Постанова від 08 квітня 2025 р. у справі №359/3839/23 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Дата: 08 квітня 2025 р.

Справа: №359/3839/23

Суддя: Рейнарт Ійя Матвіївна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________

Справа № 359/3839/23

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/1643/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 квітня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.

при секретарі Кононовій Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Коломієць Тетяни Михайлівни на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2024 року (суддя Яковлєва Л.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича, ОСОБА_2 , треті особи: Акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «КАН-Стайл», ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки,

установив:

у квітні 2023 року позивачка звернулась до суду з позовом, у якому просила:

визнати недійсними електронні торги, проведені 15 квітня 2021 року ДП «СЕТАМ», з реалізації об`єктів нерухомого майна, а саме: іпотека, садовий будинок, площею 269,60кв.м, з надвірними будівлями і спорудами, та земельна ділянка, площею 0,1220 га, кадастровий номер 3220882600:04:002:0368, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер лоту № 471341);

визнати недійсним протокол № 534579 проведення електронних торгів, сформований ДП «СЕТАМ» за результатами електронних торгів, які проведені 15 квітня 2021 року ДП «СЕТАМ» з реалізації об`єктів нерухомого майна, а саме: іпотека, садовий будинок, площею 269,60кв.м з надвірними будівлями і спорудами, та земельна ділянка, площею 0,1220 га, кадастровий номер 3220882600:04:002:0368, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер лоту № 471341);

визнати недійсним акт приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименко М.М. про реалізацію предмета іпотеки від 28 квітня 2021 року, складеного за результатами електронних торгів, проведених 15 квітня 2021 року ДП «СЕТАМ», з реалізації об`єктів нерухомого майна, а саме: іпотека, садовий будинок, площею 269,60кв.м з надвірними будівлями і спорудами, та земельна ділянка, площею 0,1220 га, кадастровий номер 3220882600:04:002:0368, розташованих за адресою: АДРЕСА_1

(реєстраційний номер лоту № 471341).

Мотивуючи позовні вимоги, позивачка зазначала, що 16 березня 2021 року на офіційному веб-сайті ДП «СЕТАМ» було розміщено публікацію про проведення 15 квітня 2021 року аукціону (публічних торгів) з продажу арештованого майна боржника, а саме: іпотека, садовий будинок, площею 269,60кв.м з надвірними будівлями і спорудами, та земельна ділянка, площею 0,1220 га, кадастровий номер 3220882600:04:002:0368, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер лоту № 471341). Вона зареєструвалась в системі ДП «СЕТАМ», подала заявку на участь в електронних торгах та сплатила гарантійний внесок в розмірі 5% від стартової ціни лота на рахунок організатора торгів. Всього прийняли участь у торгах три учасники: вона, ТОВ «КАН-Стайл» та ОСОБА_2 . Відповідно протоколу № 534579 проведення електронних торгів від 15 квітня 2021 року переможцем визначено учасника 11 ОСОБА_2 з ціновою пропозицією 1 971 683грн. Вона, як учасник 8, запропонувала за лот № 471341 ціну в розмірі 1 950 000грн, тобто вона є наступною після ОСОБА_2 по розміру найвищої ціни, запропонованої за лот. 28 квітня 2021 року приватним виконавцем Трофименко М.М. складено акт про реалізацію предмета іпотеки (реєстраційний номер виконавчого провадження: НОМЕР_1), в якому зазначено, що розрахунок за придбане майно переможцем торгів проведено повністю.

Позивачка посилалась на те, що 7 квітня 2023 року, шляхом ознайомлення з судовим рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2023 року, ухваленого по цивільній справі № 359/4138/21, розміщеного у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вона дізналась про те, що предметом даного спору було питання законності аукціону з продажу домоволодіння та земельної ділянки, в якому участь приймала також і вона. З даного судового рішення їй стало відомо, що 26 квітня 2021 року ОСОБА_2 уклав з ТОВ «КАН-Стайл» договір комісії, за яким товариство зобов`язалось здійснити дії, спрямовані на оплату вартості садового будинку та земельної ділянки шляхом перерахування грошових коштів приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Трофименку М.М. від імені ОСОБА_2 27 квітня 2021 року ТОВ «КАН-Стайл» перерахувало вказаному приватному виконавцю грошові кошти в розмірі 1 775 000грн, а 28 квітня 2021 року грошові кошти в розмірі 98 098грн.

Позивачка вважала, що з наведеного вбачається, що переможець аукціону від 15 квітня 2021 року ОСОБА_2 не сплатив кошти за придбане майно, а за нього їх сплачено ТОВ «КАН-Стайл», яке також було учасником цих торгів. Відтак, переможець торгів не сплатив вартість лоту, а тому організатор аукціону був зобов`язаний визнати переможцем наступного учасника, який запропонував найвищу ціну, тобто її.

