Вирок від 22 жовтня 2026 р. у справі №686/18496/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №686/18496/26

Суддя: Марцинкевич С. А.

Справа № 686/18496/26

Провадження № 1-кп/686/2048/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026243000000056 від 09.01.2026 року, щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Хмельницького, Хмельницької області, українки, громадянки України, із середньою освітою, не працюючої (декретна відпустка), не одруженої, маючої на утриманні 7 неповнолітніх дітей, зареєстрованої по АДРЕСА_1 та фактично проживаючої по АДРЕСА_2 , РНОКПП № НОМЕР_1 , раніше судимої: 10.12.2024 вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області за ч. 2 ст. 307, ст. 69 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75,76 звільнена від відбування основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік 6 місяців, -

яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.5 ст.361 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 , в грудні 2025 року, перебуваючи за адресою проживання по АДРЕСА_3 , під час спілкування із потерпілою ОСОБА_4 щодо оформлення та отримання останньою державної грошової допомоги в межах програми «єПідтримка», на прохання останньої, за допомогою планшету марки «HUAWEI MatePad T» моделі «КОВ2-W09», належного потерпілій ОСОБА_4 , здійснила реєстрацію облікового запису в мобільному додатку «Ощад24/7», прив`язавши до нього банківський рахунок потерпілої НОМЕР_2 , при цьому створила логін, пароль та інші дані для входу до особистого кабінету.

Тоді ж, ОСОБА_5 , отримавши через мобільний додаток «Ощад24/7» відомості про наявність грошових коштів на рахунку потерпілої, вирішила здійснити їх крадіжку.

Надалі, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на вчинення крадіжки чужого майна, перебуваючи за адресою проживання по АДРЕСА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, пересвідчившись, що за її протиправними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, розуміючи та усвідомлюючи, що в державі діє воєнний стан, який введений на території України Указом Президента України за № 64/2022 від 24.02.2022, та неодноразово продовжений, востаннє Указом Президента України від 20.10.2025 № 793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», діючи умисно, таємно, за допомогою планшету марки «HUAWEI», у період часу з 04.12.2025 по 11.01.2026 маючи безперешкодний доступ до банківського рахунку НОМЕР_2 , відкритого у АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_4 , здійснила 16 банківських операцій з перерахування грошових коштів на загальну суму 13 300 грн. з банківського рахунку АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 на банківську картку АТ КБ «Приват банк» № НОМЕР_3 , відкриту на ім`я ОСОБА_5 та банківські картки емітовані АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , відкриті на ім`я ОСОБА_7 , які були передані для тимчасового користування ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи умисно, таємно, в умовах воєнного стану, здійснила крадіжку грошових коштів на загальну суму 13 300 грн. з банківського рахунку АТ «Ощадбанк», НОМЕР_2 , відкритого на ім`я ОСОБА_4 , чим заподіяла потерпілій майнову шкоду на вказану суму.

За таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України.

Встановлені судом обставини підтверджуються наступними, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, доказами.

Показаннями обвинуваченої ОСОБА_5 , яка свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнала повністю, щиро розкаялась та показала, що разом із своєю сім`єю проживала в будинку АДРЕСА_3 , де вони винаймали частину будинку у потерпілої ОСОБА_4 . В грудні 2025 року потерпіла попросила допомогти оформити їй державну грошову допомогу в межах програми «єПідтримка». Отримання такої допомоги здійснювалось через застосунок «Дія». В свою чергу, для входу в застосунок «Дія» необхідно було мати реєстрацію в банку. Тоді ж, на прохання потерпілої, за допомогою її планшету «HUAWEI» та банківської картки здійснила реєстрацію облікового запису в мобільному додатку «Ощад24/7», прив`язавши до нього банківський рахунок потерпілої НОМЕР_2 , при цьому створила логін, пароль та інші дані для входу до особистого кабінету. Дані відомості записала на листок, який передала потерпілій. При цьому, отримавши через мобільний додаток «Ощад24/7» відомості про наявність грошових коштів на рахунку потерпілої, вирішила здійснити їх крадіжку. Потерпіла часто зверталась до неї з різними проханнями, як то очистити пам`ять планшету або закачати програми. Тоді, користуючись тим, що планшет тимчасово перебував у її розпорядженні, знаючи логін та пароль для входу в мобільний додаток «Ощад24/7», у період часу з 04.12.2025 по 11.01.2026 здійснила 16 банківських операцій з перерахування грошових коштів на загальну суму 13 300 грн. на свою банківську картку та картку ОСОБА_7 , яка була у її розпорядженні. Отриманні грошові кошти витратила на придбання продуктів харчування. Під час досудового розслідування відшкодувала потерпілій заподіяну шкоду в розмірі 10000 грн.

Показаннями потерпілої ОСОБА_4 , яка в суді пояснила, що у її будинку по АДРЕСА_3 проживала ОСОБА_8 разом із своєю сім`єю. Між нею та обвинуваченою були добросусідські відносини. Вона отримала 1000 грн. допомоги в межах програми «єПідтримка» та через свою необізнаність попросила ОСОБА_5 допомогти у її оформленні, на що остання погодилась. Для цього вона надала свою банківську картку та планшет, а ОСОБА_5 здійснила необхідну реєстрацію. На її прохання ОСОБА_5 перевела отриманні 1000 грн. в оплату за газ. Через деякий час вона хотіла розрахуватись за ліки в аптеці, проте її повідомили, що на рахунку недостатньо коштів. Вона звернулась у банк де з`ясувалось, що кошти з її рахунку переведено на інші рахунки. Після цього, вона звернулась у поліцію із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Окрім цього, пояснила, що дійсно часто просила ОСОБА_5 допомоги з приводу очищення пам`яті на планшеті або завантаження програм чи скачування інформації, тобто планшет часто перебував у користуванні ОСОБА_5 .

Про факт крадіжки грошових коштів з банківського рахунку потерпіла ОСОБА_4 повідомила у заяві про вчинене кримінальне правопорушення від 09.01.2026 року. Окрім цього, під час досудового розслідування потерпіла надала відомості руху грошових коштів по банківському рахунку НОМЕР_2 відкритому в АТ «Ощадбанк».

Інформацією вилученою в ході тимчасового доступу в АТ «Державний ощадний банк України» щодо руху коштів по рахунку відкритому на ім`я ОСОБА_4 , яка була оглянута та зафіксована слідчим у протоколі огляду предметів від 06.03.2026 року.

Протоколом огляду предметів від 04.05.2026 року, а саме відомостей про рух коштів по банківській картці АТ КБ «Приват банк» № НОМЕР_3 , відкритій на ім`я ОСОБА_5 .

Протоколом огляду предметів від 19.05.2026 року, а саме відомостей про рух коштів по банківських картах АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , відкритих на ім`я ОСОБА_7 .

Показаннями свідка ОСОБА_7 , який в суді пояснив, що дійсно надав своїй знайомій ОСОБА_5 в користування свої банківські картки відкриті в АТ «Сенс Банк», оскільки у нього на той час не було потреби у них.

Даними протоколу огляду від 25.05.2026 року, предметом якого був планшет марки «HUAWEI MatePad T» моделі «КОВ2-W09», який належить потерпілій ОСОБА_4 . Оглядом встановлено, що на даному планшеті встановлено мобільні додатки «Дія» та «Ощад24».

Наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.

Таким чином дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що вона з метою вчинення крадіжки з банківського рахунку потерпілої ОСОБА_9 , 04.12.2025 близько 19 год. 35 хв., перебуваючи за адресою власного проживання, а саме в будинку АДРЕСА_3 , використовуючи планшет марки «HUAWEI», що належить потерпілій ОСОБА_4 , який відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, а згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» - інформаційною (автоматизованою) системою, розуміючи та усвідомлюючи, що в державі діє воєнний стан, який введений на території України Указом Президента України за № 64/2022 від 24.02.2022, та неодноразово продовжений, востаннє Указом Президента України від 20.10.2025 № 793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», та діючи з прямим умислом, спрямованим на вчинення протиправних дій у сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді несанкціонованого втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи та бажаючи їх настання, з порушенням установленої процедури отримання дозволу на проведення операцій з використанням такої системи, без санкції держателя спеціального засобу або уповноваженої особи, маючи доступ до мобільного додатку «Ощад24/7», з метою подальшого користування акаунтом та проведення будь яких фінансових операцій, здійснила реєстрацію облікового запису в системі дистанційного банківського обслуговування АТ «Ощадбанк» - «Ощад24/7».

В подальшому, під час реєстрації облікового запису ОСОБА_5 створила на свій розсуд пароль для входу в мобільний додаток «Ощад24/7» та отримала повний доступ до банківського рахунку потерпілої ОСОБА_4 , відкритого у АТ «Ощадбанк».

Після чого, достовірно знаючи, що потерпіла ОСОБА_9 не надала дозволу на користування її банківським акаунтом та проведення будь яких фінансових операцій, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, у період часу з 04.12.2025 по 11.01.2026 неодноразово здійснила несанкціонований доступ до інформаційної (автоматизованої) системи, а саме до банківського рахунку ОСОБА_4 в АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 , відкритого на ім`я потерпілої, у результаті чого, без дозволу останньої втрутилася в роботу зазначеної інформаційної системи, що призвело до витоку інформації.

Тобто, ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, а саме у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, що призвело до витоку інформації, вчиненому під час дії воєнного стану.

На підтвердження винуватості обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, прокурор посилається на ті ж докази, що й на підтвердження вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України.

Захисник обвинуваченої – адвокат ОСОБА_6 вказав на відсутність в діянні ОСОБА_5 складу інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки вчинювані обвинуваченою дії по автентифікації від імені потерпілої ОСОБА_9 в мобільному додатку «Ощад 24/7» виступали способом вчинення таємного викрадення чужого майна, що охоплюється об`єктивною стороною кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. При цьому, в діях обвинуваченої відсутня суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, відсутня мета та прямий умисел кримінального правопорушення.

Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.361 КК України визнала та пояснила, що в грудні 2025 року потерпіла ОСОБА_4 попросила допомогти оформити їй державну грошову допомогу в межах програми «єПідтримка». Отримання такої допомоги здійснювалось через застосунок «Дія». Для входу в застосунок «Дія» необхідно було мати реєстрацію в банку. Тоді ж, на прохання потерпілої, за допомогою її планшету «HUAWEI» та наданої нею банківської картки здійснила реєстрацію облікового запису в мобільному додатку «Ощад24/7», прив`язавши до нього банківський рахунок потерпілої НОМЕР_2 , при цьому створила логін, пароль та інші дані для входу до особистого кабінету. Дані відомості записала на листок, який передала потерпілій. При цьому, отримавши через мобільний додаток «Ощад24/7» відомості про наявність грошових коштів на рахунку потерпілої, вирішила здійснити їх крадіжку. Потерпіла часто зверталась до неї з різними проханнями, як то очистити пам`ять планшету або закачати програми. Тоді, користуючись тим, що планшет тимчасово перебував у її розпорядженні, знаючи логін та пароль для входу в мобільний додаток «Ощад24/7», у період часу з 04.12.2025 по 11.01.2026 здійснила 16 банківських операцій з перерахування грошових коштів на загальну суму 13 300 грн. на свою банківську картку та картку ОСОБА_7 , яка була у її розпорядженні.

В подальшому, обвинувачена під час судового розгляду заперечила вчинення даного кримінального правопорушення, пояснила, що умисел мала на таємне викрадення грошових коштів потерпілої, а не на втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, що б призвело до витоку інформації. Вказала, що лише скористалась тим, що у її розпорядженні був планшет потерпілої та вона володіла інформацією про логін та пароль для входу у мобільний додаток «Ощад24/7» від імені потерпілої.

Однак, незважаючи на визнання вини обвинуваченою, суд не погоджується з обвинуваченням за ч.5 ст.361 КК України з наступних підстав.

Виходячи з закріпленого у ст. 17 КПК України принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом/

При цьому, окрім вимоги доведення прокурором винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом, вказаної нормою закріплено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Отже, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений, а обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Так, судом враховується, що об`єктивна сторона злочину, передбаченого у ст.361 КК України характеризується: а) дією у вигляді несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку; б) суспільно небезпечними наслідками у формі: витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або порушення встановленого порядку її маршрутизації; в) причинним зв`язком між дією та зазначеними наслідками.

Несанкціоноване втручання в роботу ЕОМ, автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку - це самочинне, без дозволу власника або уповноваженої особи проникнення у вказані електронні системи чи мережі. При несанкціонованому втручанні особа протиправно отримує доступ до інформації, що зберігається в ЕОМ та АС, вона не має на це ні дійсного, ні передбачуваного права. Електронно-обчислювальні машини чи їх мережі не належать винному ні на праві власності, ні на якій-небудь іншій законній підставі. Тут завжди має місце злам і проникнення (вторгнення) у програму чужого комп`ютера, системи або мережі ЕОМ. При втручанні в роботу ЕОМ, автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку завжди має місце негативний вплив на нормальне функціонування цих систем і мереж, а також інформаційних процесів, що в них проходять; ці дії суперечать охоронюваним законом правам і інтересам власника і заподіюють йому певну шкоду. Способи втручання в роботу вказаних систем і мереж можуть бути різними: шляхом виявлення слабких місць у захисті, шляхом автоматичного перебирання абонентських номерів («угадування коду»), дії «хакерів», з`єднання з тим чи іншим комп`ютером, підключеним до телефонної мережі, використання чужого імені (пароля) за допомогою використання помилки в логіці побудови програми тощо.

Проте, як вбачається із наявних у справі доказів, обвинувачена ОСОБА_5 не здійснювала жодних дій по зламу чи проникненню у автоматизовану систему мобільного додатку «Ощад 24/7». Жодних дій, які б могли бути оцінені як «хакерські» не вчиняла, логічні паролі не підбирала, а процедуру автентифікації від імені ОСОБА_4 проходила володіючи інформацією про код доступу до мобільного додатку «Ощад 24/7», оскільки раніше обвинувачена на прохання потерпілої ОСОБА_4 здійснила її реєстрацію в даному мобільному додатку.

Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, та оцінюючи кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, дійшов переконливого висновку, що надані прокурором і досліджені судом докази не доводять поза розумним сумнівом, що в діянні обвинуваченої є склад інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 361 КК України, а вчинювані обвинуваченою дії по автентифікації від імені потерпілої ОСОБА_4 в мобільному додатку «Ощад 24/7» виступають способом вчинення таємного викрадення майна, що охоплюються об`єктивною стороною кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Згідно з ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Європейський Суд неодноразово зазначав, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 150).

Отже, суд приходить до висновку, що в діях обвинуваченої відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.361 КК України, тому відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, обвинувачена підлягає виправданню у зв`язку з відсутністю в її діяннях складу вказаного кримінального правопорушення.

Обвинувачена на момент вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждала, не страждає на такі і в теперішній час, поводиться адекватно. Тому суд визнає її осудною та відповідальною за скоєне.

При призначенні покарання суд згідно зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують їй покарання.

Суд враховує, що ОСОБА_5 повністю визнала свою вину, щиро розкаялась у вчиненому, добровільно частково відшкодувала заподіяну потерпілій шкоду, що пом`якшує їй покарання. Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України є рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Також суд враховує, що ОСОБА_5 має на утриманні 7 неповнолітніх дітей, разом з цим вона раніше судима, немає постійного місця роботи, посередньо характеризується за місцем проживання.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу винної, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_5 можливе лише в умовах ізоляції її від суспільства та їй слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185 КК України. Згідно зі ст.71 КК України до цього покарання слід частково приєднати невідбуту частину покарання згідно вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2024 року.

На думку суду таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових злочинів.

Потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 майнової шкоди в сумі 3300 грн. та моральної шкоди в розмірі 20000 грн.

Обвинувачена ОСОБА_5 визнала позовні вимоги потерпілої.

Положеннями ч.2 ст.127 КПК передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З огляду на викладене, враховуючи визнання обвинуваченою позовних вимог, суд приходить до висновку цивільний позов потерпілої задовольнити.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України, скасувавши в порядку ст.174 КПК України накладений на речові докази арешт.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Згідно зі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднати невідбуту частину покарання згідно вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2024 року і призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді домашнього арешту – залишити без змін.

ОСОБА_5 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.5 ст.361 КК України та виправдати у зв`язку з відсутністю в її діянні складу кримінального правопорушення.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду в сумі 3300 грн. та моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

Речовий доказ:

-мобільний телефон «Samsung» чорного кольору, який передано в камеру зберігання речових доказів Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області (квитанція від 06.07.2026, порядковий номер 1437) – повернути ОСОБА_5 ;

-банківські картки «Ощадбанк» та «Акцент Банк», які передано ОСОБА_5 – залишити їй за належністю;

-планшет марки «Huawei» моделі «Mate Pad T», який передано на зберігання ОСОБА_4 – залишити їй за належністю.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 26.05.2025 року (справа №686/1988/26, провадження 1-кс/686/5329/26) на мобільний телефон «Samsung» чорного кольору, – скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua