Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №627/1224/25 — Харківський апеляційний суд

Суд: Харківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №627/1224/25

Суддя: Кружиліна О. А.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 627/1224/25 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/969/26 Вовк Л.В.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

захисника - Бондаренка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі в м. Харкові суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Бондаренка Андрія Олександровича на постанову судді Краснокутського районного суду Харківської області від 09 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Краснокутського районного суду Харківської області від 09.02.2026 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Не погодившись з вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 – адвокат Бондаренко А.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова судді є незаконною та необґрунтованою, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи.

Звертає увагу, що суддею не надано оцінки тому, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, та за обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, він повертався з відпустки до лінії бойового зіткнення та поспішав, про що повідомив поліцейських.

Зазначає, що з відеозапису, наявного в матеріалах справи, вбачається, що мундштук був заздалегідь приєднаний до приладу «Драгер», що дає підстави вважати, що порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння міг бути порушений з самого початку.

Вказує, що поліцейський не міг відчути запах алкоголю від ОСОБА_1 з огляду на відстань, на якій він перебував. Вважає, що відсутні ознаки алкогольного сп`яніння, які могли б стати підставою для проведення відповідного огляду ОСОБА_1 .

Звертає увагу, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є незаконною, оскільки транспортний засіб був технічно справний.

Будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 в призначене судове засідання не прибув, клопотань про відкладення апеляційного перегляду справи не подавав, про причини неявки апеляційний суд не повідомив.

Заслухавши думку захисника ОСОБА_1 – адвоката Бондаренка А.О., виходячи з положень статей 268, 271, 294 КУпАП апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності учасників провадження.

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 – адвоката Бондаренка А.О., який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад відповідного правопорушення, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушим вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України).

З зазначеним висновок судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судовим розглядом встановлено, що 20.12.2025 о 07:15 на автодорозі «Валки-Пархомівка» 33, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений поліцейськими у зв`язку з тим, що водій транспортного засобу був не пристебнутий ременем безпеки та транспортний засіб був технічно несправний. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за частиною 5 статті 121 КУпАП, поліцейський виявив у водія ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та тремтіння рук. Від пропозиції пройти огляд на стан відповідного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та у медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився, оскільки поспішав.

Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксована на нагрудну камеру поліцейського, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення.

Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 545827 від 20.12.2025 за невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу або в закладі охорони здоров`я.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі наявних в матеріалах справи доказів, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги захисника про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки він поспішав на бойові позиції апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки мотиви відмови водія від проходження відповідного огляду не впливають на кваліфікацію адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Водночас доказів виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби за обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 545827 від 20.12.2025, суду не надано.

Сам факт проходження ОСОБА_1 військової служби не свідчить про те, що на момент події він безпосередньо виконував обов`язки військової служби, наказ командира або перебував під дією бойовим розпорядженням.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 перебував у площині адміністративного процесу саме як водій транспортного засобу, відповідно, порядок його огляду регулюється положенням статті 266 КУпАП, та враховуючи положення частини 1 статті 15 КУпАП, водій ОСОБА_1 відповідальність за вчинене адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, несе на загальних підставах.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що відеозапис є неналежним доказом апеляційний суд вважає безпідставними та зазначає наступне.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Наявні в матеріалах справи відеозаписи цілком відображають обставини, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 545827 від 20.12.2025 за частиною 1 статті 130 КУпАП

Щодо доводів апеляційної захисника про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, які могли б стати підставами для проведення стосовно нього медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, апеляційний суд зазначає, що виявлення та оцінка ознак сп`яніння, які має водій, є суб`єктивним сприйняттям поліцейського, а його дії щодо дотримання вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» можуть бути оскаржені в межах процедури оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.

Згідно пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 11-21сап21 (реєстраційний номер рішення 11473367)).

Тобто, вимога поліцейського адресована водію про проходження відповідного огляду на стан сп`яніння, є законною та очевидною вимогою, та подвійному тлумаченню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що матеріали справи не містять даних про законність підстав зупинки автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 , є безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до статей 23, 35 Закону України «Про Національну поліцію», статей 130, 255, 266 КУпАП, вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» поліцейський є спеціально уповноваженою особою на зупинку транспортного засобу та виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Апеляційний суд зазначає, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими у зв`язку з технічною несправністю транспортного засобу, про що останні повідомили водія.

Апеляційний суд також приймає до увагу постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6377754 від 20.12.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП.

Відомостей про скасування вказаної постанови апеляційного суду не надано.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд зазначає, що адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 полягає у відмові від проходження відповідного огляду.

Розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Бондаренка А.О. про скасування постанови судді в частині накладеного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, апеляційний суд зазначає наступне.

Статтею 25 КУпАП передбачено, що позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.

За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з частиною 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом`якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника, апеляційним судом не враховуються.

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та не містить альтернатив щодо його.

З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

У зв`язку з наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 – адвоката Бондаренка А.О., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Краснокутського районного суду Харківської області від 09.02.2026 та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, або зміни в частині накладеного адміністративного стягнення.

Керуючись статтями 1, 7, 23, 25, 33, 130, 245, 251, 252, 256, 266-267, 276, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Бондаренка Андрія Олександровича – залишити без задоволення.

Постанову судді Краснокутського районного суду Харківської області від 09 лютого 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.А. Кружиліна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua