Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №607/22605/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №607/22605/26

Суддя: Царук І. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2026 Справа №607/22605/26 Провадження №3/607/6195/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., розглянувши матеріали справ, які надійшли з Відділу поліції №2 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

10.10.2026 о 01 год. 05 хв. в с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області по вул. І. Франка водій ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами та протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, повторно керував транспортним засобом марки та моделі «Ford Fiesta», номерний знак НОМЕР_2 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги пункту 2.1. а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Окрім того, 10.10.2026 о 01 год. 05 хв. в с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області по вул. І. Франка водій ОСОБА_1 , будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, керував транспортним засобом марки та моделі «Ford Fiesta», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці; зіниці очей, які не реагують на світло; неприродна блідість обличчя. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи, що по даним матеріалам про адміністративні правопорушення притягується до адміністративної відповідальності одна і та ж особа, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті, провадження у справах про адміністративні правопорушення №607/22605/26 (провадження №3/607/6195/2026) та №607/22608/26 (провадження №3/607/6198/2026) щодо ОСОБА_1 підлягають об`єднанню в одне провадження.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справ, що стверджується даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №793278 та серії ЕПР1 №793301 від 10.10.2026, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 знав, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, щодо нього розглядатимуться Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 23.10.2026 о 11 год. 30 хв., ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, із заявою про відкладення розгляду справ не звертався.

Також на офіційному сайті Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення справ щодо ОСОБА_1 до розгляду, до моменту розгляду цих справ були зазначені дата, час та місце їх слухання.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи достеменно обізнаним про дату, час та місце розгляду справ щодо нього, не повідомивши причин своєї неявки, в судове засідання не з`явився, клопотань по відкладення розгляду справ не надав, беручи до уваги принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, вважаю за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.

При прийнятті рішення про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя також враховує положення ч. 2 ст. 268 КУпАП, згідно з якими адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП не відносяться до правопорушень, по яким є обов`язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху, які встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Згідно з пунктом 2.1. а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Частиною 3 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є грубим умисним порушенням вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказана норма Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735.

Відповідно до пункту 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За змістом пункту 4 розділу І вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно з пунктом 12 розділу ІІ зазначеної Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 10 вказаного Порядку огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Зазначені положення Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду кореспондуються із положеннями пункту 8 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з якими огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини.

Отже, з аналізу зазначених вище норм вбачається, що огляд водія транспортного засобу на стан наркотичного сп`яніння здійснюється лише у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров`я, куди поліцейський забезпечує доставлення особи, щодо якої у нього є підстави вважати, що вона перебуває у стані наркотичного сп`яніння згідно із виявленими у неї ознаками такого сп`яніння.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, а саме даними, що містяться у:

- протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №793278 та серії ЕПР1 №793301 від 10.10.2026, складених у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, де викладені обставини вчинення адміністративних правопорушень, які ставляться у провину ОСОБА_1 , з долученими до них оптичними носіями інформації – DVD-R дисками із відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції;

- копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №8024688 від 10.10.2026, згідно з якою 10.10.2026 о 01 год. 05 хв. в с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області по вул. І. Франка, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки та моделі «Ford Fiesta», номерний знак НОМЕР_2 , порушив вимоги пункту 9.2. «б» Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП;

- довідці т.в.о. заступника начальника ВП №2 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Вишовського С., згідно з якою посвідчення водія серії НОМЕР_3 було вилучене у ОСОБА_1 ;

- копії постанови судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.04.2026 у справі №607/8377/26, яка набрала законної сили 18.05.2026, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років;

- направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, відповідно до якого у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя; поведінка, яка не відповідає обстановці; звужені зіниці; порушення мови, у зв`язку з чим ОСОБА_1 10.10.2026 о 02 год. 05 хв. було направлено на огляд у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР;

- рапорті інспектора СРПП ВП №2 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Клачинського А. від 10.10.2026, згідно з яким 10.10.2026 близько 01 год. 05 хв. в с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області по вул. І. Франка було здійснено зупинку автомобіля марки та моделі «Ford Fiesta», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням ним Правил дорожнього руху, при спілкуванні з яким в останнього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці; поведінка, яка не відповідає обстановці; неприродна блідість обличчя; порушення мови, у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, від чого ОСОБА_1 відмовився.

