Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №953/11862/25 — Харківський апеляційний суд

Суд: Харківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №953/11862/25

Суддя: Кружиліна О. А.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 953/11862/25 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/1288/26 Муратова С.О.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 19 березня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 19.03.2026 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що постанова судді є незаконною та необґрунтованою, а висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази керування ним транспортним засобом, оскільки рапорт інспектора поліції містить помилки і неточності, а запис зупинки з відеореєстратора з невідомих технічних причин не вдалося додати до адміністративного матеріалу.

Посилається на недопустимість у якості доказу направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я водія, оскільки воно не відповідає направленню, яке було складене поліцейським на місці зупинки.

Зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначена дата вчинення правопорушення 29.01.2025, в той час як події відбулися 29.10.2025.

Звертає увагу, що поліцейські не ознайомили його з правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Посилається на відсутність безперервної відеофіксації дій поліцейських, оскільки не зафіксовані приблизно 10 хвилин спілкування водія з поліцейськими, у зв`язку з чим долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис є неналежним та недопустимим доказом.

Звертає увагу, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Крім того, в нього були відсутні ознаки відповідного сп`яніння, що підтверджується, серед іншого, результатами лабораторних аналізів.

Зазначає, що всі дії поліцейських були вчиненні з метою його подальшого доставлення до ТЦК та СП.

Також звертає увагу, що в постанові судді містяться неточності, а саме неправильно вказана адреса його проживання та ініціали ( ОСОБА_2 замість правильного ОСОБА_1 ), а також обґрунтування доведеності його вини стосується іншої особи, ОСОБА_3 .

Поважність пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що повний текст постанови судді він отримав лише 30.03.2026, у зв`язку з чим без ознайомлення з мотивами постанови не міг вчасно скласти апеляційну скаргу.

Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку є слушними та не спростовуються матеріалами справи, клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад даного правопорушення, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння або під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судовим розглядом встановлено, що 29.10.2025 о 07:40 у м. Харкові по вул. Світязькій біля буд. 55 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BYD SONG PLUS EV», д.н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений поліцейськими оскільки різко змінив напрямок руху. Під час спілкування поліцейські виявили у водія ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення обличчя. На пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 хоча формально погодився, проїхати з поліцейськими відмовився.

Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння зафіксована на нагрудну камеру поліцейського, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Відеозапис долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 497046 від 29.10.2025 за невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлені фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність доказів керування ним транспортним засобом апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

З відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що поліцейські перебували поруч з зупиненим автомобілем, за кермом якого перебував ОСОБА_1 , який факту керування не заперечував та сперечався з поліцейськими щодо законності його зупинки.

Разом з цим, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про недопустимість як доказу долученого відеозапису апеляційний суд вважає безпідставними та зазначає наступне.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Наявний в матеріалах справи відеозапис цілком відображає обставини, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 497046 від 29.10.2025.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про невідповідність наявного в матеріалах справи направлення водія у заклад охорони здоров`я тому, що було складено поліцейськими на місці події, апеляційний суд зазначає наступне.

Направлення на огляд до закладу охорони здоров`я виписується для закладу охорони здоров`я у разі погодження водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що є підставою для проведення працівниками медичного закладу відповідного огляду.

Разом з цим, вказане не свідчить про відсутність події та складу вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки останній від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про недоліки протоколу про адміністративне правопорушення не є такими, що свідчать про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Частиною 3 статті 256 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_1 зі змістом протоколу був ознайомлений та жодних заперечень не вказав.

Разом з цим, допущення поліцейським описки і написання в пункті 7 протоколу про адміністративне правопорушення дати «29.01.2025» замість вірного «29.10.2025», не свідчить про відсутність події та складу вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги наявні в матеріалах справи рапорт поліцейського та направлення водія на медичний огляд, згідно з якими події відбувалися 29.10.2026.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність у нього ознак наркотичного сп`яніння, які б могли стати підставами для проведення стосовно нього медичного огляду на стан такого сп`яніння, апеляційний суд зазначає, що виявлення та оцінка ознак сп`яніння, які має водій, є суб`єктивним сприйняттям поліцейського, а його дії щодо дотримання вимог «Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» можуть бути оскаржені в межах процедури оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.

Згідно пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимогам пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 11-21сап21 (реєстраційний номер рішення 101473367)).

Тобто, вимога поліцейського адресована водію про проходження відповідного огляду на стан сп`яніння, є законною та очевидною вимогою, та подвійному тлумаченню не підлягає.

Побоювання водія ОСОБА_1 щодо його подальшої доставки до ТЦК та СП не виправдовує його відмову, та не звільняє його від обов`язків водія. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що згідно пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про зазначення у постанові судді невірних анкетних даних, апеляційний суд зазначає, що в постанові судді дійсно містяться вказані неточності, які є очевидними описками, яка може бути виправлена, зокрема, за заявою осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, що узгоджується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 24.04.2026 у справі № 953/7217/20.

З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

У зв`язку з наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 19.03.2026 та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП,

Керуючись статтями 1, 7, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 266-267, 276, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 19 березня 2026 року – задовольнити та поновити такий строк.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 19 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.А. Кружиліна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua