Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №404/4418/13-ц — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 жовтня 2026 року м. Кропивницький

справа № 404/4418/13-ц

провадження № 22-ц/4809/1472/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О. Л., Чельник О. І.,

за участю секретаря судового засідання Гончар О. В.,

учасники справи:

позивач – Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

заявник – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник – адвокат Вітер Сергій Вікторович, на ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького (суддя Іванова Н. Ю.) від 03.06.2026,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст заяви, яку вирішив суд першої інстанції

14.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі – ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») засобами поштового зв`язку звернулося до Фортечного районного суду міста Кропивницького із заявою у справі № 404/4418/13-ц й просило замінити стягувача АТ «Дельта Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» у виконавчому листі, виданому на підставі постанови Кропивницького апеляційного суду 23.07.2025.

Заяву обґрунтовано тим, що заочним рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда 02.07.2013 у справі № 404/4418/13-ц стягнуто із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 214 803,40 грн. На підставі цього рішення було видано виконавчий лист, який перебував на виконанні. Проте постановою Кропивницького апеляційного суду 23.07.2025 заочне рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02.07.2013 скасовано й ухвалено нове судове рішення, згідно з яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» прострочену станом на 11.04.2013 заборгованість за кредитним договором у сумі 183 961,93 гри та сплачений судовий збір в сумі 1 311,44 грн. 13.11.2025 постановою державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Саманчук Т. В. закінчено виконавче провадження № 45982198 у зв`яку з тим, що постановою Кропивницького апеляційного суду № 404/4418713-ц від 23.07.2025 скасовано заочне рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02.07.2013. Наразі сума несплаченого ОСОБА_1 боргу складає 183 961,93 грн та судові витрати 1 311,44 грн.

Крім того, згідно з протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-04-23-000027-619.05.2020 ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» стало переможцем електронних торгів за лотом GL2N016604 (кредитний портфель, що складається з прав вимоги за 974 кредитними договорами, що забезпечені транспортними засобами), а 11.06.2020 сплатило на рахунок АТ «Дельта Банк» 3 807 000,00 грн з призначенням платежу: «за актив протокол UA-EA-2020-04-23-000027-b від 19.05.2020 GL2N016604 для зарахування на рахунок НОМЕР_1 ». 02.07.2020 між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», як новим кредитором, укладено договір про відступлення прав вимоги № 2273/К, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 83/ФКВ-07 від 07.11.2007, перейшло до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс». Наразі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором належить ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

З огляду на такі обставини, а також положення ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, які застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, заявник просив задовольнити його вимогу.

2.Короткий зміст рішення суду

03.06.2026 Фортечний районний суд міста Кропивницького постановив ухвалу, якою заяву ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» задовольнив й замінив стягувача АТ «Дельта Банк» на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» у виконавчому листі, виданому на виконання постанови Кропивницького апеляційного суду від 23.07.2025 у справі № 404/4418/13-ц.

Суд мотивував своє рішення тим, що ним встановлено факт переходу від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 07.11.2007 № 83/ФКВ-07, що відбулося на підставі договору про відступлення прав вимоги від 02.07.2020 № 2273/К. Також суд встановив, що постановою Кропивницького апеляційного суду від 23.07.2025 у справі № 404/4418/13-ц було скасоване заочне рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02.07.2013 та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» прострочену станом на 11.04.2013 заборгованість за кредитним договором у сумі 183 961,93 грн та сплачений судовий збір у сумі 1 311,44 грн. Суд вважав, що заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржника можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження. Оскільки виконавче провадження за виконавчим листом, виданим на підставі заочного рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02.07.2013 у справі № 404/4418/13-ц, було закрите згідно з постановою державного виконавця від 13.11.2025, а інше виконавче провадження не відкрите, то суд дійшов висновку, що факти у справі дають новому кредитору право звернення до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі.

3.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

ОСОБА_1 , від імені якої діє представник – адвокат Вітер Сергій Вікторович, звернулася до Кропивницького апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 03.06.2026 у справі № 404/4418/13-ц й просить скасувати її та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі по справі № 404/4418/13-ц відмовити.

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, суд залишив поза увагою те, що постановою Кропивницького апеляційного суду від 05.02.2025 за участю цих самих учасників вже було вирішено питання щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні на підставі того самого договору відступлення права вимоги № 2273/К від 02.07.2020. При цьому апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції від 20.01.2021 та відмовив ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Фактично повторно розглядаючи одне й те саме питання, суд не навів мотивів, які б пояснювали його висновок про можливість повторного задоволення аналогічної заяви того самого заявника, яка ґрунтується на тих самих підставах, та щодо якої раніше було ухвалене протилежне за змістом рішення суду апеляційної інстанції.

Крім того, суд не врахував правові наслідки іншої постанови Кропивницького апеляційного суду від 23.07.2025, якою заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.07.2013 скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. За останнім судовим рішенням новий виконавчий лист по справі не видавався.

До того ж, суд не встановив наявність процесуальної мети правонаступництва та можливості виконання рішення суду. Так, постановою державного виконавця від 13.11.2025 виконавче провадження № 45982198 закінчено, і на момент розгляду заяви відкритого виконавчого провадження не існувало. При цьому суд не встановив: чи видано виконавчий лист на підставі постанови Кропивницького апеляційного суду від 23.07.2025; факт пред`явлення такого виконавчого листа до виконання; наявність відкритого виконавчого провадження щодо виконання постанови Кропивницького апеляційного суду від 23.07.2025. Без встановлення зазначених обставин, які б вказували на фактичну можливість реалізації прав правонаступника у виконавчому провадженні, висновок суду про наявність реальної процесуальної мети заміни стягувача є необґрунтованим.

Насамкінець, оскаржувана ухвала суперечить висновкам, викладеним у постанові Верховного суду від 20.06.2025 у справі № 2027/8487/12.

4.Щодо відзивів на апеляційну скаргу

До суду апеляційної інстанції від ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» відзиви на апеляційну скаргу не надійшли.

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

5.Короткий зміст пояснень учасників справи у судовому засіданні 21.10.2026

Апелянт ОСОБА_1 особисто в судове засідання не з`явилася, а її представник – адвокат Вітер Сергій Вікторович, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду , підтримав апеляційну скаргу.

ПАТ «Дельта Банк» повідомлене належним чином про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку 26.08.2026 о 22:58:12 у його електронний кабінет судової повістки-повідомлення (т. 3, а. с. 44), але явку свого представника до суду не забезпечив.

ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» повідомлене належним чином про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку 26.08.2026 о 22:58:12 у його електронний кабінет судової повістки-повідомлення (т. 3, а. с. 46). При цьому суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання представника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» адвоката Плискань І. О. про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, про що було постановлено ухвалу суду від 29.09.2026 (т. 3, а. в. 59, 60, 70, 71). Однак у призначений час адвокат Плискань І. О. на відеозв`язок з апеляційним судом не вийшла, а її клопотання від 21.10.2026 про відкладення розгляду справи колегія суддів залишила без задоволення, про що на місці постановила протокольну ухвалу.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

6.Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають.

7.Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини:

07.11.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 83/ФКВ07 та додатковий договір № б/н на виконання умов якого Банк надав строком на 72 місяці, а Позичальник отримав кредит у розмірі 24 752,00 дол. США та зобов`язався повернути кредит до 06.11.2013 й сплатити проценти за користування ним у розмірі 11,5 %.

30.06.2010 між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк». Відповідно до п. 4.1 договору, на умовах цього договору ТОВ «Укрпромбанк» передав (відступив) АТ «Дельта Банку» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов`язань перед Національним банком України, внаслідок чого «Дельта Банк» замінює «Укрпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов`язаннях, а згідно з п. 4.2 договору внаслідок передачі ТОВ «Укрпромбанком» АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до останнього переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

02.07.2013 Кіровський районний суд м. Кіровограда ухвалив заочне рішення у справі № 404/4418/13-ц, яким стягнув із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 214803,40 грн, з них: 15392,08 грн - заборгованість за тілом кредиту; 58411,33 грн -заборгованість за відсотками, з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту - 132001,28 грн, а за відсотками - 51960,65 грн. Крім того, в порядку розподілу судових витрат суд стягнув з відповідача на корить позивача 2148,03 грн компенсації за сплачений судовий збір.

22.08.2013 на підставі заочного рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.07.2013 у справі № 404/4418/13-ц було видано виконавчий лист, а 13.01.2025 відкрито виконавче провадження № 45982198, яке перебувало на виконанні у Фортечному ВДВС у м. Кропивницькому ПМУЮ (м. Одеса).

02.07.2020 між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 2273/К, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 83/ФКВ-07 від 07.11.2007 перейшло до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

01.10.2020 ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» зверталося до Кіровського районного суду м. Кіровограда із заявою про заміну стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у справі № 404/4418/13-ц.

20.01.2021 Кіровський районний суд м. Кіровограда постановив ухвалу, якою замінив стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника – ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у виконавчому провадженні по справі № 404/4418/13-ц (провадження № 2/404/1972/13) за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

05.02.2025 Кропивницький апеляційний суд виніс постанову у справі № 404/4418/13-ц, якою за апеляційною скаргою ОСОБА_2 скасував ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.01.2021, а заяву ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження залишив без задоволення.

23.07.2025 Кропивницький апеляційний суд ухвалив постанову у справі № 404/4418/13-ц, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково й скасував заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.07.2013 та ухвалив нове судове рішення, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» прострочену станом на 11.04.2013 заборгованість за кредитним договором у сумі 183961,93 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 132001,28 грн та із заборгованості за процентами у сумі 51960,65 грн, а в задоволенні вимог про стягнення заборгованості у сумі 30841,48 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 24390,80,28 грн та із заборгованості за процентами у сумі 6450,68 грн, строк сплати якої станом на 11.04.2013 не настав, відмовив. Крім того, у порядку розподілу судових витрат суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» компенсацію за сплачений судовий збір у сумі 1311,44 грн.

13.11.2025 постановою державного виконавця Фортечного відділу ДВС у місті Кропивницькому ПМУ МЮ (м. Одеса) Саманчук Т. В., на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та у зв`язку з тим, що постановою Кропивницького апеляційного суду від 23.07.2025 скасовано заочне рішення Кіровського районного суду від 02.07.2013, закінчено виконавче провадження № 45982198 з примусового виконання виконавчого листа № 404/4418/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості у розмірі 214 803.40 грн та судового збору у сумі 2148,03 грн, виданого 22.08.2013 Кіровським районним судом м. Кіровограда.

8.Апеляційний суд додатково встановив такі обставини:

На підставі постанови Кропивницького апеляційного суду від 23.07.2025 у справі № 404/4418/13-ц не видавався (т. 3, а. с. 74).

Натепер відкритого виконавчого провадження немає.

9.Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України (ч. 5 ст. 124 Конституції України).

До основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Виконання судового рішення є невідокремним складником права кожного на судовий захист і охоплює визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абз. 3 п. 2 рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 у справі № 18-рп/2012).

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд — і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.97 у справі «Hornsby v. Greece», п. 40).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (преамбула Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України).

Процесуальне правонаступництво є похідним від правонаступництва у матеріальних правовідносинах і допускається лише за умови вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав та обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Заміна суб`єктів матеріальних правовідносин можлива внаслідок смерті громадянина, який був суб`єктом правовідносин; припинення юридичної особи; уступки права чи взяття на себе обов`язку іншої особи.

Така заміна сторони у матеріальних правовідносинах відбувається поза межами виконавчого провадження та є різновидом правонаступництва і можлива на будь-якій стадії процесу.

Вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд повинен встановити наявність передбачених законом підстав матеріального правонаступництва, а також перевірити, чи допускає закон перехід відповідних прав та обов`язків від первісного боржника до іншої особи.

Зокрема, суд повинен надати оцінку саме наявності у кредитора права вимоги та його чинності (неприпинення) на момент подання заяви про заміну стягувача у виконавчому листі. Зокрема, суд має з`ясувати, чи не настали визначені законом чи договором підстави для припинення зобов`язання (наприклад, його належне виконання), що матиме наслідком відсутність у первісного кредитора права вимоги до боржника.

