Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №523/21893/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Суд: Пересипський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №523/21893/26

Суддя: Ружицький В. В.

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/21893/26

Провадження №1-кп/523/2004/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

06.10.2026 м. Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді – ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , розглянувши обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні за № 12026164490000054 від 03.03.2026 року відносно:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Градениці, Біляївського р-ну, Одеської обл., з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, без зареєстрованого місця мешкання, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого за ч. 1 ст.309 КК України

ВСТАНОВИВ:

03.03.2026 приблизно о 16:30 год., ОСОБА_3 проходячи по вулиці Лесі Українки міста Одеси, знайшов на землі згорток в ізолюючій стрічці синього кольору. Піднявши та розгорнувши вказаний згорток ОСОБА_3 побачив, що всередині даного згортку знаходився 1 (один) прозорий полімерний зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору.

Зробивши висновок, що всередині зіп-пакету міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено та достовірно знаючи її властивості, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», не маючи спеціального дозволу, поклав вказаний полімерний зіп-пакет до лівої кишені своїх спортивних штанів, одягнених на ньому, тим самим, незаконно придбав та почав незаконно зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено до 17:55 год. 03.03.2025 включно, з метою особистого вживання без мети збуту.

Надалі, 03.03.2025, в період часу з 17:55 год. по 18:02 год., співробітниками поліції проведено огляд місця події, за адресою: м. Одеса, вул. Лесі Українки навпроти буд. 86, під час якого у ОСОБА_3 виявлено та вилучено порошкоподібну речовину білого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1он), масою 0,434 г.

Крім того, 29.05.2026 приблизно о 12:00 год., ОСОБА_3 , перебуваючи біля залізничного вокзалу м. Одеси, придбав у малознайомого чоловіка, анкетні дані якого йому не відомі, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1он), яка знаходилась в згортку купюри номіналом «20 гривень», сплативши грошові кошти готівкою у розмірі 150 гривень.

Після чого, ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», не маючи спеціального дозволу, поклав раніше придбану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1он) до правої кишені своїх штанів, тим самим незаконно придбав та почав незаконно зберігати при собі до 22:50 год. 29.05.2026 включно, з метою особистого вживання без мети збуту.

Надалі, 29.05.2026, в період часу з 22:50 год. по 22:57 год., співробітниками поліції проведено огляд місця події, за адресою: м. Одеса, вул. Жоліо Кюрі навпроти буд. 12, під час якого у ОСОБА_3 виявлено та вилучено кристалічну речовину світло-бежевого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1он), масою 0,191 г.

До обвинувального акту додані:

- письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;

- матеріали досудового розслідування.

Як видно з наданих матеріалів, до ОСОБА_3 не застосовувалось затримання під час виявлення вчинення ним кримінального проступку.

Ураховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Діючи відповідно до вимог ч. 2 ст. 17, ст. 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акта вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що 03.03.2026 приблизно о 16:30 год., ОСОБА_3 , проходячи по вулиці Лесі Українки міста Одеси, більш точне місце у ході досудового розслідування не встановлено, знайшов на землі згорток в ізолюючій стрічці синього кольору. Піднявши та розгорнувши вказаний згорток ОСОБА_3 побачив, що всередині даного згортку знаходився 1 (один) прозорий полімерний зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору.

Зробивши висновок, що всередині зіп-пакету міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено та достовірно знаючи її властивості, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», не маючи спеціального дозволу, поклав вказаний полімерний зіп-пакет до лівої кишені своїх спортивних штанів, одягнених на ньому, тим самим, незаконно придбав та почав незаконно зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено до 17:55 год. 03.03.2025 включно, з метою особистого вживання без мети збуту.

Надалі, 03.03.2025, в період часу з 17:55 год. по 18:02 год., співробітниками поліції проведено огляд місця події, за адресою: м. Одеса, вул. Лесі Українки навпроти буд. 86, під час якого у ОСОБА_3 виявлено та вилучено порошкоподібну речовину білого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1он), масою 0,434 г.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, 29.05.2026 приблизно о 12:00 год., ОСОБА_3 , перебуваючи біля залізничного вокзалу м. Одеси (більш точна адреса в ході досудового розслідування не встановлена), придбав у малознайомого чоловіка, анкетні дані якого йому не відомі, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1он), яка знаходилась в згортку купюри номіналом «20 гривень», сплативши грошові кошти готівкою у розмірі 150 гривень.

Після чого, ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», не маючи спеціального дозволу, поклав раніше придбану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1он) до правої кишені своїх штанів, тим самим незаконно придбав та почав незаконно зберігати при собі до 22:50 год. 29.05.2026 включно, з метою особистого вживання без мети збуту.

Надалі, 29.05.2026, в період часу з 22:50 год. по 22:57 год., співробітниками поліції проведено огляд місця події, за адресою: м. Одеса, вул. Жоліо Кюрі навпроти буд. 12, під час якого у ОСОБА_3 виявлено та вилучено кристалічну речовину світло-бежевого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1он), масою 0,191 г.

Встановлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Отже, саме з підстав викладеного, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 встановлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання останнього щире каяття та відсутність обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.

Суд вважає, що підстави застосування ст. 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки, як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості, як у потерпілого, так і суспільства.

Згідно з приписами ст. 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50, 65 КК, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається, як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень, як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, особистості обвинуваченого який раніше не судимий, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, відсутності в обвинуваченого сталого матеріального стану, обставини, що пом`якшує покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо, шляхом призначення обвинуваченому покарання у вигляді пробаційного нагляду.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відповідно до ст. 124 КПК України слід покласти на обвинуваченого.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання виді пробаційного нагляду строком на 1 ( один ) рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 - не обирати.

Речові докази психотропну речовину знищити.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ч. 1 ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Держави судові витрати на залучення експерта у розмірі 12087,44 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя : ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua