Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №600/862/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/862/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сіжук О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії по втраті годувальника у розмірі 30% заробітку годувальника ОСОБА_2 , починаючи з 01.10.2025, виходячи із розміру його заробітку станом на 01.03.2025; зобов`язання нарахувати та виплатити з 01.10.2025 пенсію по втраті годувальника у розмірі 30% заробітку годувальника ОСОБА_2 починаючи з 01.10.2025, виходячи із розміру його заробітку станом на 01.03.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно при нарахуванні та виплаті пенсії враховано грошове забезпечення її покійного чоловіка. визначене станом на 01.03.2018, замість 30 % від розміру пенсії її померлого чоловіка станом на 01.03.2025.

Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято адміністративну справу до свого провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження без повідомленням (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.

Представник відповідача правом подання відзиву не скористався, хоча і був належним чином повідомлений, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 04.03.2026.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та з 01.10.2025 отримує пенсію в разі втрати годувальника, померлого чоловіка ОСОБА_2 .

05.03.2018 ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовлено довідку №ХЖ15376 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.03.2018. Згідно вказаної довідки, розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 становить 8985,00 грн.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі №600/1381/21-а адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_2 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 77 % грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ХЖ 15376 від 12.01.2021 р., з урахуванням 100 % підвищення, починаючи з 01.04.2019 р. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати та виплати ОСОБА_2 пенсію в розмірі 77 % грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ХЖ 15376 від 12.01.2021 р., з урахуванням 100 % підвищення, починаючи з 01.04.2019 р.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі №600/7251/23-а адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не встановлення та невиплати ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії з 01.07.2021 в розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб”. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області встановити та виплатити ОСОБА_2 з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб”, із врахуванням раніше виплачених сум.

Згідно доданого до матеріалів справи перерахунку пенсії ОСОБА_2 розмір його пенсії з 01.03.2025 складав: посадовий оклад - 4650,00 грн; оклад за військове звання - 1340,00 грн; процентна надбавка за вислугу років 50% - 2995,00 грн; середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці - 8211,75 грн. Разом 17196,75 грн. Крім того, відповідно до того ж перерахунку основний розмір пенсії з урахуванням індексації, щомісячної доплати до 2000 грн. відповідно до ПКМ №713 від 14.07.2021 (згідно рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі №600/7251/23-а) склав 21416,30 грн.

Відповідно до протоколу від 01.10.2025 за пенсійною справою ОСОБА_2 №2401011184 (Міноборони), позивачу призначено пенсію по втраті годувальника, розмір якої становить 4722,00 грн.

При цьому, відповідачем обчислено розмір пенсії позивача, виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у виданій ІНФОРМАЦІЯ_1 довідці від 05.03.2018 №ХЖ15376 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.03.2018.

02.01.2026 позивач звернулась до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії по втраті годувальника.

Листом від 02.02.2026 відповідач відмовив у такому перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови №103, інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії по втраті годувальника у розмірі 30% заробітку годувальника ОСОБА_2 , позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).

Статтею 63 Закону №2262-XII визначено підстави для перерахунку раніше призначених пенсій. Так, відповідно до частини 4 цієї статті, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 30 Закону №2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Згідно з пунктом «б» статті 36 Закону №2262-XII пенсія в разі втрати годувальника призначаються сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї.

Сім`ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові (частина перша статті 45 Закону №2262-XII).

Аналіз вищенаведеного вказує на те, що Законом №2262-XII визначено право на пенсію в разі втрати годувальника непрацездатним членам померлих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, що перебували на їх утриманні. Ця пенсія призначається в розмірі 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї. При цьому пенсія в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові.

Як встановлено судом, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі №600/1381/21-а зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати та виплати ОСОБА_2 пенсію в розмірі 77 % грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ХЖ 15376 від 12.01.2021 р., з урахуванням 100 % підвищення, починаючи з 01.04.2019 р.

Згідно довідки від 05.03.2018 №ХЖ15376, розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 становить 8985,00 грн.

З 01.10.2025 позивачу призначено пенсію по втраті годувальника (чоловіка ОСОБА_2 ), проте, для обчислення пенсії використано відомості про розмір грошового забезпечення її покійного чоловіка відповідно до довідки від 05.03.2018 №ХЖ15376 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.03.2018 (8985,00 грн.).

Тобто, 01.10.2025 при призначенні позивачу пенсії в разі втрати годувальника відповідач безпідставно використав відомості про грошове забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.03.2018, а не станом на 05.03.2019.

Таким чином, з 01.10.2025, відповідно до пункту «б» статті 36, частини першої статті 45 Закону № 2262-ХІІ, відповідач зобов`язаний був призначити позивачу пенсію в разі втрати годувальника на підставі Закону №2262-XII та обчислити її розмір, виходячи із 30% грошового забезпечення померлого годувальника, виходячи із розміру його заробітку станом на 01.03.2025.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у проведенні перерахунку її пенсії з грошового забезпечення покійного чоловіка ОСОБА_2 станом на 05.03.2019.

Відтак, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу пенсії по втраті годувальника у розмірі 30% заробітку годувальника ОСОБА_2 , починаючи з 01.10.2025, виходячи із розміру його заробітку станом на 01.03.2025 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати та виплатити позивачу з 01.10.2025 пенсію по втраті годувальника у розмірі 30% заробітку годувальника ОСОБА_2 починаючи з 01.10.2025, виходячи із розміру його заробітку станом на 01.03.2025.

Таким чином, заявлений позов підлягає задоволенню.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно частин першої-третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог.

Натомість відповідач як суб`єкт владних повноважень не скористався правом подання відзиву на позовну заяву та, відповідно, не довів правомірність оскаржуваної бездіяльності.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Враховуючи зазначене, суд стягує з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу пенсії по втраті годувальника у розмірі 30% заробітку годувальника ОСОБА_2 , починаючи з 01.10.2025, виходячи із розміру його заробітку станом на 01.03.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати та виплатити позивачу з 01.10.2025 пенсію по втраті годувальника у розмірі 30% заробітку годувальника ОСОБА_2 починаючи з 01.10.2025, виходячи із розміру його заробітку станом на 01.03.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, місто Чернівці, Чернівецька область, 58002, ідентифікаційний код юридичної особи 40329334).

Суддя Сіжук Ольга Володимирівна