На відміну від перевірки дійсності та чинності самої вимоги, оцінка договору відступлення прав вимоги на предмет суперечності приписам законодавства під час вирішення судом заяви про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача у виконавчому листі, сторони у справі) є обмеженою та має узгоджуватися з презумпцією правомірності правочину, закріпленою у ст. 204 ЦК України.

У постанові від 17.01.2020 у справі № 916/2286/16 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок про те, що суд має вирішувати питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником, якщо немає обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, з огляду на принцип правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих на обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Під час розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому листі (сторони виконавчого провадження, сторони у справі) суд не може виходити за межі вирішуваного процесуального питання та констатувати (встановлювати) недійсність договору відступлення прав вимоги, який не є нікчемним (недійсним згідно з приписом закону) або не визнаний судом недійсним за наслідками вирішення відповідного спору (п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2025 у справі № 369/13444/20).

Суд також повинен враховувати, що згідно з ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Зокрема, відповідно до ст. 515 ЦК України, заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10, для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідні відповідні первинні документи, які підтверджують факт вибуття особи з матеріальних правовідносин та перехід її прав і обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Відтак суд має перевірити дотримання сторонами умов договору відступлення права вимоги, з якими вони пов`язували факт переходу права вимоги до боржника.

Також у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала на обов`язок суду дослідити, чи має стягувач (його правонаступник) реальну можливість звернути виконавчий документ до виконання з огляду на встановлені законом строки пред`явлення виконавчих листів до виконання.

У справі № 404/4418/13-ц, яка переглядається в апеляційному порядку, право вимоги до ОСОБА_1 виникло на підставі кредитного договору від 07.11.2007 № 83/ФКВ07 та додаткового договору № б/н, які були укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 , а також у зв`язку із невиконанням нею своїх зобов`язань за кредитним договором.

На підставі укладеного 30.06.2010 між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України договору про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ «Укрпромбанк» передав (відступив) АТ «Дельта Банку» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов`язань перед Національним банком України, внаслідок чого «Дельта Банк» замінив «Укрпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов`язаннях, зокрема за кредитним договором від 07.11.2007 № 83/ФКВ07, укладеним між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 .

Факт дійсності вимоги до ОСОБА_1 , її розмір та належність права вимоги ПАТ «Дельта Банк» були предметом розгляду у цій справі та встановлені постановою Кропивницького апеляційного суду від 23.07.2025, яка набрала законної сили з дня її ухвалення та не була оскаржена до Верховного Суду .

Згідно з вказаною постановою Кропивницького апеляційного суду, з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» підлягає стягненню прострочена станом на 11.04.2013 заборгованість за кредитним договором від 07.11.2007 № 83/ФКВ07 у сумі 183961,93 грн та судовий збір у сумі 1311,44 грн.

Станом на час звернення ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі (14.05.2026), а також на час постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції (03.06.2026), постанову Кропивницького апеляційного суду від 23.07.2025 ОСОБА_1 не виконала.

Підстав вважати, що підтверджене судовим рішенням прострочене зобов`язання ОСОБА_1 припинилося з інших, передбачених законом підстав, немає (судом не встановлено).

Крім того, як вбачається з постанови державного виконавця від 13.11.2025, виконавче провадження № 45982198 з виконання виконавчого листа № 404/4418/13-ц, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда на підставі заочного рішення цього суду від 02.07.2013, закінчено у зв`язку із скасуванням вказаного рішення згідно з постановою Кропивницького апеляційного суду від 23.07.2025. При цьому, за змістом постанови, заочне рішення суду не було виконане, а сума боргу на час закінчення виконавчого провадження відповідала тій, яка була вказана у виконавчому листі (т. 2, а. с. 141).

Аналізуючи доводи заяви ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про перехід до нього від ПАТ «Дельта Банк» права вимоги до ОСОБА_1 про виконання зобов`язання за кредитним договором від 07.11.2007 № 83/ФКВ07 у сумі 183961,93 грн, суд дав правильну оцінку наданим заявником доказам: протоколу електронного аукціону № UA-ЕА-2020-04-23-000027-b від 20.05.2020; договору про відступлення права вимоги № 2273/К від 02.07.2020 з додатком № 1, укладеному між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс»; платіжному дорученню № 15 від 11.06.2020 згідно з яким ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» сплатило на користь АТ «Дельта Банк» за актив за протоколом № UA-ЕА-2020-04-23-000027-b грошові кошти в сумі 3 807 000,00 грн (т. 2, а. с. 157-165).

