Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення плати за користування житлом
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №753/23345/25
Суддя: Приходько Костянтин Петрович
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №753/23345/25 Головуючий у І інстанції - Сирбул О.Ф.
апеляційне провадження №22-ц/824/14025/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Миголь А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 травня 2026 року
у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,-
установив:
У жовтні 2025 року КПВОКМДА «Київтеплоенерго» звернулось до Дарницького районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.
Позовні вимоги мотивувало тим, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 під`єднаний до мереж теплопостачання та водопостачання, а отже відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а з 01.11.2021 споживачами послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Проте, відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 30.06.2025 складає 113345,48 грн. за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 18317,89 грн., заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 30270,05 грн., за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги постачання теплової енергії у розмірі 42729,79 грн., заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 18748,58 грн., у період до 31.10.2021 заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 99,81 грн., заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 110,59 грн., за період з 01.11.2021 заборгованість по платі за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії у розмірі 1477,24 грн., заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування з постачання гарячої води у розмірі 1591,53 грн.
Надання послуг до 01.05.2018 відповідачу здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.2005 №630, який опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 року №111 (4511).
Відповідачі від послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку не відмовлялися (не відключалися).
Вважає, що позов подано до належних відповідачів по справі, які мають виконувати свій обов`язок по сплаті наданих послуг, оскільки є споживачами за наявною інформацією у нього, КП ВО КМДА «Київтеплоенерго».
Просило суд, стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 29383,12 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 5083,28 грн., 3% річних у розмірі 1246,17 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 27426,22 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 4744,74 грн., 3% річних у розмірі 1163,17 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 18317,89 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 3168,99 грн., 3% річних у розмірі 776,88 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 30270,05 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 5236,72 грн., 3% річних у розмірі 1283,78 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 42729,79 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 5941,20 грн., 3% річних у розмірі 1431,72 грн., пеня у розмірі 1741,93 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 18748,58 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 2669,56 грн., 3% річних у розмірі 639,76 грн., пеня у розмірі 778,37 грн., заборгованість по платі за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії у розмірі 1477,24 грн., заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування з постачання гарячої води у розмірі 1591,53 грн., заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 99,81 грн., заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 110,59 грн. та судовий збір у розмірі 3090,92 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 травня 2026 року зазначений вище позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП ВО КМДА «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 29383,12 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 5083,28 грн., 3% річних у розмірі 1246,17 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 27426,22 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 4744,74 грн., 3% річних у розмірі 1163,17 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 18317,89 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 3168,99 грн., 3% річних у розмірі 776,88 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 30270,05 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 5236,72 грн., 3% річних у розмірі 1283,78 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 42729,79 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 5941,20 грн., 3% річних у розмірі 1431,72 грн., пеня у розмірі 1741,93 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 18748,58 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 2669,56 грн., 3% річних у розмірі 639,76 грн., пеня у розмірі 778,37 грн., заборгованість по платі за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії у розмірі 1477,24 грн., заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування з постачання гарячої води у розмірі 1591,53 грн., заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 99,81 грн., заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 110,59 грн., що разом складає 206061,09 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП ВО КМДА «Київтеплоенерго» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1545,46 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП ВО КМДА «Київтеплоенерго» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1545,46 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, неналежну оцінку доказів по справі.
В обґрунтування скарги вказує, що судом першої інстанції не враховано, що заборгованість за період з 01.07.2015 по 01.04.2017 вже була предметом судового наказу від 27.09.2017 (справа №753/14260/17, провадження №2-н/753/583/17), який набрав законної сили та перебуває на виконанні.
Так, відповідно судового наказу Дарницького районного суду м. Києва від 27.09.2017 з неї, ОСОБА_1 , стягнуто на користь ПАТ «Київенерго», а в подальшому на користь правонаступника КП ВО КМДА «Київтеплоенерго» (Ухвала від 18.06.2019 справа №753/14260/17, провадження №6/753/481/19) заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 19075,49 грн., постачання гарячої води в розмірі 10890,89 грн., боргу за спожиту електроенергію в розмірі 3712,54 грн., інфляційну складову боргу та 3% річних в розмірі 4717,80 грн.
Незважаючи на це, оскаржуваним рішенням зазначена заборгованість повторно включена до суми стягнення, що призводить до подвійного стягнення однієї і тієї ж заборгованості, а такі дії суперечать принципу правової визначеності та свідчать про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи.
Крім того, вказує, що між ПАТ «Київенерго» та КП ВО КМДА «Київтеплоенерго» укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018.
Отже, право вимоги до неї перейшло до нового кредитора лише з моменту укладення зазначеного договору.
Відтак, розрахунок заборгованості за період до травня 2018 року мав здійснюватися первісним кредитором - ПАТ «Київенерго».
Однак, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідний розрахунок складений саме первісним кредитором або уповноваженою ним особою та взагалі не містить відомості про особу якою складено розрахунок, дату складання та підстави його формування.
За таких обставин визначений судом розмір заборгованості є необґрунтованим, а рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Зазначає, що у спірний період, вона фактично проживала у квартирі лише до 2022 року, після чого у зв`язку з виїздом за кордон, з`являлася лише епізодично на короткий період, орієнтовно один раз на рік, що свідчить про відсутність системного споживання комунальних послуг, зокрема гарячого водопостачання, та виключає можливість споживання послуг гарячого водопостачання у нарахованих позивачем обсягах.
Незважаючи на це, позивачем здійснювались нарахування без урахування показників приладу обліку, а також без надання будь-яких доказів фактичного споживання послуг, що свідчить про їх умовний та розрахунковий характер.
Вказує, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є довільним, не відповідає вимогам ст. 625 ЦК України, не дає можливості перевірити правильність визначення суми до стягнення, а тому не може бути покладений в основу судового рішення.
Крім того, у період з 09.01.2026 по 29.04.2026 здійснено додаткові платежі на погашення заборгованості на загальну суму 87900 грн., які мають значення для визначення фактичного розміру заборгованості станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення.
Просила суд, скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 травня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що брали участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що мешканцям будинку, в якому розташована квартира відповідачів, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води надаються КП ВО КМДА «Київтеплоенерго».
Отже, з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
З наданих позивачем копій відомостей реєстрації параметрів теплоспоживання, корінців нарядів, що видавались на включення (відключення) опалення, акту про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи, звітів, акту про готовність вузла комерційного обліку теплової енергії до роботи, акту прийняття теплового вузла обліку відомостей обліку встановлено, що для будинку за адресою: АДРЕСА_1 безперебійно надавались послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Надання послуг до 01.05.2018 мешканцям вказаного будинку здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.2005 №630, який опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 зареєстровані в кв. АДРЕСА_2 , а відтак є споживачами послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за даною адресою.
Відповідно до розрахунку заборгованості позивача вбачається, заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 29383,12 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 5083,28 грн., 3% річних у розмірі 1246,17 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 27426,22 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 4744,74 грн., 3% річних у розмірі 1163,17 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 18317,89 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 3168,99 грн., 3% річних у розмірі 776,88 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 30270,05 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 5236,72 грн., 3% річних у розмірі 1283,78 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 42729,79 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 5941,20 грн., 3% річних у розмірі 1431,72 грн., пеня у розмірі 1741,93 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 18748,58 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 2669,56 грн., 3% річних у розмірі 639,76 грн., пеня у розмірі 778,37 грн., заборгованість по платі за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії у розмірі 1477,24 грн., заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування з постачання гарячої води у розмірі 1591,53 грн., заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 99,81 грн., заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 110,59 грн., що разом складає 206061,09 грн.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідачів утворилась заборгованість перед позивачем у зв`язку з несвоєчасною оплатою комунальних послуг за централізоване опалення, централізоване гаряче водопостачання, постачання гарячої води, постачання теплової енергії, а тому суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем, на виконання вимог ст. 81 ЦПК України, доведені позовні вимоги, які знайшли своє підтвердження, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.
З такими висновками суду першої інстанції повністю не може погодитись колегія суддів, виходячи з наступного.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, споживач зобов`язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 (далі - Правила).
Відповідно до п. 8 Правил, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 зареєстровані в кв. АДРЕСА_2 , а відтак є споживачами послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за даною адресою.
Мешканцям будинку, в якому розташована квартира відповідачів, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води з 01.05.2018 надаються КП ВО КМДА «Київтеплоенерго».
Як вбачається з розрахунку, відповідачі користуються послугами, але не виконують зобов`язання по оплаті за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, внаслідок чого виникла заборгованість.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не виконують належним чином свої зобов`язання з оплати житлово-комунальних послуг, а тому у них утворилась заборгованість за надані КП ВО КМДА «Київтеплоенерго» послуги з 01.05.2018.
Доводи апеляційної скарги, про те, що у спірний період, ОСОБА_1 фактично проживала у кв. АДРЕСА_2 лише до 2022 року, після чого у зв`язку з виїздом за кордон, з`являлася лише епізодично на короткий період, орієнтовно один раз на рік, що свідчить про відсутність системного споживання комунальних послуг, зокрема гарячого водопостачання, та виключає можливість споживання послуг гарячого водопостачання у нарахованих позивачем обсягах, колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.
Згідно з ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов`язаний, зокрема забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.
Зі змісту ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що споживач, зокрема зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Крім того, зазначений обов`язок споживача оплачувати вчасно та в повному обсязі житлово-комунальні послуги, а також брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території, проведенню ремонту, визначений нормами ЖК України, а саме ст. ст. 68, 156, 162.
Як встановлено, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані такі повнолітні особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а отже отримують житлово-комунальні послуги та є їх споживачами.
Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону «Про житлово комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Норма в такій редакції діє з травня 2018 року. Отже з травня 2018 року, законодавець передбачив обов`язок, зареєстрованих осіб нести солідарну відповідальність за оплату комунальних послуг.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції 2017 року, споживач має право на не оплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
У п. 29 Правил зазначено, що споживач має право на зменшення розміру плати у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).
Отже, споживач має право не сплачувати вартість житлово-комунальних послуг у випадку, якщо він подасть відповідну письмову заяву до надавача послуг та документально оформить свою відсутність в квартирі.
Якщо до надавачів послуг, чи до ЖЕКу не було письмового звернення з подачею доказів про не проживання, в установленому законом порядку, а такі докази суду не подані, особи, що фактично не проживали в квартирі, але були в ній зареєстровані не звільняються від обов`язку сплачувати витрати за надані позивачем послуги, солідарно з власниками житла.
Крім того, не зважаючи на те, що до травня 2018 року Законом було передбачено, що споживачами послуг є ті хто фактично їх отримав, все рівно було передбачено, що особи які не проживають і не отримують послуги повинні звертатись з відповідними заявами та фіксувати своє не проживання.
У постанові Верховного Суду від 02 вересня 2019 року в справі №335/479/17 (провадження 61-22435св18) викладено правовий висновок, згідно якого «проживання в іншому місці не звільняє відповідачів від сплати отриманих комунальних послуг, оскільки матеріалами справи підтверджено їх реєстрацію у зазначеній вище квартирі, а посилання ОСОБА_2 на те, що він є неналежним відповідачем спростовуються матеріалами справи, оскільки він зареєстрований у вказаній квартирі, а отже є користувачем наданих послуг.»
Також у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року в справі №757/37752/18-ц (провадження №61-11650св19) встановлено, що «звернення позивача із заявою у червні 2016 року, в якій він вказував, що його матір ОСОБА_2 у квартирі не проживає, не може бути підставою для перерахунку заборгованості, яка виникла за минулий час, оскільки таке зменшення розміру плати за послуги може враховуватись лише з часу звернення. Докази про те, що позивач або члени його сім`ї звертались із відповідними заявами до відповідача про зменшення розміру оплати до червня 2016 року, у матеріалах справи відсутні. Факт не проживання ОСОБА_3 у вказаній квартирі не підтверджено належними та допустимими доказами, а судами правомірно не прийнято до уваги договір оренди іншого житлового приміщення як такий, що підтверджує вказаний факт».
Відповідачами не надано доказів звернення до позивача із заявою про не проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 у спірний період та того, що вони бажають припинити отримання житлово-комунальних послуг зокрема, на час їх відсутності за вказаною адресою, а тому підстави для звільнення відповідачів від оплати житлово-комунальних послуг відсутні.
Доводи на які посилається ОСОБА_3 в апеляційній скарзі беззаперечно не доводить, що у спірний період відповідачі, які були зареєстровані у квартирі, щодо якої стягується борг не користувалась послугами за адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що розрахунок заборгованості за період до травня 2018 року мав здійснюватися первісним кредитором - ПАТ «Київенерго», однак, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідний розрахунок складений саме первісним кредитором або уповноваженою ним особою та взагалі не містить відомості про особу якою складено розрахунок, дату складання, підстави його формування із зазначенням періоду, за який виникла заборгованість за послуги з центрального опалення та постачання гарячої води, розміру щомісячних нарахувань, їх складових
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно з розрахунком заборгованості за послуги з центрального опалення, з централізованого постачання гарячої води, постачання гарячої води та постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.05.2018 по 30.06.2025заборгованістьз нарахованими інфляційними складовими боргу, 3% річних та пені складає133735,22 грн.
Відповідно до додатку №1 до договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 року №602-18 заборгованість за послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 становить 29383,12 грн., заборгованість за послуги з централізованого гарячого водопостачання становить 27426,22 грн.
Тобто, відповідно до розрахунків заборгованості, наданих позивачем до позовної заяви, початком нарахування заборгованості за надані послуги зазначено 01.05.2018.
Отже, серед наданих позивачем доказів відсутній розрахунок суми заборгованості, що станом на 01.05.2018 становила 56809,34 грн., із зазначенням періоду, за який у відповідачів виникла заборгованість за послуги з центрального опалення та за послуги з централізованого гарячого водопостачання, розміру щомісячних нарахувань, їх складових, з нарахованими інфляційними складовими боргу, 3% річних та пені.
Таким чином, загальний розмір заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, за адресою: АДРЕСА_1 , що підлягає до стягнення з відповідачів складає 137014,39 грн.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та наявні у справі докази, не надав їм належну оцінку, не з`ясував належним чином фактичні обставини справи щодо заявлених вимог та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнутої з відповідача суми заборгованості, необхідно змінити рішення в частині розподілу судових витрат, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Вимоги позивача задоволено частково, в процентному співвідношення на 66,49%, то з відповідачів на користь КП ВОКМДА «Київтеплоенерго» підлягає стягненню сума судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2055,15 грн. тобто по 1027,57 грн. з кожного відповідача (3090,92 грн. х 66,49% : 100%).
Крім того, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково на 33,51%, то з позивача КП ВО КМДА «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 526,08 грн. (4636,38 грн. x 33,51%: 100% = 1553,65 грн. - 1027,57 грн.)
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, у тому числі, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи.
Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення на підставі ч. 1 ст. 376 ЦПК України необхідно змінити в частині розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачів за надані житлово-комунальні послуги та в частині розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 141, 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 травня 2026 року змінити, зменшити суму заборгованості за спожиті послуги, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» з 206061,09 грн. до 137014,39 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» (ЄДРПОУ 40538421) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1027,57 грн.
Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» (ЄДРПОУ 40538421) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 526,08 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 26 жовтня 2026 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба
Оригінал: reyestr.court.gov.ua