Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №522/10479/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10479/26-Е

Провадження № 2/522/9035/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді –Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Мазовецької А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 08.06.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №5507773 про надання споживчого кредиту від 03.05.2025 у розмірі 35 137,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до укладеного Договору №5507773 про надання споживчого кредиту від 03.05.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 , позичальник отримав кредит у розмірі 10000,00 грн., строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Універсал Банк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,95 % від суми кредиту за кожен день користування. 19.12.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 19/12/25 від 19.12.2025 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №5507773 про надання споживчого кредиту від 03.05.2025 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». У зв`язку з порушенням зобов`язань заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 35137,87 грн., з яких: 9999,99 грн. – заборгованість за кредитом; 20137,88 грн. – заборгованість за нарахованими процентами відповідно до Кредитного договору; 5000,00 грн. – заборгованість за штрафом. Враховубчи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість, судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Матеріали позову отримано суддею 09.06.2026 року.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №3011287 від 10.07.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 29.07.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін із призначенням судового засідання на 08.10.2026 року.

Також зазначеною ухвалою задоволено клопотання представника позивача та витребувано в АТ «Універсал Банк інформацію, а саме:

- чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну карту № НОМЕР_1 ;

- надати виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 03.05.2025 року по 08.05.2025 року з відображенням часу зарахування коштів;

- надати інформацію чи було зарахування 10 000,00 грн. 03.05.2025 року на платіжну картку № НОМЕР_1 ;

- надати інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 в період з 03.05.2025 року по 08.05.2025 року.

20.08.2026 року на електронну пошту суду надійшов лист АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду від 29.07.2026 року, в якому повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано банківську карту № НОМЕР_3 та 03.05.2025 на зазначену платіжну картку було зараховано платіж у сумі 10 000 грн. Також надали виписку щодо руху коштів по рахунку, відкритому до платіжної картки № НОМЕР_3 за період з 03.05.2025 по 08.05.2025.

У судове засідання 08.10.2026 року представник ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» не з?явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, у матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності та не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з?явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, відзив та заяв по суті не надав.

Розгляд справи було відкладено на 23.10.2026 року.

У судове засідання 23.10.2026 року представник ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» не з?явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, у матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності та не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з?явився, відзив та заяв по суті не надав.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 279 ЦПК України передбачено що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи повторне належне повідомлення учасників справи, ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, за згодою представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складення судового рішення є 26.10.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні фактичні обставини.

03 травня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5507773 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно з п. 1.2 Договору, на умовах, встановлених договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту – кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 10 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 Договору, строк кредитування (строк, на який надається кредит): 360 днів.

Згідно з п. 1.4.1 Договору, стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9778%.

Відповідно до п. 2.1 Договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_4 .

Зазначений кредитний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 60042.

Листом за вих. № 20251219-929 від 19.12.2025 року ТОВ «ПЕЙТЕК» повідомило ТОВ «Авентус Україна» про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта № НОМЕР_5 від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»: на суму 10000.00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 5507773 від 03.05.2025 року ОСОБА_1 нараховано заборгованість в загальному розмірі 35137,87 грн., з яких: 9999,99 грн заборгованість за кредитом; 20137,88 грн.- заборгованість за нарахованими процентами відповідно до Кредитного договору, 5000,00 грн заборгованість за штрафом.

19.12.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (укладено Договір факторингу № 19/12/25 від 19.12.2025 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №5507773 про надання споживчого кредиту від 03.05.2025 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

Згідно повідомлення АТ «Універсал Банк» від 20.08.2026 року на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано банківську карту № НОМЕР_3 . Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій НОМЕР_6 .

По рахунку № НОМЕР_7 (№ НОМЕР_3 ) було зарахування коштів на суму 10 000 03.05.2025 року, що підтверджується випискою по рахунках.

Норми права, які підлягають застосуванню.

Положеннями ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 висловила таку правову позицію: «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.».

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Частиною 1 статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо стягнення тіла кредиту

Матеріалами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 . Кредитного договору №5507773 від 03.05.2025 року та факт належного виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів у сумі 10 000 грн.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти не повернув, у зв`язку з чим залишок не сплачених коштів за тілом кредиту складає 9999,99 грн., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо стягнення відсотків

Як установлено з матеріалів справи, сторони договору у п. 1.4. погодили строк кредитування 360 днів.

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку заборгованості відповідачу нараховані відсотки в розмірі 20 137,88 грн. за ставкою, обумовленою сторонами в кредитному договорі від 03.05.2025 року.

Суд зауважує, що розмір процентів за користування кредитними коштами в сумі 20 137,88 грн. нараховано згідно із умовами договору та підтверджено належними доказами. Обумовлений у договорі розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, передбачений статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування». Обґрунтованих доводів щодо спростування суми заборгованості за нарахованими відсотками сторона відповідача не навела, а також не надала будь-якого власного контррозрахунку.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено суму заборгованості за відсотками у розмірі 20 137,88 грн. та така позовна вимога підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 5000,00 грн., то суд дійшов наступного.

Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, виключено пункт 6-1 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" щодо звільнення позичальників на період воєнного стану в Україні від сплати неустойки (штрафів, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит. На підставі внесених змін, за договорами, укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Разом із тим, пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи те, що кредитний договір між сторонами укладено 03.05.2025 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5000,00 грн. та відсутність підстав для їх задоволення.

Щодо переходу права вимоги

Наданими доказами підтверджується перехід права вимоги за цим договором до ТОВ «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 19/12/25 від 19.12.2025 року.

З огляду на вищевикладене, виходячи з доведеності позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, в частині стягнення заборгованості в сумі 30 137,87 грн., яка складається з: 9999,99 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 20 137,88 грн. прострочена заборгованість за сумою відсотків.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір в сумі 2 662, 40 грн. Оскільки позов задоволено частково на 85,8 %, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно – у розмірі 2284,34 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) (постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 750/2055/20).

На підтвердження витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав: Договір про надання правничої допомоги №02/08/2024 від 02 серпня 2024 року, Акт приймання-передачі наданих послуг №144 від 21.04.2026 року до Договору про надання правничої допомоги №02/08/2024 від 02 серпня 2024 року, Витяг з Реєстру №1 до Акту №144 від 21.04.2026 року з вартістю виконаних робіт – 10 000 грн.

У постанові Верховного Суду від 16 березня 2026 року у справі №522/7662/23 (провадження №61-406св26) зазначено, що Велика Палата Верховного Суду послідовно сформувала та дотримується підходу, за якого клопотання іншої сторони є обов`язковою передумовою для зменшення судом витрат на правничу допомогу лише в контексті критеріїв, наведених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Натомість критерії, окреслені в частині третій статті 141 ЦПК України, суд може застосувати і з власної ініціативи, незалежно від наявності клопотань іншої сторони.

Тобто, при відсутності клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, суд на підставі ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначає розмір витрат з урахуванням вказаних в цій статті критеріїв.

Враховуючи наведене, часткове задоволення позовних вимог 85,8%, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат, предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 8580 грн., що відповідає критеріям розумності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 610-612, 625, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд.

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» (код ЄДРПОУ 443449019, адреса місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4) заборгованість за Договором №5507773 від 03.05.2025 року станом на 21.04.2026 року в розмірі 30 137 (тридцять тисяч сто тридцять сім) гривень 87 копійок, з яких:

- 9999,99 грн. – заборгованість за кредитом;

- 20 137,88 грн. – заборгованість за нарахованими процентами;

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» (код ЄДРПОУ 443449019, адреса місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4) судовий збір у розмірі 2284 (дві тисячі двісті вісімдесят чотири) гривні 34 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» (код ЄДРПОУ 443449019, адреса місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8580 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

В іншій частині стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 26.10.2026 року.

Суддя Домусчі Л.В.