Вирок від 25 жовтня 2026 р. у справі №610/4265/24 — Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/4265/24

Провадження № 1-кп/610/33/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, в порядку спеціального судового провадження (in absentia), кримінальне провадження № 12022221080000722 від 11.11.2022 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, громадянки України, заміжньої, офіційно не працевлаштованої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце перебування не встановлено, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

24 лютого 2022 року о 05:00 годині, за наказом президента Російської Федерації (далі – РФ) ОСОБА_6 , РФ незаконно вторглась на територію України та здійснила збройний напад, застосовуючи збройні сили РФ (далі – зс РФ) та федеральну службу військ національної гвардії РФ.

Одним із першочергових етапів реалізації злочинного умислу щодо збройного нападу на державу Україна передбачалося здійснення вторгнення найбільш підготовлених та мобільних підрозділів зс РФ, у тому числі спеціального призначення, на територію держави Україна для організації силових захоплень та взяття під контроль будівель і споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади України з метою перешкоджання їх нормальній роботі та здійснення силового впливу на їх діяльність; блокування та взяття під контроль військових частин Збройних сил України (далі – ЗС України), Державної прикордонної служби України (далі – ДПС України), підрозділів Національної гвардії України (далі – НГ України) для перешкоджання їх законній діяльності щодо відсічі збройної агресії РФ, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості; перекриття та блокування авіаційного, транспортного та морського сполучення по території держави Україна з метою недопущення пересування військових підрозділів ЗС України та представників правоохоронних органів для протидії збройній агресії зс РФ; пошкодження військових об`єктів ЗС України, які мають важливе оборонне значення та об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено.

Так, після незаконного вторгнення на територію України зс РФ, тобто після 24.02.2022, у громадянки України ОСОБА_5 , яка перебувала на території Савинської ОТГ Ізюмського району Харківської області, тобто на території, яка знаходилась з 02.03.2022 під тимчасовою окупацією, виник кримінальний протиправний умисел, направлений на добровільне зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Зокрема, 23.06.2022 ОСОБА_5 добровільно уклала трудовий договір № 66-К з представником роботодавця в особі голови окупаційної тимчасової цивільної адміністрації м. Балаклія Харківської області ОСОБА_7 , що діяв на підставі наказу голови окупаційної Ізюмської тимчасової цивільної адміністрації № 002-К від 03.05.2022, про прийняття її на роботу на посаду "помощника начальника Савинского териториального отдела" у створеному державою-агресором РФ на тимчасово окупованій території незаконному органу влади, з місцем постійної роботи за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с-ще Савинці, вул. 20-ї Гвардійської дивізії,10.

Працюючи на займаній посаді з 23.06.2022 до 10.09.2022, тобто до деокупації с-ща Савинці ЗС України, ОСОБА_5 організовувала та проводила збори мешканців с-ща Савинці на яких обговорювалися питання щодо призначення на посади начальників Савинського територіального відділу, проводила наради з працівниками територіального відділу та надавала їм розпорядження щодо виконання певних робіт, займалась питанням підбору працівників та агітувала місцеве населення щодо працевлаштування до незаконного органу окупаційної влади, вирішувала питання щодо організації роботи відділу та його матеріально-технічного забезпечення, приймала участь у нарадах керівників відділів окупаційної влади в м. Балаклія Харківської області, тобто фактично здійснювала організаційно-розпорядчі функції у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Ізюмського району Харківської області.

ІІ. Стаття (частина статті) закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винною у вчиненні якого визнається ОСОБА_5 .

Діяння ОСОБА_5 кваліфікується за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території.

ІІІ. Позиція сторони захисту.

Відповідно до ст. 323 КПК України судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia), яка переховується від органів досудового розслідування та суду, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений в розшук.

Враховуючи зазначені обставини, обвинувачена не була допитана судом щодо пред`явленого їй обвинувачення. Судом здійсненні всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що до початку повномасштабного вторгнення зс РФ на територію України вона працювала у Савинській селищній раді Ізюмського району Харківської області на посаді начальника відділу комунального майна ЖКГ, благоустрою та транспорту. Під час окупації с-ща Савинці ворожими військами РФ, вона перебувала в селищі та займалася забезпеченням мешканців селища ліками в якості гуманітарної допомоги. З ОСОБА_5 вона знайома особисто, оскільки ОСОБА_5 також працювала в селищній раді на посаді начальника фінансового управління. Під час окупації с-ща Савинці зс РФ ОСОБА_5 зайняла посаду заступника або помічника незаконно призначеного голови селища. 02.05.2022 ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 та незаконним головою селища Шаповалом приїжджала до неї додому та цікавилися де зберігається господарський інвентар, що перебував на балансі селищної ради. Також ОСОБА_5 цікавилася де зберігається документація селищної ради. При цьому вона особисто сприймала ОСОБА_5 як представника окупаційної влади. Також пояснила, що особисто бачила ОСОБА_5 разом з представниками зс РФ.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснила, що в період окупації с-ща Савинці Ізюмського району Харківської області ворожими силами РФ вона перебувала в селищі та займалася збором списків мешканців для отримання гуманітарної допомоги від окупаційної влади. Вказані списки вона приносила 2-3 рази на тиждень до приміщення музичної школи де розміщувалися представники окупаційної влади, та передавала особисто ОСОБА_5 , яка на той час виконувала обов`язки заступника або помічника незаконно призначеного голови селища. Незаконним головою селища в той час був ОСОБА_11 , проте фактично всім керувала ОСОБА_5 . Після ОСОБА_11 незаконним головою селища була призначена ОСОБА_12 . Вона проводила зібрання, участь в яких також приймала ОСОБА_5 .

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 пояснила, що з 2015 року працює на посаді секретаря Савинської селищної ради. Разом з нею в селищній раді, на посаді начальника фінансового управління працювала ОСОБА_5 . На початку окупації селища вона разом з ОСОБА_5 ходили на роботу, роздавали мешканцям гуманітарну допомогу. Керівництво селищної ради рекомендувало всьому керівному складу ради залишити селище Савинці в період його окупації. Вона виїхала з селища 09 квітня 2022 року, але за сімейними обставинами змушена була повернутися 29 червня 2022 року. Після повернення до неї почали доходити чутки, що ОСОБА_5 співпрацює з окупаційною владою. Вона вирішила відвідати ОСОБА_5 і прийшла до неї додому. ОСОБА_5 вдома не виявилося, а її мати сказала, що вона на роботі в музичній школі. Також пояснила, що в період окупації селища Савинці в музичній школі розміщувався незаконний орган окупаційної влади.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 пояснила, що до повномасштабного вторгнення зс РФ на територію України вона працювала техпрацівником Савинського будинку культури. Будинок культури розміщувався на першому поверсі Савинської музичної школи, тому у неї були ключі від приміщення. Вона була знайома з ОСОБА_5 оскільки остання працювала головним бухгалтером в Савинській селищній раді. В період окупації сел. Савинці Ізюмського району Харківської області вона залишилася в селищі. Приблизно на початку травня 2022 року до неї додому приїхали ОСОБА_5 з чоловіком ОСОБА_9 і сказали їй віддати ключі від музичної школи і що тепер там буде розміщуватися селищна рада. Також ОСОБА_5 наказала їй приходити вранці в школу і прибирати приміщення інакше її "кинуть на підвал". Вона двічі на тиждень з 06 до 08 ранку прибирала приміщення музичної школи у якій розміщувалась селищна рада, яку створила окупаційна влада. В цій незаконній селищній раді працювала ОСОБА_5 ОСОБА_5 разом з головою ОСОБА_15 проводила наради з працівниками. Робоче місце ОСОБА_5 було в кабінеті де сиділа ОСОБА_15 .

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 пояснила, що мешкає в с-щі Савинці Ізюмського району Харківської області. В період окупації селища зс РФ старшою по їхній вулиці була призначена ОСОБА_17 . Проте згодом ОСОБА_17 не захотіла виконувати ці обов`язки і запропонувала їй її замінити. Вони разом пішли до ОСОБА_5 , яка працювала в незаконній селищній раді, і попросили замінити ОСОБА_17 та призначити старшою по вулиці її. В її обов`язки входило збирати списки мешканців для отримання гуманітарної допомоги. Також вона збирала списки пенсіонерів для отримання грошової допомоги. Вказані списки вона відносила в окупаційну селищну раду, яка розміщувалася в приміщенні музичної школи, та передавала безпосередньо ОСОБА_5 . Також вона неодноразово була присутня на зборах в селищній раді, які проводила у т.ч. ОСОБА_5 . На цих зборах також були присутні військові РФ. Під час зборів ОСОБА_5 надавала їм різного роду розпорядження щодо збору списків мешканців. Крім того ОСОБА_5 організовувала транспорт, яким пенсіонерів відвозили в м. Балаклія, де вони отримували матеріальну допомогу від РФ у розмірі 10 000 російських рублів.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18 пояснив, що до повномасштабного вторгнення зс РФ на територію України він працював разом з ОСОБА_5 в Савинській селищній раді. Під час окупації він залишився в селищі. Йому було відомо, що ОСОБА_5 почала співпрацювати з окупаційною владою. Одного разу він зустрів ОСОБА_5 на ринку і вона запропонувала йому йти працювати в окупаційну селищну раду, проте він відразу відмовився.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19 пояснив, що є мешканцем с-ща Савинці Ізюмського району Харківської області та до повномасштабного вторгнення окупаційних військ РФ на територію України працював юристом на КП ЖКГ "Савинське". Він особисто знайомий з ОСОБА_5 з 2015 року, оскільки остання займала посаду головного бухгалтера Савинської селищної ради. В березні 2022 року с-ще Савинці було окуповано ворожими військами РФ. Приблизно з середини квітня 2022 року в селищі почали діяти органи окупаційної влади, т.зв. адміністрація, які розміщувалися в приміщенні музичної школи. Йому стало відомо, що ОСОБА_5 пішла на співпрацю з окупаційною владою і зайняла посаду чи то головного бухгалтера, чи то начальника фінансового управляння окупаційної адміністрації. При цьому ОСОБА_5 проводила наради в адміністрації, вела фінансову документацію, керувала збором списків мешканців селища на отримання фінансової допомоги від РФ, зустрічалась з представниками окупаційної влади. Також ОСОБА_5 запрошувала мешканців селища на роботу в окупаційну адміністрацію.

Разом з тим, виходячи з принципу належності доказів, показання свідка ОСОБА_20 судом при ухваленні рішення не приймаються, оскільки вони не містять відомостей, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Крім того, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових та речових доказів, а саме:

- повідомленням Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України від 10.11.2022 № 17/5-5560нт про те, що під час проведення фільтраційних заходів у с-щі Савинці Харківської області отримано інформацію стосовно громадянки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в період тимчасової окупації сел. Савинці Харківської області активно співпрацювала з окупаційною владою та займала посаду заступника начальника Савинського відділу. При цьому, на вказаній посаді ОСОБА_5 виконувала організаційно-розпорядчі функції, а саме: проводила наради та збори місцевих мешканців, доводила вимоги окупантів під час отримання гуманітарної допомоги, а також відповідала за грошове забезпечення працівників Савинського відділу, призначених окупантами. Вказане повідомлення стало підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12022221080000722 від 11.11.2022 (Т. 1 а.с. 35, 207);

- протоколом огляду місця події від 24 січня 2024 року та фототаблицею до нього приміщення Савинської дитячої музичної школи, розташованого за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с-ще Савинці, вул. 20 Гвардійської Дивізії, буд. 10, у якому розміщувалися представники окупаційної адміністрації (Т. 1 а.с. 208-210);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 25.12.2023, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 19.12.2023, під час якого у СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУУНП в Харківській області було вилучено копії таких документів: "Распоряжение № 01-к" б/д за підписом ОСОБА_7 ; протокол огляду місця події від 14-15, 17 вересня 2022 року приміщення Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області; постанова про визнання речовими доказами від 19.09.2022; ухвала суду № 1-кс/185/1576/22 від 22.09.2022; протоколи оглядів речових доказів від 28.09.2022, 03.10.2022, 05.10.2022, та оригінали: "Трудовой договор № 66-К от 23 июня 2022, ОСОБА_5 принимается на работу в ВГА г. Балаклея на должность помощника начальника Савинского териториального отдела"; "Копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_5 "; "Копія паспорта громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 " (Т. 1 а.с. 213-214);

- копією протоколу огляду місця події від 14-15, 17 вересня 2022 року приміщення Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області, розташованого за адресою: Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Героїв України (кол. Жовтнева), буд. 18, під час якого було виявлено і вилучено документацію окупаційної адміністрації держави-агресора, зокрема оригінал зазначеного вище Трудового договору № 66-К від 23 червня 2022 року, копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_5 та копії паспорта громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т.1 а.с. 215-228, 231-235, 236-245, Т. 2 а.с. 1-12);

- оригіналом трудового договору № 66-К від 23 червня 2022 року, згідно якого ОСОБА_5 була прийнята на роботу у так звану Тимчасову цивільну адміністрацію Харківської області на посаду помічника начальника Савинського територіального відділу. Цим договором були визначені строк його дії, права та обов`язки сторін, режим робочого часу та часу відпочинку, оплата праці, пільги, гарантії та компенсації, а також відповідальність сторін та порядок зміни і припинення трудового договору. Вказаний договір містить підпис ОСОБА_5 . Від імені окупаційної адміністрації держави-агресора договір підписав голова так званої Тимчасової цивільної адміністрації м. Балаклія Харківської області ОСОБА_7 . Договір також містить печатку окупаційної адміністрації держави-агресора та підпис ОСОБА_5 про отримання другого екземпляру договору (Т. 2 а.с. 13-16);

- довідкою ДПС України №19-75439/18/24-Вих від 31.10.2024 про те, що відомостей щодо перетинання державного кордону України громадянкою України ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 24.02.2022 по 29.10.2024 в базі даних "Відомості про осіб. які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території" не виявлено (Т. 2, а.с. 22).

V. Мотиви суду.

Вирішуючи питання про винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину, а також про правову кваліфікацію її дій суд враховує, що відповідно до статей 2 та 5 Конституції України територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою та право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу. Відповідно до ст. 69 Конституції України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум.

Питання про зміну території або конституційного ладу в Україні вирішуються виключно на всеукраїнському референдумі, який може бути призначений тільки Верховною Радою України, при цьому остання не надавала свого дозволу на проведення всеукраїнського референдуму щодо зміни меж території України та конституційного ладу в України.

Відповідно до ст. 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Згідно ст. 2 Конституції України, суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Відповідно до ст. 5 Конституції України, Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні, основні засади якого визначено в розділах І, III, XIII Конституції України, належить виключно народові. Тобто, тільки народ має право безпосередньо, шляхом всеукраїнського референдуму визначати конституційний лад в Україні, який закріплюється Конституцією України, а також змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного Закону України в порядку, встановленому його розділом XIII.

Згідно ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Стаття 8 Конституції України визначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Також судом враховано, що відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_5 як підозрюваної та обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.

Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення розгляду за процедурою in absentia, суд виходив із того, що інкримінований обвинуваченій злочин, передбачений ч. 5 ст. 111-1 КК України, та її поведінка підпадали під вимоги, зазначені у ч. 2 ст. 297-1 КПК України.

15.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України (Т. 1 а.с. 39-42) про що опубліковано в газеті "Урядовий кур`єр" № 37 (7697) від 20.02.2024 та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (Т. 1 а.с. 39-64).

Згідно з постановою слідчого СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області від 29 лютого 2024 року, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, громадянку України ОСОБА_5 оголошено у розшук (Т. 1 а.с. 65-68).

Ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 04.03.2024 надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (Т. 1 а.с. 73-74).

За повідомленням Державної прикордонної служби України № 19-75439/18/24-Вих від 31.10.2024 відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянкою України ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період 24.02.2022 по 29.10.2024 в Базі даних не виявлено (Т. 2, а.с. 22).

Ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 11.09.2024 повторно надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (Т. 1 а.с. 85-92).

29.10.2024 ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022221080000722 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, про що було розміщено відповідне повідомлення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження – в газеті "Урядовий кур`єр" № 222 (7882) від 01.11.2024 та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (Т. 2 а.с. 208-224).

12.11.2024 було завершено проведення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022221080000722 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, про що було розміщено відповідне повідомлення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження – в газеті "Урядовий кур`єр" № 226 (7886) від 07.11.2024 та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора одночасно з повістками про виклик ОСОБА_5 до слідчого (Т. 2 а.с. 225-240).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 46 КПК України, ст. 42 КПК України, п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України та ч. 2 ст. 297-5 КПК України реалізацію прав підозрюваного (обвинуваченого) здійснювала його захисник – адвокат ОСОБА_4 , яка отримувала необхідні процесуальні документи, знайомилася з матеріалами кримінального провадження (Т. 1 а.с. 115-119, Т. 2 а.с. 207, 241, 242).

Крім цього, згідно з ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 05.02.2025 (Т. 1 а.с. 177-178) відносно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне судове провадження, про що обвинувачена була повідомлена шляхом розміщення відповідного повідомлення в газеті "Урядовий кур`єр" № 33 (7958) від 13.02.2025 та на офіційному сайті Балаклійського районного суду Харківської області (Т. 1 а.с. 185 зворот, 190). У судовому засіданні приймав участь захисник – адвокат ОСОБА_4 , яка була захисником на стадії досудового розслідування і обізнана з матеріалами кримінального провадження.

Важливо звернути увагу, що судом також вживалися заходи про виклик обвинуваченої для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим на кожне судове засідання остання викликалася у порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковані у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та їх електронних версіях на сайтах https://ukurier.gov.ua/uk/about/, https://www.golos.com.ua/#google_vignette, у розділах "Оголошення: виклики в суд", а також на офіційному сайті Балаклійського районного суду Харківської області (Т. 1 а.с. 17 зворот, 22; Т. 1 а.с. 27 зворот, 32; Т. 1 а.с. 183 зворот, 191 зворот; Т. 1 а.с. 199 зворот, 205; Т. 2 а.с. 64 зворот, 68; Т. 2 а. с. 75 зворот, 81; Т. 2 а.с. 90 зворот, 102; Т. 2 а.с. 120 зворот, 155; Т. 2 а.с. 194 зворот, 199; Т. 2 а.с. 205 зворот, 247). Будь-які клопотання від обвинуваченої на адресу суду не надходили.

Захисник обвинуваченої здійснювала активні дії, спрямовані на захист обвинуваченої: приймала участь у допиті свідків та дослідженні доказів, звертала увагу суду на роль обвинуваченої у вчиненому злочині, виступала у дебатах та заперечувала як винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованого йому злочину загалом, так і запропоновану прокурором міру покарання.

Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення під час проведення досудового розслідування і судом під час судового провадження були вжиті всі, передбачені законом заходи, які були можливі з урахуванням воєнного стану та триваючої широкомасштабної збройної агресії РФ проти України, щодо дотримання прав обвинуваченої ОСОБА_5 , її належне представництво в суді та поінформованість про час і місце судового розгляду в Балаклійському районному суді Харківської області.

Порушень процесуального законодавства під час цього кримінального провадження, які були б підставою для визнання доказів недопустимими, суд не встановив.

Суд визнає, що свідки у даному кримінальному провадженні дали суду правдиві показання, які є логічними та послідовними, відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та іншими доказами по справі, дослідженими судом.

Оцінюючи досліджені судом документи, суд визнає їх належними, такими, що прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, зокрема час, місце спосіб вчинення інкримінованого обвинуваченій злочину, та допустимими, так як досліджені судом докази отримані в порядку встановленому КПК України, при їх отриманні не було допущено істотних порушень прав та свобод людини гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Доводи сторони захисту про недоведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину суд вважає безпідставними. Вказані доводи були спростовані в судовому засіданні сукупністю зазначених вище належних та допустимих доказів на підставі яких судом були встановлені всі фактичні обставини справи та які суд вважає достатніми. Так, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 прямо вказали на ОСОБА_5 як на особу, яка в період окупації с-ща Савинці Ізюмського району Харківської області пішла на співпрацю з представниками окупаційної влади та займала посаду помічника начальника Савинського територіального відділу в окупаційній адміністрації, при цьому виконувала відповідні організаційно-розпорядчі функції, зокрема, керувала різними напрямками діяльності відділу, призначала відповідальних осіб за такими напрямками, ставила їм завдання, надавала розпорядження, контролювала виконання робіт, проводила наради з підлеглими працівниками, організовувала діяльність щодо збору списків мешканців на отримання допомоги від окупаційної влади тощо.

Твердження захисника про відсутність доказів зайняття ОСОБА_5 посади помічника начальника Савинського територіального відділу в окупаційній адміністрації держави-агресора та фактичного виконання нею організаційно-розпорядчих функцій, суд вважає також безпідставними. Такі доводи сторони захисту були спростовані в судовому засіданні як зазначеними вище показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_22 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , так і письмовими доказами, зокрема оригіналом Трудового договору № 66-К від 23.06.2022, відповідно до якого ОСОБА_5 було прийнято на роботу в так звану Тимчасову цивільну адміністрацію м. Балаклія Харківської області на посаду помічника начальника Савинського територіального відділу. Як було встановлено, вказаний договір містить підпис ОСОБА_5 . Від імені окупаційної адміністрації держави-агресора договір підписав голова так званої Тимчасової цивільної адміністрації м. Балаклія Харківської області ОСОБА_7 . У договорі також наявні печатка окупаційної адміністрації держави-агресора та підпис ОСОБА_5 про отримання другого примірника договору.

Можливі розбіжності у показаннях свідків щодо точної дати і часу подій, а також посади, яку займала ОСОБА_5 , на думку суду, пов`язані з особливістю суб`єктивного сприйняття часу кожною людиною і давністю подій, а також необізнаністю свідків щодо точного найменування посади ОСОБА_5 . Разом з тим, свідки точно вказали, які саме функції виконувала ОСОБА_5 та яке положення займала в окупаційній адміністрації.

Вирішуючи питання про правову кваліфікацію дій обвинуваченої ОСОБА_5 та про наявність в діях останньої складу інкримінованого їй злочину, суд враховує таке.

Безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України "Колабораційна діяльність" є правовідносини у сфері національної безпеки України.

З об`єктивної сторони вказаний злочин здійснюються виключно шляхом активної поведінки – дії.

При цьому, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, виражається, зокрема, у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Із суб`єктивної сторони вказаний злочин характеризуються прямим умислом.

Суб`єктом злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, є громадянин України.

Як встановлено під час судового розгляду, ОСОБА_5 , будучі громадянкою України, у період часу з 23.06.2022 по 10.09.2022, перебуваючи у тимчасово окупованому с-щі Савинці Ізюмського району Харківської області, маючи умисел на допомогу державі-агресору та її незаконним органам, створеним на тимчасово окупованій території, з метою завдання шкоди Україні, з особистих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно зайняла посаду помічника начальника Савинського територіального відділу в окупаційній адміністрації держави-агресора – так званій тимчасовій цивільній адміністрації м. Балаклія Харківської області та, обіймаючи вказану посаду, виконувала організаційно-розпорядчі функції.

Так, організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) – це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , як помічник начальника Савинського територіального відділу, фактично виконувала функції притаманні заступнику начальника, а саме: керувала різними напрямками діяльності відділу, здійснювала керівництво трудовим колективом, проводила наради, надавала розпорядження підлеглим та контролювала їх виконання, організовувала діяльність відповідальних за збори списків мешканців осіб, керувала діяльністю щодо різного роду виплат окупаційною владою тощо, що є виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

Розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, та проаналізувавши ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про їхню достатність для визнання ОСОБА_5 винуватою в інкримінованому їй злочині та кваліфікує її дії за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Оцінивши дослідженні докази в їх сукупності, вину обвинуваченої по даній кваліфікації, суд вважає доведеною.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та наявні дані про особу обвинуваченої, її вік та соціальне положення, а також обставини, що передували вчиненню обвинуваченою злочину та обставини безпосередньо під час вчинення злочину.

Вивченням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_5 встановлено, що вона раніше не судима, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченій, в межах санкції кримінального закону, що передбачає відповідальність за вчинене, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу обвинуваченої, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та наявність обтяжуючої покарання обставини, конкретні обставини справи, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 та попередження нових кримінальних правопорушень призначити їй покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, юридичних особах публічного права та органах, що надають публічні послуги та з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

Суд вважає, що вказані покарання відповідають вимогам справедливості при застосуванні покарання і відображають співмірність злочину та кари, і тільки такі покарання є необхідними й достатніми для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів як нею особисто, так і іншими особами.

З метою забезпечення виконання вироку, суд вважає за необхідне, до набрання вироком законної сили, застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Харківській слідчий ізолятор".

Цивільний позов не заявлений.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 371, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання – 6 (шість) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, юридичних особах публічного права та органах, що надають публічні послуги на строк 15 (п`ятнадцять) років та з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту її фактичного затримання в порядку звернення даного вироку до виконання.

Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Харківській слідчий ізолятор", до набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі, а саме письмові докази, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили – залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 400 КПК України, якщо апеляційну скаргу подану обвинуваченим, щодо якого ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених статтею 138 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.

Інформацію про ухвалений вирок опублікувати в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження – в газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційному веб-сайті Балаклійського районного суду Харківської області.

Головуючий – суддяОСОБА_1