Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №639/233/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 639/233/26 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/1294/26 Мілов Д.В.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

захисника - Мерцалова М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Мерцалова Михайла Юрійовича на постанову судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 09 березня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 09.03.2026 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Не погодившись з вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 – адвокат Мерцалов М.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова судді винесена з істотним порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує, що з відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що водій ОСОБА_1 не мав ознак наркотичного сп`яніння, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення.

Звертає увагу, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а чекав прибуття його знайомого, який мав забрати дружину, оскільки вони не є місцевими і він не бажав залишати дружину одну в незнайомому місці.

Також зазначає, що поліцейські погодилися надати ОСОБА_1 годину щоб дочекатися прибуття знайомого, але в подальшому протиправно скоротили цей час до п`яти хвилин, мотивуючи це необхідністю доставити водія до медичного закладу в найкоротший строк, що чинним законодавством не передбачено.

Вказує, що призначене суддею адміністративне стягнення є надмірним, оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи, про що він зазначав в розмові з поліцейськими, а наявність права керування транспортним засобом є для нього життєвою необхідністю у зв`язку з проживанням на території, яка піддається обстрілам зі сторони держави-агресора та необхідністю забезпечення безпеки своєї сім`ї.

Поважність пропуску строку на апеляційне оскарження захисником обґрунтовано тим, що апеляційна скарга була подана у встановлений законом строк, проте повернути постановою Харківського апеляційного суду від 03.04.2026 у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи витягу з договору про надання правової допомоги.

Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, клопотання адвоката підлягає задоволенню.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 в призначене судове засідання не прибув, клопотань про відкладення апеляційного перегляду справи не подавав, про причини неявки апеляційний суд не повідомив.

Заслухавши думку захисника ОСОБА_1 – адвоката Мерцалова М.Ю., виходячи з положень статей 268, 271, 294 КУпАП апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 – адвоката Мерцалова М.Ю., який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, як виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху (далі – ПДР України).

З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судовим розглядом встановлено, що 05.01.2026 о 15:48 в м. Харкову по вул. Гвардійців-залізничників біля буд. 3 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN TOURAN», д.н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений поліцейськими у зв`язку з порушенням ПДР України, а саме здійснив рух праворуч зі смуги для руху прямо. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 122 КУпАП, поліцейські виявили у водія ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. На пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння водій ОСОБА_1 погодився, але дій спрямованих на його проходження не вчинив.

Така бездіяльність водія ОСОБА_1 поліцейськими обґрунтовано розцінена як невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України.

Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксована на нагрудну камеру поліцейського, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення.

Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 559593 від 05.01.2026 за невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України, а саме за відмову від проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають статті 251 КУпАП.

Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП на підставі наявних в матеріалах справи доказів повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, які б могли стати підставами для проведення стосовно нього медичного огляду на стан такого сп`яніння, апеляційний суд зазначає, що виявлення та оцінка ознак сп`яніння, які має водій, є суб`єктивним сприйняттям поліцейського, а його дії щодо дотримання вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» можуть бути оскарженні в межах процедури оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.

Згідно пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 11-21сап21 (реєстраційний номер рішення 101473367)).

Тобто, вимога поліцейського адресована водію про проходження відповідного огляду на стан сп`яніння, є законною та очевидною вимогою, та подвійному тлумаченню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

З відеозаписів, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що водій ОСОБА_1 дійсно виловлював згоду пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, проте вимоги поліцейського прослідувати до службового автомобіля не виконував та відповідав, що очікує прибуття знайомого, який забере його дружину.

Поліцейські неодноразово роз`яснювали водію необхідність його доставки до медичного закладу в найкоротший строк і пропонували сісти до службового автомобіля, але ОСОБА_1 спочатку казав, що він не хоче залишати свою дружину одну, потім про необхідність взяти документи в машині.

Апеляційний суд зазначає, що водій транспортного засобу повинен не тільки погодитись на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, а і своєю процесуальною поведінкою забезпечити можливість проведення такого огляду, і не створювати перешкод щодо реальної можливості його проведення в установленому законом порядку.

За наведених обставин водій ОСОБА_1 не виконав покладений на нього обов`язок пройти огляд на стан сп`яніння, чим не виконав законні вимоги працівників поліції.

Зазначені дії обґрунтовано були розцінені працівниками поліції як ухилення від виконання вимог пункту 2.5 ПДР України, оскільки поведінка водія свідчила про намагання будь-яким чином уникнути проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника в частині необґрунтованого скорочення поліцейськими часу, який надавався ОСОБА_1 для вирішення питання з дружиною, з огляду на встановлені частиною 4 статті 266 КУпАП часові проміжки здійснення огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Посилання захисника на відмову поліцейських доставити ОСОБА_1 до медичного закладу, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вказані події відбулися вже після документування адміністративного правопорушення.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про надмірність накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, апеляційний суд зазначає, що згідно з частиною 4 статті 30 КУпАП позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин.

У зв`язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 – адвоката Мерцалова М.Ю., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 09.03.2026 та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, або зміни в частині накладеного адміністративного стягнення.

Керуючись статтями 1, 7, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 266-267, 276, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Мерцалова Михайла Юрійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 09 березня 2026 року – задовольнити та поновити такий строк.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Мерцалова Михайла Юрійовича – залишити без задоволення.

Постанову судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 09 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.А. Кружиліна