Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №686/31498/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/31498/26

Провадження № 3/686/6947/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дем`янов Ю.М., за участі захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності – адвоката Палінчака А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 09.10.2026 близько 09 год. 30 хв., рухаючись по вул. Озерна, 14 у м. Хмельницькому, в порушення п. 2.10.а. ПДР, керуючи ТЗ Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 та будучи причетним до ДТП, залишив місце події.

Вказаними діями ОСОБА_1 , на думку уповноваженого працівника поліції, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

У судовому засіданні захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Палінчака А.О. вину свого підзахисного у правопорушенні визнав частково, підтвердив, що останнім фактично було залишено місце ДТП за описаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставин. Разом з тим, пояснив, що 09.10.2026 близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_1 здійснював керування ТЗ Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Озерна, 14 у м. Хмельницькому. Після початку руху після завершення «хвилини мовчання» о 09.00 год. з ним здійснив зіткнення водій ТЗ Kia, д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом SHZK, д.н.з. НОМЕР_3 , який одразу визнав вину у скоєному ДТП. Відтак, учасники залишили фактичне місце ДТП для складання «євро протоколу», а не для уникнення відповідальності за спричинене ДТП. Проте, «євро протокол» скласти не вдалось, оскільки, як з`ясувалось пізніше, таке не передбачено при участі у ДТП трьох транспортних засобів, тобто двох автомобілів та напівпричепа, як це мало місце у ситуації, що склалась. Про такі вимоги учасникам ДТП відомо не було в момент ДТП, а тому по залишенню місця ДТП за спільним рішенням довелось викликати працівників поліції для оформлення ДТП.

ОСОБА_1 в судове засідання, будучи своєчасно сповіщеним про місце та час розгляду справи не з`явився, причини неявки до суду не повідомив.

Відтак, в порядку положень ст. 268 КУпАП суд розглядає справу без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суддя прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному Законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Суддею встановлено, що належних, допустимих та достовірних доказів, які з достатністю вказували б на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП в матеріалах справи немає, не встановлені такі і судом в ході судового розгляду.

Так, до матеріалів справи на доведення вини ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 792559 від 09.10.2026, у якому зафіксовано факт залишення місця ДТП; схему місця ДТП; письмові поясненнями ОСОБА_1 від 09.10.2026; письмові пояснення свідка від 09.10.2026; письмові пояснення іншого учасника ДТП від 09.10.2026, який, зі змісту пояснень, визнав вину у скоєному ДТП за описаних у протоколі обставин; фото- та відеоматеріали.

Разом з тим, суддя зауважує, що досліджені докази не дають можливість зробити висновок про те, що ОСОБА_1 скоєно умисне залишення місце ДТП з метою приховання такої пригоди та обставин її вчинення.

Так, диспозицією ст. 122-4 КУпАП, яку інкриміновано ОСОБА_1 , передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 1.10 ПДР України, під залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди слід розуміти дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Тобто, з суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП характеризується наявністю виключно прямого умислу.

За змістом ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення вважається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Натомість, пояснення в судовому засіданні захисника Рагінкіна В.Л. свідчать про відсутність у нього умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а матеріали справи не містять доказів на спростування цих пояснень. До того ж, письмові пояснення іншого учасника ДТП свідчать про визнання ним своєї вини у скоєному.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Суддя зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, долучений до матеріалів справи, сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

При цьому, сам факт події дорожньо-транспортної пригоди і не залишення винної особи на місці, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки у даному випадку слід також встановити обставини, які свідчать про те, що це було свідомим та умисним діянням.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З огляду на положення ст.62 Конституції України, ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини, який притримується у своїх рішеннях правової позиції, за якою суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення у справі «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), приходжу до висновку, що направлені до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а почате підлягає закриттю в тому разі якщо, відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, після аналізу всіх доказів по справі, суд тлумачить усі сумніви на користь особи, яка притягається до відповідальності, та приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки прямих, безспірних і безсумнівних доказів його вини в ході судового засідання не здобуто та суду не надано, а тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 401, 122-4, 124, 247 п. 1, 283, 284, 294 КУпАП України, суддя,

постановив:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя Юрій ДЕМ`ЯНОВ