Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №944/5053/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/5053/26

Провадження №2/944/3041/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Матвіїва І.М.

з участю секретаря судового засідання Димчак Х.Т.

відповідача ОСОБА_1 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Яворів, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

адвокат Присяжнюк А.В. в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування вимог посилається на те, що сторони уклали шлюб 25.04.1995 року, який був зареєстрований у відділі ДРАЦС Яворівського РУЮ у Львівській області, актовий запис №21. Від спільного подружнього життя у сторін неповнолітніх дітей немає. Сімейні відносини з відповідачем не склалися через відсутність взаємопорозуміння та поваги між ними, з лютого 2022 року спільне господарство не ведеться, подальше збереження сім`ї суперечить інтересам позивача. Будь-які спроби в свій час примиритися не дали бажаних результатів, оскільки у них різні погляди на сімейне життя та сімейні обов`язки, примирення неможливе, просить шлюб розірвати.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 27.08.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач по справі не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, представник позивач ОСОБА_3 надіслала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав, зазначив, що не заперечує щодо розірвання шлюбу.

Суд перейшов до стадії ухвалення рішення, відповідно до абз.2 ч.1 ст.244 ЦПК України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав його ухвалення та проголошення на 15:00 год 26.10.2026.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно ст.24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Отже, якщо позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ч.1 ст.112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Судом встановлено, що 25.04.1995 року, у відділі ДРАЦС Яворівського РУЮ у Львівській області, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , про що зроблено відповідний актовий запис №21, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданим повторно 11.08.2026, Бучанським ВДРАЦС У Бучанському районі Київської області Київського МУ МЮ України. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_5 ".

Судом також встановлено, що спільне життя позивача з відповідачем не склалось через відсутність спільних інтересів, різних поглядів на життя, відсутність взаєморозуміння, любові та поваги між ними, внаслідок чого шлюбні відносини між ними припинилися.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007, проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

З огляду на викладене, оскільки, як зазначає позивач, сторони подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї є неможливим, суперечить інтересам сторін, тому позов необхідно задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір на загальну суму 1331 грн 20 коп.

Частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною першою статті 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідачка до початку розгляду справи по суті визнала позов у повному обсязі, 50 % судового збору слід повернути позивачу з державного бюджету, а саме 665,60 грн. Крім того, 665,60 грн сплаченого судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.105, 112, 114 СК України, ст.12, 13, 81, 141, 223, 264, 265, 268, 274-275, 279, 354-355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 25 квітня 1995 року, у відділі ДРАЦС Яворівського РУЮ у Львівській області, актовий запис №21.

Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп, що становить 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 26 жовтня 2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя І.М.Матвіїв