Суд правильно встановив, що за умовами договору № 2273/К від 02.07.2020 ПАТ «Дельта Банк» відступив ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» як новому кредитору право вимоги до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договору поруки та/або договорами іпотеки та/або договорами застави.

Відповідно до п. 1395 додатка № 1 до договору № 2273/К від 02.07.2020 ПАТ «Дельта Банк» відступив ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 07.11.2007 № 83/ФКВ07.

За змістом пунктів 2, 4 договору про відступлення права вимоги № 2273/К від 02.07.2020 новий кредитор у день укладення цього договору, але у будь-якому випадку не раніше моменту отримання ПАТ «Дельта Банк» у повному обсязі коштів у сумі 3 807 000,00 грн, набуває усі права кредитора за основними договорами, вказаними у додатку № 1 до цього договору. При цьому новий кредитор сплачує ціну договору у повному обсязі до моменту набуття договором чинності на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

Згідно з платіжним дорученням № 15 від 11.06.2020 ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» сплатило ПАТ «Дельта Банк» обумовлену договором суму коштів 3 807 000,00 грн, і цей платіж того ж дня проведено банком платника – АТ «Укргазбанк».

Відтак ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» виконав умови, передбачені п. 2 договору про відступлення права вимоги № 2273/К від 02.07.2020, за яких до нього перейшло право вимоги до ОСОБА_1 про сплату (стягнення) заборгованості за кредитним договором від 07.11.2007 № 83/ФКВ07.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) у матеріальних правовідносинах відбувається вибуття первісного кредитора і вступ нового кредитора.

Хоча за умовами договору про відступлення права ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 про сплату усієї заборгованості за кредитним договором, проте постановою Кропивницького апеляційного суду від 25.07.2025 було стягнуто лише прострочену заборгованість, яка утворилася станом на 11.04.2013, а в задоволенні вимог про стягнення заборгованості, строк сплати якої станом на 11.04.2013 не настав, відмовлено.

Право вимоги у зобов`язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватися з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни (п. п. 56, 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18).

Суд першої інстанції не встановив факт визнання договору про відступлення права вимоги № 2273/К від 02.07.2020, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», недійсним у встановленому законом порядку, тож до нього повністю є застосовною презумпція правомірності правочину.

Крім того, суд не встановив підстав вважати цей договір нікчемним.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували правильність висновків місцевого суду в цій частині.

Колегія суддів апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд належно не врахував постанову Кропивницького апеляційного суду від 05.02.2025 за участю цих самих учасників, якою вже було відмовлено ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у заміні стягувача у виконавчому провадженні на підставі того самого договору відступлення права вимоги № 2273/К від 02.07.2020, що, на думку апелянта, викликає сумнів щодо права суду повторно розглянути одне й те саме питання та ухвалювати протилежні за змістом рішення.

По-перше, постанову Кропивницького апеляційного суду від 05.02.2025, якою в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження № 45982198 відмовлено, мотивовано тим, що заявник не надав доказів здійснення повної оплати банку за договором про відступлення права вимоги від 02.07.2020 № 2273/К, що є самостійною і єдиною підставою для відмови у задоволенні заяви. Отже, суд вказав на недостатність доказів, які доводять факт переходу до заявника права вимоги у матеріальних правовідносинах.

Натомість під час розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження заявник надав до суду такі докази – платіжний документ про сплату ціни договору про відступлення права вимоги від 02.07.2020 № 2273/К, який у поєднанні з іншими доказами доводить перехід до заявника права вимоги (права кредитора) до ОСОБА_1 .

По-друге, постановою Кропивницького апеляційного суду від 05.02.2025 у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні № 45982198 з виконання виконавчого листа № 404/4418/13-ц, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда на підставі заочного рішення цього є суду від 02.07.2013, було відмовлено. Однак вказане заочне рішення було скасоване постановою Кропивницького апеляційного суду від 23.07.2025 з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 . У зв`язку із цим державний виконавець завершив виконавче провадження № 45982198.

Відтак після цього ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулося до суду про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, і саме ця заява була задоволена оскаржуваною ухвалою суду, а не повторна заява про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Отже, колегія суддів апеляційного суду констатує, що ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» зверталося до суду з різними заявами, оскільки їхні вимоги та підстави, якими вони обґрунтовані, не були ідентичними. З огляду на це, немає підстав вважати, що заявник зловживав своїм правом, а також немає підстав вважати, що суд першої інстанції порушив будь-які норми процесуального закону, постановивши оскаржувану ухвалу без урахування висновків постанови Кропивницького апеляційного суду від 05.02.2025.

Стосовно іншого доводу апеляційної скарги про те, що місцевий суд не врахував постанову Кропивницького апеляційного суду від 23.07.2025, якою заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.07.2013 було скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 задоволено частково, і що за цим судовим рішенням новий виконавчий лист не видавався.

Колегія суддів апеляційного суду цей аргумент відхиляє, так як вище за текстом цієї постанови вже звертав увагу учасників справи на те, що вимога заяви ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» стосується заміни стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що передбачено ч. 5 ст. 442 ЦПК України, та відповідає обставинам, що склалися у цій справі.

При цьому ця заява не стосується виконавчого листа № 404/4418/13-ц, який було видано 22.08.2013 на підставі заочного рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.07.2013, оскільки станом на день звернення заявника із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі вказане судове рішення вже було скасоване.

Щодо не встановлення судом, на думку апелянта, процесуальної мети правонаступництва та можливості виконання рішення суду.

З матеріалів справи відомо, що на час звернення ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» до суду та постановлення судом оскаржуваної ухвали у цій справі відсутнє відкрите виконавче провадження.

Крім того, на підставі постанови Кропивницького апеляційного суду від 23.07.2025 виконавчий лист не видавався.

Варто розуміти, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених ч. 1 ст. 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Відтак заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється на будь-якій стадії процесу, зокрема на стадії виконання судового рішення, з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо реального виконання рішення та захисту порушеного права.

З огляду на таке, відсутність виконавчого листа, виданого на підставі остаточного рішення суду, а також відкритого виконавчого провадження не перешкоджають вирішенню питання про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, оскільки без його вирішення новий кредитор не матиме права отримати в суді виконавчий лист та пред`явити його до виконання. Водночас кредитор, який вибув із матеріальних правовідносин, більше не має права вимагати стягнення заборгованості, оскільки він своє право передав новому кредитору, тобто для попереднього кредитора таке право припинило існування.

Такий висновок не суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.06.2025 у справі № 2027/8487/12, на яку в апеляційній скарзі посилається ОСОБА_1 , адже в тій справі Суд не робив висновку про неможливість заміни боржника або стягувача у виконавчому листі у період після набрання рішенням суду законної сили, але до видачі виконавчого листа та відкриття виконавчого провадження.

Стосовно можливості пред`явлення виконавчого листа до виконання, то така можливість у справі № 404/4418/13-ц не втрачена, адже з огляду на положення ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, який може бути виданий на підставі постанови Кропивницького апеляційного суду від 23.07.2025, розпочав свій перебіг з 24.07.2025 і закінчиться у понеділок 24.07.2028.

Отже, на час постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції цей строк не закінчився.

Аргументи ОСОБА_1 про можливий пропуск строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на підставі заочного рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.07.2013, не мають значення для цієї справи, оскільки скасування вказаного заочного рішення суду вказує на те, що виданий на його підставі виконавчий лист не підлягає виконанню. Натомість на підставі постанови Кропивницького апеляційного суду від 23.07.2025 за заявою кредитора може бути виданий виконавчий лист, строк пред`явлення якого до виконання обраховується самостійно.

10.Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, та зводяться до незгоди заявниці з судовим рішенням.

Суд першої інстанції дотримався приписів процесуального законодавства, правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, та ухвалив судове рішення відповідно до закону.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник – адвокат Вітер Сергій Вікторович, залишити без задоволення, а ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 03.06.2026 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст цієї постанови складено 26.10.2026.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: О. Л. Дуковський

О. І. Чельник