Також суддя враховує, що зі змісту долученої до матеріалів справи копії постанови судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.04.2026 у справі №607/8377/26 вбачається, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5959572 від 17.10.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Крім того, згідно з постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.11.2025 у справі №607/22220/25, яка згідно з даними ЄДРСР набрала законної сили 08.12.2025 та посилання на яку міститься у долученій до матеріалів справи копії постанови судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.04.2026 у справі №607/8377/26, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (https://reyestr.court.gov.ua/Review/131616750).

Надаючи оцінку вказаним доказам, суддя вважає їх такими, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому судом такі приймаються до уваги. На думку судді, зазначені докази підтверджують як послідовність та хронологію подій, які відбувались за участю водія ОСОБА_1 , так і обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді даної справи.

Приймаючи рішення, суддя враховує, що керуючи транспортним засобом, ОСОБА_1 повинен розуміти правовий статус водія та виконувати обов`язки водія, встановлені правилами дорожнього руху, в тому числі пунктом 2.5. Правил дорожнього руху. Оскільки ОСОБА_1 , будучи двічі протягом року підданим адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, не виконав вимоги вказаного пункту ПДР, відносно нього працівником поліції законно та обґрунтовано було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Отже, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу висновку, що в діях водія ОСОБА_1 , які мали місце 10.10.2026 о 01 год. 05 хв. в с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області по вул. І. Франка, наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння; повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка є позбавленою права керування транспортними засобами, а тому ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.

Обставин, які б спростовували зазначений висновок та були підставами для закриття провадження в справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

При прийнятті рішення також враховую й те, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом взяти участь в судовому засіданні та надати суду пояснення та/або заперечення щодо викладених у складених відносно нього протоколах обставин.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 згідно зі ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Строк накладення адміністративного стягнення, визначений положеннями ст. 38 КУпАП, на момент розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП не закінчився.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, відповідно до положень ст. ст. 34, 35 КУпАП, суддею не встановлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Як видно, у даному випадку більш серйозним правопорушенням з числа вчинених ОСОБА_1 є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, яке передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, що вказує на необхідність накладення стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративного арешту на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративного арешту на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Отже, враховуючи характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень у сфері транспорту, зокрема адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, яке є грубим порушенням Правил дорожнього руху та має значну суспільну небезпеку, як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху, дані про його особу, який раніше неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, ступінь вини, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, передбачене санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.

Вирішуючи питання щодо обсягу застосованого стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суддя враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП у разі, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Згідно з долученою до матеріалів справи копією постанови судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.04.2026 у справі №607/8377/26, яка набрала законної сили 18.05.2026, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Таким чином, невідбута ОСОБА_1 частина адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами станом на день судового розгляду вказаної справи складає 9 років 6 місяців 22 дні.

З огляду на викладене, до застосованого щодо ОСОБА_1 цією постановою адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, слід приєднати невідбуту частину стягнення за постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.04.2026 у справі №607/8377/26 у виді 9 років 6 місяців 22 днів позбавлення права керування транспортними засобами та призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 19 років 6 місяців 22 дні.

Таке стягнення, на переконання суду, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Для застосування іншого виду адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме у виді адміністративного арешту, яке є більш суворим у порівнянні з адміністративним стягненням у виді штрафу, у вказаному випадку достатніх підстав не убачається.

Крім того, враховуючи відсутність у матеріалах справи відомостей про наявність у приватній власності ОСОБА_1 транспортних засобів, суддя не знаходить підстав для прийняття рішення у даній справі про конфіскацію транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, згідно з якими судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить 665,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 27, 30, 33-36, 40-1, 245, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №607/22605/26 (провадження №3/607/6195/2026) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та №607/22608/26 (провадження №3/607/6198/2026) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, об`єднаній справі присвоїти №607/22605/26.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та без конфіскації транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, застосованого до ОСОБА_1 цією постановою, приєднати невідбуту частину стягнення за постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.04.2026 у справі №607/8377/26, яка набрала законної сили 18.05.2026, у виді 9 (дев`яти) років 6 (шести) місяців 22 (двадцяти двох) днів позбавлення права керування транспортними засобами та призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення за вчинені адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 19 (дев`ятнадцять) років 6 (шість) місяців 22 (двадцять два) дні та без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративних правопорушень з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню подвійний штраф в розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102000 (сто дві тисячі) гривень та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

СуддяІ. М. Царук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua