово-комунальну послугу для власних потреб, не звільняє його від обов`язку здійснювати оплату комунальних послуг.
Окремо колегія суддів наголошує на тому, що матеріали не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку завчасно повідомляв виконавця послуг про те, що він фактично не проживає у квартирі АДРЕСА_2 та не користується комунальними послугами за цією адресою. Відповідач не звертався до комунального підприємства з відповідними письмовими заявами, не надавав документи, що підтверджували б його тривалу відсутність чи проживання в іншому місці, з метою перегляду нарахувань чи обмеження обсягів послуг.
Доводи апеляційної скарги про те, що незалучення усіх співвідповідачів є самостійною підставою для відмови у позові, є помилковими та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм цивільного процесуального права. За положеннями цивільного законодавства про солідарні зобов`язання, кредитор має право вимагати виконання зобов`язання як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Визначення кола відповідачів є процесуальним правом позивача, а чинне законодавство не покладає на суд обов`язок примусового залучення співвідповідачів за відсутності відповідного клопотання позивача.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі відповідач фактично зосередився лише на запереченні свого статусу споживача, проте жодними належними та допустимими доказами по суті не спростував і не обґрунтував незгоду із розрахунком заявленої позивачем суми заборгованості, інфляційних втрат і трьох відсотків річних. Розрахунки боргу, надані позивачем, є арифметично правильними, відповідають вимогам чинного законодавства та умовам надання послуг, а суд першої інстанції обґрунтовано перевірив їх і правомірно задовольнив позов. Доводи апеляційної скарги зводяться до тверджень без надання контррозрахунку чи доказів оплати послуг.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують законних і правильних висновків суду першої інстанції, ґрунтуються на суб`єктивному трактуванні норм процесуального та матеріального права та зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 січня 2026 року ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача.
Розподіл судових витрат.
В порядку ст. 141 ЦПК України, враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, підстави для компенсації відповідачеві понесених на стадії апеляційного перегляду справи судових витрат - відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 січня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 22 жовтня 2026 року.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua