Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №643/14361/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Суд: Салтівський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №643/14361/26

Суддя: Тимош О. М.

Справа № 643/14361/26

Провадження № 2/643/8167/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26.10.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Тимош О.М.,

за участю секретаря судового засідання Двірник О. С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У липні 2026 року позивач ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в особі свого представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 31 364,50 грн.

Позовні вимоги мотивував тим, що 14.05.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №5535467 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 3000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

22.05.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено додатковий договір до договору №5535467 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.05.2025. Сума кредиту, яка була надана згідно з додатковим договором, складає 4000,00 грн. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 4000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 30.12.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу №30/12/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в сумі 31 364,50 грн, яка складається з: 7000,00 грн – тіло кредиту; 15 019,50 грн – проценти, нараховані первісним кредитором; 8645,00 грн – проценти, нараховані позивачем за 130 календарних днів; 700,00 грн – комісія за надання кредиту.

Ухвалою судді від 09.07.2026 позовну заяву залишено без руху.

13.07.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 14.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, витребувано з АТ КБ «Приватбанк» інформацію: щодо підтвердження належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); підтвердження факту зарахування коштів у період з 22.05.2025 по 23.05.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 , банком-емітентом якої є АТ КБ «Приватбанк», у сумі 4000,00 грн; підтвердження факту зарахування коштів у період з 14.05.2025 по 23.05.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 , банком-емітентом якої є АТ КБ «Приватбанк», у сумі 3000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, по дату, час та місце розгляду справи був повідомлена належним чином, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов суду не подавала.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд розглядає справу у відсутності відповідача, та зі згоди позивача, постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.

14.05.2025 ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором «58326» (а.с.38).

14.05.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5535467 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «75826» (а.с.28-34).

Відповідно до п. 1.2 договору товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію (якщо передбачена договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Загальна сума кредиту складає 3000,00 грн. За взаємною згодою сторін сума кредиту може бути збільшена, про що сторонами укладається додатковий договір/угода.

Згідно з п. 1.3 договору строк кредитування становить 360 днів. Періодичність платежів – кожні 20 днів. Строк кредитування, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту, встановлені договором, можуть бути змінені (продовжені) в останньому розрахунковому періоді, вказаному в графіку платежів, за письмовою згодою сторін, шляхом укладання сторонами додаткового договору/угоди до цього договору.

Згідно з п. 1.4 договору комісія за надання кредиту становить 300,00 грн. Тип комісії – разова комісія, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (у разі укладання додаткового договору/угоди згідно з п. 1.2.1 договору). Тип процентної ставки – фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п. 1.3 цього договору.

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 (п. 2.1 договору).

Суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору. Дата надання кредиту: 14.05.2025 або 15.05.2025 (п. 2.2 договору).

Відповідно до положень п. 3.1, п. 3.2 договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. До періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту та день фактичного повернення кредиту. У випадку, якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.

Додатками до договору №5535467 від 14.05.2025 є: таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, у якій визначені графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, суми платежів; інформаційне повідомлення (зворот а.с.34, а.с.35).

Позивачем до позовної заяви додано правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (а.с.62-66).

Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК» вих.№20251230-1446 від 30.12.2025 відповідно до договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №03012024-1 від 03.01.2024, укладеним між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», було успішно перераховано 14.05.2025 кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_3 від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на суму 3000,00 грн відповідно до договору №5535467 від 14.05.2025 (а.с.52).

22.05.2025 ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором «96055» (а.с.37).

22.05.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до договору №5535467 від 14.05.2025 (а.с.53).

Пунктом 1.2 додаткового договору передбачено, що товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію (якщо передбачена додатковим договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту, яка надається згідно з цим додатковим договором, складає 4000,00 грн.

Відповідно до п. 1.5 додаткового договору строк кредитування та періодичність сплати платежів залишаються незмінними, відповідно до п. 1.3 договору.

Згідно з п. 1.6 додаткового договору комісія за надання додаткової суми кредиту становить 400,00 грн. Тип комісії – разова комісія, нараховується при наданні додаткової суми кредиту в дату надання додаткової суми кредиту. За користування кредитом нараховуються проценти на умовах, встановлених п. 1.4 договору.

Відповідно до п. 2.1 додаткового договору товариство протягом двох днів з моменту укладення цього додаткового договору надає кредит (додаткову суму кредиту) у безготівковій формі шляхом перерахування коштів додаткової суми кредиту за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 . Дати надання додаткової суми кредиту: 22.05.2025 або 23.05.2025.

Додатком №1 до додаткового договору до договору №5535467 від 14.05.2025 є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнтів (споживачів) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, у якій визначені графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, суми платежів (а.с.54).

Згідно з листом ТОВ «ПЕЙТЕК» вих.№20251230-1448 від 30.12.2025 відповідно до договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №03012024-1 від 03.01.2024, укладеним між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», було успішно перераховано 22.05.2025 кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_3 від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на суму 4000,00 грн відповідно до договору №5535467 від 14.05.2025 (а.с.51).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №5535467 від 14.05.2025 станом на 30.12.2025 заборгованість відповідача становить 26 219,50 грн, з яких: 7000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 15 019,50 грн – заборгованість за процентами; 3500,00 грн – штрафні санкції; 700,00 грн – заборгованість за комісією за надання кредиту (а.с.42-45).

Відповідно до п. 5.1.3 договору №5535467 від 14.05.2025 товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта, але з обов`язковим повідомленням клієнта протаке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення у будь-який спосіб, визначений ч. 1 ст. 25 Закону України «Про споживче кредитування» та передбачений п. 8.5 договору, що забезпечить доведення до відома клієнта такого факту. Укладенням цього договору клієнт надає згоду на відступлення товариством третім особам прав вимоги за даним договором.

30.12.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу №30/12/2025, відповідно до п. 1.1 якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.86-89).

Згідно з п. 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

30.12.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №30/12/2025 від 30.12.2025, за яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 2660 осіб, загальна сума заборгованості складає 39 166 904,36 грн (а.с.90).

Згідно з платіжною інструкцією №9427 від 30.12.2025 ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» перерахувало ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кошти в сумі 2 598 801,59 грн в якості сплати за договором факторингу №30/12/2025 від 30.12.2025 (а.с.96).

У відповідності до витягу з реєстру боржників від 30.12.2025 до договору факторингу №30/12/2025 від 30.12.2025 ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №5535467 від 14.05.2025 на суму 26 219,50 грн, з яких: 7000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 019,50 грн – сума заборгованості за відсотками; 700,00 грн – сума заборгованості по комісії; 3500,00 грн – сума заборгованості за пенею, штрафом (а.с.49-50).

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» направило відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором №5535467 від 14.05.2025 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (а.с.39-40).

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 130 календарних днів (з 31.12.2025 по 09.05.2026), заборгованість відповідача за кредитним договором №5535467 від 14.05.2025 становить 31 364,50 грн, з яких: 7000,00 грн – заборгованість за основним боргом; 23 664,50 грн – заборгованість за процентами; 700,00 грн – заборгованість за комісією; 0,00 грн – заборгованість за штрафом/пенею (а.с.46-47).

Листом №20.1.0.0.0/7-260723/38813-БТ від 23.07.2026 у відповідь на ухвалу суду від 14.07.2026 АТ КБ «Приватбанк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , по рахунку № НОМЕР_3 було зарахування коштів на суму 4000,00 грн 22.05.2025, на суму 3000,00 грн 14.05.2025 (а.с.114).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кредитного договору №5535467 від 14.05.2025. У пункті 10 «Реквізити та підписи сторін» зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме комбінація цифр і букв, згідно з положеннями Закону України «Про електронну комерцію». Укладений договір містить погоджені сторонами: суму кредиту, строк кредитування та проценти за користування кредитом.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, до позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» перейшли права вимоги за договором №5535467 від 14.05.2025 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 була нарахована комісія за надання кредиту у сумі 700,00 грн.

Нарахування комісії за надання кредиту передбачено п. 1.5.1 договору №5535467 від 14.05.2025.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) суд зробив висновок, що: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. У відповідності до частин першої-третьої 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг. Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Положення спірного кредитного договору № PLRPGK0000000002 від 28 травня 2008 року про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди за додатковий моніторинг погашення кредиту та за резервування ресурсів є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною четвертою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, які були чинними на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок. Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15 листопада 2016 року».

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Нормами ч. 5 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» передбачена заборона вимагати від споживача укладення договору про споживчий кредит як обов`язкової умови придбання будь-яких товарів чи послуг у кредитодавця або у його спорідненої чи пов`язаної особи.

За таких обставин, нарахування комісії за надання є незаконним та вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №5535467 від 14.05.2025 в сумі 30 664,50 грн, з яких: 7000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 23 664,50 грн – заборгованість за процентами.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає частковому стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача у сумі 2602,98 грн.

Крім того, позивачем заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн, стосовно чого суд зазначає наступне.

Відповідно до договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, укладеному між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та адвокатом Столітнім М. М., клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1) (а.с.94).

Згідно з заявкою №21010 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024 адвокат зобов`язується надати послуги професійної правничої допомоги по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №5535467 від 14.05.2025, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (а.с.56-57).

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №21010 згідно з договором №10/12-2024 від 10.12.2024 вартість наданих послуг склала 10 000,00 грн (а.с.48).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Така заява була зроблена представником позивача зокрема у позовній заяві.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 №301/1894/17 вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких зокрема відносяться витрати на професійну правничу допомогу покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення витрат на правову допомогу в межах доведених позивачем витрат пропорційно задоволеним вимогам, а саме в сумі 9776,82 грн.

Керуючись ст.2,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,273,280-284,289,354,355 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №5535467 від 14.05.2025 в сумі 30 664,50 грн, з яких: 7000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 23 664,50 грн – заборгованість за процентами.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суму сплаченого судового збору в розмірі 2602,98 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9776,82 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 .

Суддя О. М. Тимош

Оригінал: reyestr.court.gov.ua