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Коломієць Т.М. просить заочне рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивачки стверджує, що суд першої інстанції, врахувавши обставини, що були встановлені у в цивільній справі № 359/4138/21, безпідставно не врахував висновки, зроблені у постанові суду апеляційної інстанції у цій же справі, яким рішення суду першої інстанції у цивільній справі № 359/4138/21 скасовано. Так, у справі № 359/4138/21, як у даній цивільній справі, була така ж підстава позову, а саме те, що кошти за майно, придбане на аукціоні сплачені не переможцем аукціону, а іншим учасником, що свідчить про незаконність такого аукціону.

Представник позивачки зазначає, що нею вживались заходи для витребування як у ТОВ «КАН-Стайл», ОСОБА_2 , так і в приватного виконавця доказів оплати

вартості майна саме за кошти переможця аукціону, однак такі докази не були надані ні на адвокатські запити, ні на ухвалу суду. Незважаючи на це, суд першої інстанції не надав належної оцінки такій бездіяльності та в порушення ч. 10 ст. 84 ЦПК України не визнав цю обставину доведеною.

Представник позивачки вважає, що укладення договору комісії між учасниками аукціону на оплату майна, доводить те, що учасники аукціону не були самостійними та незалежними, а координували свою діяльність та сприяли перемозі один одного. Отже, цей аукціон був проведений з порушенням правил добросовісної конкуренції, оскільки ТОВ «КАН-Стайл» та ОСОБА_2 створили видимість конкуренції при об`єктивній її відсутності. Крім того, оплата ТОВ «КАН-Стайл» за лот в інтересах переможця аукціону, підтверджує узгоджену поведінку учасників вказаного аукціону, докази чого не були доступні іншим його учасникам, тому вказане порушення було виявлено вже після спливу строку позовної давності на оскарження аукціону. При цьому, позивачка звернулась до суду з даним позовом межах трьох місяців з дати, коли їй стало відомо про своє порушене право, а саме 7 квітня 2023 року зі змісту судового рішення у цивільній справі № 359/4138/21 від 16 березня 2023 року, з яким вона ознайомилась в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Представник позивачки стверджує, що такі дії є порушенням розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, яким врегульовано порядок розрахунків за придбане на електронному аукціоні майно та перехід права власності, оскільки вартість майна було сплачено не переможцем, а іншим учасником аукціону - ТОВ «КАН-Стайл», нібито за договором комісії, але не за кошти комітента, що також суперечить положенням ст. 1101 ЦК України. Крім того, згідно ч. 3 розділу VIII цього порядку, приватний виконавець, отримавши кошти за лот, платником яких не є переможець, а інша особа, не мав права враховувати ці кошти, як повну оплату за лот, більше того, не мав підстав для складення акту про реалізацію предмета іпотеки.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ АБ «Укргазбанк» - Астаф`єва І.В. просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, посилаючись на пропуск позивачкою строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом, оскільки він, згідно ст. 48 Закону України «Про іпотеку», становить три місяці. Так, оспорювані електронні торги було проведено 15 квітня 2021 року, а позивачка звернулась до суду лише 20 квітня 2023 року, тобто майже через два роки з моменту проведення торгів. Разом з тим, відповідно до положень ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявленою стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Також, представник банку вважає, що посилання представника позивачки на порушення порядку проведення аукціону є безпідставними, оскільки відсутня норма, яка б прямо забороняла іншій особі сплатити кошти за переможця торгів, при цьому представником позивачки не зазначено, як саме дана обставина порушує права та законні інтереси останньої та впливає на результати торгів. Не є обґрунтованим і твердження представника позивачки стосовно того, що ТОВ «КАН-Стайл» та ОСОБА_2 сприяли перемозі один одного на даному аукціоні, оскільки позивачка не була позбавлена можливості запропонувати вищу цінову пропозицію, ніж переможець аукціону ОСОБА_2 .

Представник банку зазначає, що дійсність правочину, який був укладений між ТОВ «КАН-Стайл» та ОСОБА_2 , не є предметом розгляду у даній справі, оскільки сторони договору є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. При цьому, в силу положень ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Третя особа ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу просить її задовольнити в повному обсязі, посилаючись на ті самі доводи, що і апелянт.

ДП «СЕТАМ», приватний виконавець Трофименко М.М., ОСОБА_2 , ТОВ «КАН-Стайл», ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про день, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явилися, своїх представників не направили, клопотання про відкладення судового розгляду не подали, тому відповідно до положень статті 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у їх відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки - адвоката Коломієць Т.М., яка підтримала апеляційну скаргу, представника третьої особи АТ АБ «Укргазбанк» - адвоката Ткачук О.Г., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що з 2006 року ОСОБА_4 була власником садового будинку з надвірними будівлями та спорудами на АДРЕСА_2 на території Гнідинської сільської ради, Бориспільського району, Київської області, а також земельної ділянки площею 0,1220 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:0368, розташованої за цією ж адресою.

29 квітня 2011 року ОСОБА_4 уклала з Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» кредитний договір №12-Ф/2011, за яким банк зобов`язався надати кредит в розмірі 1 594 000грн, а ОСОБА_4 зобов`язалась щомісячно до 28 квітня 2022 року повертати кредит по частинам та сплачувати проценти за користування ним.

Того ж дня ОСОБА_4 уклала з ПАТ АБ «Укргазбанк» договір іпотеки, за яким, з метою забезпечення належного виконання грошових зобов`язань за кредитним договором №12-Ф/2011 від 29 квітня 2011 року, передала в іпотеку зазначені садовий будинок та земельну ділянку.

27 грудня 2011 року ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».

19 грудня 2014 року на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2012 року, що набрало законної сили 25 березня 2014 року, видано виконавчий лист №2-1042/12 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» боргу за кредитним договором №12-Ф/2011 від 29 квітня 2011 року в розмірі 1 768 058,88грн.

07 березня 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко М.М. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа №2-1042/12.

30 жовтня 2019 року приватний виконавець склав та надіслав ДП «СЕТАМ» заявку вих. № 6616 щодо проведення реалізації садового будинку та земельної ділянки в межах виконавчого провадження НОМЕР_2 при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1042/12 від 19 грудня 2014 року.

У зв`язку з цим ДП «Сетам» сформувало лот № 471341 та на своєму офіційному сайті розмістило характеристики лоту, інформацію про лот та порядок проведення торгів за даним лотом.

14 квітня 2021 року ОСОБА_2 (учасник 11) сплатив ДП «Сетам» гарантійний внесок за участь в оспорюваних торгах у розмірі 92 134,70грн.

Судом також встановлено, що 15 квітня 2021 року ОСОБА_1 (учасник 8) сплатила ДП «Сетам» аналогічний гарантійний внесок.

15 квітня 2021 року на платформі ДП «Сетам» проведено електронні торги з реалізації садового будинку з надвірними будівлями та спорудами на АДРЕСА_2 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району та земельної ділянки площею 0,1220 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:0368 за тією ж адресою.

Переможцем електронних торгів оголошено ОСОБА_2 із запропонованою ціною лоту в розмірі 1 971 683грн, на якого було покладено обов`язок сплатити грошові кошти в розмірі 1 873 098грн до 29 квітня 2021 року.

Протоколом, складеним за підсумком проведення торгів, також установлено, що третім, окрім ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , учасником торгів було ТОВ «КАН-Стайл».

26 квітня 2021 року між ОСОБА_2 (комітент) та ТОВ «КАН-Стайл» (комісіонер) було укладено договір комісії (оригінал наявний в матеріалах справи), згідно пунктами 1.1, 3.1 якого товариство зобов`язалось від свого імені і за рахунок комітента здійснити дії, пов`язані з оплатою ціни лоту № 471341. Комісіонер зобов`язаний виконати доручення протягом 10 днів з моменту підписання цього договору.

На виконання вказаного договору комісії 27 квітня 2021 року ТОВ «КАН-Стайл» перерахувало приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Трофименку М. М. грошові кошти в розмірі 1 775 000грн, а 28 квітня 2021 року - грошові кошти в розмірі 98 098,85грн. В призначені платежів зазначено: за придбання на ДП «Сетам» згідно протоколу електронних торгів № 534579 від 15 квітня 2021 року за лот № 471341 учасником та переможцем 11.

Загальний розмір грошових коштів, які ТОВ «КАН-Стайл» перерахувало ДП «Сетам» згідно протоколу електронних торгів № 534579 від 15 квітня 2021 року за лот № 471341, склав 1 873 098,85грн.

28 квітня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко М. М. склав акт про реалізацію предмета іпотеки, за змістом якого ОСОБА_2 придбав садовий будинок з надвірними будівлями та спорудами на АДРЕСА_2 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області та земельну ділянку площею 0,1220 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:0368 за цією ж адресою.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів оплати ТОВ «КАН-Стайл» ціни лоту № 471341 за власні кошти, а не за рахунок грошових коштів, належних ОСОБА_2 , як це передбачено укладеним договором комісії, тому суд вважав недоведеними доводи позивачки про нездійснення переможцем торгів оплати вартості лоту.

Суд зазначив, що розрахунки за лот здійснені на підставі узгоджених приписів договору комісії, який в судовому порядку не оспорювався та недійсним не визнавався.

Крім того, суд зауважив, що чинне законодавство не містить заборон щодо оплати ціни лоту не самим переможцем, а іншою фізичною чи юридичною особою.

Також суд першої інстанції зазначив, що оскільки в задоволенні позову відмовлено з підстав його необґрунтованості (недоведеності), відсутня необхідність аналізувати аргументи відповідача щодо пропуску позивачкою строку звернення до суду (тримісячного строку оскарження електронних торгів).

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від

установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

З огляду на правову природу процедури реалізації майна на торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника торгів, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з правилами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні правила про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Тож правова природа продажу майна з публічних (електронних) торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі приписів цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо дотримання визначених правил про процедуру, порядок проведення торгів.

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Наявність підстав для визнання недійсними торгів має встановлюватися судом на момент їх проведення.

Зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 462/2232/16, від 18 травня 2022 року у справі № 361/3505/20 зроблені висновки, що дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинно бути встановлено порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Отже, в справі, що переглядається, для задоволення вимог позивачки про визнання недійсними електронних торгів вона мала довести не лише факт їх проведення з порушенням вимог законодавства, а й те, що такі порушення вплинули на результати торгів і мали наслідком обмеження прав та/або законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Звертаючись до суду з даним позовом, єдиною підставою позову ОСОБА_1 визначила ту обставину, що, на її переконання, гроші за лот були сплачені не переможцем аукціону, а іншою особою - третім учасником торгів. Така поведінка учасників, на думку позивачки, свідчить, що торги не були прозорими, а інші учасники діяли спільно з однією метою - перемоги на аукціоні одного з них.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що для визнання електронних торгів недійсними (як різновиду правочину), повинна існувати конкретна, передбачена законом підстава. Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, чинним законодавством не передбачено імперативної вказівки щодо безумовної (у будь-яких випадках) оплати вартості лоту особисто переможцем без залучення коштів інших осіб.

Апеляційний суд вважає, що для цілей закінчення оформлення результатів торгів визначальним є сам факт внесення коштів на оплату лоту. Відносини ж переможця торгів з іншими особами, кошти яких він потенційно може залучити до оплати вартості лота, перебувають в іншій цивільно-правовій площині та не стосуються законності проведення торгів загалом.

Презумпція правомірності правочину є базовим принципом цивільного права, згідно з яким будь-який укладений договір чи вчинений правочин вважається законним і дійсним, доки його недійсність прямо не встановлена законом або судом. Така презумпція закріплена у статті 204 ЦК України.

У цій справі встановлено, що розрахунки з оплати вартості лота проводилися на підставі договору комісії, укладеного переможцем аукціону ОСОБА_2 з ТОВ «КАН-Стайл». Недійсність такого договору не встановлена законом; не є він і предметом оспорення в межах цієї справи, так як вимог про визнання його недійсним не заявлялося.

Крім того, за умовами цього договору ТОВ «КАН-Стайл» зобов`язалося розрахуватися за лот за кошти переможця торгів - ОСОБА_2 , а не з власного бюджету.

Доказів зворотного позивачка при зверненні до суду не надала.

Апеляційний суд звертає увагу, що посилаючись на те, що інші 2 учасники торгів діяли в змові та сприяли штучному завищенню ціни на лот, позивачка не зазначає, яка ж дійсна ринкова ціна спірного лоту і чи готова вона була її сплатити.

Суд враховує, що з огляду на конкурентну правову природу торгів, їх суть полягає в намаганні кожного учасника зробити більш привабливу з фінансової точки зору пропозицію. Саме по собі надання одним із учасників пропозиції, більшою за вартістю від пропозиції позивачки, не свідчить про штучне завищення ціни лоту та не вказує на доведеність існування порушеного права позивачки.

Позивачкою не наведено обґрунтування, яким чином сплата вартості лота ТОВ «КАН-Стайл» замість ОСОБА_2 (зі слів позивачки), порушує її права, якщо вона не зазначає, що була готова сплатити ту ж ціну (чи близьку за розміром) за цей лот. Обставини реальної сплати повної вартості лоту встановлені судом першої інстанції і не спростовані позивачкою.

Доводи апеляційної скарги про створення видимої конкуренції за її реальної відсутності, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки для висновку про наявність конкуренції достатньо встановити наявність двох або більше претендентів на один лот, що в цій справі об`єктивно підтверджується.

Доводи про неврахування висновків, сформульованих у цивільній справі № 359/4138/21, колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки такі висновки сформульовані судами першої та апеляційної інстанцій, і не є обов`язковими для врахування іншими судами в правозастосовній діяльності.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, оцінив надані докази, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушення норм процесуального права, тому колегія суддів не встановила правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коломієць Тетяни Михайлівни залишити без задоволення, заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена до

Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.І. Ящук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua