Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №615/2540/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 615/2540/25 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/1025/26 Левченко А.М.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

захисника - Пирогової О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Пирогової Оксани Трохимівни на постанову судді Валківського районного суду Харківської області від 15 січня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Валківського районного суду Харківської області від 15.01.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

Не погодившись з вказаною постановою судді, захисник ОСОБА_1 – адвокат Пирогова О.Т. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, захисник посилається на винесення суддею незаконної постанови, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Посилається на відсутність законних підстав для зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Звертає увагу, що поліцейськими не було повідомлено ОСОБА_1 , які саме ознаки алкогольного сп`яніння у нього було виявлено.

Посилається на невідповідність часу вчинення адміністративного правопорушення, вказаного в протоколі з іншими матеріалами справи.

Звертає увагу, що з наявного відеозапису неможливо ідентифікувати особу водія ОСОБА_1 .

Вважає, що поліцейськими порушено порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, оскільки не запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд у найближчому закладі охорони здоров`я.

В обґрунтування пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови судді, захисник ОСОБА_1 – адвокат Пирогова О.Т. зазначає, що постановою Харківського апеляційного суду від 13.02.2026 їй було повернуто апеляційну скаргу у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи витягу із договору про надання правничої допомоги.

Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, клопотання захисника підлягає задоволенню.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду ОСОБА_1 в призначене судове засідання не прибув, клопотання про відкладення апеляційного перегляду справи не подавав, про причини неявки апеляційний суд не повідомив.

Враховуючи вищевикладене та думку захисника – адвоката Пирогової О.Т., виходячи з положень статей 268, 271, 294 КУпАП апеляційний суд приходить висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 – адвоката Пирогової О.Т., яка апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити, звертала увагу, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем і щодо нього діє спеціальний порядок огляду на стан сп`яніння, передбачений статтею 266-1 КУпАП, та на даний час закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, апеляційний суд приходить наступних висновків.

Притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП суддя виходив з того, що вчинене ним адміністративне правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушено вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України, що підтверджено зібраними у справі доказами.

З таким висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 «а» ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено, що у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до частини 1 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 статті 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини 3 вказаної статті у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Судовим розглядом встановлено, що 19.09.2025 о 10:40 в м. Валки, по трасі АД М-03 430 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками поліції на блок-посту.

Під час спілкування поліцейських з водієм ОСОБА_1 , у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», що підтверджується тестом № 2166. Результат огляду становив – 0,25 %0 (проміле) у видихаємому повітрі, з яким водій ОСОБА_1 погодився.

Проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора зафіксовано на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, відеозапис з якої долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 458396 від 19.09.2025 за порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.9 «а» ПДР України.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, яким суддя надав належну правову оцінку.

Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно водія ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлені фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП

Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо безпідставної зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , є безпідставними.

Відповідно до статей 23, 35 Закону України «Про Національну поліцію», статей 130, 255, 266 КУпАП, вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» поліцейський є спеціально уповноваженою особою на зупинку транспортного засобу.

Законність підстав для зупинки транспортного засобу, не охоплюється диспозицією статті 130 КУпАП і дії поліцейських щодо законності таких підстав, можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що згідно відеозапису, транспортний засіб під керування водія ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими під час дії воєнного стану на блок-посту.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження.

Апеляційним судом з`ясовано, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 зупинено на стаціонарному блок-посту.

З відеозапису, наявного в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими, не заперечує факту керування автомобілем та його зупинки працівниками поліції.

Водночас, заперечуючи факт керування зазначеним транспортним засобом, захисник не обґрунтував, яким чином ОСОБА_1 опинився поряд з автомобілем, яким він керував, на блок-посту.

Доводи апеляційної скарги захисника про зазначення поліцейським в протоколі про адміністративне правопорушення часу вчинення даного правопорушення, який не відповідає іншим доказам у справі, не спростовують висновків судді, щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 256 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_1 зі змістом протоколу був ознайомлений, жодних заперечень не вказав.

Разом з цим, допущення поліцейським помилки у зазначені часу вчинення адміністративного правопорушення, не свідчить про відсутність події та складу вчиненого ОСОБА_1 даного правопорушення та не впливають на кваліфікацію адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що з наявних відеозаписів неможливо ідентифікувати особу ОСОБА_1 , не знайшли свого обґрунтованого підтвердження, оскільки з наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що поліцейські встановили особу водія транспортного засобу «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 – ОСОБА_1 , при цьому жодних заперечень щодо правильності анкетних даних, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, водієм ОСОБА_1 не висловлювалося.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо порушення поліцейськими процедури огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та незабезпечення проведення такого огляду в закладі охорони сп`яніння, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження, та спростовуються встановленими судом обставинами.

З наявних матеріалах справи доказів, зокрема відеозаписів вбачається, що водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора на місці зупинки транспортного засобу. Після оголошення поліцейським результату огляду – 0,25 %0 у видихаємому повітрі, водій ОСОБА_1 не висловлював заперечень та окремо розписався в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та повідомив поліцейським про вживання на передодні пива.

Відповідно, у поліцейських були відсутні підстави для направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, за умови погодження водія з результатами проведеного поліцейськими огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора.

Щодо пояснень захисника про те, що поліцейські не уповноважені проводити огляд діючого військовослужбовця ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що під час спілкування з поліцейськими водій ОСОБА_1 про безпосереднє виконання ним обов`язків військової служби, перебування під дією наказу командира або бойового розпорядження, не повідомляв.

Водночас доказів виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби за обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 458396 від 19.09.2025, суду не надано.

Сам факт проходження ОСОБА_1 військової служби не свідчить про те, що на момент вчинення діяння він безпосередньо виконував обов`язки військової служби, наказ командира або перебував під дією бойовим розпорядженням за обставинами, викладеними в протоколах про адміністративні правопорушення.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 перебував у площині адміністративного процесу саме як водій транспортного засобу, відповідно, порядок його огляду регулюється положенням статті 266 КУпАП, та враховуючи положення частини 1 статті 15 КУпАП, водій ОСОБА_1 несе на загальних підставах відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Пирогової О.Т. про закриття провадження у справі, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених частиною 6 статті 38 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 6 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Суддя Валківського районного суду Харківської області розглянув справу про адміністративне правопорушення 15.01.2026 та наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах строку встановленого частиною 6 статті 38 КУпАП, оскільки правопорушення було вчинено 19.09.2025.

Також необхідно враховувати положення статей 291, 294 КУпАП щодо набрання постановою судді законної сили.

Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення, апеляційним судом не встановлено підстав для скасування оскаржуваної постанови, відповідно відсутні підстави для закриття провадження по справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП.

З врахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги захисника зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин.

У зв`язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 – адвоката Пирогової О.Т., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 7 частини 1 статті 247 КУпАП або зміни постанови судді в частині накладеного адміністративного стягнення.

Керуючись статтями 1, 7, 15, 23, 38, 130, 245, 247, 251, 252, 256, 266-268, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Клопотання захисника захисника ОСОБА_1 – адвоката Пирогової Оксани Трохимівни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Валківського районного суду Харківської області від 15 січня 2026 року – задовольнити та поновити такий строк.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Пирогової Оксани Трохимівни – залишити без задоволення.

Постанову судді Валківського районного суду Харківської області від 15 січня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.А. Кружиліна