Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №607/22443/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2026 Справа №607/22443/25 Провадження №2/607/2498/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

27 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» АТ «А-Банк» звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № А430СТ155101339823

від 14 жовтня 2024 року в розмірі 31 767,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг та підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». Надалі, 14 жовтня 2024 року, між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір

№ А430СТ155101339823 (далі – Договір), відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 26 950 грн строком на 36 місяців, тобто до 13 жовтня 2027 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 75 % річних та комісії у розмірі 0,00 грн. Однак відповідач належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором не виконував, унаслідок чого станом на 25 жовтня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі

31 767,71 грн.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач – ОСОБА_1 – своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), не скористався.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху.

14 листопада 2025 року позивач через підсистему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків. Відтак, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у належній процесуальній формі висловив позицію про розгляд справи без участі сторони позивача та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами вручення (надсилання) поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повторно в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року (справа № 760/25978/13-ц) зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання дає підстави вважати судову повістку врученою в день проставлення такої відмітки у поштовому повідомленні.

Тож суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, що узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 01 жовтня 2020 року (справа № 361/8331/18), відповідно до якого підставою для відкладення розгляду справи є не відсутність її учасників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин відповідно до статей 223, 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

21 листопада 2022 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», у якій погодився, що вона разом з Умовами та правилами становить договір про надання банківських послуг. Анкета-заява також містить погодження використання удосконаленого електронного підпису та визнання його аналогом власноручного підпису (а.с. 9).

Того ж дня відповідач підписав заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, за якою йому відкрито поточний рахунок. Строк кредитування визначено у 240 місяців, пільговий період – до 62 днів, процентну ставку після його закінчення –

3,4 % на місяць. Погашення здійснюється щомісяця до останнього дня поточного місяця в розмірі не менше 4 % заборгованості, не менше нарахованих процентів та не менше 100 грн, але не більше повного розміру заборгованості (а.с. 9 зворотна сторона, 10).

14 жовтня 2024 року ОСОБА_1 електронним підписом підписав заяву клієнта про надання послуги «Швидка готівка» № А430СТ155101339823, паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, та отримав строковий кредит у сумі 26 950 грн на строк 36 місяців, процентна ставка (фіксована) – 75 %, платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту

№ 5169-1551-2908-9049 (а.с. 10 зворотна сторона, 14).

Згідно з пунктом 18 вказаної Заяви, відповідач погодився з тим, що ця заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «А-Банк» при наданні банківських послуг, таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту становить Договір та підтверджує, що він ознайомлений з умовами та правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «А-Банк», таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

З меморіального ордеру № TR.40608794.31296.69600 від 14 жовтня 2024 року вбачається, що позивачем на рахунок відповідача було перераховано кошти в сумі 26 950 грн; призначення платежу: видача кредиту згідно договору № А430СТ155101339823 від 14 жовтня 2024 року (а.с. 15).

Банківська виписка за рахунком за період із 14 жовтня 2024 року до 24 жовтня 2025 року відображає нарахування заборгованості за кредитом (а.с. 15 зворотна сторона, 16).

За розрахунком Банку станом на 25 жовтня 2025 року заборгованість за Договором становить 31 767,71 грн, з яких: 24 759,21 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 6 714,27 грн – загальний залишок заборгованості за процентами; 294,23 грн – заборгованість за пенею (а.с. 14 зворотна сторона).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

2.1. Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України; далі – ЦК України).

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 статті 3 ЦК України).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

За статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов, шляхом пропозиції укласти договір (оферти) та прийняття такої пропозиції (акцепту).

За змістом статей 207, 639 ЦК України письмова форма правочину може бути дотримана шляхом фіксації його змісту та волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року (справа №127/33824/19) сформулював позицію, відповідно до якої будь-який вид договору, що укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму; договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, цивільне законодавство не обмежує різновиди письмового договору до класичного власноручного підписання відповідного правочину у паперовій формі, а передбачає можливість фіксації волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів власне в електронній формі.

2.2. Основні засади використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року

№ 851-IV (далі – Закон № 851), а порядок вчинення електронних правочинів –

Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII (далі – Закон № 675).

Відповідно до статті 5 Закону №851 електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (частина перша); електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (частина третя); візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (частина четверта).

Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 851 використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до статті 3 Закону № 675 електронний договір – домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За статтею 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята); відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста); електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята).

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 675 якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тож укладення договору в електронній формі шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитодавця та його підписання у передбачений законом спосіб за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі.

2.3. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі, недодержання якої має наслідком його нікчемність (стаття 1055 ЦК України). Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються у кредитному договорі (стаття 1056-1 ЦК України).

За змістом статей 633, 634 ЦК України публічним є договір, за яким підприємець взяв на себе обов`язок надавати товари, роботи чи послуги кожному, хто до нього звернеться, а договором приєднання–договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який укладається шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022 зазначив, що загальновизнаний принцип pacta sunt servanda (договорів слід додержувати) є складовою системи цивільного права та відображений, зокрема, у статтях 526, 629

ЦК України (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини).

Надані позивачем заява про встановлення кредитного ліміту, заява про надання послуги «Швидка готівка», паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки підтверджують погодження відповідачем індивідуальних умов кредитування та підписання Договору. Такий Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

2.4. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як установлено судом, умовами укладеного між сторонами Договору передбачено обов`язок позичальника сплачувати проценти за користування кредитними коштами за погодженою сторонами процентною ставкою протягом визначеного Договором строку кредитування.

Виписка за рахунком підтверджує фактичне користування ОСОБА_1 кредитними коштами. Водночас установленого Договором обов`язку щомісячного погашення заборгованості відповідач належним чином не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Заявлені 24 759,21 грн тіла кредиту складаються із залишку заборгованості. Проценти в розмірі 6 714,27 грн нараховані в межах установленого строку кредитування за ставкою 75 % річних. Саме відображення частини процентів як прострочених не свідчить про застосування підвищеної ставки: за даними розрахунку нарахування здійснено за звичайною ставкою користування кредитом.

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності відповідно до статей 12, 81, 89

ЦПК України, суд вважає доведеним факт надання кредиту, порушення відповідачем обов`язку його повернення та заявленого розміру заборгованості.

2.5. В аспекті позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені за Договором, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Воєнний стан наразі не скасовано, відтак він на цей час діє на території України й, відповідно, застосовними є приписи пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

За Договором у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07 % (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу (пункт 12 заяви та пункт 6 паспорта споживчого кредиту).

Кредитором нараховано пеню у розмірі 294,23 грн, що суперечить наведеним приписам пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення з ОСОБА_1 пені в розмірі 294,23 грн є необґрунтованими.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

3.1. Враховуючи наведене вище, суд констатує, що відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за основним зобов`язанням та нарахованими процентами є підставовими та підлягають задоволенню. Водночас вимога про стягнення пені є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 31 473,48 грн, з яких: 24 759,21 грн – заборгованість за кредитом та 6 714,27 грн – заборгованість за нарахованими процентами. У задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 294,23 грн належить відмовити.

3.2. Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи той факт, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6005315521270 від 25 жовтня 2025 року (а.с. 28), відповідно до статті 141

ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 399,96 грн (31 473,48 ?

2 422,40 : 31 767,71).

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76–78, 141, 223, 244, 247, 258–268, 273, 274,

280–289, 352–355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № А430СТ155101339823 від 14 жовтня 2024 року в розмірі 31 473 (тридцять одна тисяча чотириста сімдесят

три) гривні 48 копійок, з яких: 24 759,21 грн – заборгованість за кредитом; 6 714,27 грн – заборгованість за нарахованими процентами.

3. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

4. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 2 399 (дві тисячі триста дев`яносто дев`ять) гривень 96 копійок.

5. Копію заочного рішення суду надіслати відповідачу.

6. Відповідач має право подати до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

8. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

9. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У такому випадку строк на апеляційне оскарження починає обчислюватися з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

10. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

11. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ: 14360080, адреса місцезнаходження: вул. Батумська, 11, м. Дніпро.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець