Вирок від 25 жовтня 2026 р. у справі №635/11116/26 — Харківський районний суд Харківської області

Суд: Харківський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №635/11116/26

Суддя: Карасава І. О.

Харківський районний суд Харківської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року

селище Покотилівка Харківської області

Справа №635/11116/26

Провадження №1-кп/635/1358/2026

Суддя Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026226230000068 від 26 липня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гірське, Луганської області, громадянина України з середньою-спеціальною освітою, одруженого, тимчасово не працюючого, маючого дітей на утриманні, ветерана військової служби, інваліда 2 групи, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального Кодексу України,

УСТАНОВИВ:

20 жовтня 2026 року до суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 разом з додатками та клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, який отримано головуючим у справі суддею.

Під час досудового розслідування ОСОБА_2 надав письмову заяву, складену у присутності захисника ОСОБА_3 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Потерпіла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надала письмову заяву щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні. Цивільний позов не заявлений.

Матеріали кримінального провадження відповідають вимогам частини 3 статті 302 КПК України, встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Судом, у відповідності до частини 2 статті 381 КПК України, визнано можливим розглядати обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини 4 статті 107 КПК України не здійснюється.

Суд визнає доведеним, що діючи з порушенням вимог ст. 28 Конституції України, згідно до якої кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому, що принижує його гідність, поводженню, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», 25.08.2026 близько 18:00 год., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився за місцем спільного мешкання за адерсою: АДРЕСА_3 , де в ході спілкування зі своєю дружиною ОСОБА_4 у нього виник словесний конфлікт на ґрунті неприязних відносин. В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння тілесного ушкодження ОСОБА_4 невизначеного ступеню тяжкості.

З метою реалізації злочинного наміру, ОСОБА_2 усвідомлюючи протиправність своїх дій, і бажаючи діяти саме таким чином, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, та бажаючи настання наслідків у вигляді тілесного ушкодження, в той час коли ОСОБА_4 стояла обличчям напроти нього долонею лівої руки наніс один удар в ділянку правої щоки. В подальшому перебуваючи в положенні сточи до останньої долонею правої руки наніс другий удар в ділянку лівої щоки. Намагаючись уникнути конфлікту остання присіла, й коли вона перебувала положенні наприсядки, останній знаходився з правого боку почав наносити тілесні ушкодження по ногам голові та спині, внаслідок ударів потерпіла втрачала рівновагу, але ОСОБА_2 продовжував наносити їй удари, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 відповідно до висновку експерта 09/651-С/2026 від 27.07.2026 тілесні ушкодження встановленні два синця на правому плечі, які утворились від однократної ударної дії або тиснення тупого твердого предмета, індивідуальні особливості контактної поверхні якого в зазначених ушкодженнях не відобразились, та могли бути заподіяні у термін часу до 2-3 діб, що передували огляду. Всі синці у ОСОБА_4 , є такими, що виникли незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2 б, 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6, є легкими тілесними ушкодженнями.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 , кваліфікуються за ч.1 ст. 125 КК України, як кримінальне правопорушення – кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження.

Оцінивши докази зібрані під час досудового розслідування, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.

При призначенні покарання суд дотримується вимог кримінального закону, зокрема статті 65 КК України, та принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до яких слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Призначаючи покарання за скоєне в межах пред`явленого обвинувачення, суд керується частиною 2 статті 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставини, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Вивченням даних про особу встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Гірське, Луганської області, громадянин України, українець, з середньою-спеціальною освітою, одружений, тимчасово не працюючий, має дітей на утриманні, ветеран військової служби, інвалід 2 групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, керуючись вимогами статті 65 КК України, та враховуючи положення Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» поряд з наведеними вище даними про його особу, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, який, відповідно до статті 12 КК України, є кримінальним проступком, конкретні обставини справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який визнав свою вину та щиро покаявся та вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.125 КК України.

Обмежень для призначення даного виду покарання судом не встановлено.

Вирішуючи питання щодо необхідності застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 обмежувальних заходів, суд враховує, що захист від домашнього насильства є надзвичайно важливим, соціально значущим і актуальним завданням, вирішення якого носить важливий характер. Домашнє насильства починається з «незначних дрібниць».

При цьому, суд враховує фактичні обставини цього кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення щодо подружжя.

Згідно ч.3 ст.91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що в інтересах потерпілого від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, необхідно застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід, поклавши на нього обов`язок, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме, направити обвинуваченого для проходження програми для кривдників на строк два місяці, оскільки це сприятиме його виправленню та у сукупності з призначеним покаранням, забезпечить досягнення мети кримінальної відповідальності.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству" програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків.

Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.7 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Суб`єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Завданнями програми є: сприяння зміні насильницької поведінки кривдника; сприяння засвоєнню кривдником моделі сімейного життя на засадах тендерної рівності, взаєморозуміння: взаємоповаги і дотримання прав усіх членів родини, формування у кривдника конструктивної моделі поведінки у приватних стосунках; сприяння оволодінню кривдником знаннями про основні норми законодавства в сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі, а також про види відповідальності за його вчинення; формування у кривдника відповідального ставлення до власної поведінки та її наслідків для себе та оточуючих; сприяння розвитку у кривдника емоційного інтелекту та самосвідомості; розвиток навичок кривдника до конструктивного безконфліктного спілкування, ефективної та ненасильницької комунікації; розвиток здатності кривдника виявляти, аналізувати та усвідомлювати свої негативні думки, когнітивні фільтри, помилки, емоції, керувати ними, розуміти їх наслідки.

Речові докази та процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід щодо обвинуваченого, не застосовувались.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись статтями 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850(вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, направити обвинуваченого ОСОБА_2 , для проходження програми для кривдників на строк один місяць.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» контроль за виконанням програми для кривдників покласти на орган місцевого самоврядування за місцем проживання обвинуваченого.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання, за винятком підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_5

Оригінал: reyestr.court.gov.ua