Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №607/22014/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №607/22014/26

Суддя: Воробель Н. П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.10.2026 Справа №607/22014/26 Провадження №3/607/6042/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли від Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , військовослужбовець,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №782171 від 27.09.2026, 27.09.2026 о 00:30 в м. Тернополі, вул. Торговиця, 5, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Volkswagen Touareg, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Алкотест 6820, результат позитивний 0,72% проміле, з результатом згоден, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху (далі – ПДР).

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Враховуючи викладене, відповідно до ст. 268 КУпАП справу слід розглянути у відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю за необхідне зазначити таке:

згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.9.а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження водіями огляду на такий стан врегульований ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція).

Згідно з п.п. 2, 3 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я) (п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції).

Аналогічні за змістом положення містяться у ст. 266 КУпАП, якою визначено підстави та порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння, а також процедуру проведення їх огляду на стан алкогольного сп`яніння.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненому до матеріалів справи долучено такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №782171 від 27.09.2026;

- роздруківку тесту приладу «Drager Alcotest 6820» від 27.09.2026;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.09.2026;

- рапорт ПОГ СВГ ВППП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області В. Погодича від 27.09.2026;

- документи, що підтверджують технічні характеристики та проходження повірки газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», за допомогою якого проводився огляд на стан алкогольного сп`яніння;

- копію військового квитка;

- копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7951259 від 27.09.2026 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП;

- довідку, видану 08.10.2026 Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області, про те, що згідно даних ІКС «ІПНП» гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія на території України не видавалось. Ймовірно видавалося посвідчення водія іноземного зразка за № НОМЕР_2 (країна Бразилія);

- відеозапис, що міститься на оптичному носії DVD-R, із нагрудного відеореєстратора працівника поліції, на якому зафіксовано момент виявлення ОСОБА_1 біля автомобіля Volkswagen Touareg. На запитання працівника поліції, чи розмовляє він українською мовою, ОСОБА_2 англійською мовою повідомив, що ні, розмовляє англійською мовою. Встановлено, що ОСОБА_2 є іноземцем. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_2 спочатку відмовився, а потім погодився. Надалі він пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора, результат якого становив 0,72‰. За вказівкою працівника поліції ОСОБА_2 проставив свої підписи у роздруківці тесту приладу «Drager Alcotest 6820», акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та протоколі про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вони не можуть бути покладені в основу висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.

Судом установлено, що ОСОБА_2 є іноземцем та не володіє українською мовою, що безпосередньо підтверджується дослідженим судом відеозаписом.

Так, ОСОБА_2 прямо повідомив працівникам поліції, що не розуміє української мови та просив спілкуватися з ним англійською. З відеозапису вбачається, що працівник поліції усвідомлював наявність мовного бар`єра та намагався порозумітися з ним шляхом спілкування англійською мовою, а також за допомогою мобільного телефону з функцією перекладу.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_2 не володів українською мовою в обсязі, достатньому для належного розуміння змісту процесуальних дій та документів, що складалися щодо нього. При цьому перекладач під час проведення огляду, роз`яснення прав та оформлення процесуальних документів не залучався, у зв`язку з чим не було належним чином забезпечено можливість ОСОБА_1 зрозуміти повідомлену йому юридично значущу інформацію, зокрема щодо результатів огляду на стан сп`яніння, можливості його проходження у закладі охорони здоров`я, а також змісту документів, які надавалися йому для підпису.

За таких обставин саме по собі зазначення у протоколі про те, що ОСОБА_2 погодився з результатом огляду, не може беззастережно підтверджувати усвідомлене волевиявлення особи, оскільки матеріалами справи не доведено, що він розумів зміст відповідних пропозицій, документів та правових наслідків своїх дій.

Також суд враховує, що ОСОБА_2 проставив підписи у роздруківці тесту приладу «Drager Alcotest 6820», акті огляду та протоколі про адміністративне правопорушення. Однак сам факт наявності підпису особи, яка не володіє мовою провадження, не підтверджує того, що така особа розуміла зміст документа, під яким поставила підпис, якщо належного перекладу його змісту не забезпечено.

Отже, суд не може виходити виключно з формального факту наявності підписів ОСОБА_1 у процесуальних документах, не встановивши, що відповідні документи та процесуальні дії були йому фактично зрозумілі.

Таким чином, з огляду на встановлені порушення права ОСОБА_1 на перекладача та недотримання встановленого законодавством порядку проведення огляду на стан сп`яніння, наявні у справі докази є недостатніми для доведення його вини у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до переконання, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 36, 245, 247, 251, 252, 254, 255, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановила:

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

СуддяН. П. Воробель

Оригінал: reyestr.court.gov.ua