Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №646/11098/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Справа № 646/11098/26

Провадження № 3/644/2528/26

ПОСТАНОВА

про притягнення до адміністративної відповідальності

26 жовтня 2026 р. м.Харків

Суддя Паляничко Д. Г.

26 жовтня 2026 року

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Паляничко Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Книшенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Індустріального районного суду м. Харкова справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, старший матрос, військовослужбовець 3 інженерно-саперного відділення 3 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2026 року на адресу Основ`янського районного суду м. Харків з ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов адміністративний матеріал за вих. № 696/2/13515 від 31.07.2026 адміністративної справи про вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП України, стосовно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , старшого матроса ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі за текстом - ОСОБА_1 ) (а.с. 1).

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями у автоматичному режимі від 07.09.2026 справа № 646/11098/26 визначена на розгляд судді Чорній Б.М. Основ`янського районного суду м. Харкова (а.с. 15-16).

05.10.2026 за номером вих № 636/2/16952 протокол та матеріали справи про військове адміністративне порушення № 646/11098/26 стосовно військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , старшого матроса ОСОБА_1 , який скоїв військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, направлено на адресу Індустріального районного суду м. Харкова (а.с. 22).

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями у автоматичному режимі від 05.10.2026 справа № 646/11098/26 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 23).

Зі змісту протоколу ЛВХ/465 про військове адміністративне правопорушення від 30.07.2026 вбачається, що відповідно до доповіді начальника патруля ІНФОРМАЦІЯ_1 старшого сержанта ОСОБА_2 про факт самовільного залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин, в якій вказано, що старший матрос ОСОБА_1 , військовослужбовець 3 інженерно-саперного відділення 3 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , який 29.07.2026 самовільно залишив місце служби, 30.07.2026 був розшуканий розшуковою групою ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_2 , тобто старший матрос ОСОБА_1 з 29.07.2026 по 30.07.2026 був відсутній у тимчасовому розташуванні частини та проводив час на власний розсуд, у зв`язку з чим вбачаються ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

У судове засідання старший матрос ОСОБА_1 не прибув, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку повідомлення (а.с. 23а-24) на номер мобільного зв`язку НОМЕР_2 , зазначений у протоколі ЛВХ/465 (а.с. 3), а також телефонограма (а.с. 25).

За приписами ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Відтак, суд, відповідно до вимог ст.268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ч.1 ст.245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 277 та 38 КУпАП.

Розглянувши справу про військове адміністративне правопорушення, дослідивши докази, що містяться в матеріалах адміністративної справи, суд дійшов висновку, що в діях старшого матроса ОСОБА_1 наявний склад військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами п. 14 ч. 1 ст.255 КУпАП командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів), мають право складати протоколи про військові адміністративні правопорушення, на основі суворого додержання вимог законодавства, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 та 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен надати належну оцінку.

За правилами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.

Згідно зі статті 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративна відповідальність за частиною 3 статті 172-11 КУпАП настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Беручи до уваги вище наведене, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про повну доведеність вини старшого матроса ОСОБА_1 у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП, що підтверджується:

1.Копією військового квитка серії НОМЕР_3 , з якої судом установлено, що старший матрос ОСОБА_1 (а.с. 25) є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 .

2.Протоколом про військове адміністративне порушення за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП серії ЛВХ № 465 від 30.07.2026, з якого вбачається, що 29.07.2026 під час перевірки наявності особового складу в пункті тимчасової дислокації 3 інженерно-саперного відділення 3 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) виявлено відсутність старшого матроса ОСОБА_1 , 30.07.2026 о 16 год 00 хв військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 старший матрос ОСОБА_1 був розшуканий розшуковою групою ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_2 . Отже, загальний час самовільного залишення військової частини не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, з моменту неприбуття на службу до розташування в/ч НОМЕР_1 до моменту розшуку старшого матроса ОСОБА_1 та направлення для подальшого проходження військової служби до в/ч НОМЕР_4 складає менше трьох діб. У протоколі старший матрос ОСОБА_1 зазначив, що свою вину визнає, просить суворо не карати (а.с.3-5).

3.Доповіддю про СЗЧ (без зброї) яке скоєне військовослужбовцем артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , яка перебуває в оперативному підпорядкуванні 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_3 » командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 , 29.07.2026 старший матрос ОСОБА_1 був відсутній під час перевірки особового складу на місці несення служби в пункті тимчасової дислокації 3 інженерно-саперного відділення 3 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ). Інформація отримана від командира інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_4 , рапорт від 29.07.2026. Дані про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР не вносились. ОСОБА_1 , військовий квиток серії НОМЕР_3 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , номер телефону НОМЕР_2 , старший матрос, військовослужбовець за призовом під час мобілізації, на особливий період, військовослужбовець 3 інженерно-саперного відділення 3 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, призваний 08.04.2022 ІНФОРМАЦІЯ_4 , освіта: загальна середня, одружений. Службове розслідування буде призначено письмовим наказом командира в/ч НОМЕР_1 у строки та порядку, визначені наказом МОУ № 608 ВІД 21.11.2017 (а.с.6-7).

4.За інформацією з рапорту начальника відділення розшукової роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_5 вбачається, що 30.07.2026 о 16:00 м. Хмельницький, Хмельницької області, розшуковою групою ІНФОРМАЦІЯ_5 був розшуканий військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 старший матрос ОСОБА_1 , який 29.07.2026 самовільно залишив пункт тимчасової дислокації в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) (а.с.8).

5.З припису начальника відділення розшукової роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_1 попереджений про кримінальну відповідальність, щодо самовільного залишення військової частини в умовах воєнного стану, втрату, пошкодження довіреного озброєння, невиконання наказів, розпоряджень безпосереднього командира підрозділу, крім того попереджений про адміністративну, дисциплінарну відповідальність щодо вживання алкогольних, нарокотичних речовин. Також до ОСОБА_1 доведені обов`язки військовослужбовця ЗСУ статуту Внутрішньої служби ЗСУ, Дисциплінарного статуту ЗСУ(а.с. 9).

6.З пояснень ОСОБА_1 від 30.07.2026 суд установив, що ОСОБА_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , самовільно залишив тимчасову дислокацію в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) (а.с. 11).

7.З заяви наданої до матеріалів справи, старший матрос ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , просить розглянути матеріали справи та протокол ЛВХ № 465 від 30.07.2026 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, без його участі. Вину у вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 с. 172-11 КУпАП визнає, просить призначити найменш суворе покарання. З протоколом ознайомлений та згодний. Скарг та зауважень відносно посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 не має (а.с.13).

Проаналізувавши вищевказані документи, суд дійшов переконання, що вони є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми для прийняття рішення. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території України введено воєнний стан на 30 діб, в подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ, Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, 17.05.2022 №341/2022, 12.08.2022 №573/2022, 07.11.2022 №757/2022, 06.02.2023 58/2023, 01.05.2023 254/2023, 26.07.2023 451/2023, 06.11.2023 №734/2023, 05.02.2024 №49/2024, 06.05.2024 №271/2024, 23.07.2024 №470/2024, 28.10.2024 №740/2024, 14.01.2025 №26/2025, 15.04.2025 №235/2025, 14.07.2025 №478/2025, 20.10.2025 №793/2025, 12.01.2026 №40/2026, № 342/2026 від 27.04.2026, № 596/2026 від 13.07.2026 строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб, тобто включно до 31 жовтня 2026 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

За приписами ст. ст. 11, 16, 17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року N 548-XIV, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) та відповідно до ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України, усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, на їх вірності Військовій присязі, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі, особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.

Згідно зі ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність в діях старшого матроса ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, зокрема самовільне залишення військової частини тривалістю до десяти діб.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

При вирішенні питання про застосування положень ст.22 КУпАП суд вирішує з урахуванням Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено. Проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі статтею 34 КУпАП щире розкаяння винного, судом визнається обставиною, що відповідальність за адміністративне правопорушення (а.с. 5, 11, 13).

Обставин, які відповідно до статті 35 КУпАП, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Заразом, суд, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, керується вимогами ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, а також враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

При призначенні стягнення, суд враховує те, що дії старшого матроса ОСОБА_1 , не спричинили жодної матеріальної шкоди, наслідки вчинення даного правопорушення не представляють суспільної небезпечності, дані про притягання останнього до адміністративної відповідальності в матеріалах справи відсутні.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до норм КУпАП суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин адміністративного провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, суддя вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції, встановленої ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом, зокрема, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Однак, для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 640/7310/19 та повідомленні Касаційного кримінального суду № ЕП-1578/2025 від 13 листопада 2025 року про надання роз`яснень щодо застосування приписів КУпАП під час розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо військовослужбовців та КПК України у ході розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність прокурора.

Системний аналіз положень п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» свідчить про те, що військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори, звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, однак не звільняються від сплати судового збору у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення військової дисципліни.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено таке стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн (3328,00 х 0,2 = 665,60).

Отже, на підставі наведеного вище, керуючись ст. 22, 33, ч. 3 ст. 172-11, ст. 251-252, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500,00 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ), в дохід держави (отримувач коштів - ГУК у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету - 21081300) штраф у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ), на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому цієї постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснюється, що штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

Відповідно до приписів ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Суддя Д.Г. Паляничко